Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №482/1353/26 — Новоодеський районний суд Миколаївської області

22.07.2026

Справа № 482/1353/26

Номер провадження 3/482/416/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 липня 2026 року м. Нова Одеса

Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Сергієнко С.А., за участю секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., прокурора Бачина С.О., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Нова Одеса, Новоодеського району Миколаївської області, громадянки України, маючої на утриманні малолітню дитину, працюючої фахівцем КУ «Центр надання соціальних послуг», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології управління соціально-економічного розвитку територій Миколаївської районної державної адміністрації та будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п. «в» п. 14-1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) порушила вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, а саме щодо несвоєчасного подання без поважних на те причин, декларації типу «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою вину у не своєчасному без поважних на те причин поданні, декларації типу «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Пояснила, що вона була звільнена з посади 23.01.2026 року. Відповідно до вимог законодавства, вона повинна була подати декларацію після звільнення протягом 30 календарних днів, однак у встановлений строк така декларація нею подана не була.

03.02.2026 року нею було подано щорічну декларацію, оскільки вона помилково вважала, що цим виконую обов`язок щодо декларування після звільнення. Неподання декларації після звільнення у визначений строк сталося через неправильне розуміння мною вимог щодо видів декларації та строків її подання. Зазначене порушення не мало умисного характеру, наміру ухилятися від виконання вимог антикорупційного законодавства я не мала.

Після усвідомлення допущенної помилки нею було вжито заходів для її усунення та подано відповідну декларацію після звільнення 31.03.2026 року.

Прокурор Бачин С.О. у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з накладенням стягнення в межах санкції даної статті.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до наказу № 16-к від 22.02.2021 ОСОБА_1 з 23.02.2021 призначено на посаду головного спеціаліста відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології управління соціально-економічного розвитку територій Миколаївської районної державної адміністрації.

Відповідно до наказу № 16-к від 22.02.2021 ОСОБА_1 присвоєно 6 ранг державної служби.

У подальшому, згідно наказу №3-к від 20.01.2026 ОСОБА_1 звільнено 23.01.2026 року з посади головного спеціаліста відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології управління соціально-економічного розвитку територій Миколаївської районної державної адміністрації.

Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології управління соціально-економічного розвитку територій Миколаївської районної державної адміністрації виконує наступні обов`язки:

приймає участь у розробці проектів рішень за визначеним напрямом роботи у відділі;

приймає участь у підготовці звітних. Інформаційних та аналітичних матеріалів за визначеним напрямком роботи у відділі;

здійснює моніторинг стану реалізації державних, галузевих та місцевих програм розвитку транспорту та енергетики.

Таким чином, обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології ОСОБА_1 була державним службовцем та відповідно є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, і на нього поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології управління соціально-економічного розвитку територій Миколаївської районної державної адміністрації була зобов`язана подати декларацію типу «при звільненні» до 22.02.2026 (включно).

Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, «при звільнені» подала лише 31.03.2026, чим допустила порушення встановленого строку подання електронної декларації, що підтверджується витягом з веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) встановлено, що остання входила в реєстр 03.02.2026 року та розпочала роботу щодо заповнення декларації, 31.03.2026 о 10 год 07 хв та о 10 год. 38 хв. заповнила всі розділи декларації та успішно її подала.

Відповідно до інформації наданої управлінням соціально-економічного розвитку територій Миколаївської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ознайомлювали з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» під особистий підпис.

При цьому відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/47(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Докази, які б свідчили про об`єктивні обставини, що унеможливлювали подання ОСОБА_1 декларації при звільненні до 22.02.2026 року, у матеріалах справи відсутні та ОСОБА_2 таких доказів суду не надано.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 , у порушення вимог ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», 31.03.2026 року несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільнені» за період не охоплений раніше поданими деклараціями, своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Суд також враховує, що вказаним правопорушенням не завдано значної шкоди державним чи суспільним інтересам, декларація після звільнення була подана ОСОБА_1 з запізненням на місяць і шість днів, нею вчинялися попередні дії на заповнення даного типу декларації. Крім того, матеріали справи не місять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували б на наявність у неї умислу на порушення вимог фінансового контролю чи переслідування будь-якого іншого корупційного інтересу.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу).

Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, відсутність суспільної шкоди її діяння, з урахуванням даних про особу ОСОБА_1 , суддя вважає можливим застосувати до неї положення ст. 22 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, й можливістю обмежитися усним зауваженням.

На переконання судді, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 22 , 221, 252, 280, 283, п.3 ч.1 ст.284, 285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення, а провадження у справі закрити.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Суддя: Сергієнко С.А.