Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №908/41/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м.Дніпро Справа № 908/41/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Прокурор: Тимошенко В.В. (в залі суду) - представник Дніпропетровської обласної прокуратури, прокурор відділу, посвідчення № 085159 від 17.04.2026р.

Представник позивача: САВЧЕНКО ІГОР ГЕННАДІЙОВИЧ (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - самопредставництво, виписка з ЄДР

Представник відповідача: Рощупкін С.В. (в залі суду) - адвокат, ордер

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 (повний текст рішення складено та підписано 14.04.2025, суддя Педорич С.І.) у справі № 908/41/25

за позовом Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Фанатська, 14, м. Запоріжжя, 69006, ідентифікаційний код юридичної особи 0290997324) в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» (вул. Петра Сагайдачного, 82, місто Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний код юридичної особи 43844805)

про стягнення 1 172 864 грн 03 коп.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

В січні 2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» про стягнення безпідставно збережених коштів, за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 у розмірі 1 172 864 грн 03 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» у період часу з 01.02.2021 по 31.12.2023 користувалось земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 у розмірі 1 172 864,03 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025, позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 у розмірі 856 873,50 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 10 282,73грн.

У решті вимог про стягнення суми неотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), у розмірі 315 990,53 грн відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494. ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» користувалося земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 без правовстановлюючих на те документів. Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Разом з тим, місцевий суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24, з приводу застосування правового регулювання за положенням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, та дійшов висновку, що у 2022 році відповідачем мало бути сплачено 77 148,16 грн плати за землю, а саме за період з 01.01.2022 по 11.03.2022, а заявлена до стягнення сума неотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 у розмірі 315 990,53 грн є безпідставною.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», заступник керівника Запорізької обласної прокуратури, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду від 10.04.2025; позов прокурора задовольнити у повному обсязі; судові витрати у вигляді судового збору сплаченого за подачу позову, заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги покласти на відповідача; повідомити учасників справи та Запорізьку та Дніпропетровську обласні прокуратури про час та день розгляду скарги

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що місцевий господарський суд здійснив правильну кваліфікацію спірних правовідносин, застосувавши для вирішення спору вимоги ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, однак визнав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги прокурора лише в частині стягнення з відповідача недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати за період з 01.02.2021 по 11.03.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2023.

На користь наведених тверджень апелянт вказав, що відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення безпідставно збережених коштів за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 в сумі 315 990,53 грн, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.02.2025 у справі № 908/929/24.

Прокурор вважає, що сформована у справі № 908/929/24 позиція не є релевантною у даному провадженні, оскільки правовідносини у них не є подібними та не близькі за змістом.

За обставинами справи № 908/929/24 Запорізька міська рада звернулась із позовом до ТОВ «Гранум Еліт» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за діючими договорами оренди земельних ділянок за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в сумі 1962217,03 грн. Позовні вимоги аргументовані тим, що за умовами п. 14 договорів, які є аналогічними за змістом, відповідач зобов`язався вносити орендну плату щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Однак, всупереч умовам договорів, оскільки відповідач у 2023 році орендну плату за користування земельними ділянками сплачував не в повному обсязі, загальна сума заборгованості суб`єкта господарювання, що підлягає стягненню на підставі ст. ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст. ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, ст. ст. 270, 287 Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі» за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, становить 1962217,03 грн. При цьому, за установленими Верховним Судом обставинами справи, товариство 05.12.2023 подало уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де зменшило нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 1825536,34 грн.

Однак у даній справі прокурор просить на підставі положень глави 83 Цивільного кодексу України стягнути не орендну плату, а безпідставно збережені (набуті) кошти. Окрім цього, відповідно до листа податкового органу від 10.04.2024 (міститься в матеріалах справи) ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» протягом 2020-2023 років не звітувало та не сплачувало земельний податок, орендну плату за використання «спірної» земельної ділянки.

Також, прокурор зазначає, що місцевим господарським судом не враховано правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 у подібних правовідносинах стосовно того, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України

Посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20, прокурор вказує, приватноправні відносини, пов`язані зі стягненням безпідставно (набутих) збережених коштів з осіб, які є фактичними користувачами земельних ділянок без права власності, постійного користування або оренди на них, не підпадають під регулювання нормами Податкового кодексу України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

За твердженням відповідача, для розрахунку розміру неотриманих позивачем доходів від користування відповідачем вказаною земельною ділянкою, позивачем було застосовано норму ПК України, а саме пункт 288.5.1. частини 288.5. статті 288 (який визначає граничну ставку орендної плати). У зв`язку з цим, розмір неотриманих позивачем доходів від користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,3450 га з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 без укладення договору оренди, дорівнює розміру орендної плати, на яку позивач мав би розраховувати за умови укладення з відповідачем такого договору.

Таким чином, на переконання відповідача, застосовуючи норми ПК України при розрахунку розміру неотриманих позивачем доходів від користування відповідачем вказаною земельною ділянкою, прокуратура спростовує власне твердження про те, що відносини позивача та відповідача не підпадають під регулювання нормами ПК України.

Як зазначалось відповідачем під час розгляду судом справи № 908/41/25, Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06.05.2023, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне: «За період з 01.02.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно доводів відповідача, аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції чинній з 06.05.2023 свідчить про те, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (надалі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Відповідно до вказаного Переліку вся без виключення територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX була віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, а тому враховуючи положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідач мав право у спірний період (з 12.03.2022 по 31.12.2022) не сплачувати грошові кошти за користування земельною ділянкою, яка розташована в місті Запоріжжя.

Крім, цього, відповідач додатково звернув увагу на той факт, що наведене у підпункті 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України формулювання «...перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб» не дає чіткого визначення відповідної правової підстави такого користування, а тому поряд з іншими, у тому числі добросовісними користувачами, відповідач мав право скористатися відповідною пільгою.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/41/25. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/41/25.

12.05.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/41/25 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору (доплати), на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

19.05.2025 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій зазначено про те, що при зверненні з позовом до суду у прохальній частині позовної заяві прокурор просив стягнути з відповідача 1172864,03 грн доходу, отриманого від безпідставно збереженого майна.

Суд першої інстанції вимоги прокурора в цій частині задовольнив частково. Стягнув з відповідача на користь Запорізької міської ради 856873,50 грн. Водночас у решті вимог прокурора у частині стягнення 315990,53 грн суд відмовив.

Наголошує, що прокурор не погодився з рішенням саме в цій частині та оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, сплативши судовий збір лише в частині оскарженої суми (315990,53х1.5%х150%х0,8=5687,83).

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, встановлено, що скаржником додано до скарги докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі. Відповідно до платіжної інструкції від 30.04.2025 судовий збір сплачено у розмірі 5 687,83 грн.

Ухвалою суду 26.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/41/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 29.10.2025 о 10 год. 00 хв.

29.10.2025 в судовому засіданні оголошено по справі перерву до 25.02.2026 року о 10-00 год.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Кощеєва І.М. на лікарняному, розгляд справи № 908/41/25, призначений на 25 лютого 2026 року, не відбувся. Відповідну інформацію було оприлюднено 24.02.2026 на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 11.03.2026 розгляд апеляційної скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/41/25 призначено у судовому засіданні на 17.06.2026 о 11:20 год.

У судове засідання 17.06.2026 з`явилися прокурор, представники позивача та відповідача. Прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 17.06.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

7. Встановлені судом обставини справи

На підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2020, зареєстрованого в реєстрі за №1642, право власності на нерухоме майно: будівля побутових приміщень літ. А, КПП літ. Б, вбиральня літ. В (РНОНМ 1472414323101), яке розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Краєвидна (колишня назва – Ленська), будинок №33, перейшло у власність від ТОВ «КАСЛ» до ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ».

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору купівлі-продажу об`єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494, загальною площею 1,3450 га.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494, площею 1,345 га, належить територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 проведена 08.05.2018.

Рішенням Запорізької міської ради від 25.03.2020 №51/78 попередньому власнику нерухомості – ТОВ «КАСЛ», надано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494, та зобов`язано товариство укласти договір оренди та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому порядку.

На підставі вказаного рішення, 03.08.2020, між Запорізькою міською радою та ТОВ «КАСЛ» укладено договір оренди землі №202004000100249, відповідно до якого останньому передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 до 25.03.2030. Відповідно до акту приймання-передачі Запорізька міська рада передала, а ТОВ «КАСЛ» прийняло земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.01.2021 №48/46 припинено ТОВ «КАСЛ» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494, договір оренди землі від 03.08.2020 №202004000100249 розірвано та передано на умовах оренди земельну ділянку ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ».

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 між Запорізькою міською радою та ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» не укладено (відповідні відомості в матеріалах справи відсутні).

За інформацією виконавчого комітету Запорізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 договори оренди не обліковуються.

За інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» за період 2020-2023 роки не звітувало та не сплачувало земельний податок, орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 від 03.07.2023 №НВ-2300047922023, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 15 070 321,50 грн.

Запорізькою міською радою та прокурором на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунки недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42970804) земельною ділянкою площею 13450 кв.м, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ленська, 33 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 13.10.2020 по 31.12.2023.

За розрахунком прокурора розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.02.2021 по 31.12.2023, становить 1 172 864,03 грн, зокрема:

- за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 – 327 615,69 грн;

- за період з 01.01.2022 по 11.03.2022 – 77 148,16 грн;

- за період з 12.03.2022 по 31.12.2022 – 315 990,53 грн;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 – 452 109,65 грн.

Оплату орендної плати та/або земельного податку за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» не здійснювало.

Оскільки ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 без укладення договору оренди землі, та не сплачувало земельний податок та орендну плату, на підставі ст. 1212 ЦК України прокурор просить стягнути з ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 у розмірі 1 172 864,03 грн.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» на користь Запорізької міської ради 1 172 864,03 грн. безпідставно набутих (збережених) коштів у виді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності за період з 01.02.2021 по 31.12.2023.

Зважаючи на те, що заступник керівника Запорізької обласної прокуратури оскаржує рішення місцевого господарського суду виключно у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 12.03.2022 по 31.12.2022, колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судового рішення лише у межах зазначених позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції одночасно застосовано положення ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України та п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20, з яких вбачається відмінність правової природи безпідставно (набутих) збережених коштів за користування земельною ділянкою та податку у вигляді сплати за землю.

Як зазначалося раніше, Запорізька міська рада є власником земельної ділянки загальною площею 1,345 га, кадастровий номер: 2310100000:04:041:0494 за адресою Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Краєвидна (колишня назва – Ленська), будинок №33, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №397218105 від 01.10.2024 (а.с. 18).

На вказаній земельній ділянці розташовується нерухоме майно, що належить ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.10.2020, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №397217890 від 01.102024 (а.с. 19).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494 від 03.07.2023 №НВ-2300047922023, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 15 070 321,50 грн.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.01.2021 №48/46 припинено ТОВ «КАСЛ» право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494, договір оренди землі від 03.08.2020 №202004000100249 розірвано та передано на умовах оренди земельну ділянку ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ».

Таким чином, з моменту винесення Запорізькою міською радою рішення від 27.01.2021 №48/46 у ТОВ «ТРУЕНО ІНВЕСТ» виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.

Матеріали справи не містять доказів про належне оформлення відповідачем, права користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:04:041:0494, зокрема, укладення відповідного договору оренди із Запорізькою міською радою за період з 01.02.2021 по 31.12.2023.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтями 122-124 ЗК України ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин першої, другої ст. 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 р. у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 р. у справі № 924/856/20.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді плати за землекористування є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, від 17.01.2024 р. у справі № 906/1141/22.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване майно, тому у відповідача виник як обов`язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), так і обов`язок оплачувати користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, що правильно взяв до уваги суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, за розрахунком прокурора розмір недоотриманих доходів міською радою за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 становить 1 172 864,03 грн. Вказаний розрахунок є правильним та в частині стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 у розмірі 856 873,50 грн визнано відповідачем.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в період з 12.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 315 990,53 грн господарським судом відмовлено з підстав того, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 року по 31.12.2022 року, та відповідач мав право у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 не сплачувати плату за землю - орендну плату за користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування).

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України від 11.04.2023 р. № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06.05.2023 р., внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне: "За період з 01.01.2022 р. до 31.12.2022 р. не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 р. до 31.12.2022 р. - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 р. у справі № 908/929/24 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум-Еліт" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2023 рік за укладеними між сторонами договорами, на яку посилався скаржник, зазначено таке: "Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23) Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23)".

У справі № 908/929/24 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 р. по 31.12.2022 р., Товариство мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташована в місті Запоріжжя (пункт 51 постанови).

Водночас у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 р. № 922/2378/20 за позовом Харківської міської ради про стягнення з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначено таке: " З урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 Податкового кодексу України та встановлених судами фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України".

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд п п. 4.13 постанови від 01.07.2025 р. у справі № 908/1301/24 - Законом України від 11.04.2023 р. № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" чітко передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, за період з 01.03.2022 р. до 31.12.2022 р. - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, зазначені положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.02.2025 р. у справі № 908/929/24.

Отже, враховуючи викладене, у справі, яка розглядається, із встановлених обставин колегія суддів вважає, що відповідач як фактичний землекористувач не є суб`єктом, який має право на застосування пільг щодо звільнення його від нарахування та сплати орендної плати за землю у період з 12.03.2022 по 31.12.2022, передбачених пп.69.14 п.69 підроз.10 роз. ХХ Перехідних положень ПК України.

Товариство, не сплачуючи в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила грошові кошти у виді орендної плати, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що на відповідача поширюються положення Податкового кодексу України щодо звільнення від орендної плати у період з 12.03.2022 по 31.12.2022, оскільки він не є орендарем вказаної земельної ділянки, відповідно позовні вимоги прокурора є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. ст. 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, а відтак рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі №908/41/25- підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов слід задовольнити.

10. Судові витрати.

Відповідно ч.14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатом розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції прийнято нове судове рішення - про задоволення позову, витрати скаржника зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 14 074,37 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 5 687,83 грн. підлягають покладенню на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ».

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/41/25 – задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.04.2025 у справі № 908/41/25 – скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Петра Сагайдачного, будинок 82, ідентифікаційний код юридичної особи 43844805) на користь Запорізької міської ради (адреса місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69105, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2021 по 31.12.2023 у розмірі 1 172 864,03 грн. (один мільйон сто сімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Петра Сагайдачного, будинок 82, ідентифікаційний код юридичної особи 43844805) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 14 074,37 грн. (чотирнадцять тисяч сімдесят чотири гривні тридцять сім копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУЕНО ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Петра Сагайдачного, будинок 82, ідентифікаційний код юридичної особи 43844805) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 687,83 грн. (п`ять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень вісімдесят три копійки), про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена: 22.07.2026.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін