Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №150/461/26 — Чернівецький районний суд Вінницької області

Суд: Чернівецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №150/461/26

Суддя: Цимбалюк Л. П.

"22" липня 2026 р.

Справа №150/461/26

Провадження по справі №3/150/119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів – Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 т.126 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691849, складеного 13.06.2026 поліцейським Могилів – Подільського ГУНП у Вінницькій області Вишковським В.В., 13.06.2026 об 11 год. 10 хв. в с. Борівка по вул. Тараса Шевченка, 33 Могилів – Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 21007, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування, тобто посвідчення водія взагалі не отримувала.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Частиною 1 статті 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Оскільки, адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП вчинено ОСОБА_1 на території Чернівецької селищної громади Могилів – Подільського району Вінницької області, тому у відповідності до положень статті 276 КУпАП справа підлягає розгляду Чернівецьким районним судом Вінницької області.

ОСОБА_1 , яка допитана в судовому засіданні за участі законного представника - матері ОСОБА_2 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, визнає, у вчиненому щиро кається.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, приходжу до такого висновку.

В силу ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів правил України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.

Положеннями п.1.4 ПДР встановлено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують правила дорожнього руху будуть діяти відповідно до цих Правил. При порушенні ПДР кимось із учасників дорожнього руху особа, що дотримується ПДР, повинна вжити заходів щодо забезпечення як власної безпеки, так і безпеки громадян.

Відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340 (в редакції постанови КМУ від 20.05.2009 №511), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Пунктом 2.1 а ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691849, складеного 13.06.2026 поліцейським Могилів – Подільського ГУНП у Вінницькій області Вишковським В.В., вбачається, що 13.06.2026 об 11 год. 10 хв. в с. Борівка по вул. Тараса Шевченка, 33 Могилів – Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ВАЗ 21007, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування, тобто посвідчення водія взагалі не отримувала.

Окрім протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи містять належні докази вини ОСОБА_1 .

Так, як вбачається із довідки старшого інспектора САП ВВГ Могилів – Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Анни Меженіної – Ходзінської, відповідно до відомостей Національної автоматизованої інформаційної системи сервісного центру МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримувала.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст.9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Таким чином, судом встановлено наявність ознак вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КупАП.

Отож, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу, зокрема, як попередження.

Свою вину ОСОБА_1 визнає, вона щиро розкаялася у скоєному адміністративному правопорушенні та запевнила, що такого більше повторювати не буде, вона усвідомила вчинене та просила суд суворо її не карати та застосувати заходи впливу.

Суддею враховується те, що ОСОБА_1 є неповнолітньою, правопорушення вчинила у віці шістнадцяти років, вперше притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 126 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, з урахуванням положень ч.1 ст.24-1 КУпАП приходжу до висновку, що відносно неповнолітньої ОСОБА_1 слід застосувати захід впливу у виді попередження, оскільки стягнення у вигляді штрафу, що передбачено санкцією ч.2 ст.126 КУпАП, є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню її вини, внаслідок суворості, а також віку правопорушника.

На підставі наведеного вище та керуючись ст., ст.24-1, 126 ч.2, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною неповнолітню ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.24-1 КУпАП, застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративний захід впливу у вигляді попередження.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua