Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №484/1992/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №484/1992/26

Суддя: Коваленко Н. А.

Провадження: 2/484/1578/26

Справа: 484/1992/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м.Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.,

представника позивача - Болквадзе Б.

відповідачки - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник - адвокат Болквадзе Б. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рідний брат відповідачки, місце реєстрації якого було за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частини трикімнатоної квартири АДРЕСА_2 . Позивачка, як спадкоємець першої черги, звернулася із заявою до Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після померлого батька. Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Просить суд визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/2 (одну другу) частину АДРЕСА_2 .

23.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у вищезазначеній цивільній справі.

05.05.2026 до суду Першою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області надано спадкову справу № 305/2024, заведену після смерті ОСОБА_3 .

19.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засідання представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

У судовому засідання відповідачка пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_3 , який похований у с.Тарасівка Первомайського району Миколавїської області, після його смерті залишилася спадшина, а саме частина трикімнатної квартири АДРЕСА_2 . У її покійного брата є донька ОСОБА_2 , інших дітей у нього немає. З відповідачкою у неї були деякі непорозуміння з приводу спадкового майна після смерті її брата - ОСОБА_3 , на теперішній час вони порозумілися. В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Тарасівка Первомайського району Миколаївської області помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18-20).

Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з 1/2 (однієї другої) частини квартири АДРЕСА_2 і належить померлому ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.12.2006 НОМЕР_1 (1/3 частина) і свідоцтва про право на спадщину серії 1-496, виданого 26.05.2015 Другою Первомайською ДНК (1/6 частини).

Інша 1/2 (одна друга) частина зазначеного вище нерухомого майна належить на праві приватної спільної часткової власності позивачу на підставі договору дарування від 20.07.2023 року реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 643900948104, номер запису про право власності: 51058809, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 339778459.

Відповідно до судового рішення у справі № 484/420815-ц шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розірвано, рішення набрало законної сили 14.12.2015 року.

За вимогами ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємцем першої черги за законом після померлого ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка при реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 і свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 8,9).

ОСОБА_2 , яка як спадкоємиця першої черги померлого ОСОБА_7 звернулася із заявою до Першої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

Відповідачка є спадкоємцем за законом другої черги, із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звераталася.

Першою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області було заведено спадкову справу за №305/2024 після смерті ОСОБА_3 , постановою від 08.04.2026 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 через відсутність правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності на майно, яке належить ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців судом не встановлено, позивачем не повідомлено.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на спадщину - на 1/2 частку ї квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на частку ї квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники судового розгляду:

позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3

відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повне рішення складено 22.07.2026.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua