Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №908/2914/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м. Дніпро Справа № 908/2914/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю:

від позивача: Мироненко Н.О. (поза межами суду) – самопредставництво;

від відповідача: Саланська І.Л. (поза межами суду) – адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 (повне рішення складено 21.02.2025, суддя Мірошниченко М.В.) у справі № 908/2914/24

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів”, м. Запоріжжя

про стягнення 452 757,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Запорізької області звернулась Запорізька міська рада з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” заборгованості в сумі 452757,88 грн. за договорами оренди землі №040926102217 та №040926102218 від 04.11.2009, укладеними між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврійська нерухомість” за період з 06.04.2021 по 29.07.2024.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 3, 11, 509, 626-629, 632, 638, 648, 651, 652, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 83, 93, 120, 124, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 14, 270, 271, 287, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 2, 7, 13, 15, 21, 22, 24 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 5, 13, 15, 18 Закону України “Про оцінку земель”.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі №908/2914/24 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі №040926102218 від 04.11.2009 та за договором оренди землі №040926102217 від 04.11.2009 за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 в розмірі 452 757,88 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” на користь Запорізької міської ради витрати на сплату судового збору в розмірі 5433,10 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з обставин того, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 за Договором 1 та Договором 2 в загальному розмірі 452 757,88 грн. Відповідач не надав доказів сплати спірної заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову. Враховуючи викладене, суд першої інстанції ухвалив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором 1 та Договором 2 за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 в загальному розмірі 452 757,88 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод дерев`яних виробів», звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 по справі № 908/2914/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог; стягнути з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод дерев`яних виробів» судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод дерев`яних виробів» (далі ТОВ «ЗДВ») вважає, що рішення суду першої інстанції у цій справі має бути скасоване, оскільки судом не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, а обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними; судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник, з посиланням на постанову Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, зазначає, що у ТОВ «ЗДВ» відсутній обов`язок по сплаті плати за користування земельними ділянками у період з 01.03.2022 по 31.12.2022. Оскільки на територію Запорізької міської територіальної громади поширюється дія підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тому за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на території Запорізької міської територіальної громади, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Отже, суд першої інстанції, в порушення норм матеріального права, а саме, ст.4, п.37.3. ст.37, п.69.14 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, дійшов незаконного та необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Позивача у частині стягнення орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022: - за Договором 1 – у розмірі 88 786,81 грн. та за Договором 2 – у розмірі 24 422,56 грн.

По Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0075: на обґрунтування розрахунку орендної плати за Договором 2 Позивач надав Витяг № НВ-2300081162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2024, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0075, загальною площею 0,0839 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18, становить 1 180 733,09 грн. у цінах 2024 року. Зазначений витяг № НВ-2300081162024 містить лише кадастровий номер ділянки та розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в гривнях, без зазначення складових чинників (коефіцієнтів), які були використані при розрахунку. За таких обставин, ТОВ «ЗДВ» як платник плати за землю комунальної форми власності позбавлене будь-якої можливості оцінити та пересвідчитися у правильності розрахунку НГО, зокрема, у правильності застосування коефіцієнтів.

По Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0137: відповідач вважає розрахунок орендної плати за Договором 1 незаконним. У якості бази оподаткування земельної ділянки за Договором 1 позивачем взята нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0137 - 1 498 366,35 грн., у цінах 2010 року, яка вказана у Додатковій угоді №041026100558 до договору оренди землі від 01.12.2009 №040926102218, помножена на коефіцієнти індексації 2010-2024 років. Проте, всупереч рішенню Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7, яким з 01.01.2016 введено в дію нову нормативну грошову оцінку, позивач визначив вартість земельної ділянки шляхом множення старої нормативної грошової оцінки (яка втратила чинність з 01.01.2016) на коефіцієнти НГО за період з 2010 року по 2024 рік. У матеріалах справи відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо земельної ділянки 2310100000:05:013:0137, сформований на підставі нової нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

18.04.2025 від Запорізької міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод дерев`яних виробів» на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі №908/2914/24 без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі №908/2914/24 залишити без змін.

Відзив обґрунтований наступним.

З матеріалів справи №908/2914/24 вбачається, що Відповідач не подавав до податкових органів уточнюючої податкової декларації, якою зменшив нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, а отже, він не скористався наданим правом, тому зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування земельної ділянкою комунальної форми власності за договором на загальних підставах. Позивач вважає, що правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин, встановлених у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, а тому вона не підлягає застосуванню.

12.06.2024 Позивачем через електронний сервіс ДЗК було направлено заяву №ЗВ-9941619012024 про надання відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:05:013:0137.

13.06.2024 засобами електронного сервісу ДЗК Позивачем було отримано повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, а саме: за результатом розгляду заяви (запиту) про надання відомостей з Державного земельного кадастру від 12.06.2024 з реєстраційним номером №ЗВ-9941619012024 разом з доданими до неї документами та відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр», порядку ведення Державного земельного кадастру про відмову у наданні запитуваних відомостей з підстав «у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості».

12.06.2024 Позивачем через електронний сервіс ДЗК було направлено заяву №ЗВ-9941616722024 про надання відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 2310100000:05:015:0075. Засобами електронного сервісу ДЗК Позивачем було отримано Витяг №НВ-2300081162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2024, в якій нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:05:015:0075 становить 1 180 733,09 грн.

Відповідно, заборгованість за Договором 1 була прорахована за умовами Договору 1 та Додаткової угоди до договору оренди землі від 01.12.2009 №040926102218, яка зареєстрована у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис №041026100558 від 24.02.2010. Заборгованість за Договором 2 була прорахована за умовами Договору 2, Витягу №НВ-2300081162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2024.

Позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2914/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2914/24.

31.03.2025 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод дерев`яних виробів» на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі № 908/2914/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

10.04.2025 від представника скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 8149.65 грн., відповідно до платіжної інструкції від 07.04.2025.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі № 908/2914/24; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 24.09.2025 о 10 год. 40 хв.

17.09.2025 від представника відповідача до ЦАГС надійшли додаткові пояснення у справі, у яких наголошено на тому, що відповідно до п. 69.14. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України ненарахування та несплата плати за землю за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не перебувають у залежності від декларування та коригування податкових зобов`язань за цей період. ТОВ «Завод дерев`яних виробів» не декларувало податкові зобов`язання з орендної плати за 2022 рік та відповідно не повинне коригувати податкові зобов`язання шляхом подання уточнюючої декларації за 2022 рік (після набрання чинності законом - 06.05.2023).

24.09.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод дерев`яних виробів» на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі № 908/2914/24 призначено у судовому засіданні на 17.12.2025 о 10:40 год.

У судовому засіданні 17.12.2025 оголошено у справі перерву до 15.04.2026 о 12:00 год.

26.12.2025 від Запорізької міської ради до ЦАГС надійшли письмові пояснення у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Кощеєва І.М. у відпустці, розгляд апеляційної скарги у справі № 908/2914/24, призначений на 15 квітня 2026 року, не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 01.07.2026 о 12:00.

У судове засідання 01.07.2026 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні 01.07.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Встановлені судом обставини справи.

01.12.2009 між Запорізькою міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврійська нерухомість” було укладено договір оренди землі №040926102218 (далі за текстом – Договір 1).

Згідно з п. 1 Договору 1, орендодавець, відповідно до рішення тридцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №39/194 від 25 лютого 2009р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування складських приміщень, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,4023 га, кадастровий номер: 2310100000:05:013:0137, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18 (далі – земельна ділянка) є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.06.2024.

Відповідно до п. 8 Договору 1, договір укладено до 29.07.2024.

11.02.2010 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврійська нерухомість” була укладена додаткова угода №041026100558 до договору 1, якою внесено зміни в частині орендної плати за землю та її індексування, а саме: пункт 9 Договору 1 викладено в наступній редакції:

“ 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 21421 грн. 40 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради №7 від 27.11.2008”.

До даної додаткової угоди додано розрахунок 1 та 2. Відповідно до розрахунку 1 розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01.01.2010, складає 47 603,10 грн.

01.12.2009 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврійська нерухомість” було укладено договір оренди землі №040926102217 (далі за текстом – Договір 2).

Згідно з п. 1 Договору 2, орендодавець, відповідно до рішення тридцятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №39/194 від 25.02.2009 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування складських приміщень, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18.

Власником земельної ділянки загальною площею 0,0839 га, кадастровий номер: 2310100000:05:015:0075, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18 (далі – земельна ділянка) є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.06.2024.

Відповідно до п. 8 Договору 2, договір укладено до 29.07.2024.

11.02.2010 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврійська нерухомість” була укладена Додаткова угода №041026100559 до договору 2, якою пункт 9 Договору 2 виклали в наступній редакції:

“ 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 4467 грн. 45 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010р., згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради №7 від 27.11.2008”.

До даної додаткової угоди додано розрахунок 1 та 2. Відповідно до розрахунку 1 розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01.01.2010 складає 9927,66 грн.

За таких умов, у Орендаря за результатом підписання Договорів та Додаткових угод виник обов`язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Запорізька міська рада передала орендарю земельні ділянки:

- кадастровий номер 2310100000:05:013:0137 загальною площею 0,4023 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18;

- кадастровий номер 2310100000:05:015:0075 загальною площею 0,0839 га, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18, а Орендар прийняв вказані земельні ділянки в оренду, відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок за Договором 1 та Договором 2.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№382612052 від 12.06.2024) право власності на об`єкти нерухомого майна, а саме: будівля складу літ. А, загальною площею 515,7 кв.м.; будівля складу літ. В, загальною площею 526,7 кв.м.; будівля складу літ. Б, загальною площею 514,8 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,4023 га, кадастровий номер: 2310100000:05:013:0137, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18, 06.04.2021 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів”.

Також згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№382608977 від 12.06.2024) право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: сторожка літ. К, загальною площею 5,8 опис: №1, 2 - паркан; №3, 4 - ворота, що розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0839 га, кадастровий номер: 2310100000:05:013:0075, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18, 06.04.2021 було набуто Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” (відповідачем).

Згідно з ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (окрім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в повному обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого майна.

Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України “Про оренду землі” у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (окрім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в повному обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці.

На підставі вищевикладеного до відповідача перейшли обов`язки Орендаря за Договором 1 та Договором 2.

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення №7 “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя”, яким впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 “Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)”. Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:013:0137 та 2310100000:05:015:0075 відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови, розмір орендної плати яких складає 3% від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 “Про встановлення розміру орендної плати за землю”, яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:013:0137 та 2310100000:05:015:0075, наданих для розташування складських приміщень, які відносяться до категорії земель: землі житлової та громадської забудови і становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 не змінювались та не скасовувались і є чинними.

Згідно з п. 12 Договору 1 та Договору 2, розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

Договором 1 та Договором 2 також встановлені обов`язки Орендаря. Так, у п. 30 Договору оренди землі зазначено, що Орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

За твердженням позивача, у даному випадку має місце зміна нормативної грошової оцінки землі, що призвело до зміни розміру орендної плати за Договором 1 та Договором 2. Проте, Відповідач не сплачував орендну плату за Договором 1 та Договором 2 у відповідності до нової нормативної грошової оцінки з 2016 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 у сумі 452757,88 грн. згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди землі №040926102218 від 04.11.2009 та за договором оренди землі №040926102217 від 04.11.2009 за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 в розмірі 452 757,88 грн.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Статтею 1 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 21 Закону України “Про оренду землі” визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частина 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За приписами пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.

Згідно зі ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Місцевий господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, зазначив про таке.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від Орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту Орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої Орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності (вказана правова позиція викладена в п. 110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2024 у справі №914/2848/22).

Отже, належним способом захисту прав позивача в даному випадку є стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати.

Відповідно до Додаткової угоди №041026100558 до Договору 1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:013:0137, загальною площею 0,4023 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18, становить 1498366,35 грн. (один мільйон чотириста дев`яносто вісім тисяч триста шістдесят шість грн. 35 коп.) у цінах 2010 року.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № НВ-2300081162024 від 14.06.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0075, загальною площею 0,0839 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Портова, 18, становить 1180733,09 грн. (один мільйон сто вісімдесят тисяч сімсот тридцять три грн. 09 коп.) у цінах 2024 року.

За відповідачем за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за Договором 1 та Договором 2 в загальному розмірі 452757,88 грн.

Виходячи з розрахунку позивача, загальна сума заборгованості з орендної плати розрахована наступним чином: 66806,77 грн. (заборгованість за період з 06.04.2021 по 31.12.2021 по Договору 1) + 99 344,17 грн. (заборгованість за 2022 рік по Договору 1) + 114 245,80 грн. (заборгованість за 2023 рік по Договору 1) + 69222,77 грн. (заборгованість за період з 01.01.2024 по 29.07.2024 по Договору 1) + 20420,87 грн. (заборгованість за період з 01.01.2024 по 29.07.2024 по Договору 2) + 33703,13 грн. (заборгованість за 2023 рік по Договору 2) + 29307,07 грн. (заборгованість за 2022 рік по Договору 2) + 19707,30 грн. (заборгованість за період з 06.04.2021 по 31.12.2021 по Договору 2) = 452757,88 грн.

Листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради №06.1-14/1673 від 13.08.2024 та листом ГУ ДПС у Запорізькій області №8288/5/08-01-04-07 від 08.07.2024 підтверджується, що відповідач не звітував та не сплачував земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельні ділянки кадастрові номери 2310100000:05:013:0137 та 2310100000:05:015:0075.

Суд першої інстанції установив, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 за Договором 1 та Договором 2 в загальному розмірі 452757,88 грн. У той час як відповідач не надав доказів сплати спірної заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

У контексті доводів апеляційної скарги щодо неможливості відповідача перевірити витяг № НВ-2300081162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2024 на предмет правильності застосування коефіцієнтів, які були використані, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема, може бути витяг з Державного земельного кадастру.

Відповідно до витягу № НВ-2300081162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2024 (т. 1, а.с. 12) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:015:0075 становить 1 180 733,09 грн.

Доказів визнання протиправним та скасування або визнання нечинним витягу № НВ-2300081162024 від 14.06.2024 матеріли справи не містять.

Відтак, колегія суддів висновує, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2310100000:05:015:0075 підтверджений належним та допустимим доказом – витягом № НВ-2300081162024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 14.06.2024.

Аргументи скаржника про те, що відповідач визначив вартість земельної ділянки 2310100000:05:013:0137 шляхом множення старої нормативної грошової оцінки (яка втратила чинність з 01.01.2016) на коефіцієнти НГО за період з 2010 року по 2024 рік, колегією суддів узяті до уваги, однак, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині, оскільки, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відповідачем не надано зі своєї сторони доказів на підтвердження невідповідності або завищення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2310100000:05:013:0137 у спірний період.

Водночас, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції (незастосування підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України до спірних правовідносин), знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» (зі змінами) у Запорізькій області утворено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі території, зокрема, Запорізької міської територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Надалі, Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06 травня 2023 року, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема, абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами): І. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії: 2. Території активних бойових дій: 2.3. Запорізька область: Запорізький район; код UА23060000000070350; вся територія Запорізького району; дата початку бойових дій - 12.03.2022; дата завершення бойових дій - 31.12.2022.

Тобто, за змістом вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

При цьому, у Переліку не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району, а тому Запорізька територіальна громада, включаючи місто Запоріжжя, входить до території Запорізького району.

Таким чином, оскільки Запорізький район (UА23060000000070350), у тому числі Запорізька міська територіальна громада, з 12.03.2022 по 31.12.2022 включена до територій активних бойових дій, визначених Переліком, тому на територію Запорізької міської територіальної громади поширюється дія підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, згідно з яким за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на території Запорізької міської територіальної громади, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 25.02.2025 у справі №908/929/24, на яку посилається апелянт.

Таким чином, з огляду на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та на той факт, що вся територія Запорізького району була віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, колегія суддів вважає, що відповідач мав право у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 не сплачувати орендну плату за користування спірними земельними ділянками, які розташовані у місті Запоріжжя.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги про наявність у відповідача права на застосування податкової пільги, передбаченої п.п. 69.14 ПК України, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та фактичних обставин справи, зокрема: за наявності у відповідача права в період з 01.03.2022 по 31.12.2022 не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, що розташовані у місті Запоріжжя, апеляційний господарський суд висновує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за спірними договорами оренди підлягають частковому задоволенню на загальну суму 345 548,51 грн.:

за договором оренди землі №040926102218 від 04.11.2009

2021 рік (з 06.04.2021 по 31.12.2021) – 66806,77 грн.

2022 рік (з 01.01.2022 по 28.02.2022) – 16 557,36 грн.

2023 рік – 114 245,80 грн.

2024 рік (з 01.01.2024 по 29.07.2024) – 69 222,77 грн.;

за договором оренди землі №040926102217 від 04.11.2009

2021 рік (з 06.04.2021 по 31.12.2021) – 19 707,30 грн.

2022 рік (з 01.01.2022 по 28.02.2022) – 4 884,51 грн.

2023 рік – 33 703,13 грн.

2024 рік (з 01.01.2024 по 29.07.2024) – 20 420,87 грн.;

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами оренди в іншій частині (за період з 01.03.2022 по 31.12.2022) задоволенню не підлягають з підстав, викладених вище.

Місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до помилкових висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

Відповідно до п.п.1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасовано як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі № 908/2914/24 – задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 у справі № 908/2914/24 – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” на користь Запорізької міської ради заборгованість за договором оренди землі №040926102218 від 04.11.2009 та за договором оренди землі №040926102217 від 04.11.2009 за період з 06.04.2021 по 29.07.2024 в розмірі 345 548 грн. 51 коп., судовий збір в розмірі 4 146 грн. 58 коп., про що видати наказ.

У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод дерев`яних виробів” витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 929 грн. 77 коп., про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.07.2026

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін