Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №752/13668/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13668/26

Провадження №: 2/752/11737/26

РІШЕННЯ

Іменем України

21.07.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Кирильчук І. А.,

при секретарі - Стороженко С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 2007 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 25 вересня 2007 року зроблено актовий запис № 612.

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей:

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 28 жовтня 2008 року;

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 05 травня 2011 року.

Позивач зазначає, що після укладення шлюбу вони з відповідачем протягом тривалого часу проживали однією сім`єю. Наразі спільне проживання повністю припинено. Протягом останнього року до дня подачі позовної заяви позивач і відповідач проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Спільне проживання з відповідачем не склалося. Кожен живе окремим життям та своїми інтересами. Неодноразові спроби у свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у позивача з відповідачем різні погляди на сімейне життя та обов`язки. У позивача з відповідачем відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння.

Спір з приводу майна на момент звернення з цією позовною заявою відсутній.

Спір між сторонами про місце проживання спільних дітей на момент звернення з цією позовною заявою відсутній.

Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим, шлюб фактично припинив своє існування та суперечить інтересам позивача. Тому позивач вважає за необхідне розірвати шлюб між нею та відповідачем. Підстави для застосування заходів примирення, як це передбачено статтею 111 СК України, позивач вважає відсутні, оскільки спільні відносини між нею та відповідачем повністю припинені, а їх відновлення є неможливим.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 25 вересня 2007року між ним та відповідачем, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 25 вересня 2007 року зроблено актовий запис № 612.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2026 року заяву передано у провадження головуючого судді Кирильчук І. А.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21 липня 2026 року на 11 год. 30 хв. Сторонам роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

30 червня 2026 року вх. № 46931 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_2 , у якому відповідач зазначив, що повністю визнає позовні вимоги. Після укладення шлюбу вони з позивачем проживали однією сім`єю. Однак, наразі спільне проживання та спільний побут повністю припинено. Відповідач не має майнових вимог до позивача щодо поділу майна, а спір щодо місця проживання спільних дітей відсутній. Просив задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з`явилися.

01 липня 2026 року до суду надійшла заява вх. № 47282 від позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, позов просить задовільнити.

30 червня 2026 року до суду надійшла заява вх. № 46932 від відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності з урахуванням його позиції, викладеної у відзиві на позовну заяву, просить позов про розірвання шлюбу задовольнити.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 25 вересня 2007 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 612.

Під час шлюбу у подружжя народилося двоє дітей:

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 28 жовтня 2008 року;

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 05 травня 2011 року.

Про наявність спору щодо місця проживання дітей сторони не посилалися.

Судом установлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають та спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки примирення подружжя є неможливим, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам. Відповідач у відзиві на позовну заяву позов визнав та просив задовольнити позов про розірвання шлюбу.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між позивачем та відповідачем підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.

Згідно із статтями 114, 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 25 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 25 вересня 2007 року зроблено актовий запис № 612 - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Рішення суду виготовлено 21 липня 2026 року.

Суддя І. А. Кирильчук