Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №470/558/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/487/26

Справа № 470/558/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2026 року позивачка звернулася до суду з відповідною позовною заявою, в якій зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 14 червня 2024 року, який зареєстровано Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 28.

Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя між ними не склалося через різні погляди на життя, втрату взаєморозуміння та взаємоповаги. Шлюбні відносини фактично припинені. Збереження їх сім`ї є неможливим через різні характери та погляди на життя.

На підставі зазначеного позивачка просила розірвати шлюб між нею та відповідачем. Після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви просила суд розглянути справу за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони зареєстрували шлюб 14 червня 2024 року у Березнегуватському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідний актовий запис №28 (а.с.3). У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за місцем проживання та реєстрації позивачки за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6,12)-13.

Через несумісність характерів шлюб виявився невдалим і сторони припинили стосунки на даний час спільного господарства не ведуть. Позивачка вважає, що їх шлюб має формальний характер і сім`ю зберегти неможливо, оскільки це суперечить їх інтересам, на примирення не згодна.

Згідно зі ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, згідно до ст.110 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стаття 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб між сторонами підлягає розірванню судом.

Відповідно до ч ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

При вирішенні спору суд керується положеннями ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина 2 ст.182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, позовні вимог позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання їх спільної малолітньої дитини також підлягають задоволенню.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано 14 червня 2024 року Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №28.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця села Пришиб, Березнегуватського району, Миколаївської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 грн 20 коп судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя С.Ф. Орлова

Повний текст заочного рішення суду складено 22 липня 2026 року.