Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №240/6759/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/6759/26

категорія 111031101

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- від 20.11.2025 року №0898450-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 174 369,00 грн. - за 2022 рік;

- від 20.11.2025 року №0898452-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 174 369,00 грн. - за 2023 рік;

- від 11.11.2025 року №0893380-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 190 464,00 грн. - за 2024 рік.

Як зазначається у позові, Позивачу на праві приватної власності з 24.09.2019 року належить нерухоме майно у вигляді адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1788,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Саме вказане нерухоме майно стало об`єктом нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 - 2024 роки.

Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень Відповідач не врахував, що Позивач має статус особи, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, який відповідно до рішень Іршанської селищної ради Житомирської області від 17.06.2021 року за №145 та від 14.07.2022 року за №336 звільняє від нарахування та сплати такого податку.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не прибули. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечив і зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у повній відповідності до вимог податкового законодавства. Представник Відповідача вважає, що нерухоме майно, що належить Позивачу на праві приватної власності, знаходиться на території Петрівської територіальної громади Київської області, а тому на таке нерухоме майно не поширюються рішення Іршанської селищної територіальної громади.

Крім того, як зазначається у відзиві, Позивач зареєстрований на території селища Іршанськ Житомирської області, а тому на нього не поширюються також рішення Петрівської територіальної громади Київської області, на території якої знаходиться об`єкт нерухомого майна.

Представник Відповідача в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав нарахування та сплати земельного податку (плати за землю) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Суть спірних відносин по даній справі зведена до правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Відповідача:

- від 20.11.2025 року № 0898450-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 174 369,00 грн. - за 2022 рік;

- від 20.11.2025 року № 0898452-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 174 369,00 грн. - за 2023 рік;

- від 11.11.2025 року № 0893380-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 190 464,00 грн. - за 2024 рік.

Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях та відповідно до доводів Відповідача, наведених у відзиві на позов, нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було зумовлено наявністю у Позивача на праві власності нерухомого майна у вигляді адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1788,40 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке відповідно до вимог пункту 266 Податкового кодексу України є об`єктом такого оподаткування.

Безспірно, за приписами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачу з 27.09.2019 року на праві власності належить нерухоме майно (нежитлове приміщення) у вигляді адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1788,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, провулок 1-го Травня,40, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія якого долучена до позову та досліджена судом (а.с.18-22).

Суд враховує, що відповідно до вимог пункту 10.3 статі 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

За приписами правових норм пункту 8.3 статт1 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Суд погоджується з доводами сторін, що відповідно до вимог підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що за приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування.

Аналіз наведених правових норм дає підстав суду зробити висновок, що рішення місцевих рад, як органів місцевого самоврядування, щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), та пільг з його сплати є обов`язковими до виконання виключно на відповідній території, на яку розповсюджуються повноваження такої ради.

Таким чином ті чи інші рішення Іршанської селищної ради Житомирської області щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), та пільг з його сплати є обов`язковими до виконання виключно на території цієї територіальної громади.

В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи, наведені в позові, щодо необхідності врахування Відповідачем при визначенні податкових зобов`язань з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, та пільг з його сплати рішень Іршанської селищної ради Житомирської області відносно нерухомого майна, яке розташоване на території Київської області.

Одночасно суд зазначає, що саме до повноважень Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області віднесено право встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), та пільг з його сплати відносно об`єктів нерухомого майна, що розміщені на території цієї ради.

В зв`язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи представника Відповідача, що при визначенні Позивачу податкових зобов`язань з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, відносно нерухомого майна у вигляді адміністративно-побутового корпусу загальною площею 1788,40 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, провулок 1-го Травня,40 та належить Позивачу на праві власності за 2022, 2023 та 2024 роки враховувалися рішення:

- Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2023 рік" №1115 від 06.05.2022 року;

- Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2024 рік" №1484 від 15.06.2023 року;.

- Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області "Про внесення змін до рішення Петрівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів на 2024 рік" №2047 від 18.06.2024 року.

Копії вказаних рішень Відповідачем долучено до відзиву на позов та досліджено судом.

В ході дослідження вказаних рішень судом встановлено, що Петрівською сільською Вишгородського району Київської області не приймалося рішень про звільнення осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, від сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, в 2022-2024 роках.

Інших доводів щодо протиправності оскаржуваних рішень, в позові не наведено.

В розумінні положень статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог та відповідно до доводів .

Суд враховує, що за приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 267 Податкового кодекс України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 267 Податкового кодекс України).

Таким чином, податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.11.2025 року №0898450-2411-0626-UA32100070000076283, №0898452-2411-0626-UA32100070000076283 та від 11.11.2025 року №0893380-2411-0626-UA32100070000076283 про нарахування Позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022, 2023 та 224 роки, прийняті в межах повноважень податкового органу, у спосіб визначений податковим законодавством, з урахуванням всіх обставин справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому такі рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Одночасно суд зазначає, що ухвалене судом рішення не позбавляє права Позивача на загальних підставах оскаржити податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.11.2025 року №0898450-2411-0626-UA32100070000076283, №0898452-2411-0626-UA32100070000076283 та від 11.11.2025 року №0893380-2411-0626-UA32100070000076283 з підстав їх невідповідності вимогам рішень саме Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області щодо встановлення пільг зі сплати спірного податку на території цієї територіальної громади та з наведенням інших доводів, які не наведені в позовній заяві по даній справі..

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

22.07.26