Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №551/1346/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 551/1346/24 Номер провадження 22-ц/814/469/26Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.

суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.

при секретарі Філоненко О.В.

розглянувши у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою виконуючого обов`язки керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області – Мацка Олександра Михайловича

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2025 року ухвалене у складі судді Вергун Н.В., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» та Виконавчого комітету Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» та Виконавчого комітету Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він протягом 25 років зі своєю родиною безперервно, добросовісно володіє та розпоряджається квартирою АДРЕСА_1 . Вживає всі необхідні заходи для утримання квартири в належному стані, квартира опалюється, є електроенергія, обладнана водопостачанням та проведений ремонт.

За період проживання було побудовано сарай, гараж та огорожу. У зв`язку з довготривалим проживанням у 2020 році звернувся до АТ «Полтаваобленерго» із заявою про надання дозволу на право приватизації квартири АДРЕСА_1 . Згідно листа за № 10-73/177738 від 29.09.2020 АТ «Полтаваобленерго» надало відповідь, що не заперечує щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 в якій він проживає разом із членами сім`ї.

Просив задовольнити його позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаватеплоенерго» та Виконавчого комітету Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП – НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився виконуючий обов`язки керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області – Мацко О.М. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Шишацької селищної ради Полтавської області та подав на нього апеляційну скаргу в якій прохає рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнути на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати – судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8778,75 грн.

Посилається на те, що судом не повністю з?ясовані обставини справи, не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема вказує, що безпідставне визнання права власності за ОСОБА_1 в порядку набувальної давності на об`єкт нерухомого майна створює загрозу майновим інтересам держави в особі органу місцевого самоврядування щодо володіння, користування та розпорядження майном, яке фактично є комунальною власністю.

У ході судового розгляду, виконавчий комітет Шишацької селищної ради, який був залучений до участі у розгляді справи як відповідач, під час розгляду вказаної справи фактично самоусунувся від виконання своїх повноважень щодо встановлення статусу майна та доведення відсутності підстав для набуття права власності позивачем, надавши до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Шишацької селищної ради та не надавши жодної заяви по суті справи.

Таким чином, не оспорюваня рішення суду, створило обставини для вибуття майна комунальної власності у приватну власність.

Виконавчий комітет Шишацької селищної ради, апеляційну скаргу на рішення суду у справі станом на дату внесення прокурором апеляційної скарги не подав, хоча був обізнаний про прийняте рішення.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Шишацької селищної ради Полтавської областів суді, прокурор вказав на те, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає в тому, що визнання права приватної власності на нерухоме майно, яке передано у комунальну власність позбавляє територіальну громаду правомочностей власника майна у тому обсязі, який дозволяє розпоряджатися своїм майном, а також позбавляє частини матеріальної та фінансової основи.

29.09.2025 від ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява, в якій останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відкрито, добросовісно та безперервно більше 10 років володіє спірними майном, яке не має титульного власника. Відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено

Колегія суддів з таким висновком місцевого суду погодитися не може з наступних підстав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням двадцять шостої сесії п`ятого скликання Гоголівської сільської ради Шишацького району Полтавської області від 14 серпня 2009 року «Про передачу житла у комунальну власність», на підставі листа ВАТ «Полтаваобленерго» № 5769 від 24 червня 2009 року прийнято у комунальну власність квартири АДРЕСА_2 (а.с.14).

Відповідно до рішення двадцять восьмої сесії шостого скликання Шишацької селищної ради Полтавської області від 20 грудня 2013 року, при присвоєнні назв вулиць та впорядкуванні номерів будинків було змінено номер будинку ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_3 , на АДРЕСА_4 (а.с. 22 ).

Згідно з довідкою Гоголівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області за вих. № 175 від 18 травня 2021 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 ( а.с. 23 ).

08 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 з КП «Техкомбуд» уклав договір № 5/94 про надання послуг з централізованого водопостачання у квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 18).

За даними Гоголівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 грудня 1999 року по 13 лютого 2017 року проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Двохквартирне приміщення належить «Полтаваобленерго». Станом на 03 березня 2023 року проживає без реєстрації (а.с. 24).

Згідно технічного паспорту, який станом на 02 жовтня 2020 року виготовлений ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» на ім`я ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_1 , складається з тамбуру літера А – 1, кладової, кухні, коридору, санвузла та двох кімнат (а.с. 16 – 17).

За інформацією ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» за вих. № 9,9-10712 від 28 вересня 2020 року, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 , станом на лютий місць 2004 року, не проводилася (а.с. 12).

Відповідно до довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості від 07 листопада 2024 року, оціночна вартість квартири АДРЕСА_5 , становить 585 244 грн. 02 коп. (а.с. 15).

Згідно листа голови правління АТ «Полтаваобленерго» за вих. № 10-73/17738 від 29 вересня 2020 року, який адресований позивачу ОСОБА_1 , товариство не заперечує щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , де проживає останній разом з членами родини (а.с. 13).

Відповідно до довідки Гоголівського старостинського округу виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області за вих. № 02-25/504 від 05 грудня 2024 року, у с. Гоголеве Миргородського району Полтавської області дійсно є АДРЕСА_6 , яка згідно рішення двадцять шостої сесії восьмого скликання Шишацької селищної ради Полтавської області від 28 листопада 2023 року перейменована на вулицю Польова (а.с. 21).

За даними виконавчого комітету Гоголівського старостинського округу Шишацької селищної ради Полтавської області за вих. № 02-25/503 від 05 грудня 2024 року, за адресою: АДРЕСА_4 , проживають без реєстрації: голова двору ОСОБА_1 , співмешканка ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 (а.с. 20).

На даний час у позивача виникла необхідність в оформленні права власності на зазначене нерухоме майно, але при зверненні до відповідача Шишацької селищної ради Полтавської області, йому було відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.25- 26).

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на майно за набувальною давністю, визначені у статті 344 ЦК України.

Так, згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 344ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №201/12550/16-ц сформовано висновок, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Наведене також відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17.

Отже, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено. Тоді як позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2022 року у справі № 293/1061/21.

Згідно рішення 26 сесії 5 скликання Гоголівської сільської ради Шишацького району від 14.08.2009 року про передачу житла у комунальну власність вирішено: прийняти у комунальну власність квартири АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8 , по акту передачі.

Квартира АДРЕСА_9 у вищевказаному будинку не була передана до комунальної власності Гоголівської сільської ради та перебуває у державній власності.

У червні 2020 року відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад і урядової Методики формування спроможних територіальних громад, на основі вже утворених ОТГ були сформовані нові територіальні громади, шляхом добровільного об`єднання суміжних територіальних громад сіл, селищ, міст (відповідних сільських, селищних та міських рад).

Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 721-р «Про призначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Полтавської області» території Шишацької, Баранівської, Великобузівської, Великоперевізької, Воскобійницької, Гоголівської, Жоржівської, Ковердинобалківської, Михайликівської, Покровської, Пришибської , Сагайдацької, Федунської , Яреськівської громад включено до складу території Шишацької територіальної громади з адміністративним центром у смт. Шишаки.

Відповідно до рішення Шишацької селищної ради від 11.11.2025 «Про припинення сільських рад як юридичних осіб публічного права в результаті реорганізації шляхом приєднання до Шишацької селищної ради» правонаступником усіх прав та обов`язків сільських рад, що реорганізовуються є Шишацька селищна рада.

В силу ст.. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді.Управління майном, що є у комунальній власності здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, органом, уповноваженим управляти майном, яке знаходиться на території Гоголівської сільської ради на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді мала бути Шишацька селищна рада Миргородського району Полтавської області.

Однак таким правом остання не скористалася.

Листом від 15.07.2025 Гоголівський староста А. Шарлай повідомив в.о. керівника Миргородської окружної прокуратури О. Мацко про те, що Гоголівською сільською радою прийнято рішення від 14.08.2009 року «Про передачу житла у комунальну власність». Цим рішенням передбачалося прийняття від ВАТ «Полтаваобленерго» у комунальну власність Гоголівської сільської ради квартири АДРЕСА_7 та АДРЕСА_10 (Після впорядкування номерів будинків та перейменування назви вулиць квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 та № 2).

Зважаючи на те, що акти прийому-передачі квартир не були підписані, самі об`єкти нерухомого майна так і не були передані у власність громади. Підстави користування квартирою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 старості не відомі.

Саме Шишацька селищна рада була і є уповноваженим органом місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо взяття на баланс комунального майна, розташованого на території Шишацької громади, та подальшого оформлення права комунальної власності на нього.

Однак рішенням виконавчого комітету Шишацької селищної ради № 14/22/07/2024 від 22 липня 2024 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на житло, за адресою АДРЕСА_4 відмовлено у зв`язку з відсутністю багатоквартирного житлового будинку у державному житловому фонді комунальної власності Шишацької селищної ради. (а.с.161).

Із огляду на викладені норми матеріального права, та приймаючи до уваги, що спірна квартира не була прийнята до комунальної власності територіальної громади за відсутності акту прийняття-передачі, факт користування позивачем таким майном більше 10 років є підставою для виникнення у нього права власності за набувальною давністю, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що у позивача наявні підстави для набуття права власності на вказане майно з підстав, передбачених статтею 344 ЦК України, та відповідно, правильно задовольнив позовні вимоги.

При постановленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачем доведено існування усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю. В даному випадку давність володіння вважається добросовісною, оскільки позивач при заволодінні майном не знав і не міг знати про відсутність у нього підстав на набуття права власності, а також у разі безперервного відкритого використання нерухомого майна понад 10 років.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги апеляційної скарги не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області – Мацка Олександра Михайловича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Шишацької селищної ради Полтавської областізалишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 12 лютого 2025 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 липня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль