Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №756/9404/26 — Оболонський районний суд міста Києва

22.07.2026 Справа № 756/9404/26

Унікальний номер 756/9404/26

Провадження номер 2/756/8075/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Венгерський В.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з її доньки ОСОБА_2 на свою користь аліменти в розмірі 1000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що є непрацездатною пенсіонеркою, особою з інвалідністю. Відповідачі її донька, яка може надавати допомогу, але ухиляється від свого обов`язку. Позивач зазначає, що незважаючи на наявність інвалідності не потребує матеріальної допомоги (утримання) з боку інших фізичних осіб з огляду на достатність пенсійного забезпечення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2026 року справу передано головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи на 22 липня 2026 року.

Від відповідача ОСОБА_2 17 червня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву в якому ОСОБА_2 просить проводити розгляд справи без іі участі та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заявлених вимог. В обґрунтування відзиву зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що не потребує матеріальної допомоги. Жодного разу мати не зверталась про допомогу, вимог прохань щодо матеріального утримання не висувалось.

Від позивача 25 червня 2026 року надійшла відповідь на відзив, в якій позивач визнала аргументи відповідача про відсутність потреби в утриманні (матеріальному забезпеченні) з боку відповідача. Зазначає, що отримує пенсію і додаткові надходження, тому ніколи не мала потреби в матеріальному забезпеченні чи іншій формі допомоги від відповідача.

В судове засідання 22 липня 2026 року сторони не з`явились про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до частини першої, третьої статті 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Відповідно до статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є донькою позивача ОСОБА_1 , що доводиться свідоцтвом про народження та свідоцтвом про одруження.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи за загальним захворюванням, довічно, що встановлено з довідки до акту огляду МСЕК й пенсійного посвідчення.

Позивачем не надано доказів на підтвердження майнового (фінансового ) становища. Окрім того, в поданій позовній заяві та відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що не потребує матеріального, фінансового чи будь - якого додаткового забезпечення від відповідача.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, судом не встановлено та позивачем не надано доказів, які б свідчили про потребу позивача в матеріальній допомозі й утриманні від відповідача, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись статтями 1, 79, 175, 202, 204, 205 Сімейного Кодексу України, статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 липня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик