Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №521/11615/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/11615/26

Номер провадження 3/521/3670/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Тихонова О.А., з секретарем судового засідання Ніколаєвою А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з СПДН ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,

за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2.2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8, ст. 185 КУпАП.

ВСТАНОВИВ :

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 22.07.2026 року було об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №521/11615/26 (провадження 3/521/3670/26) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення № 521/11616/26 (провадження 3/521/3671/26) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення № 521/11618/26 (провадження 3/521/3672/26) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення № 521/11619/26 (провадження 3/521/3673/26) за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 521/11621/26 (провадження 3/521/3674/26) за ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для спільного розгляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181637 від 05.07.2026 року вбачається, що, 05.07.2026 року близько 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив у присутності малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме погрожував, ображав, принижував честь та гідність, штовхав, шарпав, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

За вказаним фактом працівниками поліції складений протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181695 від 05.07.2026 року вбачається, що, 05.07.2026 року о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив у присутності малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, (протокол адміністративного правопорушення ВБА №181637) від 05.07.2026 року, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

За вказаним фактом працівниками поліції складений протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181694 від 05.07.2026 року вбачається, що, 05.07.2026 року о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив у присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дружини ОСОБА_4 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, (протокол адміністративного правопорушення ВБА №181637 від 05.07.2026 року) за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тим самим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно малолітньої доньки, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

За вказаним фактом працівниками поліції складений протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181696 від 05.07.2026 року вбачається, що, 05.07.2026 року о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , не виконав терміновий заборонний припис, внесений стосовно нього (серія АА №566765 від 02.07.2026 року), який діє з 05:00 год. 02.07.2026 року до 05.00 год. 12.07.2026 року за п.п. 2, 3, а саме: перебуваючи у нетверезому стані за місцем спільного проживання, почав контактувати та спілкуватись і сваритись з постраждалою, ображав, штовхав і шарпав останню, чим не виконав заходи ТЗП, винесеного відносно нього.

За вказаним фактом працівниками поліції складений протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №181644 від 05.07.2026 року вбачається, що, 05.07.2026 року о 19:50 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчиняв злісну непокору законним вимогам працівників поліції, поводився агресивно та неадекватно, висловлював образливі слова на адресу працівника поліції, постійно зменшував дистанцію на вимоги вгамуватись і припинити протиправні дії не реагував, словесно погрожував.

За вказаним фактом працівниками поліції складений протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження до суду не надав.

Крім того, протоколи про адміністративне правопорушення містять підпис особи зокрема, у графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді міста Одеси, з чим особу ознайомлено. Таким чином, особі було достовірно відомо, що розгляд справи відбуватиметься у Хаджибейському районному суді м. Одеси.

Частина 2 статті 268 КУпАП закріплює, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 172-4- 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Також, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом із тим, судом вживалися заходи для забезпечення явки особи, вона була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явилася. Враховуючи встановлений ст. 277 КУпАП скорочений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, який становить п`ятнадцять днів, а також необхідність недопущення безпідставного затягування провадження та спливу процесуальних строків, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання щодо розгляду справи в межах строків, визначених законом.

Дослідивши надані до суду матеріали справи, суд приходить до наступних висновків. о висновку, що в діях особи міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173/8 КУпАП, ст. 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Дослідивши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП суд приходить до висновку, що провадження по даній справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 зазаначеного адмністративного з огляду на таке.

Так, посадовою особою, якою складено протокол, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 185 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, посадовою особою надано лише рапорт, однак зазначений документ неможливо вважати об`єктивним доказами у справі, оскільки вказаний документ складений особою, яка є представником суб`єкта владних повноважень, і, у даному випадку, виконують відповідні функції нагляду за дотриманням правил щодо громадського порядку.

Така позиція повністю узгоджується із правовою позицію висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Отже, дослідивши наявні матеріали справи, суддею не встановлений факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки жодних доказів, які б вказували на те, що останній вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, як то, пояснень свідків чи очевидців правопорушення, відеофіксації порушення на боді-камеру тощо, не надано.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається що за протоколом серії ВБА №181696 від 05.07.2026 року, протоколом серії ВБА №181695 від 05.07.2026 року, протоколом серії ВБА №181694 від 05.07.2026 року та за протоколом серії ВБА №181637 від 05.07.2026 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП відповідно.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннь, що підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА №181695 від 05.07.2026 року, ВБА №181694 від 05.07.2026 року, ВБА №181637 від 05.07.2026 року та ВБА №181696 від 05.04.2026 року;

-заявами ОСОБА_4 ;

-письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 ;

-свідоцтвом про народження малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ;

- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серія АА№566765 від 02.07.2026 року;

-паспортом ОСОБА_1 .

Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173/8 КУпАП.та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Суд також бере до уваги правову позицію ЄСПЛ у справі «TKHELIDZE проти Грузії», заява № 33056/17, згідно з якою відсутність негайного реагування органів влади при виникненні підозр щодо домашнього насильства порушує конвенцію. ЄСПЛ наголосив, що за відповідних обставин влада зобов`язана вживати превентивних оперативних заходів для захисту особи, життю якої загрожує злочинні дії іншої особи. Жертви домашнього насильства, які потрапляють до категорії вразливих осіб, мають право на державний захист. Коли виникають будь-які підозри щодо домашнього насильства чи насильства щодо жінок, від органів влади вимагається негайне реагування та подальша особлива ретельність для вирішення конкретного характеру насильства в ході провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив невиконання термінового заборонного припису та психологічне насильство щодо своєї співмешканки та малолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП - насильство в сім`ї на протязі одного року, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного, фізичного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю стосовно малолітньої особи.

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП настає, за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Таким чином, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2.2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8, ст. 185 КУпАП.

Мірою відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами є адміністративне стягнення (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, при накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує: характер вчинених правопорушень; особу порушника; відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції статті, встановленому за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за ставками судового збору, чинними на час вчинення адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 173-8, 185, 283, 284, 287 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 , ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за:

- ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень;

-ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень;

-ч. 2 ст. 173-8 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі в розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченої ст. 185 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Тихонова