Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №380/9842/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 рокусправа № 380/9842/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну праву за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень-грудень 2025 року, січень березень 2026 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.07.2025 по 04.07.2025 року, з 07.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 22.08.2025 року, з 25.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 19.09.2025 року, з 22.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 19.10.2025 року, з 08.11.2025 по 30.11.2025 року, з 01.12.2025 по 19.12.2025 року, з 22.12.2025 по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 по 31.01.2026 року, з 01.02.2026 по 28.02.2026 року, з 01.03.2026 по 06.03.2026 року, з 09.03.2026 по 20.03.2026 року, з 23.03.2026 по 29.03.2026 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що незважаючи на виконання бойових (спеціальних) завдань в липні-грудні 2025 року, січні-березні 2026 року позивачу не виплачена додаткова винагорода відповідно до вимог законодавства України у встановлені терміни. Вказав, що у липні 2025 року - березні 2026 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення бойових (спеціальних) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави у наступні періоди: з 01.07.2025 по 04.07.2025, з 07.07.2025 по 31.07.2025 , з 01.08.2025 по 22.08.2025, з 25.08.2025 по 31.08.2025, з 01.09.2025 по 19.09.2025, з 22.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 19.10.2025, з 08.11.2025 по 30.11.2025, з 01.12.2025 по 19.12.2025, з 22.12.2025 по 31.12.2025, з 01.01.2026 по 31.01.2026, з 01.02.2026 по 28.02.2026, з 01.03.2026 по 06.03.2026, з 09.03.2026 по 20.03.2026, з 23.03.2026 по 29.03.2026, що підтверджується журналом ведення бойових дій та рапортами начальника відділення кіберзахисту військової частини НОМЕР_1 . Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень за виконання ним у липні 2025 року - березні 2026 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави та надання документів. Проте, отримав відмову у задоволенні заяви на підставі доповідної записки заступника Міністра оборони України від 10.07.2025 № 34483/з/1, доведеної телеграмою начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 №116/14/66296 та в якій зазначено про застосування з 01.07.2025. Позивач вважає таку відмову протиправною, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідач позов не визнав, 22.05.2026 за вх.№43705 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що до 01 серпня 2025 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 здійснювалась виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у зв`язку із здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, що передбачено пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260. Військова частина НОМЕР_1 є частиною безпосереднього підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 . Командир військової частини НОМЕР_1 підпорядкований ІНФОРМАЦІЯ_1 . враховуючи, що Порядком № 260 не передбачено виплат на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), з колективної підготовки у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)), військовою частиною НОМЕР_1 з 01.07.2025 було зупинено здійснення нарахувань та виплат додаткової винагороди за виконання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 вищевказаних завдань. Оскільки, завдання з колективної підготовки у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)) не визначались військовій частині НОМЕР_1 , підстави для виплати Позивачу додаткової винагороди із розрахунку 30 000 грн з 01.07.2025 відсутні. Військовою частиною НОМЕР_1 вжито всіх заходів в межах повноважень щодо отримання бюджетних коштів для сплати Позивачу додаткової винагороди за липень - грудень 2025 року та січень -березень 2026 року, проте, станом на дату подання відзиву на позовну заяву кошти від забезпечуваного фінансового органу не надійшли.

26.05.2026 за вх.№44541 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Вказав, що відповідач підтвердив наявність правових підстав для отримання Позивачем додаткової винагороди. Відповідач приймаючи рішення про припинення виплати додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань Позивачу діяв виключно самостійно та в своїх інтересах, застосовуючи принцип дискреції (хоча мав правомірну можливість здійснити виплату додаткової винагороди), оскільки телеграма, якою доведено рішення Міністра оборони України, не містить прямої заборони щодо виплат додаткової винагороди, а містить вказівку врахувати дане в липні 2025 року.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №71 від 12.03.2025, молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 27.02.2025 №58 на посаду оператора відділення інформаційно-аналітичного забезпечення, який прибув з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби з 12.03.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, з 12.03.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити йому виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. 00 коп. (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за виконання у вересні-грудні 2025 року та січні 2026 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. У разі відмови у задоволенні даної заяви, просив надати обґрунтовану відповідь із додаванням підтверджуючих документів про відсутність підстав для виплати мені вищевказаної додаткової винагороди.

Листом від 08.05.2026 відповідач повідомив, що за результатом опрацювання порушеного Головнокомандувачем Збройних Сил України клопотання, Міністром оборони України прийнято рішення до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім?ям під час дії воєнного стану" термін "інтенсивна підготовка" в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, та в Переліку бойових (спеціальних) завдань за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану, у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави у розрахунку 30 000 гривень на місяць, затвердженому Міністром оборони України від 25.04.2024 №1475/дск, вважати складовою частиною терміну "колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))". Зазначене рішення Міністра оборони України застосовується з 01.07.2025. Таким чином, на підставі вищевказаної телеграми тимчасово виконуючого обов?язки начальника штабу - заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 №116/14/66296, у військовій частині НОМЕР_1 з липня 2025 року не здійснюються виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв?язку зі здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. 12.02.2026, з метою недопущення додаткових бюджетних витрат, командуванням військової частини НОМЕР_1 видано наказ з адміністративно-господарської діяльності про виплату додаткової винагороди за виконання особовим складом у липні-грудні 2025 року, січні 2026 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. На виконання наказу 20.02.2026 року військовою частиною НОМЕР_1 направлено до забезпечувального фінансового органу (відповідального за бюджетну програму) додаткову заявку-розрахунок на фінансування для виплат грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 на лютий 2026 року. Позивач у вересні 2025 року - березні 2026 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, у наступні періоди: з 01.07.2025 по 04.07.2025, з 07.07.2025 по 31.07.2025 , з 01.08.2025 по 22.08.2025, з 25.08.2025 по 31.08.2025, з 01.09.2025 по 19.09.2025, з 22.09.2025 по 30.09.2025, з 01.10.2025 по 19.10.2025, з 08.11.2025 по 30.11.2025, з 01.12.2025 по 19.12.2025, з 22.12.2025 по 31.12.2025, з 01.01.2026 по 31.01.2026, з 01.02.2026 по 28.02.2026, з 01.03.2026 по 06.03.2026, з 09.03.2026 по 20.03.2026, з 23.03.2026 по 29.03.2026, що підтверджується журналом ведення бойових дій та рапортами начальника відділення розробки програмного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Змістом спірних правовідносин є бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень-грудень 2025 року, січень березень 2026 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 06 квітня 2022 року №1-р(II)/2022 зазначив, що частину п`яту статті 17 Конституції України викладено так, що реалізація права на соціальний захист осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей потребує якісного і ефективного законодавчого регулювання та запровадження механізмів забезпечення їх державної підтримки" (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); а також, що з урахуванням вимог частини п`ятої статті 17 Конституції України метою законодавчого регулювання в цій сфері є як усебічне соціальне забезпечення військовослужбовців, яке компенсуватиме установлені законом обмеження та умови служби, властиві цій категорії громадян, так і підвищення мотивації особового складу Збройних Сил України у виконанні ними покладених на них функцій щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (частина друга статті 17 Основного Закону України).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз.2 п. 4 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п.17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Згідно з абзацами першим, шістнадцятим і сімнадцятим п.2 розділу ХХХIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини (абзаци перший і другий п.9 розділу XXXIV Порядку № 260).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168).

Абзацом першим п.1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Таким чином, військовослужбовцям, які виконують на період дії воєнного стану бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, виплачується додаткова винагорода, установлена Постановою № 168, у розмірі 30000 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, у спірні періоди виконував бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, що самим відповідачем не заперечується.

Водночас, судом встановлено, що у ці періоди позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не нараховувалася та не виплачувалася, що підтверджується довідкою про заробітну плату позивача, яка наявна в матеріалах справи.

Підставою для припинення нарахування та виплати зазначеної винагороди відповідач визначив телеграму тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 №116/14/66296, якою доведено рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 №34483/з/1 щодо врахування того, що до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №168 термін «інтенсивна підготовка» у Порядку №260 слід вважати складовою частиною терміну «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності».

Судом встановлено, що у спірний період позивач продовжував виконувати бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, а отже відповідав критеріям для отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.

При цьому суд звертає увагу, що пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 керівникам відповідних міністерств та державних органів надано повноваження визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди.

Разом з тим зазначене повноваження не передбачає можливості змінювати підстави для виникнення права військовослужбовця на отримання вказаної винагороди, оскільки такі підстави визначені безпосередньо актом Кабінету Міністрів України як нормативно-правовим актом вищої юридичної сили у порівнянні з відомчими актами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.10.2025 у справі №380/3973/23, у якій зазначено, що повноваження керівників відповідних міністерств щодо визначення умов і порядку виплати додаткової винагороди не передбачають можливості зміни підстав для набуття права на таку виплату.

Верховний Суд дійшов висновку, що під «умовами» слід розуміти встановлення обставин, необхідних для здійснення виплати, а під «порядком» визначення процедури нарахування та виплати винагороди, однак такі повноваження не можуть змінювати або обмежувати підстави для отримання винагороди, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №168.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 №34483/з/1 та телеграма, якою воно доведене до виконання, не є нормативно-правовими актами та не можуть змінювати або обмежувати норми Постанови №168.

Водночас відповідач, посилаючись на зазначені документи, фактично припинив виплату додаткової винагороди позивачу, який продовжував виконувати бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності фінансування як підстави для невиплати винагороди, оскільки, на переконання суду, відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання державою зобов`язань щодо виплати передбачених законом грошових сум.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у спірні періоди позивач виконував бойові (спеціальні) завдання з інтенсивної підготовки, що відповідно до Постанови №168 та Порядку №260 є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. 00 коп. пропорційно часу виконання таких завдань.

Натомість відповідач безпідставно припинив нарахування та виплату зазначеної винагороди, чим допустив протиправну бездіяльність.

Відтак, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень-грудень 2025 року, січень-березень 2026 року, не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому адміністративний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується судових витрат у вигляді судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень-грудень 2025 року, січень березень 2026 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.07.2025 по 04.07.2025 року, з 07.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 22.08.2025 року, з 25.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 19.09.2025 року, з 22.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 19.10.2025 року, з 08.11.2025 по 30.11.2025 року, з 01.12.2025 по 19.12.2025 року, з 22.12.2025 по 31.12.2025 року, з 01.01.2026 по 31.01.2026 року, з 01.02.2026 по 28.02.2026 року, з 01.03.2026 по 06.03.2026 року, з 09.03.2026 по 20.03.2026 року, з 23.03.2026 по 29.03.2026 року.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна