Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №127/23044/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №127/23044/26

Суддя: Іщук Т. П.

Справа № 127/23044/26

Провадження № 3/127/4572/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 164 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого ФО-П, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року головним спеціалістом відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов діяльності з обігу підконтрольних речовин Управління державного регулювання та контролю у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів і протидії їх незаконному обігу ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Відповідно до зазначеного протоколу при проведені планової перевірки за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 в період часу з 22 по 23 червня 2026 року виявлено порушення вимог ч.1 ст. 9, абз. 3 п. 1 ч. 9 ст. 9, абз. 5 п. 3, абз. 2 п. 4 ч. 9 ст. 9, п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме встановлено, що інформація, яка була надана органу ліцензування ліцензіатом у підтвердних документах до заяви останнього від 20 лютого 2023 року (у Відомостях за формою Додатку 3 до Ліцензійних умов, затверджених постановою КМ України від 06 квітня 2016 №282) не відповідає фактичному стану щодо відповідності матеріально-технічної бази об`єктів та приміщень та видів господарської діяльності, які провадяться в цих об`єктах та приміщеннях.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, визначеному чинним законодавством шляхом направлення судової повістки за єдиною відомою суду адресою, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення адресату поштового відправлення R067218682569. Будь-яких заяв або клопотань від особи щодо розгляду справи до суду не надходило.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, розглядом справи не цікавиться. З урахуванням викладеного, вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність, оскільки присутність особи при розгляді даної категорії справ в розумінні ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

В п. 17 постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі 487/2854/17 вказано, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.

В Постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року по справі № 804/401/17 зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Слід зазначити, що регулювання суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначення виключного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлення уніфікованого порядку їх ліцензування, нагляду і контролю у сфері ліцензування, відповідальності за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності передбачений Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Статтею 1 цього Закону визначено, що: видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі; здобувач ліцензії - суб`єкт господарювання, який звернувся в установленому законодавством порядку до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; недостовірні дані - інформація, надана органу ліцензування здобувачем ліцензії або ліцензіатом у підтвердних документах, що не відповідає фактичному стану здобувача ліцензії або ліцензіата на момент подання таких документів.

Системний аналіз положень ст. 10-13 вказаного Закону свідчить про те, що звернення суб`єкта господарювання (здобувача ліцензії) до органу ліцензування з метою отримання ліцензії шляхом подання заяви та, зокрема, підтвердних документів на дотримання ліцензійних умов, має разовий характер та слугує підставою для їх розгляду з прийняттям повноважним органом відповідного рішення.

Водночас, за приписами ч. 3 ст. 164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у разі надання суб`єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства. Тобто, правопорушення даного виду за своїм характером носить разовий характер.

Як слідує з матеріалів справи в результаті планової перевірки за місцем провадження господарської діяльності ФО-П ОСОБА_1 було виявлено порушення вимог ч.1 ст. 9, абз. 3 п. 1 ч. 9 ст. 9, абз. 5 п. 3, абз. 2 п. 4 ч. 9 ст. 9, п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а саме встановлено, що інформація, яка була надана органу ліцензування ліцензіатом у підтвердних документах до заяви останнього від 20 лютого 2023 року не відповідає фактичному стану щодо відповідності матеріально-технічної бази об`єктів та приміщень та видів господарської діяльності, які провадяться в цих об`єктах та приміщеннях. За результатами перевірки складено акт №35/894-26 від 23 червня 2026 року.

Оскільки порушення щодо якого складений протокол про адміністративне правопорушення відбулося при поданні заяви та підтвердних документів на відповідність у суб`єкта господарювання умовам ліцензування, які містили недостовірні дані, у лютому 2023 року, то воно є разовими і таким, що було вчинено на дату звернення. Отже, строк накладення адміністративного стягнення станом на момент винесення постанови минув, тому провадження підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Керуючись ст.38, ч.1 ст. 163-1, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.283, 284, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 164 КУпАП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua