Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №759/18954/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18954/26

пр. № 3/759/4787/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 21.06.2026 о 03 год. 20 хв. у м. Києві по вул. Олега Мудрака, 29, ОСОБА_1 керував електросамокатом «Xiaomi mi Electric Scooter 3» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився.

Як зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, заперечив факт керування електросамокатом та пояснив, що вночі 21.06.2026 після того, як батарея електросамоката розрядилася, він пив пиво разом зі своїм товаришем. В подальшому, приблизно о 03 год. 20 хв. ОСОБА_1 прямував додому, при цьому електросамокат вів у руках, їхати самокат не міг у зв`язку з відсутністю заряду батареї. Надалі ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на блокпосту, в подальшому між ним та працівниками поліції виник конфлікт, після чого працівник поліції побив ОСОБА_1 , а в подальшому щодо нього склали протокол про адміністративне правопорушення, не реагуючи на заперечення.

Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повно, об`єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

З огляду на вищевикладене, електросамокат визнається транспортним засобом, керуванням яким в стані сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує електросамокатом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, тягне за собою відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Оскільки саме на особу, яка керує транспортним засобом, покладається обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння та відповідальність у випадку відмови від проходження такого огляду або у разі, якщо такий огляд підтвердить перебування особи у стані сп`яніння.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, в вину ОСОБА_1 , як особі, яка керувала транспортним засобом, ставиться відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. До протоколу додано відеозапис, направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та рапорт старшого лейтенанта поліції Буяла Д. від 21.06.2026.

Оцінивши наявні у справі докази, слід констатувати, що матеріали справи не містять доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують те, що 21.06.2026 о 03 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Так, відеозапис, доданий до протоколу, не містить фактичних даних про те, що ОСОБА_1 керував електросамокатом «Xiaomi mi Electric Scooter 3». Відеозаписом зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, які прибули на місце, де були присутні інші працівники поліції. ОСОБА_1 , який лежав на землі біля електросамоката (04 хв. 30 сек.), попросив новоприбулих працівників поліції викликати швидку медичну допомогу та вказав на працівника поліції, який побив його, при цьому на обличчі ОСОБА_1 помітна рана нижньої губи (04 хв. 50 сек.). Встановивши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та отримавши інформацію про отримання тілесних ушкоджень від дій поліцейського, новоприбулий працівник поліції дав вказівку працівнику поліції, який зі слів ОСОБА_1 побив його, скласти рапорт про те, що той працівник зупинив ОСОБА_1 , оскільки такий рапорт потрібен для доведення факту керування транспортним засобом (19 хв. 20 сек.). При спілкуванні з працівниками ОСОБА_1 послідовно заперечував факт керування електросамокатом (25 хв. 40 сек.), на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, пояснивши, що не керував електросамокатом (27 хв. 10 сек.). В подальшому на місце події прибули медичні працівники, які задокументували наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Аналіз даних відеозапису дає підстави вважати, що працівники поліції не задокументували на відео того, як ОСОБА_1 керував електросамокатом, протокол про адміністративне правопорушення був складений поліцейським, який не був очевидцем вчинення адміністративного правопорушення, при складанні протоколу були проігноровані пояснення ОСОБА_1 , який наполягав на тому, що він не керував транспортним засобом.

При цьому суддею критично оцінюється доказове значення направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння від 21.06.2026 та рапорту старшого лейтенанта поліції Буяла Д. від 21.06.2026, оскільки вищенаведені документи лише відображають процесуальну послідовність оформлення матеріалів справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП та не фіксують обставини, які є складовою складу адміністративного правопорушення та підлягають доказуванню в межах даного провадження. Крім того, дані документи складені зацікавленими особами (працівниками поліції), один з яких, за твердженням ОСОБА_1 , побив його, зазначені письмові документи були складені працівниками поліції тоді, коли у їх розпорядженні були відсутні будь-які джерела доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що ставить під сумнів дотримання працівниками поліції вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин, які мають значення для вирішення даної справи.

Водночас, слід констатувати, що інші докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до протоколу не додані.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698812 від 21.06.2026, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом керування транспортним засобом згідно зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Враховуючи зазначені обставини, слід констатувати, що матеріали справи не містять доказів, які би могли беззаперечно підтвердити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки сам факт керування транспортним засобом є недоведеним поза розумним сумнівом.

Відтак неможливо дійти беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, завданням якого є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За приписами частини 1 статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які безсумнівно підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за протоколом серії ЕПР1 № 698812 від 21.06.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Олег ПРОСКУРНЯ