Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №752/11927/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11927/26

Провадження № 2/752/11049/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе.

Посилається в заяві на те, що 15 липня 1995 Київським відділом державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за актовим записом №1213, між ними був зареєстрований шлюб.

Зазначає, що протягом останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалось ,що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на життя, сім`ю та ведення побуту.

Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам.

На підставі викладеного просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 08 травня 2026 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23 лютого 2026 року від відповідача надійшла заява у якій відповідач просила суд надати строк для примирення.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року клопотання відповідача задоволено частково, надано сторонам час на примирення строком один місяць.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Сторони скористались своїми процесуальними правами та надали до суду заяви по суті справи та всі докази, які на їхню думку підтверджують їх вимоги та заперечення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 15 липня 1995 року, який зареєстрований Київським відділом державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом №1213.

Встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної та дружньої сім`ї. Суперечності, що виникали між ними, та різні погляди на життя привели до її розпаду.

Сторони перестали підтримувати подружні стосунки, шлюб існує формально.

Подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Так, згідно ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

З метою збереження шлюбу, судом було надано подружжю строк на примирення, однак позитивного результату досягнуто не було, позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, сторони примирення не досягли.

У свою чергу, побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).

Згідно положень ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З моменту звернення позивача до суду 06 травня 2026 року і до моменту винесення рішення по справі - 22 липня 2026 року сторони не дійшли спільної згоди щодо збереження шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

У свою чергу, судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

За визначенням ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що однією із ознак сім`ї є спільне проживання та спільний побут подружжя.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Виходячи з обставин, встановлених судом, умов проживання сторін та взаємовідносин в шлюбі, відсутність взаємної підтримки, як подружжя, категоричної позиції позивача з приводу розірвання шлюбу та його небажання продовжувати шлюб, виходячи з рівноправ`я шлюбного союзу, суд приходить до висновку, що сім`я сторін розпалася, поновлена бути не може, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та розірвання шлюбу.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ст.113 СК України).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.3, 104,110,112-113 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 197, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 15 липня 1995 року Київським відділом державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за актовим записом №1213, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / 1331,20 грн., судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Машкевич