Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №420/37030/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37030/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 10.10.2025 №951160149367 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025 щодо ОСОБА_2 у переході з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію державного службовця згідно із Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ – з 01.10.2025 з урахуванням довідки Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед звільненням за пенсією) від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025, довідки Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи перед зверненням за пенсією) від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025, довідки про нарахування перерахунку заробітної плати, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України від 30.09.2025 №151511-16/3726-2025;

- допустити негайне виконання рішення суду;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

Ухвалою суду від 04.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справу розглянуто з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона станом на 01.05.2016 та загалом з 1981 року по 30.09.2025 постійно працювала на державній службі, а стаж на посадах державної служби становить більше 20 років. 01.10.2025 позивач звернулась до територіального пенсійного органу із заявою про переведення її на пенсію державного службовця, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 №951160149367 частково відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу". Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки на момент звернення із заявою позивач мала стаж роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, більше 20 років, а тому наявні правові підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VІІІ.

27.11.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 17.01.2005 по 25.10.2017 позивач отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону № 1058, з 26.10.2017 по 22.11.2017 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058, з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), з 19.04.2022 по 30.08.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058, з 31.08.2022 по 02.05.2023 пенсію по інвалідності призначену відповідно Закону № 1058 та з 03.05.2023 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058. 01.10.2025 Позивач звернулась до Головного управління із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», однак за принципом екстериторіальності вказану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області були досліджені надані документи до заяви Позивача та 09.10.2025 винесено Рішення № 951160149367 про часткову відмову в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 у зв`язку із набранням чинності зазначеного закону яким скасовано, зокрема статтю 37 Закону № 3723 щодо перерахунку пенсій державним службовцям та враховуючи те що позивач отримувала з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону № 889 їй було відмовлено у проведенні перерахунку пенсійних виплат. Отже рішення Головного управління пенсійного Фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 № 951160149367 про відмову в перерахунку пенсії було прийнято відповідно до норм чинного законодавства, оскільки відсутні правові підстави для перерахунку такого роду.

28.11.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому відповідач зазначає, що 01.10.2025 позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу” за місцем проживання та перебування на обліку. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області винесено рішенням від 09.10.2025 № 951160149367 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України ”Про державну службу”. ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. З 17.01.2005 по 25.10.2017 ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону № 1058, з 26.10.2017 по 22.11.2017 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058, з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) , з 19.04.2022 по 30.08.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058, з 31.08.2022 по 02.05.2023 пенсію по інвалідності призначену відповідно Закону № 1058 та з 03.05.2023 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058. 01.10.2025 ОСОБА_1 звернулася із заявою про звільнення та перехід на пенсію відповідно до Закону № 889-VIII. Відповідач звертає увагу, що питання правозастосування норм пенсійного законодавства в контексті реалізації особою права на повернення до виду пенсійного забезпечення, який їй уже було призначено у минулому, зокрема — до пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-XІІ, після переведення на інший вид пенсії — за нормами Закону № 1058-IV, досліджувалось Верховним Судом у справі № 140/5363/24. У своїй постанові від 25 липня 2025 року Верховний Суд зазначив наступне: "чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця, яка вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв`язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI Закону № 889-VIII таким, що не відповідає Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року № 3?р/2022), не надає особі безпосереднього права на перерахунок пенсії без наявності відповідного законодавчого врегулювання механізму такого перерахунку. До моменту внесення Верховною Радою України відповідних змін, якими буде унормовано порядок реалізації цього права, вимоги про переведення особи на пенсію державного службовця та її перерахунок не можуть вважатися обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню". Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачка отримувала з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону № 889-VIII, в частині проведення перерахунку щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII ОСОБА_1 відмовлено.

08.12.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач не погоджується з твердженнями та правовою оцінкою обставин викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

З 17.01.2005 по 25.10.2017 ОСОБА_1 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 26.10.2017 по 22.11.2017 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, з 19.04.2022 по 30.08.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 31.08.2022 по 02.05.2023 пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону №1058-IV та з 03.05.2023 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV.

01.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про звільнення та перехід на пенсію відповідно до Закону №889-VIII до якої додала:

- довідку від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадови оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на жовтень 2025 року, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України;

- довідку від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.025, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України;

- довідку від 30.09.2025 №151511-16/3726-2025 нарахування перерахунку заробітної плати, виданої Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України.

Заява позивача розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яким за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення №951160149367 від 09.10.2025 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025.

Так, у рішенні зазначено, що враховуючи те, що заявниця отримувала з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком призначену відповідно до Закону №889-VIII, в частині проведення перерахунку щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII ОСОБА_1 відмовити.

Вважаючи таке рішення протиправним, та наявним у неї права на переведення на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» із врахуванням наданих довідок, позивач звернулась до суду із позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі -Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10, 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XIІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XIІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, -у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»:

- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Таким чином, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України №889- VIII, пенсія призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї. При цьому, розмір пенсії обраховується органами пенсійного фонду, зокрема, на підставі довідок, виданих за встановленою формою уповноваженим державним органом, в якому працювала особа, або його правонаступником.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, здійснюючи переведення з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган повинен враховувати документи про страховий стаж, заробітну плату та додаткові документи, що є у пенсійній справі.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.01.2005 по 25.10.2017 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 26.10.2017 по 22.11.2017 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 23.11.2017 по 18.04.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, з 19.04.2022 по 30.08.2022 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV, з 31.08.2022 по 02.05.2023 пенсію по інвалідності призначену відповідно до Закону №1058-IV та з 03.05.2023 пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058-IV.

З метою перерахунку та переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 01.10.2025, до якої долучила довідки про складові заробітної плати.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (орган визначений за принципом екстериторіальності) прийняв рішення від 09.10.2025 №951160149367, яким часткового відмовив позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки заявниця з 23.11.2017 по 18.04.2022 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №889-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи інших підстав, передбачених чинним законодавством. Зазначені види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону № 3723-XII пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 травня 2023 року у справі № 580/3805/22, ані розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, ані стаття 37 Закону № 3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, яким до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-XII. Верховний Суд визнає безпідставним висновок про відсутність у позивача права на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII з підстави, що за вказаним законом йому вже призначалась пенсія.

Верховний Суд у наведеній справі вказав, що для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи займав позивач станом на 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) посаду державної служби та який стаж державної служби він мав станом на зазначену дату, оскільки норми розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII пов`язують збереження в особи права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-XII з наявністю в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби.

Зазначений висновок також відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, відповідно до якої право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах Закону № 889-VIII не встановлено.

Отже, те що позивач раніше отримував пенсію відповідно до Закону № 3723-XII не позбавляє його права перейти з пенсії, яку він отримує наразі за Законом № 1058-IV, на пенсію за віком в рамках дії Закону № 889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або за різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом.

Оскільки позивач станом на 01.05.2016 перебувала на посаді державної служби, мала необхідний стаж державної служби, на час звільнення досяг віку понад 62 роки та має понад 27 років стажу державної служби, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 про часткову відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилання ГУ ПФУ в Кіровоградській області на постанову Верховного Суду від 28.07.2025 у справі №140/5363/24 суд не бере до уваги, оскільки зазначена справа стосується саме перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, тоді як у цій справі спір стосується переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідно до чинної редакції частини першої статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, -у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21, з урахуванням положень статті 37 Закону № 3723-XII розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках.

Зазначений висновок також відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, відповідно до якої належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.

Оскільки у даному випадку має місце не перерахунок раніше призначеної пенсії, а переведення з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, розмір пенсії підлягає обчисленню відповідно до чинної редакції статті 37 Закону № 3723-XII, тобто у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, зазначеної у довідках, наданих позивачем.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, згідно якої дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, який визначений за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 №951160149367 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадови оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на жовтень 2025 року та від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.025, виданих Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України.

Щодо звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Водночас негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення, чим забезпечується швидкий та реальний захист життєво важливих прав та інтересів позивача.

Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 КАС України.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи ту обставину, що питання про стягнення пенсії не вирішувалося, пенсія позивачу не призначена та розмір її не визначений відповідачем, то на переконання суду, відсутні підстави для допуску до негайного виконання рішення суду. Судове рішення у цій справі має зобов`язальний характер і не відноситься до рішень, які підлягають негайному виконанню, а тому підстави для задоволення вимоги позивача про звернення рішення до негайного виконання відсутні.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 382 КАС України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Приписи частини 1 статті 382 КАС України, кореспондують з закріпленими у пункті 4-1 частини 6 статті 246 КАС України приписами, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується здійснення судового контролю, передбаченого частинами 5, 6 статті 382 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, та накладенням штрафу на керівника у разі відмови у прийнятті звіту.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд зауважує, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

При цьому, аби застосувати спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного статтею 382 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у справі.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір, у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 09.10.2025 №951160149367 про часткову відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 на підставі заяви від 01.10.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок від 01.10.2025 №151511-16/3740-2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадови оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на жовтень 2025 року та від 01.10.2025 №151511-16/3740/1-2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за період з 01.01.2024 по 30.09.025, виданих Південним офісом Держаудитслужби державної аудиторської служби України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.