Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №503/781/23 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/781/23

Провадження № 1-кп/503/17/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима судове провадження за кримінальним провадженням внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023160000000244 від 21.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шершенці Кодимського району Одеської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , заміжньої, з середньою-спеціальною освітою, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 4362 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачена ОСОБА_3 , захисник - адвокат ОСОБА_5 , секретарі судового засідання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення (зміст текстів публікацій зазначений в пред`явленому обвинуваченні та угоді про визнання винуватості на мові використаній в оригінальній версії відповідних публікацій - російській), визнаного судом доведеним:

В період часу з 10 квітня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року ОСОБА_3 , знаходячись за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, будучі обізнаною щодо розпочатого 24.02.2022 відкритого воєнного нападу Російської Федерації на Україну, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які вона розповсюджує у загальнодоступній соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, використовуючи електронне обладнання - власний мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А21S», IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_3 ; з номером мобільного телефону НОМЕР_4 та відповідне програмне забезпечення, яке на ньому інстальовано з розширенням, що надає змогу замінити ІР-адресу - « ОСОБА_9 », підключеного до мережі Інтернет користувача, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», як користувач « ОСОБА_10 » (веб-адреса акаунту ІНФОРМАЦІЯ_2 маючи 195 друзів, здійснила поширення на своїй вільно доступній необмеженому колу користувачів соціальної мережі «Одноклассники» сторінці, шляхом проставлення так званих «Класс» (вподобань), які відображаються у стрічці активності користувача « ОСОБА_10 » та доступні для огляду користувачам зазначеної соціальної мережі, публікацій (матеріалів) наступного змісту (зміст текстів публікацій зазначений як в пред`явленому обвинуваченні на мові використаній в оригінальній версії відповідних публікацій - російській):

-в період часу з 10 квітня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року ОСОБА_3 здійснила вподобання публікації облікового запису « ОСОБА_11 » з текстом наступного змісту: «Идеальный объект для провокаций. Эфир от 08.04.2022. Стратегия, вдохновленная Западом и с упоением реализуемая киевскими властями, последовательна и направлена на подъем градуса русофобии в мире. В поднятии этого градуса они видят пользу для себя, но в достижении этой пользы погибнут десятки или сотни людей. Минобороны сообщило, что целью удара по вокзалу в Краматорске был срыв массового выезда жителей из города, чтобы использовать их в качестве живого щита для обороны позиций ВСУ» та відео в якому міститься текст наступного змісту: «Киевский режим организовал новую кровавую провокацию. Теперь в Краматорске. В результате ракетного удара по железнодорожному вокзалу погибли и пострадали десятки мирных жителей. В Киеве естественно сразу обвинили российских военных, якобы запустивших Искандер. Но судя по фотографиям останков ракеты и официальным заявлениям министерства обороны России использовалась Точка-У, которую у нас давно сняли с вооружения. За очередным убийством собственных граждан наверняка последуют новое требование оружия, новые антироссийские санкции. Европа уже согласовала 5 пакет, но запрет на наши нефть и газ в него не вошли. Евросоюз обещает еще пол миллиарда евро на оружие, а Великобритания хочет поставить на Украину ракеты большой дальности. Но Киеву этого мало, там уже замахнулись на замороженные золотовалютные резервы России. Беснуются как могут… А вот та война, которая нам объявлена, большая и они уже перестали просто это скрывать по всем заявлениям, которые идут от западных политиков, то что происходит в западном обществе, как сошла с ума полностью западная пресса, они упиваются тем, буквально упиваются и не скрывая демонстрируют что они собираются вести войну до полного нашего уничтожения, чтобы мы с тобой и вы, я не знаю … там… чтобы … концлагеря должны показаться мягкой формой! Потому что они готовят свое общество и готовят свой социум к последнему решительному походу на Россию. К ликвидации из истории русского вопроса. Для меня сейчас это совершенно очевидно». Зміст зазначеного тексту містить виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України;

-в період часу з 24 вересня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року ОСОБА_3 здійснила вподобання публікації облікового запису « ОСОБА_11 » з текстом наступного змісту: « ОСОБА_12 на министерском заседании Совбеза ООН по Украине. Решение ряда областей Украины провести референдум о вхождении в состав РФ является ответом на высказывания украинского президента ОСОБА_13 , который посоветовал всем, кто чувствует себя русским, уезжать в Россию, заявил глава МИД РФ ОСОБА_14 , выступая на министерском заседании Совбеза ООН по Украине». Зміст зазначеного тексту містить виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

Зазначені публікації доступні для загального ознайомлення користувачам соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», які відвідували сторінку користувача « ОСОБА_10 » та автоматично надійшли як сповіщення у розділі «Лента» 195-ти користувачам соціальної мережі «Одноклассники», які додані до розділу «Друзі» акаунту ОСОБА_3 .

Водночас, на сторінці користувача « ОСОБА_10 », у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», під вказаними публікаціями, які вона поширила з 10 квітня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року наявні відомості про багаторазові перегляди, коментарі тощо, що свідчить про ознайомлення із даними відомостями іншими особами, інтернет користувачами.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні пред`явленого їй кримінального правопорушення не визнала.

Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена:

Суд, з врахуванням положень ч.1 ст. 337 КПК України щодо проведення судового розгляду лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, визнає зазначене вище формулювання обвинувачення доведеним, а дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфікує за ч.2 ст. 4362 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вище вказаного кримінального правопорушення доведена, оскільки підтверджується встановленими судом обставинами на підставі сукупності належних і допустимих доказів, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

1) витягом від 20.06.2023 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року (а.п.119-125 том 1), згідно якого розпочато досудове розслідування кримінальних правопорушень, серед епізодів яких наявне і передбачене ч.2 ст. 4362 КК України (запис № 50 від 19.06.2023 року), за фактом того, що ОСОБА_3 у період з 10 квітня 2022 року по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року, в соціальній мережі «Одноклассники» здійснила поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

2) протоколом огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет, від 10.09.2022 року старшого оперуповноваженого Подільського РВ Управління СБ України в Одеській області з доданими до нього роздруківками фотознімків матеріалів оприлюднених в мережі Інтернет і самого носія інформації - CD-R диск на який знято відповідні оглянуті матеріали з мережі Інтернет (а.п.134-144 том 1) в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, предметом проведення якого була сторінка з обліковим записом « ОСОБА_10 » у соціальній мережі «Одноклассники» (ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка містила розміщення фотозображення її користувача і зазначення таких відомостей про користувача цієї сторінки як дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - с. Шершенці та кількість підписників - 22 людей, а також підтверджують здійснення її користувачем 10.04.2022 опублікування (розміщення) шляхом репостів публікації із загальнодоступної групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зокрема із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 , последовательна и направлена на подъем градуса русофобии в мире. В поднятии этого градуса они видят пользу для себя, но в достижении этой пользы погибнут десятки или сотни людей. Минобороны сообщило, что целью удара по вокзалу в Краматорске был срыв массового выезда жителей из города, чтобы использовать их в качестве живого щита для обороны позиций ВСУ» відео російської програми «Кто против? «Идеальный объект для провокаций. Эфир от 08.04.2022», яка містила висловлювання про те, що «Киевский режим организовал новую кровавую провокацию. Теперь в Краматорске. В результате ракетного удара по железнодорожному вокзалу погибли и пострадали десятки мирных жителей. В Киеве естественно сразу обвинили российских военных, якобы запустивших Искандер. Но судя по фотографиям останков ракеты и официальным заявлениям министерства обороны России использовалась Точка-У, которую у нас давно сняли с вооружения. За очередным убийством собственных граждан наверняка последуют новое требование оружия, новые антироссийские санкции. Европа уже согласовала 5 пакет, но запрет на наши нефть и газ в него не вошли. Евросоюз обещает еще пол миллиарда евро на оружие, а Великобритания хочет поставить на Украину ракеты большой дальности. Но Киеву этого мало, там уже замахнулись на замороженные золотовалютные резервы России. Беснуются как могут…» та «А вот та война, которая нам объявлена, большая и они уже перестали просто это скрывать по всем заявлениям, которые идут от западных политиков, то что происходит в западном обществе, как сошла с ума полностью западная пресса, они упиваются тем, буквально упиваются и не скрывая демонстрируют что они собираются вести войну до полного нашего уничтожения, чтобы мы с тобой и вы, я не знаю … там… чтобы … концлагеря должны показаться мягкой формой! Потому что они готовят свое общество и готовят свой социум к последнему решительному походу на Россию. К ликвидации из истории русского вопроса. Для меня сейчас это совершенно очевидно».

Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що останній полягав у огляді комп`ютерних даних з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та відповідає вимогам, передбаченим для його проведення ст. 104-106, 223, 237 КПК України, який був проведений посадовою особою оперативного підрозділу органу безпеки на виконання доручення слідчого у цьому кримінальному провадженні, тобто згідно положень ст. 41 КПК України, тому приймається судом у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України як належний і допустимий доказ.

В свою чергу суд відзначає ту обставину, що сукупність зазначених анкетних даних користувача відповідної сторінки, а також її фотозображення, яке відповідає фотозображенню обвинуваченої на 5 сторінці паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , яким було документовано ОСОБА_3 Кодимським РВ УМВС України в Одеській області (а.п.231-233 том 1) дозволяє пов`язати цю сторінку саме з особою обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є мешканкою: с. Шершенці Кодимської ТГ, Подільського району Одеської області;

3) лист-повідомлення заступника начальника Подільського РВ УСБУ в Одеській області від 10.09.2022 року за рег. № 65/29/117нт начальнику слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області щодо виконання постанови про доручення в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року (а.п.133 том 1), в якому зазначалося про документування того, що ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи особисту сторінку у соціальній мережі «Одноклассники» як користувач « ОСОБА_10 » (web-адреса сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») виправдовує, визнає правомірною та заперечує збройну агресію Російської Федерації проти України, а оперативним шляхом встановлено, що для здійснення вказаної діяльності нею використовується власний мобільний телефон із номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_6 на якому, а також на власному ПЕОМ, за адресою свого мешкання може зберігати докази щодо згаданої протиправної діяльності. Додатком до якого був протоколом огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет, від 10.09.2022 року разом з носієм інформації та роздруківками фотоматеріалів (а.п.134-144 том 1);

4) протокол обшуку від 14.10.2022 року з доданим до нього флеш-носієм на якому знаходиться відеозапис фіксації ходу проведення обшуку (а.п.152-156 том 1) в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, із залученням доу часті в його проведенні понятих - ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , предметом якого була територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та в ході якого у його мешканки - ОСОБА_3 було виявлено і вилучено виданий останньою мобільний телефон Galaxy A21S IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_7 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_4 , на якому встановлено мобільний додаток «ОК»/«Одноклассники» (вхід до якого здійснюється через застосування іншого встановленого мобільного додатку - « ОСОБА_17 »), в якому міститься акаунт « ОСОБА_10 », де в розділі «стіна» (публічній дошці оголошень) наявна публікації у вигляді зображення тексту, який виправдовує збройну агресію Російської Федерації проти України. В подальшому зображення вище вказаних публікацій, сторінки, посилання якої міститься у публікації, а також інформація щодо акаунту під назвою « ОСОБА_10 » у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» були збережені у папці «Камера», яка міститься у вкладці «Бібліотека», що розташована у папці «Фото», що в свою чергу знаходиться в паці «Google», шляхом здійснення скриншотів (фото) дисплею телефону на вище вказаному мобільному телефоні. Зазначений вище мобільний телефон з сім-карткою було вилучено з поміщенням до сейф-пакету № 2825248. При цьому, сама ОСОБА_3 у змісті своїх зауважень до протоколу обшуку власноруч зазначила, що вона випадково відмітила публікацію внаслідок недобачання пов`язаного із її віком.

Надаючи оцінку доказового значення цього доказу суд відзначає, що останній полягав у обшуку житла з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання знаряддя кримінального правопорушення, та відповідає вимогам, передбаченим для його проведення ст. 104-106, 223, 234-236 КПК України, який був проведений на підставі ухвали слідчого судді, тому приймається судом у відповідності до ч.1 ст. 94 КПК України як належний і допустимий доказ.

В свою чергу суд відзначає ті обставини, що внаслідок проведення даної слідчої дії було здобуто речовий доказ, який був знаряддям кримінального правопорушення, оскільки з його використанням здійснювалось поширення шляхом репостів матеріалів з соціальної мережі (соціально-орієнтованого ресурсу) «Одноклассники». При цьому, ОСОБА_3 не заперечувала ту обставину, що саме вона їх зарепостила, а лише зауважувала, що це було нею здійснено випадково;

5) протокол огляду від 18.10.2022 року (а.п.214-219 том 1) в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, предметом якого був вміст сейф-пакету № 2825248, в якому знаходився мобільний телефон «Samsung Galaxy A21S» IMEI1: НОМЕР_2 ; IMEI2: НОМЕР_7 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_4 , на якому встановлений додаток «Turbo VPN» та додаток соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», що має іконку з назвою «ОК», після відкриття якого здійснюється автоматичний вхід до сторінки (акаунту) з назвою « ОСОБА_10 », в свою чергу в папці «Google» розташованій на «робочому столі» телефону знаходиться папка з назвою «Камера» у якій виявлено фото, в тому числі скріншоти (фото дисплею телефону), які були здійсненні 14.10.2022 під час проведення обшуку, зокрема:

- з фотозображення користувача цієї і сторінки (акаунту) - « ОСОБА_10 » та зазначення таких її відомостей як дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - с. Шершенці та кількість підписників - 22 людей (скріншот № 2);

- публікації з назвою «Заявление Лаврова на министерском заседании Совбеза ООН по Украине» (скріншоти № 8-9); публікації з назвою «Кто против? Идеальный объект для провокаций. Эфир от 08.04.2022» (скріншоти № 11-14), в якій наявний текст «Стратегия, вдохновленная Западом и с упоением реализуемая киевскими властями, последовательна и направлена на подъем градуса русофобии в мире. В поднятии этого градуса они видят пользу для себя, но в достижении этой пользы погибнут десятки или сотни людей. Минобороны сообщило, что целью удара по вокзалу в Краматорске был срыв массового выезда жителей из города, чтобы использовать их в качестве живого щита для обороны позиций ВСУ» (скріншот № 14);

6) протокол огляду від 20.10.2022 року (а.п.220-225 том 1) з доданим до нього носієм інформації - DVD-R диск (а.п.226 том 1) в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, предметом якого був вміст флещ-носія «Kingston 32GB Micro SD» із відеозаписом на ньому проведення обшуку 14.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_3 , на якому міститься файл з назвою «00001», який містить в собі відеофіксацію проведеного відтворення на виявленому мобільному телефоні частини відеозапису з назвою «Кто против? Идеальный объект для провокаций. Эфир от 08.04.2022» посилання на який міститься у публікації, яка розміщена після ІНФОРМАЦІЯ_6 на публічній дошці оголошень («стіні» вкладка «Лента») акаунту з назвою « ОСОБА_10 » в соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» та в якій містяться виступи особи:

- з текстом «Киевский режим организовал новую кровавую провокацию. Теперь в Краматорске. В результате ракетного удара по железнодорожному вокзалу погибли и пострадали десятки мирных жителей. В Киеве естественно сразу обвинили российских военных, якобы запустивших Искандер. Но судя по фотографиям останков ракеты и официальным заявлениям министерства обороны России использовалась Точка-У, которую у нас давно сняли с вооружения. За очередным убийством собственных граждан наверняка последуют новое требование оружия, новые антироссийские санкции. Европа уже согласовала 5 пакет, но запрет на наши нефть и газ в него не вошли. Евросоюз обещает еще пол миллиарда евро на оружие, а Великобритания хочет поставить на Украину ракеты большой дальности. Но Киеву этого мало, там уже замахнулись на замороженные золотовалютные резервы России. Беснуются как могут…»;

- з текстом «А вот та война, которая нам объявлена, большая и они уже перестали просто это скрывать по всем заявлениям, которые идут от западных политиков, то что происходит в западном обществе, как сошла с ума полностью западная пресса, они упиваются тем, буквально упиваются и не скрывая демонстрируют что они собираются вести войну до полного нашего уничтожения, чтобы мы с тобой и вы, я не знаю … там… чтобы … концлагеря должны показаться мягкой формой! Потому что они готовят свое общество и готовят свой социум к последнему решительному походу на Россию. К ликвидации из истории русского вопроса. Для меня сейчас это совершенно очевидно».

В подальшому файл з назвою «00001» був скопійований та записаний на DVD-R диск, який доданий до цього протоколу;

7) висновком експерта від 05.06.2023 року № 235 (а.п.187-204 том 1) за результатом проведення судової лінгвістичної експертизи (семантико-текстуальне дослідження писемного мовлення), згідно висновку якого:

- в тексті публікації, який відмічений як скриншоти № 8-9 у протоколі огляду від 18.10.2022 (з назвою «Заявление Лаврова на министерском заседании Совбеза ООН по Украине») відбувається виправдовування тимчасової окупації частини території України та наявні висловлювання, що містять, ознаки виправдовування, визнання правомірною тимчасову окупацію частини території України;

- в тексті публікації, який відмічений як скриншоти № 13-14 у протоколі огляду від 18.10.2022 та в текстовому відтворенні у протоколі огляду від 20.10.2022, яке відмічене як частина відеозапису №1 (з назвою «Идеальный объект для провокаций. Эфир от 08.04.2022») наявні висловлювання, що містять, ознаки заперечення здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, що виражається у перекладанні провини за здійснення ракетного обстрілу залізничного вокзалу м. Краматорськ на українську сторону та невизнання винуватості в цьому РФ;

- в текстовому відтворенні у протоколі огляду від 20.10.2022, яке відмічене як частина відеозапису №2, зі змістом «А вот та война, которая нам объявлена, большая и они уже перестали просто это скрывать по всем заявлениям, которые идут от западных политиков, то что происходит в западном обществе, как сошла с ума полностью западная пресса, они упиваются тем, буквально упиваются и не скрывая демонстрируют что они собираются вести войну до полного нашего уничтожения, чтобы мы с тобой и вы, я не знаю … там… чтобы … концлагеря должны показаться мягкой формой! Потому что они готовят свое общество и готовят свой социум к последнему решительному походу на Россию. К ликвидации из истории русского вопроса. Для меня сейчас это совершенно очевидно» наявні висловлювання, що містять ознаки виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України шляхом доведення її допустимості - збройна агресія Російської Федерації проти України ведеться задля захисту РФ від ліквідації, від знищення;

8) повідомленням заступника начальника Управління - начальника ГВ КР Управління СБ України в Одеській області до начальника слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області про виявлення ознак кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК України) від 19.06.2023 року з доданим до нього рапортом т.в.о. начальника Подільського РВ УСБУ в Одеській області про виявлення ознак кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК України) від 19.06.2023 року (а.п.109-110 том 1), згідно змісту яких було встановлено, що ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи особисту сторінку у соціальній мережі «Одноклассники» як користувач « ОСОБА_10 » (web-адреса сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») в період з квітня 2022 року по червень 2022 року, здійснила репост (публікацію) фото та відеоматеріалів, зміст яких виправдовує, визнає правомірною та заперечує збройну агресію Російської Федерації проти України, а також глорифікує її учасників;

9) витягом від 19.06.2023 року Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22023160000000239 від 19.06.2023 року (а.п.111 том 1), згідно якого 19.06.2023 року розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 4362 КК України, за повідомленням (матеріалами правоохоронного органу) про виявлення факту вчинення кримінального правопорушення, а саме того, що ОСОБА_3 у період з 10 квітня 2022 року по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року, в соціальній мережі «Одноклассники» здійснила поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

10) витягом від 21.06.2023 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22023160000000244 від 21.06.2023 року (а.п.103 том 1), згідно якого 21.06.2023 року розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 4362 КК України, за виділеними матеріалами досудового розслідування від 19.06.2023 року з приводу того, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 10 квітня 2022 року по 11 год. 59 хв. 14 жовтня 2022 року в соціальній мережі «Одноклассники» здійснила поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України;

11) показами обвинуваченої ОСОБА_3 , наданими нею в ході її допиту під час судового розгляду в судовому засіданні, яке відбулось 08.05.2026 року (а.п.160-171 том 2), у яких остання відзначала, що не знає як сталося відправлення відповідних публікацій, оскільки спеціально цих дій не робила, висловила припущення, що можливо випадково здійснила це внаслідок невпевненого користування новим телефоном із сенсорним екраном. При цьому зазначила, що не схвалює сам зміст зазначених публікацій, які суперечать її патріотичним поглядам щодо України.

Такі документи як постанову першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 14.03.2023 року про зміну складу групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12022162240000272 від 27.02.2022 року (а.п.126-127 том 1); доручення начальника відділення слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області від 19.06.2023 року про проведення досудового розслідування старшому слідчому-криміналісту слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області (а.п.112 том 1); повідомлення старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області начальнику відділу Одеської обласної прокуратури про початок досудового розслідування від 19.06.2023 року (а.п.113 том 1) із копією супровідного листа 20.06.2023 року про направлення зазначеного повідомлення (а.п.114 том 1); постанову першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 20.06.2023 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023160000000239 від 19.06.2023 року (а.п.115-116 том 1); доручення начальника відділення слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області від 21.06.2023 року про проведення досудового розслідування старшому слідчому-криміналісту слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області (а.п.104 том 1); повідомлення старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області начальнику відділу Одеської обласної прокуратури про початок досудового розслідування від 21.06.2023 року (а.п.105 том 1) із копією супровідного листа 21.06.2023 року про направлення зазначеного повідомлення (а.п.106 том 1); постанову першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 21.06.2023 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023160000000244 від 21.06.2023 року (а.п.107-108 том 1); постанову прокурора у кримінальних провадженнях - прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області від 20.06.2023 року про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 12022162240000272 від 27.02.2022 року та № 22023160000000239 від 19.06.2023 року в одне провадження під № 12022162240000272 (а.с.117-118 том 1); постанову прокурора у кримінальних провадженнях - прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області від 21.06.2023 року про виділення з матеріалів досудових розслідувань № 12022162240000272 від 27.02.2022 року в окреме провадження матеріалів досудового розслідування, за фактом поширення у соціальній мережі «Одноклассники» ОСОБА_3 матеріалів у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 4362 КК України, із долученням до неї переліку документів, які виділяються (а.п.128-132 том 1); клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Одеській області від 19.09.2022 року про проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року (а.п.145-146 том 1); інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформовану 19.09.2022 року за № 310119045 (а.п.147-148 том 1); копію ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2022 року у справі № 522/10921/22 про задоволення клопотання слідчого про проведення обшуку (а.п.149-151 том 1); клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури від 14.10.2022 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року (а.п.157-158 том 1); копію ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2022 року у справі № 522/10921/22 про задоволення клопотання прокурора про арешт майна (а.п.159-161, 207-209 том 1); постанову старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області від 20.06.2023 року про надання доручення про призначення адвоката для здійснення захисту за призначенням (а.п.162 том 1); копію доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 21.06.2023 року № 015-150001093 (а.п.163 том 1); копію постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ в Одеській області від 11.11.2022 року про призначення судової лінгвістичної експертизи (семантико-текстуального дослідження писемного мовлення) в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року щодо факту діяльності задокументованої відповідно до листа Подільського РВ УСБУ в Одеській області від 12.09.2022 за вх.№ 65/16/2941 (а.п.165-166, 183-185 том 1); постанову старшого слідчого - криміналіста слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області від 20.06.2023 року про визнання предметів речовими доказами та їх передачу на відповідальне зберігання (а.п.205-206 том 1); лист-відповідь Головного управління ДПС в Одеській області від 27.10.2022 за № 15338/5/15-32-12-01-05 (а.п.210-211 том 1); лист-відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 21.10.2022 за №5100.4.1-9084/51.2-22 (а.п.212-213 том 1); супровідний лист начальника ЗЕС ІСТЕ СБУ Управління СБ України в Одеській області від 05.06.2023 року про направлення начальнику слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області висновку експерта №235 від 05.06.2023 р. (а.п.227 том 1); запит начальника 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області від 20.10.2022 року № 65/16/4151 (а.п.228 том 1); постанову прокурора у кримінальних провадженнях - прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області від 21.06.2023 року про визнання доказів достатніми для складання обвинувального акта, завершення досудового розслідування та доручення слідчому надати доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023160000000244 від 21.06.2023 року (а.п.235-236 том 1); протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування від 21.06.2023 року у кримінальному провадженні № 22023160000000244 від 21.06.2023 року (а.п.237-238 том 1); постанову першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 22.06.2023 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023160000000244 від 21.06.2023 року (а.п.239-240 том 1); постанову заступника керівника Одеської обласної прокуратури від 29.12.2023 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 22023160000000244 від 21.06.2023 року (а.п.150-151 том 2); доручення старшого групи прокурорів від 29.12.2023 року (а.п.152-153 том 2); супровідний лист Одеської обласної прокуратури від 04.01.2024 року за № 10/2-31вих-24 до Подільської окружної прокуратури, яким направлено постанову про зміну групи прокурорів та доручення старшого групи прокурорів (а.п.149 том 2), суд оцінює виключно як процесуальні документи, які підтверджують здійснення відповідних процесуальних дій пов`язаних із дотриманням порядку проведення досудового розслідування, але вони жодним чином не є доказами винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у рамках даного провадження.

Вирішення питання про те чи винна обвинувачена у вчиненні цього кримінального правопорушення:

Діючи у відповідності до вимог ст. 337 КПК України суд, з урахуванням вище вказаних доказів, які були безпосередньо дослідженні судом під час судового розгляду, вважає доведеною вину ОСОБА_3 відповідно до висунутого їй обвинувачення, а тому остання повинна нести відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 4362 КК України.

Суд вважає необхідним навести обґрунтування причин своєї незгоди із запереченнями висловленими стороною захисту:

З приводу заперечень обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що в неї не було умислу на поширення відповідних публікацій, а саме останнє сталося внаслідок випадкового здійснення нею їх відмітки, то суд зауважує, що надання послуг доступу до соціальної мережі (соціально-орієнтованого ресурсу) «Одноклассники» (www.ok.ru) було заборонене Інтернет-провайдерам пунктами 422-425 у додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке було введено в дію Указом Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 строком на три роки, а в подальшому надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до соціально-орієнтованого ресурсу «Одноклассники» (www.ok.ru) було заборонене Інтернет-провайдерам пунктами 171-174 у додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке було введено в дію Указом Президента України від 14 травня 2020 року № 184/2020 строком на три роки. Таким чином на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_3 діянь у 2022 році заборона надання Інтернет-провайдерами послуг доступу до соціальної мережі (соціально-орієнтованого ресурсу) «Одноклассники» існувала вже упродовж п`яти років. У зв`язку з чим, за умов існування відповідної заборони, обвинувачена ОСОБА_3 , яка використовувала для подолання згаданого обмеження відповідний мобільний додаток - «Turbo VPN», мала усвідомлювати, що використання нею такої мережі, з огляду на зміст наявних у ній контенту/публікацій та сам її функціонал, пов`язаний з можливістю поширення серед своїх підписників його матеріалів при їх відмічанні. Відтак в діянні обвинуваченої ОСОБА_3 , передбаченому диспозицією ч.2 ст. 4362 КК України, наявна її вина.

З приводу тверджень захисника у своєму клопотанні про визнання доказів недопустимими про те, що:

- рапорт т.в.о. начальника Подільського РВ УСБУ в Одеській області про виявлення ознак кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК України) від 19.06.2023 року (а.п.110 том 1) є неналежним доказом (а.п.81 том 2) внаслідок наявності в ньому відомостей, які були отриманні з порушення прав ОСОБА_3 , а саме права на приватне спілкування, то суд зауважує, що зміст сторінки (акаунту) особи, яка розміщена нею у відкритій соціальній мережі, не може розглядатися як частина її приватного життя (пункт 8 ч.1 ст. 7 і ст. 15 КПК України) внаслідок самого свого відкритого її ведення, яка забезпечує її публічний характер, а тому і відвідування такої сторінки (акаунту) не можуть бути втручанням у приватне спілкування, передбаченим ч.4 ст. 258 КПК України, та/або в особисте листування особи та інші записи особистого характеру, передбаченим пунктом 6 ч.1 ст. 162 КПК України. Процесуальна потреба у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій була відсутня;

- рапорт від 19.06.2023 року (а.п.110 том 1) був складений для спроби виправдати протиправність дій та приховати дійсні обставини (а.п.81 на звороті том 2), оскільки ще 10.09.2022 року листом-повідомленням заступника начальника Подільського РВ УСБУ в Одеській області від за рег. № 65/29/117нт начальнику слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області було надане доручення, з якого вбачається, що вже було проведено дослідження соціальної сторінки. Однак, суд зауважує, що згідно змісту останнього (а.п.133 том 1) відповідні дії проводились в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, яке здійснювалось в тому числі за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 4362 КК України. При цьому, отримання дозволу на проведення обшуку і сам обшук за місцем проживання ОСОБА_3 проводились саме в рамках кримінального провадження № 12022162240000272 від 27.02.2022 року, про що свідчить зміст протоколу обшуку (а.п.152-156 том 1) і ухвали слідчого судді (а.п.149-151 том 1). Натомість відомості про кримінальні правопорушення, яке були містилися у рапорті від 19.06.2023 року (а.п.110 том 1) були 19.06.2023 року внесенні до ЄДРСР за № 22023160000000239 (а.п.111 том 1), а після того постановою прокурора від 20.06.2023 року (а.с.117-118 том 1) об`єднанні в одне провадження під № 12022162240000272, як запис в ньому під № 50 від 19.06.2023 року (а.п.125 том 1), з якого в подальшому були виділенні постановою прокурора від 20.06.2023 року (а.п.128-131 том 1) в окреме провадження № 22023160000000244;

- вище зазначені постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування і їх виділення в окреме провадження (а.с.117-118, 128-131 том 1) були прийнятті прокуратором у кримінальному провадженні - прокурором Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_18 , який входив до складу груп прокурорів в обох кримінальних провадженнях - № 12022162240000272 від 27.02.2022 року (а.п.126-127 том 1) з 14.03.2023 року і № 22023160000000239 від 19.06.2023 року (а.п.115-116 том 1) з 20.06.2023 року, тобто у відповідності до його повноважень, передбачених ч.5 ст. 217 КПК України. В свою чергу посилання захисника на те, що дані постанови не були цим прокурором погодженні із страшим групи прокурорів - прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_19 та прийнятті ним без процесуальної доцільності для цього є безпідставними, оскільки ст. 217 КПК України не передбачено такої потреби, при цьому з огляду на зміст цієї статті прийняття рішення щодо об`єднання / виділення матеріалів досудового розслідування є дискреційними повноваженнями прокурора, які останній приймає з врахуванням досягнення від цього позитивного вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, а самі ці рішення прокурора не можуть бути оскаржені. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022162240000272 від 27.02.2022 року здійснювалось в тому числі за ч.2 ст. 4362 КК України, у відношенні іншої особи, про що свідчить зміст клопотання слідчого від 19.09.2022 року (а.п.145 том 1), а відтак в рамках цього кримінального провадження могли проводитись слідчі (розшукові) дії для здобуття доказів такого кримінального правопорушення, зокрема шляхом виявлення відповідних відомостей у соціальних мережах, в одній з яких було виявленні публікації поширення яких у подальшому інкриміновано обвинуваченій ОСОБА_3 . Також суд відзначає, що під № 44 у кримінальному провадженні № 12022162240000272 містяться відомості про досудове розслідування за ч.2 ст. 4362 КК України стосовно ще одної іншої особи (а.с.124 том 1), відомості про яке були внесенні до ЄРДР 26.01.2023 року;

- щодо вчинення слідчим відповідних злочинів (а.п.83 том 1) внаслідок повідомлення ним слідчому судді обставин, які не відповідають дійсності, то зазначені твердження захисника є необґрунтованими, оскільки ним не надано доказів не лише на підтвердження встановлення цих обставин обвинувальним вироком, який набрав законної сили, але і доказів того, що захистом було ініційовано відповідне досудове розслідування в порядку, передбаченому ст. 214 КПК України;

- щодо твердження захисника про те, що слідчим під час проведення обшуку житла ОСОБА_3 не було визначено статусу власника будинку (а.п.84 том 2), то суд відзначає, що згідно інформації з ДРРП від 19.09.2022 року (а.п.147-148 том 1) ще до подання клопотання до слідчого судді про отримання дозволу на обшук житла (а.п.145-146 том 1) було встановлено, що житловий будинок належить ОСОБА_20 , де мешкає і зареєстрована ОСОБА_3 .

На підставі доказів досліджених під час судового розгляду (а.п.145-146 том 1) суд вважає, що обшук житла 14.10.2022 року був проведений слідчим із виконанням вимог ст. 223, 234, 236 КПК України, а доводи висловленні захисником щодо порушення слідчим порядку його проведення (а.п.83-84 том 2) є безпідставними.

Також суд не вважає обґрунтованими заперечення захисника з приводу висновку експерта (а.п.85-90 том 2), оскільки самі висновки висловленні експертом у своєму висновку є однозначними, а захисником наведено довільне трактування змісту відповідних публікацій, які не підтвердженні ґрунтовними доказами, зокрема відповідним висновком/дослідженням спеціаліста у галузі лінгвістики, які можливо провести в інших установах відомості про які наявні в мережі Інтернет, зокрема Одеському НДІСЕ (https://ondise.minjust.gov.ua/aktualnist-provedennya-lingvistichnix-ekspertiz-pisemnogo-movlennya).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. (пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» («Рrоnіnа V. Ukrаіnе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00), застосоване Кримінальним касаційним судом у складі Верховного Суду в своїй постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 761/731/19.

Узагальнюючи заперечення захисту проти притягнення до кримінальної відповідальності суд оцінює їх критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми.

Вирішення питання про визнання істотним порушеннями прав людини і основоположних свобод:

Водночас за результатом наданих суду матеріалів, які стосуються здійснення відповідних процесуальних дій на стадії досудового розслідування, судом було встановлено наступне.

20.06.2023 року, тобто ще до повідомлення ОСОБА_3 про підозру, старший слідчий - криміналіст слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_21 прийняв постанову (а.п.162 том 1), якою доручив директору Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області призначити адвоката для здійснення захисту інтересів «підозрюваної» ОСОБА_3 за призначенням та забезпечити його прибуття на 10 год. 30 хв. 21 червня 2023 року до розташування органу досудового розслідування для участі у зазначеному кримінальному провадженні. При цьому, при наведенні мотивування постанови слідчий не зазначав процесуальний статус ОСОБА_3 у кримінальному провадженні та послався на необхідність «забезпечення процесуальних прав вказаної особи».

21.06.2023 року (відомості про конкретну годину відсутні) Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, на виконання вище зазначеної постанови слідчого, своїм дорученням № 015-150001093 (а.п.163 том 1) здійснив призначення адвоката ОСОБА_5 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні, у якому підзахисного визнано потерпілим, та складання документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії цього доручення (до завершення кримінального провадження)) ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № № 12022162240000272 від 27.02.2022 року. Також зазначеному адвокату було доручено забезпечити надання безоплатної вторинної правової допомоги та прибути на 10:30 год. 21.06.2023 року до розташування органу досудового розслідування.

21.06.2023 року о 11:50 годині ОСОБА_3 було повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 12022162240000272, про що свідчить зміст реєстру матеріалів досудового розслідування (а.п.8 том 1).

21.06.2023 року (відомості про конкретну годину відсутні) ОСОБА_3 , як підозрюваній, було вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, про що свідчить зміст реєстру матеріалів досудового розслідування (а.п.8 том 1).

21.06.2023 року у продовж проміжку часу з 12:00 години до 12:15 години було проведено допит ОСОБА_3 , як підозрюваної, про що свідчить зміст реєстру матеріалів досудового розслідування (а.п.9 том 1).

21.06.2023 року (відомості про конкретну годину відсутні) постанову прокурор у кримінальних провадженнях - прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_18 прийняв постанову (а.п.128-132 том 1) про виділення з матеріалів досудових розслідувань № 12022162240000272 від 27.02.2022 року в окреме провадження матеріалів досудового розслідування, за фактом поширення у соціальній мережі «Одноклассники» ОСОБА_3

21.06.2023 року о 12:16:16 годині було здійснено внесення до ЄРДР відомостей № 22023160000000244 за ч.2 ст. 4362 КК України, тобто вище зазначених виділених матеріалів досудового розслідування, про що свідчить зміст реєстру матеріалів досудового розслідування (а.п.8, 103 том 1).

21.06.2023 року (відомості про конкретну годину відсутні) прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Болградської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_18 прийняв постанову (а.п.235-236 том 1) про визнання доказів достатніми для складання обвинувального акта, завершення досудового розслідування до доручення слідчому надати доступ до матеріалів досудового розслідування.

21.06.2023 року у продовж проміжку часу з 13 год. 00 хв. до 13 год. 20 або 30 хв. (в протоколі містять зазначення обидвох цих часів), тобто протягом 20 або 30 хвилин, старший слідчий - криміналіст слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_21 , на виконання вище зазначеної постанови прокурора, здійснив повідомлення підозрюваній ОСОБА_3 та її захиснику - адвокату ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування, а також саме ознайомлення підозрюваної і її захисника з матеріалами досудового розслідування на 134 аркушах, про що склав відповідний протокол (а.п.237-238 том 1), що також підтверджує зміст реєстру матеріалів досудового розслідування (а.п.9 том 1). При цьому, у змісті згаданого протоколу захист (підозрювана і її захисник) підтвердили, що доступ до матеріалів досудового розслідування був наданий з можливістю робити їх копії та відображення без обмежень у часі.

Згідно ч.1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Суд відзначає, що ч.2 ст. 20 КПК України (Забезпечення права на захист) передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

З огляду на те, що слідчий ініціював призначення захисника ОСОБА_3 ще за день до вручення їй повідомлення про підозру і цей захисник мав прибути до органу досудового розслідування також ще до вручення їй повідомлення про підозру та до вручення їй пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, в якій ОСОБА_3 мало бути роз`яснено, серед іншого, її право правову допомогу з боку обраного нею або призначеного захисника, то суд вважає, що реалізація свободи ОСОБА_3 в прийнятті рішення щодо захисника обрання свого захисника або просити про призначення для себе захисника все ж була порушена, оскільки слідчий прийняв рішення про призначення ОСОБА_3 захисника навіть не з`ясувавши її думку з цього питання та поставив останню перед фактом вже існування призначеного для неї захисника, що є обмеженням свободи використання процесуальних прав. Тому суд вважає, що зазначене є порушенням права ОСОБА_3 на захист.

В свою чергу з моменту повідомлення ОСОБА_3 про підозру о 11:50 годині 21.06.2023 року до моменту повідомлення підозрюваній ОСОБА_3 та її захиснику - адвокату ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування о 13:00 годині 21.06.2023 року минуло 01 година 10 хвилин.

Суд відзначає, що ч.1 ст. 20 КПК України (Забезпечення права на захист) передбачено, що підозрюваний має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості, серед іншого, надати усні або письмові пояснення з приводу підозри, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

В свою чергу ч.3 ст. 43 КПК України передбачено права підозрюваного, серед яких зокрема знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють; збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; заявляти клопотання про проведення процесуальних дій.

У зв`язку з чим суд вважає, що за умов того, що за 01 годину 10 хвилин, які минули чергу з моменту повідомлення ОСОБА_3 про підозру о 11:50 годині 21.06.2023 року до моменту повідомлення підозрюваній ОСОБА_3 та її захиснику - адвокату ОСОБА_5 про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування о 13:00 годині 21.06.2023 року, у підозрюваної ОСОБА_3 навіть за наявності відповідного бажання фактично не було можливості реалізовувати свої права, передбачені ч.3 ст. 43 КПК України, принаймні на знання, у вчиненні якого кримінального правопорушення її підозрюють; на збирання і подавання доказів та на заявлення клопотань про проведення процесуальних дій.

При цьому, в поняття права на «знання, у вчиненні якого кримінального правопорушення її підозрюють» вкладається не формальне повідомлення особі змісту підозри, а надання їй можливості протягом розумного строку сприйняти зміст цього повідомлення та обдумати його принаймні до виникнення власного ставлення/правової позиції до нього.

Негативним наслідком цього стало те, що між прокурором і підозрюваною ОСОБА_3 в той же день - 21.06.2023 року було укладено угоду про винуватість (а.п.13-17 том 1), яка була спрямована до суду разом із обвинувальним актом. Однак, 20.07.2023 року обвинувачена ОСОБА_3 подала до суду письмове пояснення (а.п.32, 34 том 1), в якому висловила свої заперечення з приводу наявності у неї умислу на поширення відповідних публікацій, а у підготовчому судовому засіданні 26.07.2023 року, при виконанні судом вимог ч.7 ст. 474 КПК України щодо дійсної наявності у неї беззастережного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, повідомила, що визнає себе винною, але при цьому зазначила, що поширення відповідних публікацій здійснила випадково (а.п.42 на звороті том 1). В подальшому вже під час судового розгляду, а саме в судовому засіданні 22.08.2023 року, при виконанні судом вимог ч.1 ст. 348 КПК України, а саме на запитання суду про те чи визнає вона себе винною, ОСОБА_3 відповіла, що не визнає себе винною (а.п.168 том 1).

Суд вважає, що за умов забезпечення захисту, зокрема підозрюваній, достатнього і розумного строку для ознайомлення із змістом пред`явленої їй підозри та забезпечення реалізації її процесуальних прав, як підозрюваної, мало упередити виникнення зазначеного негативного наслідку, який в свою чергу є наслідком невиправданого поспіху зі сторони обвинувачення.

Також суд відзначає, що обвинувальний акт складений у даному кримінальному провадженні слідчим і погоджений прокурором також 21.06.2023 року був скерований прокурором Одеської обласної прокуратури до суду вже 23.06.2023 року (а.п.1 том 1), тобто менше ніж за п`ять днів після вручення ОСОБА_3 повідомлення про підозру, а саме 21.06.2023 року.

Водночас у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 «Направлення обвинувального акту до суду» Розділу 2 «Підготовче судове засідання» Правил організації ефективного кримінального судочинства затверджені рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, які розміщенні на офіційному веб-сайті Одеського апеляційного суду на порталі судової влади України за посиланням https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/ передбачають, що обвинувальний акт щодо злочинів може бути направлений до суду не раніше, ніж через п`ять днів з дня вручення особі повідомлення про підозру в остаточній редакції. Ці Правила були розроблені суддями пілотних судів Одеської області, адвокатами Ради адвокатів Одеської області та прокурорами Прокуратури Одеської області.

Пунктом 3 ч.2 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння як порушення права особи на захист.

У зв`язку з чим суд визнає при ухваленні даного вироку порушення щодо ОСОБА_3 права особи на захист істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.

Вирішення питань про наявність обставин, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченої

Згідно положень пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 та висновків викладених в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 556/588/18 (провадження № 51-569км19) суд при ухваленні вироку не обмежений оцінкою наявності або відсутності обставин, що обтяжують або пом`якшують покарання, яка наведена у змісті обвинувального акту, а тому «Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку».

- щодо обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої:

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої та зазначена у змісті обвинувального акту, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Існування зазначеної обставини в суду не викликає сумнівів з огляду на процесуальну поведінку ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні, зокрема яка зафіксована на дослідженому судом відеозаписі проведення обшуку 14.10.2022 року в її помешканні, коли вона демонструвала максимально можливе сприяння слідчому у безперешкодному доступі до приміщень і будівель на території її житла та виявленні предметів, які становили інтерес для нього.

При цьому, суд не погоджується із зазначенням у змісті обвинувального акту щирого каяття такою обставиною з огляду на наступне.

Згідно висновків викладених в постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10 лютого 2020 року та від 02 листопада 2021 року у справі № 643/13256/17 (провадження № 51-2221км19) виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи. Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить про те, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРКП (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття. Таким чином, можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Однак, суд не вбачає щирого каяття обвинуваченої ОСОБА_3 на стадії судового розгляду за умов того, що в судовому засіданні 22.08.2023 року (а.п.168 том 1) при виконанні судом вимог ч.1 ст. 348 КПК України, а саме на запитання суду про те чи визнає вона себе винною, ОСОБА_3 відповіла, що не визнає себе винною.

У зв`язку з чим суд вважає, що за умов заперечення обвинуваченою визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, то разом із цим неможливе існування щирого жалю про вчинене, як негативної оцінки злочину, а відтак відсутнє саме щире каяття.

- щодо обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої:

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, у змісті обвинувального акту не зазначені, а судом в ході судового провадження не встановлені.

Відповідно до наявних у суду відомостей, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.94, 234 том 1, 157 том 2), не працевлаштована, пенсіонерка за віком (а.п.93 том 1), одружена (а.п.231-233 том 1), у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває (а.п.94, 229 том 1, 158 том 2), за станом свого здоров`я потребує медичного нагляду внаслідок існування захворювання з діагнозом, який суд не вважає за можливе зазначати у змісті даного судового рішення внаслідок положень ч.1 ст. 286 ЦК України та ст. 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 року № 2801-XII, як частину лікарської таємниці, але існування якого підтверджено належними доказами - копіями консультативного висновку спеціаліста від 17.11.2025 року і виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 461 від 17.11.2025 року (а.п.120-121 том 1), раніше в силу ст. 89 КК України не судима (а.п.92, 230 том 1, 159 том 2).

У відповідності до вимог ч.1 ст. 368 КПК України суд ухвалюючи вирок приймає до відома аналіз інформації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої з досудової доповіді органу з питань пробації (а.п.91-99 том 1), яка вказує на те, що ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінені як високі, у зв`язку з чим беручі до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію теперішнього правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі можливе та не становити високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб). У разі, якщо суд прийде до висновку про можливість звільнення правопорушниці від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушницю обов`язків відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

При призначенні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; особу винної; наявність обставини, яка пом`якшує покарання, і відсутність обставин, які обтяжують покарання. При цьому, суд бере до уваги, що позбавлення волі є єдиним видом покарання, які передбачені у санкції ч.2 ст. 4362 КК України, яке можливо застосувати до особи ОСОБА_3 , яка досягла віку 67 років, оскільки покарання у виді обмеження волі, згідно положень ч.3 ст. 61 КК України, не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку. В свою чергу ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII передбачає, що право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років. За таких умов суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити міру основного покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених у санкції ч.2 ст. 4362 Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та є необхідним й достатнім як для кари обвинуваченої так і для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Водночас із цим, з урахуванням особи обвинуваченої, то за умов відсутності у санкції обов`язковості застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд не вбачає обґрунтованої потреби у застосуванні цього виду додаткового покарання, оскільки його застосування у згаданих умовах не може позитивно вплинути на виховання обвинуваченої, а призведе лише для її кари та настання для неї несприятливих наслідків, що не може відповідати завданням покарання, передбаченим ч.2 ст. 65 КК України. Окрім того суд звертає увагу також на ту обставину, що сама наявність у санкції ч.2 ст. 4362 Особливої частини КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна суперечить положенням ч.2 ст. 59 Загальної частини КК України, оскільки в останній передбачено, що це покарання встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки. Однак, як вже відзначалось вище, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 4362 КК України, є нетяжким і некорисливим злочином та за вчинення якого передбачена відповідальність не у Розділі І «Кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України» чи Розділі ІХ «Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки», а у Розділі ХХ «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» Особливої частини КК України. Тому додаткове покарання у виді конфіскації майна суд при призначенні ОСОБА_3 міри покарання не застосовує. Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України суд не знаходить.

В свою чергу абзацом другим пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 передбачено, що обмежень щодо повторного застосування ст. 75 КК ( 2341-14 ) стосовно особи, яка вчинила новий злочин після звільнення від призначеного покарання на підставі ч.1 ст. 78 КК, закон не містить.

Тому враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та інші обставини справи, зокрема позитивну характеристику за місцем проживання, вік та стан здоров`я, суд приходить також до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за можливе прийняти рішення про її звільнення від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із визначенням іспитового строку та покладенням відповідних обов'язків. Водночас із цим при визначенні самого іспитового строку, тривалість якого передбачена у ч.4 ст. 75 КК України, та кількості покладення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, суд враховує, що під час першого притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності у віці 53 роки в рамках справи № 1-185/11 (а.с.92) тривалість іспитового строку була визначена на мінімальний термін - один рік, а обов`язок був покладений лише передбачений пунктом 2 ч.1 ст. 76 КК України. При цьому, від призначеного вироком Кодимського районного суду Одеської області від 30 листопада 2011 року покарання за ст.ст.191 ч.2 та 366 ч.1КК України у вигляді двох років обмеження волі ОСОБА_3 була звільнена ухвалою від 06.12.2012 року у справі № 1514/2143/12, в зв`язку з закінченням іспитового строку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченої під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувався, а до набрання вироком законної сили суд не вбачає ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та як наслідок необхідності в обранні запобіжного заходу до обвинуваченої з огляду на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та звільнення останньої від відбування покарання, а також поведінку обвинуваченої пов`язану із виконанням нею процесуальних обов`язків під час судового провадження.

Арешт майна із забороною володіння, користування та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2022 року у справі № 522/10921/22 (провадження № 1-кс/522/6204/22) (а.п.159-161, 207-209 том 1), а саме на мобільний телефон Самсунг Гелексі А21S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , який є речовим доказом, згідно положень ч.4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Речовий доказ, що був знаряддям вчинення кримінального правопорушення та на підставі постанови від 20.06.2023 року (а.п.205-206 том 1) зберігається в кімнаті зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області, а саме мобільний телефон Самсунг Гелексі А21S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , згідно положень пункту 1 ч.9 ст. 100 КПК України, підлягає конфіскації.

Процесуальні витрати, згідно положень ст. 118, 124 ч.2, 126 ч.1 КПК України, пов`язані із проведенням судової лінгвістичної експертизи в сумі 4779,6 грн (а.п.186 том 1) підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись ст. 368-374, 392-395 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 4362 КК України, та призначити їй основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки і 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї, у відповідності до ст. 76 КК України, обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт майна із забороною володіння, користування та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2022 року у справі № 522/10921/22, а саме на мобільний телефон Самсунг Гелексі А21S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 .

Речовий доказ, а саме мобільний телефон Самсунг Гелексі А21S ІМЕІ1: НОМЕР_2 ІМЕІ2: НОМЕР_3 з сімкартою з номером телефону НОМЕР_4 , конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової лінгвістичної експертизи, в розмірі 4779,6 грн.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд, який ухвалив його - Кодимський районний суд Одеської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1