Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №240/3514/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції)

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №240/3514/26

Суддя: Нагірняк Микола Федорович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/3514/26

категорія 111030400

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Мельниченко В.В.,

за участю: представника позивача Мезенцев О.О.,

представники відповідача Борисюк Т.В., Кусковська Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до Житомирської митниці Державної митної служби України про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Житомирське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих звернулося з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Житомирської митниці №UA1010002025134 від 08.10.2025 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 2 661 411,88 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 665 352,97 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року задоволено клопотання представника Позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року за клопотанням представника Позивача в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву.

04.03.2026 року до суду надійшла заява представника Позивача про додаткові обґрунтування підстав протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою суду від 13.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі і справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року задоволено клопотання представника Позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року на стадії дослідження письмових доказів у справі оголошено перерву.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року задоволено клопотання представника Позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.04.2026 року проголошено про закінчення з`ясування обставин у справі, їх перевірку письмовими доказами та про перехід до стадії дебатів. Одночасно за клопотанням представника Позивача у справі оголошено перерву для підготовки до виступу в судових дебатах.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року після виступу сторін в дебатах судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та про дату проголошення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 25.05.2026 року у відповідності до вимог статті 227 КАС України під час ухвалення рішення постановив про поновлення судового розгляду по причині необхідності витребування та дослідження повних тексті всіх 20 митних декларацій. Одночасно суд зобов`язав представників Відповідача надати суду належним чином засвідчені копії таких письмових доказів.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року задоволено клопотання представника Позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судове засідання у справі, призначене на 03.06.2026 року не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року задоволено клопотання представника Позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року проголошено про закінчення з`ясування обставин у справі, їх перевірку додатковими письмовими доказами та про перехід до стадії дебатів. Одночасно після виступу сторін в дебатах судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та про дату проголошення судового рішення у справі.

В судовому засіданні представник Позивача, Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих, позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав обґрунтування позову підтримав в повному обсязі. На думку представника Позивача оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підприємством не порушувалися жодні вимоги митного законодавства щодо переробки товарів на митній території.

Представник Позивача зазначив, що наявні контракти підприємства з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria) передбачали переробку товарів, що поставлялися постачальником на митну територію України. За заявами підприємства уповноваженим митним органом були надані відповідні дозволи на таку переробку строком на 365 днів. Надходження таких товарів для переробки мало місце протягом спірного періоду на підставі 20 митних декларацій. З моменту митного оформлення кожної із перелічених митних декларацій підприємством з дотриманням річного строку здійснено переробку конкретних товарів і за відповідними митними деклараціями такі перероблені товари були вивезені за митну територію України. На думку представника Позивача, підприємством не були порушені ні вимоги статті 149 ні статті 151 Митного кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники Відповідача, Житомирської митниці, проти задоволення позову заперечили. Зазначили, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято саме за результатами документальної планової перевірки дотримання підприємством в своїй господарській діяльності вимог законодавства України з питань митної справи. На думку представників Відповідача, результати проведеної перевірки засвідчили, що Позивачем в період з 01.06.2020 року по 31.05.2025 року при ввезенні на митну територію відповідних товарів в межах виконання умов контракту №6 від 02.11.2018 року та контракту №7 від 21.11.2022 року з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria) були занижені податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 2 661 411,88 грн. та ввізного мита на суму 13 309,20 грн. і завищено ввізне мито на 4 611,63 грн. Такі порушення зумовлені виключно тим, що в ході митного оформлення таких товарів, ввезених на митну територію України для переробки, Позивачем неправомірно були застосовані пільги (преференції) за кодом "517", тобто неправомірно були застосовані нульові ставки для визначення податкових зобов`язань з ввізного мита та податку на додану вартість. На період ввезення кожної із перелічених партій товарів за відповідними митними деклараціями мало місце закінчення терміну дії річного строку дозволів, які надавалися підприємству на таке ввезення товарів. Вважають, що представником Позивача безпідставно не розмежовуються строки дії наданих дозволів та строки самої переробки ввезених товарів.

Представники Відповідача також зазначили, що лише 21.05.2025 року керівником підприємства було визнано такі порушення в ході розгляду протоколу про порушення ним митних правил в результаті неправомірного застосуванні пільги (преференції) за кодом "517", тобто неправомірного застосуванні нульової ставки для визначення податкових зобов`язань з ввізного мита та податку на додану вартість.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку і підстав визначення податкових зобов`язань, зумовлених ввезенням на митну територію України товарів регулюються правовими нормами Податкового кодексу України та Митного кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Суть спірних відносин по даній справі зведена виключно до правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Житомирської митниці №UA1010002025134 від 08.10.2025 року про збільшення Позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 2 661 411,88 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 665 352,97 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами документальної планової виїзної перевірки Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.06.2020 по 31.05.2025 років.

Судом встановлено, що вказана перевірка уповноваженими особами Відповідача була проведена в період з 30.06.2025 року по 22.08.2025 року на підставі наказу від 04.02.2025 року №19, про що складено акт такої перевірки від 11.07.2025 року. Згідно наказу Відповідача від 06.08.2025 року №148 проведення перевірки було продовжено.

Правомірність призначення та проведення Відповідачем вказаної позапланової виїзної документальної перевірки Позивачем не оскаржується і не є предметом судового розгляду.

Як зазначено в акті вказаної перевірки, копія якого долучена до позову та досліджена судом, за результатами проведеної перевірки були встановлені порушення платником вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 та пункту 206.12. статті 206 Податкового кодексу України, що призвели до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 2 661 411,88 грн. Одночасно платником допущені порушення вимог статті 147, частини 1 статті 149, частини 1 статті 151, пункту 1 частини 1 статті 284, частини 12 статті 286, пункту 2 частини 1 статті 292 Митного кодексу України, що призвели до заниження податкових зобов`язань з ввізного мита на суму 13 309,20 грн. та завищення ввізного митна на 4 611,63 грн.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що саме за результатами перевірки Відповідачем 08.10.2025 року були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №UA1010002025133 про збільшення підприємству грошового зобов`язання за платежем "мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання" на 13 309,20 грн. (а.с.101-102 т.1);

- №UA1010002025134 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 2 661 411,88 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 665 352,97 грн. (а.с.103-104 т.1).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивачем 22.10.2025 року до Державної митної служби України Позивачем була подана скарга на оскаржуване податкове повідомлення - рішення №UA1010002025134 від 08.10.2025 (а.с.105-114 т.1).

За результатами розгляду скарги Державною митною службою України 25.12.2025 року було прийнято рішення про залишення скарги без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін (а.с.115-123 т.1).

Суд враховує, що рішенням Держмитслужби України від 13.11.2025 року розгляд скарги Позивача було продовжено до 27.12.2025 року. Тобто, розгляд скарги платника проведено з дотриманням строків, передбачених пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення - рішення Відповідача №UA1010002025133 від 08.10.2025 року про збільшення підприємству грошового зобов`язання з ввізного мита Позивачем ні до Державної митної служби України ні в межах даної справи не оскаржується і відповідно до вимог статті 9 КАС України не є предметом судового розгляду.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 08.10.2025 року №UA1010002025134 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 661 411,88 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 665 352,97 грн., підставою для його винесення стало порушення Позивачем вимог пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190, пункту 206.16 статті 206 Податкового кодексу України.

Відповідно до доводів представників Відповідача, наведених у відзиві на позов та в акті планової виїзної документальної перевірки, суть допущених платником порушень зведена до порушення Позивачем умов митного режиму переробки на митній території, визначених главою 23 Митного кодексу України, а саме неправомірного застосування пільги (преференції) за кодом "517", тобто неправомірно застосування нульової ставки для визначення податкових зобов`язань з ввізного мита та податку на додану вартість.

Згідно доводів представників Відповідача на період ввезення кожної із перелічених партій товарів за відповідними митними деклараціями мало місце закінчення терміну дії річного строку дозволів, які надавалися підприємству на таке ввезення товарів, що виключало застосування нульової ставки для визначення податкових зобов`язань з ввізного мита та податку на додану вартість.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria) 02.11.2018 року був укладений контракт №6 на виготовлення 175560 одиниць швейних виробів загальною вартістю 34 785 120,00 Євро. Наявний контракт передбачав поставку на митну територію України товарів для переробки (тканину, фурнітуру, аксесуари, комплектуючі вироби, упаковочні матеріали) відповідними партіями на відповідну загальну вартість згідно укладених специфікацій на кожне замовлення (а.с.124-128 т.1).

Аналогічно Позивачем з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria) 21.11.2022 року був укладений контракт №7 на виготовлення 545570 одиниць швейних виробів загальною вартістю 108 098 188,00 Євро (а.с.129-133 т.1).

Спірні відносини по даній справі зумовлені виключно виконанням Позивачем домовленостей за контрактом №6 від 02.11.2018 року.

Суд враховує, що в розумінні вимог статті 147 Митного кодексу України, в редакції на час спірних відносин, переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами (частина 1 статті 148 Митного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 149 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що у відповідності до вказаних вимог Митного кодексу України та з метою переробки на митній території України товарів, ввезених партіями згідно контракту №6 від 02.11.2018 року з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria) Позивач звернувся до уповноважених митних органів з відповідними заявами, а саме : заявами від 05.11.2019 року (вих.№04/06), від 27.11.2018 року (вих.№04/09), від 05.02.2020 року (вих.№04/10), від 07.05.2020 року (вих.№04/14), від 12.08.2020 року (вих.№04/15), від 28.08.2021 року (вих.№04/07), від 31.10.2021 року (вих.№04/14), від 12.01.2023 року (вих.№04/01), від 19.07.2024 року (вих.№04/05) та від 27.01.2025 року (вих.№04/03).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що підприємством за спірний період та в межах спору (з 01.06.2020 року по 31.05.2025 року) у митний режим переробки товарів на митній території України, зумовлених виконанням контрактів з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria), відбулося поміщення товарів на загальну суму фактурної вартості 454 058,82 Євро (загальною митною вартістю 15 460 585,17 грн.), зокрема.

Так, за митною декларацією №UA100530/2021/300848 від 12.01.2021 року здійснено 13.01.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заяві платника від 06.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.112-116 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/305472 від 09.02.2021 року здійснено 10.02.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.108-111 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/308898 від 01.03.2021 року здійснено 02.03.2021року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.103-107 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/308899 від 02.03.2021року здійснено 02.03.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахований і відповідно сплачених митних платежів (а.с.102 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/314390 від 31.03.2021 року здійснено 31.03.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року, від 28.11.2019 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.97-101 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/321599 від 07.05.2021року здійснено 07.05.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.92-96 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/323832 від 20.05.2021 року здійснено 24.05.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.88-91 т.3).

За митною декларацією №UA100530/2021/323874 від 20.05.2021 року здійснено 24.05.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 08.05.2020 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.87 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2021/000427 від 02.07.2021 року здійснено 05.07.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.83-88 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2021/018734 від 20.10.2021 року здійснено 21.10.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.79-81 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2021/023759 від 18.11.2021 року здійснено 20.11.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.75-77 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2021/027392 від 10.12.2021 року здійснено 11.12.2021 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року, від 28.11.2019 року, від 06.02.2020 року та від 08.05.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.70-74 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2022/007139 від 22.02.2022 року здійснено 24.02.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.65-69 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2022/016632 від 21.05.2022 року здійснено 24.05.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року, від 28.11.2019 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.60-64 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2022/025019 від 07.07.2022 року здійснено 09.07.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року, від 28.11.2019 року та від 06.02.2020 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.54-58 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2022/031810 від 01.09.2022 року здійснено 01.09.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.50-53 т.3).

За митною декларацією №UA101020/2022/035900 від 01.10.2022 року здійснено 04.10.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.49 т.3).

За митною декларацією №22UA101020036085U4 від 04.10.2022 року здійснено 04.10.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року, та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.129-132 т.3).

За митною декларацією №22UA101020044420U5 від 03.12.2022 року здійснено 05.12.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.120-124 т.3).

За митною декларацією №22UA101020040600U6 від 04.11.2022 року здійснено 04.11.2022 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 06.11.2019 року, та від 28.11.2019 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.125-128 т.3).

Крім того, за митною декларацією №22UA101020043809U7 від 16.12.2024 року здійснено 16.12.2024 року митне оформлення товарів у митний режим переробки. Відповідно до інформації, наведеній в графі 44 (доповнення до неї) цієї декларації таке митне оформлення в митному режимі переробки зумовлено дозволом митного органу, зазначеного в заявах платника від 17.01.2023 року. Відповідно до інформації, зазначеній в графі 36 при митному оформленні ввезених товарів застосована преференція "000000517", яка стала підставою для невідображення в графі 47 жодних нарахованих і відповідно сплачених митних платежів (а.с.197 т.1).

Аналіз досліджених митних декларацій засвідчує, що митне оформлення товарів у митний режим переробки здійснювалося на підставі дозволів митного органу, наданих на підставі заяв платника, а саме: від 06.11.2019 року, від 28.11.2019 року, від 06.02.2020 року, від 08.05.2020 року, від 06.07.2020 року та від 17.01.2023 року.

В ході дослідження судом заяви платника встановлено, що митним органом 06.11.2019року надано дозвіл та в графі "строк дії дозволу" зазначено "365 календарних днів з дати оформлення МД в митний режим "переробка на митній території" (а.с.28 т.2).

В ході дослідження судом заяви платника встановлено, що митним органом 28.11.2019 року надано дозвіл, в графі "строк дії дозволу" зазначено "365 календарних днів з дня оформлення МД в митний режим "переробка на митній території" (а.с.25 т.2).

В ході дослідження судом заяви платника встановлено, що митним органом 06.02.2020 року надано дозвіл, в графі "строк дії дозволу" зазначено "365 днів" (а.с.30 т.2).

В ході дослідження судом заяви платника встановлено, що митним органом 08.05.2020року надано такий дозвіл та в графі "строк дії дозволу" зазначено " дія дозволу 365 днів" (а.с.26 т.2).

Заяви і відповідно дозволу від 06.07.2020 року Позивачем до позову не долучено і відповідно судом не досліджено. Сторонами зазначено, що в митних деклараціях помилково зазначено дозвіл від 96.07.2020року замість дозволу від 06.02.2020року.

Судом встановлено і визнається сторонами, що митне оформлення товарів у митний режим переробки Позивачем здійснювалося на підставі всіх досліджених судом митних декларацій з посиланням на досліджені дозволи митного органу, строк дії яких беззаперечно перевищував 365 днів з дня їх надання за відповідними заявами підприємства.

Сторонами визнається, що строк в 365днів переробки товарів, ввезених на митну територію України за переліченими митними деклараціями платником не порушено.

Суд погоджується із доводами представників митного органу, що представником Позивача безпідставно не розмежовуються строки дії наданих дозволів та строки самої переробки ввезених товарів з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 4 Митного кодексу України законодавцем надано визначення терміну дозволу органу доходів і зборів як надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій.

Суд погоджується із доводами представників митного органу, що правові норми статті 149 Митного кодексу України в редакції на час спірних відносин), окрім іншого врегульовували строк дії дозволу на переробку товарів на митній території України, а саме з відсилкою на правову норму статті 151 цього ж Кодексу.

Суд погоджується із доводами представників митного органу, що правові норми статті 151 Митного кодексу України в редакції на час спірних відносин), окрім іншого врегульовували строк переробки товарів на митній території України.

Аналіз вказаних правових норм статей 149 та 151 Митного кодексу України (в редакції на час спірних відносин) беззаперечно засвідчує, що строк дії дозволу на переробку товарів на митній території України та строк такої переробки товарів на митній території України були тотожними.

Разом з тим, відлік строку дії дозволу на переробку товарів на митній території України та відлік строку такої переробки товарів на митній території України є різними.

Безспірно, відлік строку дії дозволу на переробку товарів на митній території України за загальним правилом розпочинається з дати його надання, а строк переробки товарів на митній території України - з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки.

При цьому суд враховує, що відповідно до вимог пункту 8 розділу "V. Особливості виконання митних формальностей відповідно до митних режимів переробки на митній території та переробки за межами митної території" Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (надалі - Порядок №657), рішення про надання дозволу на переробку товарів або про відмову у наданні такого дозволу оформлюється митним органом шляхом заповнення відповідних розділів заяви.

Тобто, відповідно до вимог вказаного Порядку №657, рішення про надання дозволу на переробку товарів набуває чинності з дати заповнення митним органом відповідних розділів заяви

Неврахування представником Позивача таких особливостей норм статей 149 та 151 Митного кодексу України і Порядку №657 (в редакції на час спірних відносин) призвело до помилкових доводів щодо ототожнення строку дії дозволу на переробку товарів на митній території України та строку такої переробки товарів на митній території України.

Одночасно суд визнає, що до прийняття Закону № 2510-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" від 15.08.2022року в Митному кодексі України були відсутні правові норми, які б містили узагальнене регулювання рішень митних органів, їхніх видів і форм, визначення митних органів, уповноважених приймати такі рішення, алгоритм дій митних органів щодо прийняття кожного із видів рішень, строків дій таких рішень, набуття чинності таких рішень, тощо.

Такі питання були враховані прийняттям Закону № 2510-IX від 15.08.2022року, яким назву глави 3 Митного кодексу викладено в новій редакції та доповнено Митний кодекс України статтями з 19-1 до статті 19-18 включно.

Так, за приписами пункту 6 частини 1 статті 19-2 Митного кодексу України, згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 (із змінами, внесеними згідно із Законом №3229-IX від 13.07.2023 та в редакції Закону № 3926-IX від 22.08.2024), прямо передбачено, що митний орган, окрім іншого, за заявою підприємства приймає рішення щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим переробки на митній території.

В розумінні вимог частини 2 цієї ж статті 19-2 Митного кодексу України рішення митних органів, визначені пунктами 1-7 частини першої цієї статті, надаються безоплатно та діють безстроково, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Рішення митного органу набирає чинності з дня його отримання підприємством (частина 1 статті 19-11 Митного кодексу України, згідно із Законом №2510-IX від 15.08.2022).

Суд звертає увагу, що законодавець Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу" від 22 серпня 2024 року № 3926-IX, окрім іншого, шляхом викладення правових норм статті 149 Митного кодексу України в новій редакції правовий інститут "Дозвіл на переробку товарів на митній території України" замінив на - "Авторизація на переробку товарів на митній території".

Суд враховує, що Законом № 3926-IX від 22.08.2024 шляхом доповнення Митного кодексу України статтею 73-2 визначено, що строк дії авторизації для поміщення товарів у митний режим, що надається на підставі заяви підприємства, встановлюється митним органом у такій авторизації, виходячи з кількості товарів, переліку операцій, які передбачається здійснювати з такими товарами, способу та тривалості їх здійснення, мети ввезення товарів, використання еквівалентних товарів, але не може перевищувати п`яти років з дня набрання чинності рішенням про надання авторизації.

За заявою підприємства строк дії такої авторизації може бути продовжено митним органом, але не більш як на 180 днів.

Правовими нормами частин другої та третьої цієї ж статті 73-2 Митного кодексу України визначено інші строки дії авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території, переробки за межами митної території, що надається на підставі митної декларації, та у митний режим тимчасового ввезення, що надається на підставі митної декларації.

Суд враховує, що правовими нормами частини першої статті 151 Митного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019, № 3926-IX від 22.08.2024) строк переробки товарів на митній території України встановлюється митним органом у кожному випадку під час видачі авторизації на переробку на митній території підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано авторизацію на переробку на митній території, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.

Аналіз наведених правових норм статей 73-2, 149 та 151 Митного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019, № 3926-IX від 22.08.2024) ще раз підтверджує, що законодавець в Митному кодексі України чітко розмежовує строк дії дозволу (авторизації) та строк переробки товару на митній території України за наявності дозволу (авторизації) на таку переробку.

До прийняття Закону № 3926-IX від 22.08.2024 строк дії дозволу обмежувався нормами статті 149 Митного кодексу України в 365 днів, а після прийняття Закону № 3926-IX від 22.08.2024 - строк дії авторизації (дозволу) - не може перевищувати п`яти років з дня набрання чинності рішенням про надання авторизації (стаття 73-2 Кодексу).

Прийняття Закону № 3926-IX від 22.08.2024 не виплинуло на строк переробки товарів на митній території України. Такий строк переробки товарів на митній території України за приписами статті 151 Митного кодексу України не може перевищувати 365 днів.

Аналіз наведених правових норм статей 73-2, 149 та 151 Митного кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019, № 3926-IX від 22.08.2024) також засвідчує про помилковість доводів представника Позивача щодо ототожнення строку дії дозволу на переробку товарів на митній території України та строку такої переробки товарів на митній території України.

Наведений аналіз правових норм Митного кодексу України, дослідження перелічених митних декларацій та заяв-дозволів Позивачу на переробку товарів на митній території України дає підстави суду зробити висновок та погодитися із доводами митного органу, що в ході митного оформлення таких товарів, ввезених на митну територію України для переробки, Позивачем неправомірно були застосовані пільги (преференції) за кодом "000000517", тобто неправомірно були застосовані нульові ставки для визначення податкових зобов`язань з ввізного мита та податку на додану вартість. На період ввезення кожної із перелічених партій товарів за відповідними митними деклараціями мало місце закінчення терміну дії річного строку дозволів, які надавалися підприємству на таке ввезення товарів.

Суд зазначає, що правове обґрунтування таких порушень Позивачем вимог митного законодавства надано в податковому повідомленні - рішенні Житомирської митниці №UA1010002025133 від 08.10.2025 року про збільшення грошового зобов`язання з ввізного митна (мито на товари, що ввозяться на митну територію України товарів) на 13 309,20 грн., яке Позивачем не оскаржується.

Так, в даному податковому повідомленні - рішенні прямо зазначено про порушення Позивачем вимог статті 147, частини 1 статті 148, частини 1 та 4 статті 149, частини 1 статті 151, пункту 1 частини 1 статті 284, частини 12 статті 286 та пункту 2 частини 1 статті 292 Митного кодексу України під час митного оформлення ввезених на митну територію товарів для переробки за дослідженими судом митними деклараціями та на виконання зобов`язань за контрактом №6 від 02.11.2018 року з нерезидентом Фірмою "POLARIS H.m.b.H (Vienna, Austria).

Безспірно, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 284 Митного кодексу України лише за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V цього Кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території України.

Відповідно до вимог пункту частини 12 статті 286 Митного кодексу України лише до товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом при дотриманні вимог та обмежень, встановлених главою 23 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - лише у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано.

Як зазначено в податковому повідомленні - рішенні Житомирської митниці №UA1010002025134 збільшення підприємству податкових зобов`язань з податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 2 661 411,88 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 665 352,97 грн. були зумовлені, окрім іншого, порушеннями умов митного режиму переробки товарів на митній території України, визначених главою 23 Митного кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до вимог частини 2 та 3 статті 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Особливості оподаткування митними платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V цього Кодексу, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України.

За приписами статті 294 Митного кодексу України об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів (стаття 295 Митного кодексу України).

Суд враховує, що особливості оподаткування операцій під час переміщення товарів через митний кордон України залежно від обраного митного режиму врегульовано правовими нормами статті 206 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 206.12 статті 206 Податкового кодексу України до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування лише за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.

Суд погоджується із доводами митного органу, що недотримання Позивачем вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України, щодо ввезених на митну територію товарів за дослідженими митними деклараціями, є підставою для визначення митним органом як контролюючим органом Позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість за загальними правилами, а саме з урахуванням вимог:

- пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, згідно яких датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, згідно яких базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Саме у відповідності до вказаних вимог Митного та Податкового кодексів України Відповідачем були здійснені нарахування Позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів на 2 661 411,88 грн.

Як зазначено в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №UA1010002025134, таке визначення (донарахування) Відповідачем Позивачу податкових зобов`язань стали підставою для застосування штрафних санкцій в розмірі 25% донарахованих сум.

Суд погоджується із доводами представників Відповідача, що в розумінні вимог пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (пункт 109.2 статті 109 Податкового кодексу України).

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.3 названої правової норми закріплено, що у випадках, визначених пунктами 123.2 – 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Суд вважає обґрунтованими доводи представників Відповідача в частині застосування фінансових санкцій за конкретні дії Позивача щодо заниження митної вартості товарів за переліченими митними деклараціями шляхом безпідставного відображення в таких митних деклараціях пільги (преференції) за кодом "517", тобто неправомірного застосування нульової ставки для визначення податкових зобов`язань з ввізного мита та податку на додану вартість. На період ввезення кожної із перелічених партій товарів за відповідними митними деклараціями мало місце закінчення терміну дії річного строку дозволів, які надавалися підприємству на таке ввезення товарів, що беззаперечно було відомо платнику.

При вирішенні спору суд враховує, що приписи частини 2 статті 2 КАС України зобов`язують адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряти чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд враховує, що відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, до яких відноситься Відповідач, мають право, зокрема, визначати (донараховувати) суми відповідних податкових зобов`язань та застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Зазначене свідчить, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №UA1010002025134 від 08.10.2025 року Відповідач, Житомирська митниця, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Головуючий суддя Нагірняк М.Ф. 20.07.2026року та 21.07.2026року перебував у відпустці. По цій причині ухвалення судового рішення та складання повного його тексту мало місце в перший робочий день після виходу з відпустки. 22.07.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua