Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №131/384/24 — Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/384/24

Провадження № 2/131/86/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судового засідання Яременко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позов мотивований тим, що за рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.10.2019 з відповідача стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі на утримання доньок ОСОБА_3 , 2008 р.н. (2118 грн), та ОСОБА_4 , 2014 р.н. (1699 грн). З моменту винесення рішення істотно зросли прожитковий мінімум та витрати на утримання, навчання, виховання й оренду житла для дітей, які перебувають на повному утриманні позивача, тоді як стягуваного розміру аліментів недостатньо. Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу, стягуючи з відповідача 1/3 частку всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину) до досягнення ними повноліття.

Ухвалою суду від 04.06.2024 у справі зупинено провадження у зв`язку із перебуванням ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Ухвалою суду від 16.06.2026 провадження у справі відновлено у зв`язку із тим, що у постанові Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі №344/432/24 сформульовано правовий висновок щодо недопущення порушення прав дітей на належний рівень життя у зв`язку із зупиненням провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відповідачу відмовлено в задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі, яке надійшло до суду 13.07.2026, у зв`язку із тим, що Верховним Судом сформовано вищевказаний висновок, а нових обставин він суду не повідомив.

Ухвалою суду від 21.07.2026 повторне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке надійшло до суду 17.07.2026, було залишено без розгляду у зв`язку із тим, що аналогічне клопотання вже подавалося відповідачем та у задоволенні його було відмовлено, тому подання повторного клопотання було судом визнано зловживанням процесуальними правами.

Ухвалою суду від 21.07.2026 було постановлено проводити заочний розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, однак позивач подала до суду заяву, в якій просила провести судові засідання без її участі та винести рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце був повідомлений належним чином, у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву не надав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що згідно із рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/5730/19 від 29 жовтня 2019 року ухвалено: “Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2118 грн, щомісячно, починаючи з 08 липня 2019 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1699 грн, щомісячно, починаючи з 08 липня 2019 року та до досягнення ОСОБА_7 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.” (а.с. 6-8).

Згідно із актом обстеження від 01.03.2024 №84 до складу сім`ї ОСОБА_1 входять ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вони проживають разом за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.05.2014 батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11).

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 1-2 статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України, ч. 2 ст. 51 Конституції України).

Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з положеннями статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також роз`яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі №343/945/19, провадження №61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі №545/3115/19, провадження №61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі №752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

Аналіз положень ч. 3 ст. 181 СК України дає підстави для висновку, що право стягувача аліментів на зміну способу їх стягнення є безумовним і не залежить від настання або зміни будь-яких обставин.

Оцінюючи заявлені вимоги, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 заперечень чи відзиву на позовну заяву не надав, доказів на спростування доводів позивачки щодо погіршення матеріального стану чи наявності інших осіб на утриманні суду не надав. Крім того, ним було в процесі розгляду справи долучено довідку від 26.06.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , що вказує на наявність в останнього стабільного доходу.

Водночас, як встановлено судом, донька сторін – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент ухвалення даного рішення досягла повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), у зв`язку з чим обов`язок батьків щодо її утримання за ст. 180 СК України припинився, що виключає можливість зміни способу стягнення аліментів на її утримання. У зв`язку з цим позовні вимоги в цій частині підлягають відмові.

Щодо вимог про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд погоджується з доводами позивачки про те, що визначений у 2019 році розмір матеріального утримання у твердій грошовій сумі станом на сьогодні є недостатнім для забезпечення всебічного розвитку дитини, зважаючи на зростання її потреб із віком та інфляційні процеси.

Таким чином, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу боржника, задовольнивши позов частково та визначивши стягнення аліментів із відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме найкращим інтересам дитини та не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

Оскільки спосіб стягнення аліментів змінюється, стягнення аліментів на утримання ОСОБА_7 за заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.10.2019 у справі № 495/5730/19 підлягає припиненню з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

При зверненні до суду з позовною заявою про стягнення аліментів позивачка судового збору не сплачувала, оскільки за правилами визначеними статтею 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від його сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 84, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 141, 142, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів за заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/5730/19 від 29 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителя АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1 699,00 гривень щомісячно, визначивши їх подальше стягнення у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів за заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі №495/5730/19 від 29 жовтня 2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію цього рішення невідкладно надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5

Суддя: