Рішення від 12 квітня 2009 р. у справі №2-3327/2009 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2- 3327

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

Головуючого- одноособово судді Боярського О.О.,

При секретарі - Рачицькій І.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Української державної будівельної корпорації ДП «Пересувна механізована колона № 71» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна - дійсними та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна — дійсними та визнання права власності на кімнату-кладову, яка межує з кв. АДРЕСА_1 площею 8, 15 кв.м. (7,2) по АДРЕСА_2 , вказуючи, що між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу відповідно до якого відповідач продав, а позивач купив вищевказаний об`єкт нерухомості, але договір ними не був оформлений належним чином у зв`язку з тим, що до теперішнього часу від нотаріального посвідчення договору відповідач - ухиляється.

Позивач у судове засіданні не з`явився, згідно наданої до суду письмової заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність.

Представник відповідача за довіреністю у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведені попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст..174 цього ж Кодексу. Згідно ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 26 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 11/07, згідно якого відповідач зобов`язується передати у власність кімнату-кладову, яка межує з кв. АДРЕСА_1 площею 8, 15 кв.м. (7,2) по АДРЕСА_2 , і сплатити відповідачу суму договору.

В день укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 11/07, позивач передав відповідачу грошові кошти за покупку кімнати-кладової, яка межує з кв. АДРЕСА_1 площею 8, 15 кв.м. (7,2) по АДРЕСА_2 , а відповідач фактично передав вищевказаний об`єкт нерухомості у власність позивача.

Предмет спірного договору купівлі-продажу кімната-кладова, яка межує з кв. АДРЕСА_3 на момент укладення договору купівлі-продажу належав відповідачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житловий будинок від 18 лютого 1999 року №121.

Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна сторони не можуть у зв`язку з тим, що відповідач відмовляється від цього, посилаючись на важкий матеріальний стан та відсутність часу.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26.12. 2007 року № 11/8, який скріплений підписами сторін. Під час укладання договору позивачем та відповідачем виконані всі умови договору та всі зобов`язання сторін за договором - кімната-кладова, яка межує з кв. АДРЕСА_1 площею 8, 15 кв.м. (7,2) розташована за адресою по АДРЕСА_2 фактично передана у власність позивача, а позивачем була здійснена оплата в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦКУкраїни відповідачу, як власникові, на момент укладання договору належали права володіння, користування та розпорядження майном.

У відповідності до ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд.

У відповідності до ст.. 655 ЦКУкраїни за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві)., а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) та іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі, підлягаю нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до ст.. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до абз.2 ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 2. ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального освідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, якій підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності до ч. 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України позови, що

виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги факт виконання сторонами всіх істотних умов договору, що підтверджується договором, який укладений в письмовій формі та скріплений підписами сторін та те, що під час укладання договору позивачем та відповідачем виконані усі умови договору та всі зобов`язання сторін за договором - вищевказана кімната- кладова, яка межує з кв. АДРЕСА_1 , площею 8, 15 кв.м. (7, 2) по АДРЕСА_2 , фактично передана у власність позивача, а позивачем була здійснена оплата у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 11/07, який був укладений 26 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та Українською державною будівельною корпорацією ДП «Пересувна механізована колона № 71» -дійсним та про визнання права власності на кімнату- кладову, яка межує з кв. АДРЕСА_1 , площею 8, 15 кв.м. (7, 2) по АДРЕСА_2 , обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 220, 215, 317, 319, 334, 638, 655,657 Цивільного кодексу України, ст. ст. 114, 130 ч. 4, 209, 213-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Української державної будівельної корпорації ДП «Пересувна механізована колона № 71» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 11/07 від 26 грудня 2007 року -дійсним та визнання права власності на кімнату-кладову — задовільнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 11/07 від 26 грудня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та Українською державною будівельною корпорацією ДП «Пересувна механізована колона № 71» —дійсним

Визнати за ОСОБА_1 право власності на кімнату- кладову, яка межує з кв. АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: