Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №760/19947/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/11078/26

Справа №760/19947/24

РІШЕННЯ

іменем України

22.07.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кравченко А.О.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Омелян І.В.,

представника відповідача адвоката Климова А.Ю.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва у цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Омелян Ігор Володимирович, до ОСОБА_2

про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Омелян Ігор Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна.

Позовна заява мотивована тим, що під час перебування у шлюбі із відповідачем 19.11.2013 р. сторонами було придбано автомобіль марки CHEVROLET модель AVEO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстрований на відповідача. Зазначається, що 22.07.2024 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві листом № 31/26-1061аз надав відповідь на адвокатський запит адвоката позивачки щодо автомобіля, яким повідомив, що 03.07.2018 р. автомобіль було відчужено на підставі договору купівлі-продажу № 8047/2018/1006877. Оскільки транспортний засіб було відчужено без згоди на це позивачки, представник позивачки у вимогах позовної заяви просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі вартості відчуженого майна - автомобіля марки CHEVROLET модель AVEO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 84 371 грн., що є еквівалентом 2043 доларів США за офіційним курсом НБУ, а також судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду та справу передано судді Застрожніковій К.С.

25.09.2024 на підставі ухвали суду по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

21.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Клімова А.Ю., в якому зазначає, що не згоден із позовними вимогами позивачки, зазначивши, що відповідач не заперечує, що під час перебування у шлюбі позивач з відповідачем у справі придбали транспортний засіб марки CHEVROLET модель AVEO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано на підставі рішення суду 11.08.2017 р., та, як зазначає відповідач, сторонам вдалось знайти спільну мову стосовно поділу спільного майна подружжя, в результаті чого транспортний засіб, яким фактично користувався відповідач, залишився у володінні відповідача, оскільки грошові кошти на його придбання надавали батьки відповідача. З часом, 03.07.2018 відповідач по справі здійснив відчуження транспортного засобу та цього ж дня придбав собі інший автомобіль Chevrolet Captiva. Таким чином, починаючи з 03.07.2018, відповідач постійно бачився з 10-ти річною донькою сторін, за якою приїздив вже на іншому автомобілі, та позивачка бачила, що відповідач використовує інший автомобіль. Зазначає, що одного разу позивачка під час зустрічі відповідача з донькою у липні-серпні 2018 року, запитала відповідача, чи він купив нову машину. На що відповідач відповів, що продав попередню та купив нову машину, що вказує на те, що позивачка ще з липня-серпня 2018 року була обізнана про те, що відповідач здійснив відчуження спірного автомобіля, який був придбаний за запозичені кошти батьків відповідача. Тому, просить суд застосувати позовну давність до вимог позивачки. Представник відповідача також зауважує, що позивачем під час подання позовної заяви значно завищено вартість транспортного засобу, оскільки даний автомобіль неодноразово потрапляв у ДТП та має незадовільний стан, скрізь іржа, подряпини, сколи тощо, пробіг більше 200 тис. км., був у ДТП. Ці всі недоліки транспортного засобу, які зазначені відповідачем, безпосередньо впливають на вартість самого транспортного засобу. З чого слідує, що вартість транспортного засобу є значно завищеною, та відповідно до поданого разом із відзивом Звіту оцінювача ринкова вартість автомобіля становить 69 690 грн. Тому, із врахуванням доводів відзиву, просив суд застосувати до позовних вимог позивачки позовну давність та відмовити у позові.

Під час підготовчого судового засідання представник позивачки адвокат Омелян І.В. звернувся до суду із клопотанням про призначення авто товарознавчої експертизи, в якому просив суд призначити у справі авто товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та на вирішення експертові постановити питання: яка ринкова вартість у місті Києві на дату оцінки (у гривнях та у доларах США за курсом Національного банку України) колісного транспортного засобу, подібного за своїми технічними характеристиками до автомобіля марки CHEVROLET модель AVEO, 2008 року випуску, об`єм двигуна 1598 см3, седан, встановлено ГБО, механічна УПП, д.н.з. НОМЕР_1 , з нормативним пробігом відповідно до його віку (без урахування його актуального технічного стану після ДТП).

23.01.2025 ухвалою суду у справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу, на вирішення експерта поставлено питання: Яка ринкова вартість на час проведення експертизи (у гривнях та у доларах США за курсом Національного банку України) колісного транспортного засобу, подібного за своїми технічними характеристиками, до автомобіля марки CHEVROLET модель AVEO, 2008 року випуску, об`єм двигуна 1598 м3, седан, встановлено ГБО, механічна КПП, д.н.з. НОМЕР_1 , з нормативним пробігом відповідно до його віку (без урахування його актуального технічного стану після ДТП).

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6), попередивши експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Дозволено експерту виконати експертизу за матеріалами справи, без огляду автомобіля.

Оплату судової авто-товарознавчої експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Надано експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи: матеріали цивільної справи № 760/19947/24.

19.12.2025 ухвалою суду провадження у справі поновлено після надходження до суду висновку експерта.

24.03.2026 представник позивачки скерував до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій сторона позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки її частку у праві спільної сумісної власності у розмірі вартості відчуженого майна - автомобіля марки Chevrolet моделі AVEO 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , еквівалентну 1 721, 06 доларам США в гривнях за офіційним обмінним курсом Національного Банку України на день ухвалення судом рішення, що станом на день уточнення позову становить 75 548 грн., покласти на відповідача судові витрати, понесені стороною позивачки, у сумі судового збору 1 211, 20 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 6361, 20 грн., витрат на правничу допомогу у сумі 20 000 грн.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Омелян І.В. підтримали заявлені позовні вимоги з підстав та за обставин, викладених в заяві про зменшення позовних вимог, наполягали на її задоволенні. Зазначили, що про порушення своїх прав на спільне сумісне майно подружжя позивачка ОСОБА_1 довідалась, отримавши інформацію від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві на запит адвоката стосовно відчуження відповідачем спірного автомобіля без згоди позивачки, що мало місце у 24.07.2024 року, тому нею не було пропущено строку позовної давності для звернення до суду із зазначеним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Климов А.Ю. заперечував проти задоволення позовної заяви, зазначаючи, що позивачкою було пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Також, зазначив, що не згодний із встановленою вартістю спірного транспортного засобу, тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

02.07.2026 суд перейшов до стадії постановлення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, на підтвердження таких обставин в їх сукупності, заслухавши пояснення позивачки та її представника, а також представника відповідача, суд встановив наступне.

05.06.2004 між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

19.11.2013 сторонами був придбаний автомобіль марки Chevrolet моделі AVEO 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за відповідачем по справі.

11.08.2017 рішенням Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/19301/16 шлюб між сторонами було розірвано.

Зі змісту позовної заяви, поданої ОСОБА_2 до Солом`янського районного суду міста Києва про поділ спільного майна подружжя, вбачається, що у січні 2017 року останній стверджував, що легковий автомобіль марки Chevrolet моделі AVEO 2008 року випуску, VIN код транспортного засобу НОМЕР_2 належить до спільного майна подружжя, та просив виділити вказаний автомобіль у власність ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту позовної заяви про поділ спільного майна подружжя, поданої ОСОБА_2 до Солом`янського районного суду міста Києва у червні 2024 року, останній не згадує спірний автомобіль серед переліку спільного майна подружжя.

22.07.2024 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) листом № 31/26-1061 аз, наданим у відповідь на адвокатський запит, повідомив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, автомобіль Chevrolet моделі AVEO 2008 року випуску, VIN код транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстрований 19.11.2013 на підставі довідки рахунку ВІА 156125 від 19.11.2013, був перереєстрований на нового власника на підставі договору купівлі-продажу № 8047/2018/1006877 від 03.07.2018. Надати копії документів, на підставі яких в 2005-2018 роках проводилась державна реєстрація, перереєстрація вказаного транспортного засобу, не вбачається за можливе за закінченням строку їх зберігання, який складає 3 роки.

Як вбачається зі змісту копії протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 178268 від 10.03.2019, складеного відносно ОСОБА_4 , дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу CHEVROLET модель AVEO д.н.з. НОМЕР_1 мала місце 10.03.2019 р., тобто вже після здійснення його відчуження відповідачем по справі.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 29.10.2025 за № 5784/25-54, проведеної експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, ринкова вартість колісного транспортного засобу - автомобіля «CHEVROLET AVEO», 2008 року випуску, об`єм двигуна 1598 см. куб., седан, встановлено ГБО, механічна КПП, д.н.з. НОМЕР_1 , з нормативним пробігом відповідно до його віку (без урахування його актуального технічного стану після ДТП) станом на дату проведення судової експертизи, на 24.10.2025, складала 144 214, 52 грн. або 3 442, 12 доларів США 12 центів. Вартість експертизи відповідно до Акту здачі-приймання висновку експерта № 5784/25-54 становить 6 361, 20 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України, у редакції, чинній на 03.07.2018, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зі змісту ч. ч. 1, 2, 3 ст. 61 СК України слідує, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У відповідності до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У відповідності до приписів ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1, ч.3ст. 356 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 року у справі № 125/2157/19 виклала правову позицію щодо того, що Сторони правочинів повинні діяти добросовісно й у випадку порушення цього обов`язку вони позбавляються захисту (стаття 13 ЦК України). Зазначене свідчить, що відчуження одним із подружжя спільного подружнього майна за ціною, нижчою за ринкову вартість цього майна, без згоди на таку вартість іншого з подружжя є порушенням права цього подружжя на мирне володіння своїм майном та отримання за нього справедливої ціни, а також є проявом недобросовісності відчужувача, що позбавляє останнього права виплатити компенсацію саме у визначеному договором розмірі (п. 88 постанови)

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи (п. 89 постанови).

Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції іншому з подружжя (співвласнику) у зв`язку з припиненням його права на спільне майно. При цьому вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним з подружжя проти волі іншого. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18). Він є сталим при вирішенні вказаного правового питання у спірних правовідносинах. Підстав для відступу від нього немає (п. 90 постанови).

Так, за наслідками судового розгляду, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 після розірвання шлюбу із позивачкою ОСОБА_1 , а саме - 03.07.2018 року без відповідної згоди на те позивачки, у тому числі письмової, здійснив відчуження транспортного засобу «CHEVROLET AVEO», 2008 року випуску, VIN код НОМЕР_2 , який належить до спільної сумісної власності подружжя, шляхом укладення договору купівлі-продажу № 8047/2018/1006877 від 03.07.2018.

З боку сторони відповідача до суду не було подано жодних доказів, які б вказували на те, що позивачка ОСОБА_1 була обізнана із фактом укладення відповідачем договору купівлі-продажу даного транспортного засобу, та надавала згоду на укладення такого договору.

Також, суд встановив, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що спірний автомобіль був придбаний за його особисті кошти, чи кошти, позичені його батьками особисто йому.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки, транспортний засіб було відчужено відповідачем на користь третьої особи без згоди позивачки вже після розірвання шлюбу, та після такого відчуження автомобіль зазнав технічних ушкоджень внаслідок ДТП, яка мала місце 10.03.2019 р., суд вважає справедливим стягнення з відповідача на користь позивачки компенсацію у розмірі частки від ринкової вартості відчуженого автомобіля, розмір якої відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 29.10.2025 за № 5784/25-54, становить 1 721, 06 доларів США, що за офіційним обмінним курсом Національного Банку України на день ухвалення судом рішення становить суму у розмірі 77 017, 95 грн.

Стосовно тверджень представника відповідача про пропуск позивачкою строку позовної давності при зверненні до суду із зазначеним позовом, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 72 ЦПК України До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Так, як вбачається із поданої до суду відповіді від 22.07.2024 з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) за № 31/26-1061 аз, наданої на запит адвоката, позивачку було повідомлено про відчуження відповідачем транспортного засобу, що мало місце 03.07.2018.

Як зазначав суд вище, з боку сторони відповідача до суду не було подано жодних доказів, які б вказували на те, що позивачка ОСОБА_1 була обізнана із фактом укладення відповідачем договору купівлі-продажу даного транспортного засобу до часу отримання нею відповіді з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС).

Таким чином, оскільки на підставі поданих до суду доказів, а саме відповіді від 22.07.2024 з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) за № 31/26-1061 аз, судом встановлено, що позивачка довідалась про порушення свого права спільної сумісної власності на транспортний засіб, отримавши вказаного листа, що мало місце у липні 2024 року, а із позовом до суду звернулась 22.08.2024, позивачкою не було пропущено позовної давності для звернення до суду із зазначеним позовом.

Таким чином, позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн., а також на підставі ст. 139 ЦПК України - витрати на залучення експерта у розмірі 6361, 20 грн.

Питання про витрати на правничу допомогу вирішити у відповідності до ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 82, 89, 95, 139, 141, 247, 263, 264, 270, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Омелян Ігор Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію її частки у праві спільної сумісної власності у розмірі вартості відчуженого майна - автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», 2008 року випуску, VIN код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , у сумі, еквівалентній 1 721, 06 доларам США, що за офіційним обмінним курсом Національного Банку України на день ухвалення судом рішення становить 77 017, 95 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені процесуальні витрати на сплату судового збору у сумі 1 211, 20 грн., витрати на залучення експерта у сумі 6361, 20 грн., всього 7 572, 40 грн.

Зазначити інформацію про сторін справи:

Позивач, стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач, боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суд .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Приносимо свої вибачення, через надмірне навантаження на судову систему, повний текст судового рішення складено та проголошено 22.07.2026.

Суддя К.С. Застрожнікова