Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №240/19582/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/19582/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2026 № 21-125 вих-26;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2026 № 21-125 вих-26;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2026 № 21-125 вих-26 з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.12.2010 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-XII в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати. 15.04.2026 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 2 в місті Звягель Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій, виданої Житомирською обласною прокуратурою від 12.03.2026 № 21-125 вих-26. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.04.2026 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку. Одночасно Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 22.04.2026 було роз`яснено, що перерахунок пенсії не передбачено, оскільки з 01.01.2022 не приймалися жодні законодавчі акти щодо підвищення заробітної плати працівників відповідної категорії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 12.06.2026, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зазначило, що 15.04.2026 ОСОБА_1 звернувся зі зверненням до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перерахунок пенсії. Заяву та додані документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії від 21.04.2026 № 23607/03-16. Встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України “Про прокуратуру”. Відповідно до частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” проводяться індивідуальні перерахунки пенсій у зв`язку із збільшенням розміру складових заробітної плати пенсіонера. Перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Довідка від 12.03.2026 № 21-125 вих-26, видана Житомирською обласною прокуратурою станом на 01.08.2025, не є підставою для перерахунку, оскільки з 01.01.2022 не приймалися жодні законодавчі акти щодо підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників.

Позивач 20.06.2026 подав відповідь на відзив, у якій вказав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 21.04.2026 про відмову у перерахунку пенсії за вислугою років є протиправним, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.04.2026 з роз`ясненням причини відмови є суперечливим. Заробітна плата прокурора визначається статтею 81 Закону України “Про прокуратуру” та Законом України “Про державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025. Відомості, викладені в довідці прокуратури Житомирської області від 12.03.2026 № 21-125 вих-26, спростовують заперечення відповідачів про відсутність підстав до перерахунку розміру пенсії, оскільки підвищення заробітної плати працівникам прокуратури випливає з Закону України “Про державний бюджет України” на 2026 рік від 03.12.2025.. Згідно зі статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області правом на подання відзиву не скористалося.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

01.12.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 90 % від місячної заробітної плати за вислугою років.

15.04.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури. Додатком до заяви він надав довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій, видану Житомирською обласною прокуратурою від 12.03.2026 № 21-125 вих-26.

21.04.2026 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області винесено рішення № 23607/03-16 про відмову в проведенні перерахунку пенсії.

22.04.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області направлено лист, у якому роз`яснено, що перерахунок пенсії не проводиться, оскільки з 01.01.2022 не приймалися жодні нормативно-правові акти щодо підвищення заробітної плати працівникам прокуратури.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20.12.2016 № 7-рп-2016 у справі № 1-38/2016 сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.

У рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2023 № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

На час призначення позивачу пенсії та її нарахування умови і порядок пенсійного забезпечення прокурорів регулювались положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII у відповідній редакції.

Згодом законодавче регулювання зазнало змін, і відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 № 1697-VII в редакції, яка підлягає застосуванню на виконання Рішення Другого Сенату Конституційного суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)2019, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Суд встановив, що з 01.12.2010 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати. 15.04.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок та виплату пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, до якої долучив належним чином оформлену довідку про розмір заробітної плати від 12.03.2026 № 21-125вих-26, видану Житомирською обласною прокуратурою. Заяву позивача та додані до неї документи, за принципом екстериторіальності, було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, яким прийнято рішення від 21.04.2026 № 23607/03-16 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

Суд зазначає, що основною підставою для прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області визначило ту обставину, що для проведення перерахунку пенсії за довідкою від 12.03.2026 № 21-125вих-26 підстав немає, так як з 01.01.2022 не приймалися ніякі законодавчі акти щодо підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників.

Суд вважає такі висновки суб`єкта владних повноважень необґрунтованими, звуженими та такими, що суперечать положенням Законів України “Про прокуратуру”, “Про державний бюджет України” на 2026 рік та Конституції України.

Так, повністю проігнорувано той факт, що заробітна плата прокурора визначається безпосередньо нормами законів, а саме статтею 81 Закону України “Про прокуратуру” у поєднанні із нормами Закону України “Про державний бюджет України” на 2026 рік від 03.12.2025.

Зростання прожиткового мінімуму або інших базових розрахункових величин, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік, автоматично призводить до підвищення розміру посадового окладу прокурора та інших складових його заробітної плати.

В свою чергу, визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Відомості, які викладені в довідці прокуратури Житомирської області від 12.04.2026 № 21-125вих-26, повністю спростовують заперечення відповідача про відсутність підстав до перерахунку розміру пенсії позивача, оскільки підвищення заробітної плати працівникам прокуратури прямо випливає з Закону України “Про державний бюджет України” на 2026 рік від 03.12.2025. Відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України або іншого нормативно-правового акта органу виконавчої влади про підвищення заробітної плати прокурорам не може слугувати законною підставою для відмови у реалізації права на перерахунок пенсії, гарантованого законом. Держава не може відмовляти у здійсненні соціальних виплат лише з посиланням на те, що компетентний орган виконавчої влади не прийняв відповідного підзаконного акта або прийняв його з недоліками.

Надаючи правову оцінку діям суб`єктів владних повноважень, суд враховує позицію Конституційного Суду України, який неодноразово наголошував, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване або звужене. Вчинення державним органом або його посадовою особою дій, не передбачених законом, у непередбаченій законом формі чи спосіб, або вихід за межі компетенції, є підставою для визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

Отже, рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в перерахунку пенсії від 21.04.2026 № 23607/03-16 є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні вказаного спору суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30.03.2021 набрала чинність постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України” (далі - Постанова правління № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про таке:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію є саме Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а лише повідомило про результат розгляду його заяви, тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за цією заявою.

Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області заявлені безпідставно, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачі у цій справі не надали суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували правомірність вимог позивача та достовірність даних, зазначених у довідці Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2026 № 21-125вих-26.

Визначаючись щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, суд виходить з такого. Як встановлено з матеріалів справи та змісту позовних вимог, позивач не визначив конкретної дати, з якої він просить суд зобов`язати суб`єкта владних повноважень здійснити відповідний перерахунок на підставі оновленої довідки про заробітну плату. Водночас позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою 15.04.2026.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (пров. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл., Фастівський р-н, 08500, ЄДРПОУ 22933548), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, ЄДРПОУ 13559341) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.04.2026 № 23607/03-16.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2026 перерахунок пенсії на підставі довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2026 № 21-125вих-26 з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 21 липня 2026 р.

21.07.26