Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №754/423/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №754/423/26

Суддя: Бабко В. В.

Номер провадження 2-о/754/148/26

Справа №754/423/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2026 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі:

під головуванням судді Бабко В. В.

присяжних: Костенка Г. В. та Скиби К. В.

за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.

за участю:

представника заявниці - адвоката Ластовки В. В.

заінтересованої особи ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Нуянзова Д. С.

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, Головне управління Національної гвардії України про оголошення особи померлою,

УСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаною заявою, у якій просила оголосити померлим її сина ОСОБА_3 , який на час смерті був військовослужбовцем Збройних Сил України, і загинув, захищаючи Батьківщину від збройної агресії рф у районі населеного пункту Ямпіль Донецької області. Обґрунтовуючи мету подання заяви, вказала, що оголошення сина померлим необхідно для отримання свідоцтва про смерть чоловіка та оформлення документів для отримання пільг і грошової допомоги, які підлягають виплаті сім`ї загиблого військовослужбовця.

26.01.2026 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник заявниці - адвокат Ластовка В. В. та заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засідання заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник Військової частини НОМЕР_1 - Нуянзов Д. С. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви. Просив ухвалити рішення з урахуванням всіх наданих доказів.

Заінтересована особа - Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в судове засідання свого представника не направили, не надали до суду письмові пояснення, але про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Заінтересована особа - Головне управління національної гвардії України, в судове засідання свого представника не направили. До суду надійшло клопотання про розгляд справу у відсутності їх представника.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши заяву та докази, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на таке.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

ОСОБА_2 є рідною матір`ю зниклого безвісти військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане 14.10.1989.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді гранатометника 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення (на бронетранспортерах), що підтверджується офіційними документами командування військової частини та матеріалами службового розслідування, які містяться в матеріалах справи (електронний суд).

Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.09.2023 № 268 вбачається, що, з 06.09.2023 ОСОБА_3 приступив до виконання службових обов`язків на відповідній посаді, перебував на грошовому та інших видах забезпечення, з

визначенням посадового окладу і встановленням передбачених надбавок.

З витягу із наказу від 22.09.2023 № 285/ДСК вбачається, що ОСОБА_3 вибув у службове відрядження до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » задля виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, тобто у район ведення активних бойових дій.

Витягом з наказу від 14.11.2023 № 341/ДСК зафіксовано припинення ОСОБА_3 службового відрядження з 09.11.2023 у зв`язку з тим, що місцезнаходження військовослужбовця стало невідомим, із зазначенням статусу «ймовірно зниклий безвісти».

Факт зникнення безвісти ОСОБА_3 офіційно

доведений до відома родини державним органом військового управління: відповідно

до сповіщення

ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.11.2023 № 8735, повідомлено, що він

зник безвісти 09.11.2023 поблизу населеного пункту Ямпіль Донецької області

під час виконання службових (бойових) обов`язків.

Згідно із Наказом командира від 15.11.2023 № 1613, визначено предмет перевірки, склад комісії та строки, а також зафіксовано, що 09.11.2023 під час бойових подій у районі поблизу населеного пункту Ямпіль було втрачено зв`язок із військовослужбовцем.

За результатами опрацювання зібраних пояснень військовослужбовців підрозділу та аналізу бойової обстановки комісією зроблено висновок про зникнення військовослужбовця за особливих обставин під час виконання бойових завдань, при цьому окремо зазначено, що в умовах бойової обстановки та відсутності можливості оформлення документів про смерть у

встановленому порядку документальне підтвердження факту загибелі станом на

момент проведення перевірки відсутнє.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження № 12023100030003296 зареєстроване 15.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, із приміткою «безвісти зниклий», на підставі заяви матері зниклого - ОСОБА_2 .

У витягу зазначено, що підставою реєстрації стало офіційне повідомлення про зникнення військовослужбовця 09.11.2023 поблизу населеного пункту Ямпіль Донецької області під час ведення бойових дій, а станом на дату формування витягу місцезнаходження особи не встановлено.

До того ж листом Київської міської прокуратури підтверджено організаційно-процесуальні рішення про направлення матеріалів кримінального провадження за територіальною підслідністю до слідчих органів ГУНП у Донецькій області для подальшого здійснення досудового розслідування з огляду на місце зникнення у районі бойових дій.

Офіційний статус ОСОБА_3 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підтверджено державним реєстром: витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованим 01.03.2024, встановлено внесення відповідних відомостей щодо нього до реєстру з прив`язкою до кримінального провадження № 12023100030003296 та зазначенням зв`язку зникнення з бойовими діями.

До того ж відповідно до витягу від 07.01.2026, сформованим на запит дружини ОСОБА_1 , підтверджено, що станом на цю дату правовий статус не змінився, місцезнаходження не встановлено, а будь-які підтверджені відомості про місце перебування, поховання або місце знаходження тіла (останків) відсутні, що свідчить про тривалий, системний та безрезультатний характер офіційного розшуку.

Згідно із довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 02.02.2024, якою підтверджено, що ОСОБА_3 у період з 22.09.2023 по 09.11.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в районі активних бойових дій поблизу с-ще Ямпіль Краматорського району Донецької області. Підстави: Висновок службового розслідування по факту з`ясування обставин зникнення безвісті; Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 22.09.2023 № 285 про убуття особового складу в службове відрядження для участі у заходах); Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 24.10.2023 дск (с/ч), від 23.11.2023 № 1671 дск (с/ч), від 19.12.2023 № 1834 дск (с/ч) (про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000грн); Наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 14.11.2023 № 341 дск (с/ч) (про припинення службового відрядження).

Отже з документів які приєднані до заяви вбачається, що з моменту зникнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у районі бойових дій поблизу селеща Ямпіль Донецької області, державою та родиною вжито комплекс офіційних та додаткових заходів розшуку: оформлено первинне сповіщення ТЦК та СП, проведено службове розслідування військовою частиною, розпочато та передано за належною підслідністю кримінальне провадження, внесено відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин із підтвердженням чинності статусу у 2026 році. Здійснено звернення до профільних державних органів з питань полону та незаконного позбавлення волі, залучено можливості НІБ України, міжнародного гуманітарного механізму МКЧХ та інституційні можливості Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Отже суд беззаперечно встановив, що попри тривалий час та вичерпання як національних, так і міжнародних каналів пошуку, підтверджених відомостей про місцезнаходження, перебування серед живих осіб, у поранених/евакуйованих чи у полоні, стан здоров`я або інші обставини, які б дозволили встановити долю ОСОБА_3 , не отримано/не встановлено.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Частина перша статті 46 ЦК України передбачає, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Аналогічний висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у справі 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24), а саме, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України) (пункт 122 постанови). З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій (пункт 123 постанови).

Як убачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року № 380/43786 (станом на день ухвалення судового рішення у цій справі) територія селища Ямпіль Донецької областіконтролюється підрозділами Сил оборони України, проте російські війська постійно здійснюють штурмові дії та намагаються оточити населений пункт.

Станом на час розгляду судом заяви ОСОБА_2 про оголошення померлим ОСОБА_3 від дня його ймовірної загибелі спливло понад шість місяців.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Таким чином, єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про оголошення її померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно із ст. 47 Цивільного кодексу України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_3 , тому подана заява про оголошення його померлим підлягає задоволенню.

Оскільки день зникнення безвісти та ймовірної смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд доходить висновку про оголошення його померлим з цього дня.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Керуючись Конституцією України, статтями 46-47 Цивільного кодексу України, статтями 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 306, 308, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України, Головне управління Національної гвардії України про оголошення особи померлою - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (PHOКПП НОМЕР_4 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час проходження військової служби та під час здійснення заходів та забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України під час дії воєнного стану, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 26125532, адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, 15;

Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ;

Головне управління Національної гвардії України, ЄДРПОУ 08803498, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вулиця Святослава Хороброго, 9-А.

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2026.

Суддя В. В. Бабко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua