Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №921/150/26 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 921/150/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 (головуючий суддя - Прядко О.В., судді: Манюк П.Т., Рим Т.Я.) та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2026 (суддя Чопко Ю.О.) про повернення позовної заяви

у справі №921/150/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар"

до 1. голови правління Приватного акціонерного товариства "Опілля" Чорнія Богдана Амбросійовича,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварня Опілля",

треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій-2005",

2. ОСОБА_1 ,

про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" (далі за текстом також - ТОВ "Микулинецький Бровар") звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до голови правління Приватного акціонерного товариства "Опілля" Чорнія Богдана Амбросійовича (далі за текстом також - голова правління ПрАТ "Опілля" Чорній Б.А.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварня Опілля" (далі за текстом також -ТОВ "Пивоварня Опілля") про:

- зобов`язання голови правління ПрАТ "Опілля" Чорнія Б.А. та ТОВ "Пивоварня Опілля" солідарно відшкодувати ПрАТ "Опілля" збитки в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" такого рухомого майна: вага Хронос Д-2; заточний верстат 3К 633; компресор повітряний Atlas Copco; солодробилка; станок вальцевий мукомольний; станок К-280; цистерна; агрегат для розливу КЕГ КHS Keg-boy C2; апарат високого тиску; компресор Airpol 18; парогенератор SEG 154; автомат для розливу KEГ GEA Key-boy C2; компресор Airpol K15; центробіжний насос 65 NHD 315; центробіжний насос 50 NHD 315; центробіжний насос 65 NHD 315; пляшкомийна машина R.BARDI; ринзер марка СВІ; інспектор пустих пляшок МІНО; наповнювач пляшок Krones; інспектор наповнених пляшок МІНО; етикувальний автомат Krones; транспортери пляшок СВІ; термопакувальний комплекс KHS; установка пастеризації та охолодження; палетайзер АСМІ; автоматичний обмотчик Robopac; чан бродильний №1; чан бродильний №2; чан бродильний №3; чан бродильний №4; чан бродильний №5; чан бродильний №6; чан бродильний №7; чан бродильний №8; чан бродильний №9; чан бродильний №10; чан бродильний №11; чан бродильний №12; чан бродильний №13; чан бродильний №14; чан бродильний №15; чан бродильний №16; чан бродильний №17; чан бродильний №18; чан бродильний №19; чан бродильний №20; чан бродильний №21; станції СІП лінія розлив скло; силос №1 С4К95.60; силос №2 С5К20.55; силос №3 С4К95.60; пульт керування силосами; вага автомобільна ТВА-60; норія Н-10-19.5 Л; норія Н-25-19.5 Л; конвеєр приймального бункера; конвеєр скребковий КС10-3.4; конвеєр скребковий КС10-9.3; мачта норійна; компресор повітряний Atlas Copco;

- зобов`язання голови правління ПрАТ "Опілля" Чорнія Б.А. та ТОВ "Пивоварня Опілля" солідарно відшкодувати збитки в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" такого нерухомого майна: будівлі (майстерня під літ. Б, цех під літ. В, виробничо-складська будівля під літ. Г) загальною площею 4413,7 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 33В; будівлі (адміністративно-виробничі приміщення під літ. А, приймальний пункт під літ. Д, вагову під №2, силос під №3, силос під №4, силос під №5) загальною площею 2165, 3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 33; будівлі (виробничо-складське приміщення під літ. З: приміщення підвального поверху площею 1832,2 кв. м (приміщення 1-4, приміщення 1-6 по приміщення 1-29), приміщення першого поверху площею 651,8 кв. м (приміщення 2-1 по приміщення 2- 11, приміщення 2-13 по приміщення 2-17, будівля під літ. И, прохідна під літ. К, склад під літ. М, склад під літ. Р) загальною площею 4 776, 9 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 33Б; будівлі (адміністративно-виробничі приміщення під літ. А) загальною площею 991,6 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 33; адміністративно-виробничі приміщення під літ. А загальною площею 2138,6 кв. м, пункт прийому під літ. Д загальною площею 26,7 кв. м, ваговою під №2, силос під №3, силос під №4, силос під №5, що знаходяться по вул. Білецька, буд. 33, в м. Тернополі.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що:

(1) у період з 2022 року до 2025 року в порушення приписів підпункту 27 пункту 109 розділу "Загальні збори товариства" Статуту ПрАТ "Опілля", статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" голова правління ПрАТ "Опілля" Чорній Б.А. уклав ряд правочинів із заінтересованою особою - ТОВ "Пивоварня Опілля", за наслідком укладення яких було протиправно відчужено та безпідставно передано нерухоме та рухоме майно ПрАТ "Опілля", що є предметом договору оренди обладнання від 02.05.2022 №1-2022/О вартістю 13 804 813,07 грн; договору оренди від 01.01.2023 №ПРАТ-010123-РЕСТ вартістю 5 454 825,72 грн; договору оренди нерухомого майна від 09.05.2023 №ПРАТ/090523/ПРИМ1 вартістю 18 169 582,79 грн; договору оренди нерухомого майна від 09.05.2023 №ПРАТ/090523/33 вартістю 19 794 265,10 грн; договору оренди нерухомого майна від 09.05.2023 №ПРАТ/090523/33В вартістю 19 554 413,69 грн; договору оренди нерухомого майна від 09.05.2023 №ПРАТ/090523/33Б вартістю 8 373 971,33 грн; договору купівлі-продажу від 05.04.2024;

(2) внаслідок укладення таких правочинів ПрАТ "Опілля" фактично припинено діяльність з виробництва безалкогольних та алкогольних напоїв, що призвело до значного погіршення майнового стану товариства та його акціонерів.

Зміна діяльності суперечить меті діяльності підприємства, якою є отримання прибутку від здійснення господарської діяльності.

У такій ситуації позивач позбавлений можливості здійснювати повноцінну участь в управлінні товариством, адже внаслідок значного погіршення майнового стану ПрАТ "Опілля" та фактичного припинення здійснення ним основного виду діяльності - виробництва пива, він позбавлений можливості ініціювати перед загальними зборами питання щодо відкриття філій, представництв у інших регіонах, збільшення видів продукції, що виготовляється, тощо.

Це призвело до значного погіршення майнового стану не лише ПрАТ "Опілля", а й позивача як його акціонера, так як сума дивідендів з прибутку більше ста мільйонів гривень є значно більшою, ніж із суми прибутку менше десяти мільйонів гривень;

(3) у спірних правовідносинах внаслідок дій Чорнія Б.А. ПрАТ "Опілля" завдано збитків у формі доходів, які товариство могло б отримати за звичних обставин, якби передане в оренду майно знаходилося у користуванні позивача;

(4) оскільки ПрАТ "Опілля" зацікавлено в отриманні прибутку від здійснення господарської діяльності, позивач для відновлення порушених прав звернувся з цим позовом про відшкодування завданої шкоди шляхом повернення рухомого та нерухомого майна на користь ПрАТ "Опілля", що забезпечить у подальшому можливість отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з виробництва товарів та належного використання свого майна позивачем як акціонером підприємства.

3. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 17.03.2026 у справі №921/150/26 залишив позовну заяву ТОВ "Микулинецький Бровар" без руху на підставі частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК) у зв`язку з порушенням вимог пункту 2 частини першої статті цього Кодексу, а саме неповною сплатою судового збору, встановивши позивачу строк (10 днів з дня вручення копії цієї ухвали) для усунення виявлених недоліків.

4. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що:

(1) за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, судовий збір за подання позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру;

(2) загальна вартість майна ПрАТ "Опілля", переданого за вказаними у позовній заяві договорами, складає 85 151 869,00 грн, а отже саме ця сума є ціною позову, з якої необхідно розраховувати розмір судового збору;

(3) сума судового збору, яка підлягає сплаті, становить 1 164 800 грн, що з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 931 840 грн.

Оскільки позивач станом на момент подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі меншому, ніж встановлено законом, - 12 968 грн (платіжна інструкції від 12.03.2026 №9867), сума недоплати склала 918 872 грн.

5. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 31.03.2026 повернув позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" (далі також - ТОВ "Микулинецький Бровар") на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у зв`язку з тим, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 17.03.2026, а саме не надав доказів доплати судового збору на суму 918 872 грн.

6. Повернення позовної заяви суд першої інстанції мотивував неусуненням позивачем недоліків позовної заяви та невиконанням ним вимог ухвали суду про залишення її без руху.

7. Західний апеляційний господарський суд постановою від 13.05.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Микулинецький Бровар" залишив без задоволення. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області про повернення позовної заяви від 31.03.2026 у справі №921/150/26 залишив без змін.

8. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції врахував, що за правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 12.08.2021 у справі №910/2675/21, позовна вимога про зобов`язання повернути нерухоме майно має вартісну оцінку, а вирішення відповідного спору вплине на склад майна сторін спору та змінить власника майна. Отже, така вимога носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру вартості зазначеного майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

9. ТОВ "Микулинецький Бровар" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2026 у справі №921/150/26, а справу передати для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області на стадію відкриття провадження.

10. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує, що:

(1) оскаржувані судові рішення є незаконними та таким, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме статей 163, 164 ГПК;

(2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК).

11. Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суди попередніх інстанцій не врахували, що ПрАТ "Опілля" є власником нерухомого майна, а тому задоволення позовних вимог не призведе до зміни майнових прав сторін спору, відтак помилково виснували про майновий характер позовних вимог;

(2) незважаючи на те, що скаржник під час апеляційного розгляду доводив помилковість надання судом першої інстанції вимогам зобов`язального характеру ознак майнових, апеляційний суд у порушення вимог процесуального права не надав оцінки змісту позовних вимог та правомірності повернення позовної заяви.

Тобто, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції неправильно визначив розмір судового збору, а апеляційний суд не надав оцінки таким доводам скаржника з точки зору існуючого права власності на спірне майно у позивача та спеціального характеру спірних правовідносин;

(3) позовні вимоги у цій справі спрямовані на захист існуючого у ПрАТ "Опілля" права власності на об`єкти рухомого та нерухомого майна шляхом повернення його в користування акціонерному товариству, тобто є немайновими.

Хоча позивач і заявив вимоги про повернення майна, що є його власністю, однак такий позов є негаторним, тобто усуває перешкоди у користуванні майном ПрАТ "Опілля", які створені іншими особами.

Вимоги у негаторних позовах за практикою Великої Палати Верховного Суду є вимогами немайнового характеру;

(4) застосування судом першої інстанції правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, є помилковим, адже фактичні обставини справи та правове регулювання у вказаній справі є різними, у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання, чи позовна вимога зобов`язати виконати договір поставки має ознаки майнової вимоги, тоді як у цій справі позивач просить зобов`язати відповідачів повернути належне ПрАТ "Опілля" майно для використання у господарській діяльності.

12. ТОВ "Пивоварня Опілля" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.

13. Доводи відповідача 2 зводяться до того, що:

(1) з аналізу позовної заяви вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про зобов`язання солідарного відшкодувати збитків в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" майна (рухомого та нерухомого) згідно з переліком, тобто фактично про повернення майна, яке має вартісну оцінку, зазначену в договорах, копії яких сам позивач долучив до позовної заяви;

(2) суди попередніх інстанцій, врахувавши правові позиції Верховного Суду, цілком обґрунтовано виснували, що судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, зазначеного в договорах, тобто як зі спору майнового характеру;

(3) у прохальній частині поданого позову позивач заявляє вимоги про солідарне відшкодування збитків в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" рухомого й нерухомого майна, а не про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов), про що він зазначає в касаційній скарзі. Тоді як суд не може самостійно змінювати предмет позову, так як це виключне процесуальне право позивача, яке реалізується ним на власний розсуд, а основаною ознакою негаторного позову є його подання виключно власником майна або титульним володільцем, до яких позивач не належить;

(4) суди попередніх інстанцій цілком правомірно застосували релевантні правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.08.2021 у справі №910/2675/21, від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 та від 04.09.2023 у справі №916/1220/23;

(5) у цьому випадку права позивача у доступі до правосуддя ніяким чином не обмежені та він не позбавлений можливості подати повторно нову позовну заяву із належними доказами оплати судового збору у розмірах, визначеними законом.

Позиція Верховного Суду

14. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного суду, про повернення позовної заяви на підставі частини четвертої статті 174 ГПК у зв`язку з тим, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, а саме не надав доказів доплати судового збору за заявлені ним позовні вимоги як вимоги майнового характеру.

15. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

16. Згідно з частиною другою статті 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

17. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

18. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 вказаного Закону).

19. За змістом статті 4 Закону України "Про судовий збір":

- судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша);

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої).

20. Стаття 162 ГПК визначає загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви, зокрема, передбачає, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (пункт 3 частини третьої).

21. Згідно з частиною першою статті 163 ГПК ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

22. З наведеного вбачається, що від визначення характеру позовної вимоги (майнового чи немайнового) залежить розмір судового збору, належного до сплати за подання до суду відповідного позову.

23. Предметом позову у цій справі є вимоги ТОВ "Микулинецький Бровар" про зобов`язання голови правління ПрАТ "Опілля" Чорнія Б.А. та ТОВ "Пивоварня Опілля" солідарно відшкодувати збитки в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" рухомого та нерухомого майна (за визначеним позивачем переліком), кваліфікувавши які як вимоги майнового характеру, суди попередніх інстанції вважали, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні цього позову, має визначатися із загальної вартості такого майна, яка за наведеними позивачем у позовній заяві договорами складає 85 151 869 грн (ціна позову).

24. Такі висновки судів попередніх інстанцій обумовлені, зокрема, застосованими ними висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, за якими майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

25. Не погоджуючись з такими висновками судів попередніх інстанцій, зокрема, із застосуванням наведених висновків Великої Палати Верховного Суду, скаржник наголошує, що заявлені ним вимоги про зобов`язання відповідачів солідарно відшкодувати збитки в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" рухомого та нерухового майна (за наведеним переліком) спрямовані на захист існуючого у ПрАТ "Опілля" права власності на об`єкти рухомого та нерухомого майна шляхом повернення його в користування акціонерному товариству, тобто такий позов є негаторним. Вимоги у негаторних позовах за практикою Великої Палати Верховного Суду є вимогами немайнового характеру.

26. У контексті таких доводів скаржника Суд враховує, що у постанові від 17.07.2026 у справі №921/87/26, ухваленій за результатами касаційного перегляду, зокрема, ухвали суду першої інстанції про повернення ОСОБА_3 (іншому акціонерові ПрАТ "Опілля") позовної заяви з аналогічними позовними вимогами про зобов`язання голови правління ПрАТ "Опілля" Чорнія Б.А. та ТОВ "Пивоварня Опілля", які також є відповідачами у цій справі, солідарно відшкодувати збитки в натурі шляхом передачі (повернення) ПрАТ "Опілля" рухомого та нерухового майна, про повернення якого позивач просить у цій справі, колегія суддів Верховного Суду вважала, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що даний спір є різновидом майнових спорів, оскільки об`єктом позовних вимог виступає рухоме та нерухоме майно, що підлягає грошовій оцінці.

При цьому, колегія суддів відхилила аргументи скаржника, які викладені у касаційній скарзі з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, про те, що ним заявлено негаторний позов (позов немайнового характеру), оскільки: негаторний позов (стаття 391 ЦК) - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном; натомість позов у справі, що переглядається, заявлено акціонером юридичної особи, на підставі статей 22, 1192 ЦК, статті 54 ГПК, про солідарне стягнення збитків в натурі.

27. Тобто, за висновками Верховного Суду заявлений акціонером юридичної особи (у цій справі ТОВ "Микулинецький Бровар") на підставі статей 22, 1192 ЦК, статті 54 ГПК позов про солідарне стягнення збитків в натурі є різновидом майнових спорів, оскільки об`єктом позовних вимог виступає рухоме та нерухоме майно, що підлягає грошовій оцінці, такий не може бути негаторним позовом - позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

28. За наведеного, Суд вважає цілком законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що за заявленими позивачем вимогами у цій справі судовий збір необхідно розраховувати із загальності вартості майна ПрАТ "Опілля", переданого за вказаними у позовній заяві договорами, яка складає 85 151 869 та є в цьому випадку ціною позову.

29. При цьому Суд враховує, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції зазначив суму судового збору, яка підлягала сплаті при подані позову, зокрема з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а також суду, яку позивач повинен доплати з урахуванням сплаченої ним суми судового збору.

30. Оскільки позивач не усунув установлені судом недоліки позовної заяви у визначений ним строк, а саме не надав доказів доплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, цілком законно повернув її ТОВ "Микулинецький Бровар" на підставі частини четвертої статті 174 ГПК у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

32. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Стаття 309 ГПК визначає, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

34. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів ухвалені за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин і підстав для їх зміни чи скасування за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

Розподіл судових витрат

35. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" залишити без задоволення.

2.Постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 31.03.2026 про повернення позовної заяви у справі №921/150/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р Кібенко

В.І. Студенець