Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №523/2903/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/2903/26

Провадження №1-кп/523/1260/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

16.07.2026 м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490001909 від 17 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новогригорівка Генічеського району Херсонської області, громадянина України, пенсіонера, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

17 листопада 2025 року близько 15 год 20 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_3 , де також знаходився його син, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок спровокованого останнім конфлікту, в ході якого ОСОБА_8 спричиняв ОСОБА_3 тілесні ушкодження, останній, маючи намір на заподіяння смерті сину у випадку продовження ним протиправних дій, пішов на кухню та взяв ножа.

Коли ОСОБА_3 повернувся до кімнати, де перебував ОСОБА_8 , останній продовжив сварку та намагався завдати батькові тілесні ушкодження. В цей час ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс ножем, який він узяв на кухні, ОСОБА_8 один удар у передню частину грудної клітки зліва, тобто в область серця, тим самим заподіяв ОСОБА_8 проникаючу колото-різану рану на передній поверхні грудної клітки зліва в проекції 4-го міжреберного проміжку з ушкодженням передньої поверхні правого шлуночка серця, що супроводжувалася зовнішньою та внутрішньою крововтратою, яка за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок чого настала смерті ОСОБА_8 на місці події від гемо тампонади (крововиливу в навколосерцеву сорочку).

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Прокурор у судовому засіданні вважав доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Вказав, що наносячи удар ножем у грудну клітку сина, обвинувачений не перебував у стані необхідної оборони, його умисел був направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 . З урахуванням наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, просив призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Захисник ОСОБА_7 просила суд врахувати, що саме протиправна поведінка ОСОБА_8 відносно свого батька, систематичне нанесення йому тілесних ушкоджень, у тому числі в день події, призвела до наслідків у виді смерті останнього. На її думку, в обвинуваченого не було наміру вбивати сина, він хотів лише захистити себе від нього. При цьому кваліфікацію дій, згідно з обвинувальним актом, захисник не оспорювала. Звернула увагу суду на те, що ОСОБА_3 не ухилявся від відповідальності, викликав швидку медичну допомогу, сприяв здійсненню досудового розслідування та судовому розгляду кримінального провадження щодо нього. Просила суд призначити мінімальне покарання.

Обвинувачений підтримав захисника. Вказав, що наміру вбивати сина не мав, діяв з метою свого захисту від неправомірних дій сина, який систематично з нього знущався.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні умисного вбивства не визнав. Зазначив, що в жовтні-листопаді 2025 року проживав разом із сином ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 . Син систематично вживав наркотичні засоби та під їхньою дією знущався з батька. Одного разу після таких знущань ОСОБА_3 потрапив у лікарню, лікувався місяць. Руки були постійно в ранах від дій сина, який здирав з них шкіру. Через постійні конфлікти та бійки приходила сусідка, викликала поліцію. Працівники поліції попереджали ОСОБА_8 , але він все одно продовжував знущатися з батька. В день події ОСОБА_8 був на роботі, прийшов додому в другій половині дня в стані наркотичного сп`яніння, став чіплятися до батька, щоб він дав йому гроші, тягати за вуха, бити по тулубу, ногам, голові. Коли ОСОБА_8 вийшов на балкон перекурити, ОСОБА_3 пішов на кухню та взяв ніж з метою, щоб захистити себе. Повернувся до кімнати, сів на крісло. Коли ОСОБА_8 зайшов з балкона в кімнату, то став знову чіплятися до батька, на що ОСОБА_3 виставив ніж та сказав, щоб він не ліз. Після цього, як зазначив обвинувачений, ОСОБА_8 перечепився через щось та впав на ніж, який потрапив відразу в серце останнього. Обвинувачений додав, що удар він не наносив, а лише витягнув руку, в якій був ніж у напрямку сина. Після цього ОСОБА_8 ще раз пішов на балкон, повернувся в кімнату та впав. Це відбувалося протягом приблизно трьох хвилин. ОСОБА_3 відніс ніж на кухню, промив водою та залишив у раковині. Попросив власника квартири ОСОБА_9 викликати поліцію та швидку медичну допомогу. Обвинувачений додав, що не мав умислу на вбивство, а захистити себе.

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що вона з батьком не спілкується, оскільки він все життя пив, дітьми не займався, ображав матір. Брат ОСОБА_8 раніше був судимий. Підтвердила, що на час події ОСОБА_3 проживав разом з братом. Зазначила, що в її присутності ОСОБА_8 не бив батька. Вважає, що покарання має бути відповідно до закону.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що вона є лікарем бригади ШМД, виїжджала на виклик, точну адресу та час не пам`ятає, можливо це була осінь-зима. Коли приїхали, двері відчинив власник квартири. В кімнаті знаходився потерпілий, який стояв біля крісла навколішки, коліна були на підлозі, він перегнувся передньою частиною тулубу вперед. У потерпілого було ножове поранення в області серця, під час огляду констатували смерть, викликали поліцію та поїхали. Додала, що обвинувачений казав, що це він наніс сину ножове поранення внаслідок побутового конфлікту. Поранення наніс кухонним ножем, який десь на кухні. Свідок повідомила, що обвинувачений мав тілесні ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що він є власником квартири, де проживали ОСОБА_8 та ОСОБА_3 . Вони заселилися разом у серпні 2025 року. Щодо стосунків батька і сина зазначив, що син залякав батька так, що той боявся йому слово сказати. ОСОБА_3 готував їжу, подавав сину вранці і ввечері, а ОСОБА_8 з нього знущався і фізично, і морально. Часто чув, як ОСОБА_3 кричав «ой-ой-ой» під час того, як син розбивав йому носа, потім тягнув у ванну кімнату, замивав. Особливо гучні конфлікти відбувалися, коли ОСОБА_8 отримував заробітну плату, це було двічі на місяць. У такі дні він голосно кричав на батька, телефонував комусь, уходив, повертався та починав бити батька. Бив чітко, тілесних ушкоджень практично не було видно, відразу тягнув батька до ванної кімнати та замивав кров. Одного разу свідок бачив на ОСОБА_3 гематому між очами, коли син вдарив його в обличчя. Свідок робив зауваження ОСОБА_8 , але той відповідав, що «нічого діду не буде». В день події близько 15 години свідок знаходився в своїй кімнаті, дивився щось по телевізору. ОСОБА_8 був у незрозумілому стані, проте запаху алкоголю не було. Чув, як ОСОБА_3 казав знову «ой-ой-ой», ОСОБА_8 бігав туди-сюди, то в ванну кімнату, то в туалет, зрозумів, що знову відбувається конфлікт. Потім свідок чув, як ОСОБА_3 дістав щось з шухлядки на кухні. Через декілька хвилин ОСОБА_3 зайшов до нього та сказав: «Все, викликай швидку», після чого пішов на кухню, помив ніж та поклав його знову в шухлядку. Коли свідок викликав швидку медичну допомогу, почув як ОСОБА_8 сказав: «Папа, я тебе вибачаю». Свідок вважає, що вбивство відбулося на балконі, оскільки там була велика пляма крові.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що є сусідкою обвинуваченого, проживає над квартирою, в якій він мешкав із сином. Свідок знала, що вони є орендарями. Зазначила, що часто чула сварки з їхньої квартири, але не реагувала. Наприкінці вересня-початку жовтня 2025 року свідок вимушена була з ними познайомитися. Так, близько 04 години ранку через крики ОСОБА_8 на батька, який казав постійно «ой-ой-ой», глухі звуки, схожі на удари, вона разом з чоловіком спустилися до їхньої квартири. Двері відчинив молодий чоловік, впускати їх не хотів, але все ж таки впустив. В квартирі був чоловік похилого віку. Свідка вразили його руки до ліктів, на них були свіжі і загоєні рани. Молодий чоловік назвав його «батько ОСОБА_12 ». На питання, що він йому зробив з руками, молодий чоловік відповів, що це не він йому зробив, це екзема, він його лікує. Також син сказав, що батька не б`є, а б`є по дивану. В квартирі було скромно, але чисто, був запах паління. Син був знервований, бігав туди-сюди. Свідок спитала батька, чи б`є його син. Він кивнув головою, що свідок зрозуміла як «так». У батька вуха були дуже червоні та виглядали так, начебто син тягав його за них. Свідок з чоловіком зробили синові зауваження, сфотографували батька, та пішли. Після цього деякий період часу вони поводили себе тихо. Проте, надалі свідок знову стала чути з квартири, де мешкали ОСОБА_8 і ОСОБА_3 звуки, які вказували на сварки та бійки, крики тощо. В день події, зі слів свідка це був понеділок, зранку такі крики були дуже голосними, вона зателефонувала ОСОБА_13 , він сказав, що квартиранти знову сваряться, просив, щоб вона прийшла та зробила їм зауваження, але свідок не пішла. Потім деякий час було тихо, але в обід у період часу з 12 години по 14 годину свідок знову почула звуки ударів, батько тільки казав «ой-ой-ой, Вово, не треба, ой-ой-ой». Надалі чула, як син сказав «Папа, не треба», її це здивувало. Після цього стало тихо. Надалі, в період часу з 16 години по 17 годину приїхали працівники поліції, від яких вона дізналася, що батько вбив сина. Свідок додала, що ОСОБА_8 часто на балконі голосно розмовляв по телефону, поводив та розмовляв агресивно, дуже часто кричав на батька.

Відповідно до протоколу огляду місця події з фототаблицею від 17 листопада 2025 року, який проводився в період часу з 17 год 30 хв по 18 год 15 хв, за адресою: АДРЕСА_2 , в одній з кімнат (кімната № 1) виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в положенні лежачи на спині. На передній поверхні грудної клітки зліва проекції 6-го міжреберного проміжку по середній ключичній лінії мається косо-горизонтальне пошкодження розміром 7х2 см. Між краями рани згортки темно-бурого кольору, ймовірно крові. Плями темно-бурого кольору, ймовірно крові, маються на тулубі, верхніх і нижніх кінцівках, стегнах по передній поверхні трупа. Накладення, схожі на кров, розташовані на ступнях (правій та лівій підошвах) трупа, а також на передній поверхні плавок, вдягнених на трупі. На предметах, розташованих у кімнаті, де виявлено труп ОСОБА_8 , у тому числі на ліжку, маються сліди РБК. З кімнати вилучено півковдру зі слідами речовини бурого кольору, схожими на кров, а також змиви з плями бурого кольору розміром, 32х37 см, які поміщено до паперових конвертів. У кімнаті мається вихід на балкон. Двері на балкон відчинені. При візуальному огляді дверей виявлені сухі сліди РБК, з яких зроблено змиви та помістили до паперового конверту. Біля входу на балкон, за порогом на підлозі розташована пляма РБК у вологому вигляді розміром 49х30 см, з якої також зроблено змиви та поміщено до паперового конверту. При проведенні огляду на кухні в тумбі кухонних меблів, у 3-й шухляді зверху виявлено ніж, на краю руків`ї якого маються сліди РБК. Вказаний ніж зафіксовано за допомогою масштабної фотозйомки, вилучено та поміщено до картонної коробки.

Огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , проводився за письмовою згодою власника квартири ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується його письмовою заявою від 17 листопада 2025 року.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 17 листопада 2025 року ОСОБА_3 був затриманий о 17 год 20 хв 17.11.2025. Під час проведення особистого обшуку в останнього вилучено флісову кофту сірого кольору, капці коричневого кольору та спортивні штани синього кольору, які були запаковані до паперових конвертів з підписами понятих, учасників та слідчого.

Відповідно до постанови слідчого від 17.11.2025, у присутності захисника ОСОБА_7 , за участю спеціаліста, в підозрюваного ОСОБА_3 відібрано експериментальні біологічні зразки змивів з обох рук для проведення судових медичних експертиз, про що складено протокол від 17.11.2025.

Відповідно до постанови слідчого від 17.11.2025, у присутності захисника ОСОБА_7 , за участю спеціаліста, в підозрюваного ОСОБА_3 відібрано експериментальні біологічні зразки зрізів нігтьових пластин з обох рук для проведення судових медичних експертиз, про що складено протокол від 17.11.2025.

Відповідно до постанови слідчого від 18.11.2025, у присутності захисника ОСОБА_7 , за участю спеціаліста, в підозрюваного ОСОБА_3 відібрано експериментальні зразки крові для проведення судових медичних експертиз, про що складено протокол від 18.11.2025.

Відповідно до постанови слідчого від 18.11.2025, у присутності захисника ОСОБА_7 , за участю спеціаліста, в підозрюваного ОСОБА_3 відібрано експериментальні зразки букального епітелію для проведення судової медичної, біологічної експертиз, про що складено протокол від 18.11.2025.

Як убачається з висновку експерта № 20251116100000294 від 30 грудня 2025 року, смерть ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв`язку з наявним проникаючим колото-різаним пораненням грудної клітки з пораненням серця, яке супроводжувалося зовнішньою та внутрішньою крововтратою. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 є гемо тампонада (крововилив в навколосерцевій сорочці). Згідно з висновком експерта з указаним колото-різаним пораненням грудної клітки ОСОБА_8 міг жити короткий проміжок часу, який міг становити десятки хвилин.

Згідно з висновком експертного медичко-криміналістичного дослідження № 439 від 28 листопада 2025 року на клапті шкіри грудної клітки, вилученої від трупа ОСОБА_8 , виявлено ушкодження, яке має ознаки колото-різаного, та могло утворитися в результаті дії клинка плаского колюче-ріжучого предмету, що має обушок та лезо, при максимальній ширині зануреної частини не більше 6 см.

Як убачається з висновку експертного судово-токсикологічного дослідження №3839/20251116100000294 від 03 грудня 2025 року, в крові та сечі трупа ОСОБА_8 етиловий спирт не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № 1485 від 09 грудня 2025 року в ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітки – закриті переломи 9-го правого ребра, 7-го, 8-го лівих ребер, синець в правій навколоорбітальній ділянці з поширенням на праву виличну ділянку, щічну ділянку та на тіло нижньої щелепи справа, а також на лобно-тім`яно-скроневу ділянку справа, синці на передній поверхні шиї зліва, в надключичній ділянці зліва, в проекції лівої ключиці, в проекції яремної ямки, синці на правому передпліччі, на правій кисті, на лівій кисті, садна на правому передпліччі, в проекції правого променево-зап`ясткового суглобу, на тильній поверхні правої кисті, і проекції лівого променево-зап`ясткового суглобу, на тильній поверхні лівої кисті, синці правої та лівої стоп.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразилися. Вони виникли приблизно в межах 1-3 діб до початку проведення обстеження, тобто могли бути спричинені у проміжок часу з 16.11.2025 по 17.11.2025.

Закрита травма грудної клітки – закриті переломи 9-го правого ребра, 7-го, 8-го лівих ребер не були небезпечними для життя, спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Синець в правій навколоорбітальній ділянці з поширенням на праву виличну ділянку, щічну ділянку та на тіло нижньої щелепи справа, а також на лобно-тім`яно-скроневу ділянку справа, синці на передній поверхні шиї зліва, в надключичній ділянці зліва, в проекції лівої ключиці, в проекції яремної ямки, синці на правому передпліччі, на правій кисті, на лівій кисті, садна на правому передпліччі, в проекції правого променево-зап`ясткового суглобу, на тильній поверхні правої кисті, і проекції лівого променево-зап`ясткового суглобу, на тильній поверхні лівої кисті, синці правої та лівої стоп, як окремо, так і разом не були небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження в ОСОБА_3 виникли від множинних травмуючих дій, не є характерними для самоспричинення. Враховуючи характер та різну локалізацію ушкоджень слід вважати, що вони не могли утворитися одномоментно в умовах падіння з положення стоячи на площині.

Відповідно до висновку експертного судово-імунологічного дослідження № 2119/розтин №20251116100000294 від 19 листопада 2025 року та висновку експерта № 2164 від 28 листопада 2025 року кров трупа ОСОБА_8 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.

Як убачається з висновку експерта № 2110 від 21 листопада 2025 року кров ОСОБА_3 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО.

Згідно з висновком експерта № 2203 від 19 грудня 2025 року на 3-х марлевих тампонах зі змивами, вилученими з дверей кімнати № 1, з підлоги балкона, з підлоги кімнати № 1, на підковдрі, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , встановлена наявність крові з вмістом гемоглобіну людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_8 , носія вищевказаної групи крові, та виключає від підозрюваного ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку експерта № 2210 від 30 грудня 2025 року на флісовій кофті (об`єкти № 1, 2, 4) та парі капців (об`єкти № 5-8) підозрюваного ОСОБА_3 знайдена кров, в якій встановлена наявність гемоглобіну людини. При визначені групової приналежності крові в об`єктах № 1, 2 на кофті і в об`єктах № 5-8 на парі капців виявлено тільки антиген А, властивий групі А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО. В об`єкті № 4 групова приналежність крові не встановлена. Отже, не виключається можливість походження крові на флісовій кофті (в об`єктах № 1, 2) та парі капців (в об`єктах № 5-8) від потерпілого ОСОБА_8 . Даних про наявність крові підозрюваного ОСОБА_3 не отримано.

Як убачається з висновку експерта № 653 від 15 грудня 2025 року на клинку ножа, вилученого в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , знайдені мікросліди крові, групову приналежність якої експертом не встановлено.

Відповідно до висновку експерта № 446 від 11 грудня 2025 року на клапті шкіри грудної клітки, вилученої від трупа ОСОБА_8 , виявлено ушкодження, яке має ознаки колото-різаного та могло утворитися в результаті дії клинка плаского колюче-ріжучого предмету, що має обушок та лезо, при максимальній ширині зануреної частини не більше 6 см. При проведенні експериментальних пошкоджень на медичній клейонці, які утворені клинком ножа, наданого на експертизу, встановлено, що вони мають схожість за основними груповими ознаками з істинним ушкодженням на клапті шкіри, що не виключає можливості заподіяння колото-різаного поранення клинком наданого ножа.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 866 від 18 листопада 2025 року експерт-психолог установив наступне: ОСОБА_3 не має індивідуально-психологічних особливостей, які могли б суттєво вплинути на його поведінку при вчиненні інкримінованого йому діяння. В момент вчинення інкримінованого йому діяння ОСОБА_3 міг перебувати в стані емоційної напруги (стресу), викликаною агресивною поведінкою сина, проте, вказаний стан не досяг афективної глибини (у стані фізіологічного афекту не перебував). ОСОБА_3 не має ознак підвищеної схильності до брехні, не має таких індивідуально-психологічних особливостей, як ненависть, агресивність, збудливість, не має змін в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості.

Крім того, з висновку вбачається, що експерт-психіатр дійшов висновку, що ОСОБА_3 в період часу, який відноситься до скоєння інкримінованого йому діяння, на будь-яке хронічне психічне захворювання (у тому числі на хронічний алкоголізм, наркоманію, розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і прекурсорів), недоумство не страждав, у тимчасовому розладі психічної діяльності або в іншому хворобливому стані психіки не перебував, тому був здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час експертного дослідження ОСОБА_3 не страждав на будь-яке хронічне психічне захворювання (у тому числі на хронічний алкоголізм, наркоманію, розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів і прекурсорів), недоумство, не виявляв ознак іншого хворобливого стану психіки, тому здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь в процесуальних діях, самостійно здійснювати свій захист, предстати перед слідством і судом.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 06 лютого 2026 року та доданим до нього відеозаписом обвинувачений відтворив обставини події та дав показання, аналогічні тим, що він надав у суді.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд визнає їх належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, та вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.115 КК України як умисне заподіяння смерті ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_3 як на досудовому розслідуванні під час проведення слідчого експерименту за його участі, так і в суді надав аналогічні показання. Він неодноразово вказував, що діяв з метою самозахисту, оскільки ОСОБА_8 постійно чіплявся до нього, кричав, сварився, бив по різних частинах тіла, тягав за вуха. Систематичне знущання з боку сина підтверджується показаннями свідків, наданими під час судового засідання, наявними в обвинуваченого тілесними ушкодженнями середнього та легкого ступеню тяжкості, які він отримав у період часу, в який відбулася подія, що зафіксовано у висновку судово-медичної експертизи № 1485 від 09 грудня 2025 року. Зважаючи на те, що сліди крові, яка за властивостями співпадає з кров`ю потерпілого ОСОБА_8 , виявлені під час огляду місця події в кімнаті, де відбулася подія, на балконі, на дверях з кімнати на балкон, та враховуючи висновок експерта № 20251116100000294 від 30 грудня 2025 року, суд бере до уваги показання обвинуваченого щодо того, що після поранення ОСОБА_8 ще якийсь час рухався, виходив на балкон, повертався в кімнату. Разом з тим, враховуючи локалізацію поранення, те, що воно були одиничним, що вказує на відсутність боротьби, суд критично ставиться до версії обвинуваченого з приводу того, що ОСОБА_8 сам впав на ніж, та вважає це прагненням останнього уникнути відповідальності за умисне вбивство.

Суд не розцінює дії обвинуваченого ОСОБА_3 як необхідну оборону, оскільки він пішов на кухню за ножем, коли син вийшов на балкон. Отже, в цей момент обвинувачений не був у небезпеці, він мав можливість піти з квартири. Проте, не зважаючи на відсутність потреби в негайному відверненні чи припиненні небезпечного посягання на його здоров`я чи життя, ОСОБА_3 , взявши ножа, повернувся до кімнати, де знаходився його кривдник, сів та став чекати, коли син зайде з балкона, тримаючи ніж у руках. Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначальним у поведінці обвинуваченого було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, розправитися з ним.

Подальша поведінка обвинуваченого, який залишився на місці події та просив свідка ОСОБА_9 викликати швидку медичну допомогу, не спростовує наявність у нього умислу на вчинення вбивства.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, на підставі ст. 66 КК України суд визнає неправомірну поведінку потерпілої особи, тобто дії, які спровокували вчинення кримінального правопорушення щодо неї, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, досудовому розслідуванню та судовому розгляду кримінального провадження, похилий вік обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

Мотиви призначення покарання.

Згідно із вимогами статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчиненні нею нових кримінальних правопорушень.

Слід зазначити, що у правовій державі покарання, передусім, є виправним та превентивним засобом, які не мають бути надмірними, а лише необхідними й зумовленими метою заходами примусу.

Саме на реалізацію принципу, встановленого ч. 2 ст. 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення ст. 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано в положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування та призначення менш суворого покарання.

Керуючись загальними засадами призначення покарання, встановлених у ст. 65 КК України, суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.

Призначене судом покарання має відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та особі винного, тобто бути справедливим.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.

З огляду на викладене, справедливість розглядається як рівновага між злочином і наслідками, тобто між поганим вчинком і покаранням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, ступінь та характер сприяння обвинуваченого у здійсненні кримінального провадження щодо нього, те, що вчинення обвинуваченим злочину було наслідком протиправної поведінки постраждалого, який систематично знущався з обвинуваченого, фактично катував його як фізично так і морально.

Також суд при призначенні покарання враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності жодного разу не притягувався, є особою похилого віку, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, за місцем мешкання характеризується з позитивного боку.

Зазначені обставини, на переконання суду, істотно знижують суспільну небезпечність обвинуваченого та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому, у відповідності до положень ст. 69 КК України надають суду законні підстави для можливості призначення покарання у виді позбавлення волі, яке має бути нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також справедливим та таким, що не суперечить правилам, встановленим у ст. 65 КК України.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого слід залишити у виді тримання під вартою. Інші заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 100, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст.115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання обчислювати з 17 листопада 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання період попереднього ув`язнення обвинуваченого з 17 листопада 2025 року по 15 липня 2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити у виді тримання під вартою.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2025 року на речі, вилучені 17 листопада 2025 року в обвинуваченого ОСОБА_3 під час його особистого обшуку, а саме: флісову кофту сірого кольору, капці коричневого кольору, спортивні штани синього кольору.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2025 року на речі, вилучені 17 листопада 2025 року під час огляду житла за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: три змиви речовини бурого кольору, кухонний ніж, півковдру.

Речові докази:

ніж кухонний, упакований у картонну коробку, який знаходиться на зберіганні в камері збереження речових доказів у відділі поліції № 3 (м. Одеса) ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, - повернути власникові ОСОБА_9 ;

півковдру, упаковану в паперовий конверт, три змиви речовини бурого кольору, упаковані в 3 окремих паперових конверти, флісову кофту сірого кольору, упаковану в паперовий конверт; капці коричневого кольору, упаковані в паперовий конверт; спортивні штани синього кольору, упаковані в паперовий конверт, які знаходяться на зберіганні в камері збереження речових доказів у відділі поліції № 3 (м. Одеса) ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Пересипський районний суд міста Одеси.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_14