Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №380/25241/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 рокусправа №380/25241/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за періоди: 28-31.07.2024; 01-06.08.2024; 06-25.08.2024; 15.08-18.09.2024; 18-24.09.2024; 24.09-24.10.2024; 24.11-23.12.2024; 11-17.03.2025 у розмірі 100 000 грн., пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, за періоди 28-31.07.2024; 01-06.08.2024; 06 25.08.2024; 15.08-18.09.2024; 18-24.09.2024; 24.09-24.10.2024; 24.11-23.12.2024; 11 17.03.2025 у розмірі 100 000 грн., пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної, медичної) комісії у повному обсязі;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 28.07.2024 ОСОБА_1 отримав поранення, а саме: кульове поранення, Вогнепальне кульове наскрізне поранення верхньої треті правого передпліччя з пошкодженням судинно-нервового пучка, з вогнепальним переломом кісток правого передпліччя, внаслідок кулеметного обстрілу по позиції “ОРЖІВ” НОМЕР_3 окремої механізованої бригади поблизу населеного пункту Новоселівка перша, Покровського району, Донецької області. Позивач у період з 28-31.07.2024; 01-06.08.2024; 06-25.08.2024; 15.08-18.09.2024; 18-24.09.2024; 24.09-24.10.2024; 24.11-23.12.2024; 11-17.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення у зв`язку з отриманням тяжкого поранення, а тому має право на виплату йому додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та перебування у відпустці для лікування після поранення, у зв`язку із отриманням ним тяжкого поранення. Військовою частиною НОМЕР_1 не було виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення.

Крім того, позивач проходив військову службу у Відповідача до досягнення Позивачем 25 років, а тому має право на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Ухвалою судді від 31.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 03.03.2024 по 24.03.2025, а у період з 25.03.2025 по 12.06.2025 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у період з 08.07.2024 по 28.07.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області Покровському районі Гродівській селищній ТГр, що підтверджується довідкою від 16.01.2026 №947.

28.07.2024 позивач отримав поранення, діагноз: “Кульове поранення (28.07.2024): Вогнепальне кульове наскрізне поранення верхньої треті правого передпліччя з пошкодженням судинно-нервового пучка, з вогнепальним переломом кісток правого передпліччя”, що підтверджується довідкою про обставини травми від 26.08.2024 №10141 та формою 100.

Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_1 №957 від 26.08.2024.

У зв`язку з отриманим пораненням, ОСОБА_1 у період з 28.07.2024 по 31.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги” м. Дніпро.

У період з 01.08.2024 по 06.08.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП “Вінницька обласна клінічна лікарня ім. Пирогова Вінницької обласної ради”.

У період з 06.08.2024 по 15.08.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.

У період з 15.08.2024 по 18.09.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 .

У період з 18.09.2024 по 24.09.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.

Згідно довідки ВЛК від 24.09.2024 №2576/1: поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). На підставі статті 81, гр.ІІ Розкладу хвороб: потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Згідно довідки ВЛК від 29.11.2024 №17972/1: поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). На підставі статті 81, гр.ІІ Розкладу хвороб: потребує реабілітації у військовій частині НОМЕР_5 , орієнтовний строк реабілітації 21 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У період з 09.12.2024 по 23.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ “Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни”.

Згідно довідки військово-лікарської комісії військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 08.02.2025 №1278, встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва):

“Наслідки вогнепального кульового наскрізного поранення (28.07.2024) верхньої третини правого передпліччя, з вогнепальним переломом верхньої третини променевої кістки, пошкодженням судинно-нервового пучка, лікованого оперативно: 28.07.2024-первинна хірургічна обробка вогнепальної рани, монтаж АЗФ, 03.09.2024-демонтаж АЗФ правого передпліччя, 19.09.2024-відкрита репозиція, МОС правої променевої кістки пластиною, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, консолідованого перелому, контрактури ліктьового та променево-зап`ястного суглобів, посттравматичної невропатії правого променевого нерву, з сенсомоторними розладами, при помірному порушенні функцій (S52.1, G56.3).

На підставі статтей 61б, 76б, 78в, графи ІІ Розладу хвороб та графи:

“Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони”.

У період з 11.03.2025 по 17.03.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Городоцька центральна лікарня” Городоцької міської ради Львівської області.

Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_7 від 27.09.2023 ОСОБА_1 12.06.2025 звільнено з військовий служби за станом здоров`я за наявності інвалідності відповідно до п.2 ч.4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

З метою встановлення фактичних виплат позивачу 03.09.2025 представник Позивача, адвокат Сезько Ю. Р. звернулась з адвокатським запитом до відповідача, зокрема, щодо надання інформації щодо суми нарахування та виплати вищезазначеної додаткової винагороди Позивачу.

У відповідь на поданий запит Відповідач 01.10.2025 надіслав наступні документи: довідку про доходи та довідку про безпосередню участь.

З довідки про доходи ОСОБА_1 , стало відомо, що військова частина НОМЕР_1 не виплатила у повному обсязі додаткової винагороди пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

09.12.2025 представник позивача засобами поштового зв`язку надіслала заяву з доданими документами ОСОБА_1 від 01.12.2025 про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Зазначений заява була отримана відповідачем 11.12.2025, що підтверджується роздруківкою статусу відстеження відправлення з офіційного сайту Укрпошта.

Відповіді на заяву ненадано.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні та відпустці для лікування після поранення, а також невиплати одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно з ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Згідно з ч. 1, 2, 4, 9 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з п. 2 Розділу І “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацами першим четвертим пункту 1-2 Постанови №168 визначено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно із пунктом 11 розділу “XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану” Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі Порядок №260), у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров`я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Пунктом 13 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Отже, військовослужбовець має право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а також за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва). Проте умовою її виплати є належне підтвердження фактів: виконання бойових завдань; отримання поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), а також надання відпусток за станом здоров`я через отримане тяжке поранення на підставі висновку військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 340/2976/23).

Верховний Суд у постанові від 05.09.2025 у справі №600/3296/23-а вказав, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Тобто норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди за час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із таким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Судом встановлено, що 28.07.2024 позивач отримав поранення, діагноз: “Кульове поранення (28.07.2024):Вогнепальне кульове наскрізне поранення верхньої треті правого передпліччя з пошкодженням судинно-нервового пучка, з вогнепальним переломом кісток правого передпліччя”, що підтверджується довідкою про обставини травми від 26.08.2024 №10141 та формою 100.

У зв`язку з отриманим пораненням, ОСОБА_1 у період з 28.07.2024 по 31.07.2024, 01.08.2024 по 06.08.2024, 06.08.2024 по 15.08.2024, з 15.08.2024 по 18.09.2024, 18.09.2024 по 24.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні.

Згідно довідки ВЛК від 24.09.2024 №2576/1: поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). На підставі статті 81, гр.ІІ Розкладу хвороб: потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №272 від 26.09.2024 ОСОБА_1 надано відпустку для лікування після поранення на 29 діб з 26.09.2024 по 24.10.2024.

Згідно довідки ВЛК від 29.11.2024 №17972/1: поранення, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини. Згідно класифікації тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до тяжких (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). На підставі статті 81, гр.ІІ Розкладу хвороб: потребує реабілітації у військовій частині НОМЕР_5 , орієнтовний строк реабілітації 21 календарних днів з дня закінчення медичного огляду.

У період з 09.12.2024 по 23.12.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ “Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни”.

Згідно довідки військово-лікарської комісії військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 08.02.2025 №1278, встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва):

“Наслідки вогнепального кульового наскрізного поранення (28.07.2024) верхньої третини правого передпліччя, з вогнепальним переломом верхньої третини променевої кістки, пошкодженням судинно-нервового пучка, лікованого оперативно: 28.07.2024-первинна хірургічна обробка вогнепальної рани, монтаж АЗФ, 03.09.2024-демонтаж АЗФ правого передпліччя, 19.09.2024-відкрита репозиція, МОС правої променевої кістки пластиною, у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, консолідованого перелому, контрактури ліктьового та променево-зап`ястного суглобів, посттравматичної невропатії правого променевого нерву, з сенсомоторними розладами, при помірному порушенні функцій (S52.1, G56.3).

На підставі статтей 61б, 76б, 78в, графи ІІ Розладу хвороб та графи:

“Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони”.

У період з 11.03.2025 по 17.03.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП “Городоцька центральна лікарня” Городоцької міської ради Львівської області.

Таким чином, позивач у період з 28.07.2024 по 31.07.2024, 01.08.2024 по 06.08.2024, 06.08.2024 по 15.08.2024, з 15.08.2024 по 18.09.2024, 18.09.2024 по 24.09.2024, 09.12.2024 по 23.12.2024, 11.03.2025 по 17.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні, а у період з 26.09.2024 по 24.10.2024 перебував у відпустці для лікування після поранення, то він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн згідно із Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за вказаний період.

Щодо періоду з 24.11.2024 по 08.12.2024 відсутня інформація в матеріалах справи про перебування на стаціонарному лікуванні чи відпустці для лікування після поранення ОСОБА_1 , відтак, в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про невиплату грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” та зобов`язання виплати таку, то суд зазначає наступне.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” (далі Постанова № 153) та затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови № 153 установлено, що:

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Як визначено пунктом 2 Порядку №153 під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років (далі - окремі категорії громадян).

На підставі абзацу 1 пункту 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Також, пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

Аналіз вище зазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн можлива виключно за умови дотримання вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №153 та Порядком №153, а саме:

- особа відноситься до рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (у тому числі Національної гвардії України),

- до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (тобто до 13.02.2025) у віці до 25 років така особа прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;

- особа проходить військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №153 (13.02.2025);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій);

- особа брала безпосередню участь у бойових діях, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою, або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни ;

- відсутність факту притягнення до кримінальної відповідальності, двох або більше разів притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Отже, з аналізу норм Постанови №153, тобто станом на час проходження позивачем військової служби, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Збройних Сил, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.

Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що після звільнення зі служби на адресу ВЧ НОМЕР_1 11.12.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про виплату такої винагороди.

Разом із цим, суд підкреслює, що станом на дату звернення до суду, за результатами розгляду заяви позивача рішення про виплату спірної допомоги та/або відмову у її виплаті відсутнє.

Відповідачем таке рішення до суду не надано та матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від 01.12.2025 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн на підставі Постанови КМУ від 11.02.2025 №153.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Під дискреційними повноваженнями розуміють такі повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Оскільки, відповідач належним чином не розглянув заяву позивача від 01.12.2025 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн на підставі Постанови КМУ від 11.02.2025 №153, та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, тому суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути зазначену заяву та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в рамках спірних правовідносин є зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2025 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн на підставі Постанови КМУ від 11.02.2025 №153 та прийняти за результатами їх розгляду відповідне рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір” з відповідача судовий збір у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням ним тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.07.2024 по 31.07.2024, 01.08.2024 по 06.08.2024, 06.08.2024 по 15.08.2024, з 15.08.2024 по 18.09.2024, 18.09.2024 по 24.09.2024, 26.09.2024 по 24.10.2024, 09.12.2024 по 23.12.2024, 11.03.2025 по 17.03.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням ним тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.07.2024 по 31.07.2024, 01.08.2024 по 06.08.2024, 06.08.2024 по 15.08.2024, з 15.08.2024 по 18.09.2024, 18.09.2024 по 24.09.2024, 26.09.2024 по 24.10.2024, 09.12.2024 по 23.12.2024, 11.03.2025 по 17.03.2025.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.12.2025 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2025 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”, та прийняти за результатом її розгляду відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна