Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №908/392/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 м.Дніпро Справа № 908/392/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Джепи Ю.А., суддів: Мартинюка С.В., Соп`яненко О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд»

на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі №908/392/26 (суддя Проскуряков К.В.), повний текст складено 23.04.2026

за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 41400018)

про стягнення 27 093,78 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

18.02.2026 через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» про стягнення 27 093,78 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі №908/392/26 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 41400018) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 27 093 (двадцять сім тисяч дев`яносто три) грн 78 коп пені за порушення строків завершення будівництва за Договором підряду від 11.04.2025 № 361/4Д, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд», в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі № 908/392/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача; стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (вул. Поштова, буд. 27/29, каб. 49, м. Запоріжжя, 69000; код ЄДРПОУ 41400018) суму судового збору.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним через неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне дослідження та оцінку доказів і формальний підхід до їх аналізу. Скаржник зазначає, що хоча на момент укладення договору сторони враховували існування воєнного стану, після його укладення настала істотна зміна обставин, які неможливо було передбачити, а саме: загострення воєнної ситуації на Слов`янському напрямку Дніпропетровської області та Покровському напрямку Донецької області, стрімке наближення фронту до районів виконання робіт, поява можливості застосування ворогом FPV-дронів на оптоволокні, радіокерованих FPV-дронів із підсиленими антенами чи ретрансляторами та БПЛА типу «Ланцет», суттєве збільшення тривалості повітряних тривог через постійну загрозу ракетних та авіаційних ударів, несприятливі погодні умови (тривалі опади, надмірне зволоження ґрунту, сильний вітер, грози, туман), дефіцит спеціалізованих будівельних матеріалів та дефіцит кваліфікованої робочої сили внаслідок мобілізації.

На думку апелянта, саме сукупність цих обставин об`єктивно спричинила прострочення завершення будівництва, яке має ознаки форс-мажорних обставин у розумінні ч. 1 ст. 617, ч. 1 ст. 883 ЦК України та пунктів 13.13, 14.1, 14.3 Договору, а також відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові КГС ВС від 20.06.2024 у справі № 910/1779/23, постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 та постанові КГС ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.

Скаржник наголошує, що наведені обставини підтверджуються доказами, поданими разом із відзивом, та висновком Рівненської ТПП № 56.01/89 від 12.03.2026 про істотну зміну обставин, у якому також встановлено причинно-наслідковий зв`язок між цими обставинами та порушенням строків завершення будівництва, однак суд першої інстанції не надав їм належної оцінки, не дослідив їх сукупно, не встановив причинно-наслідковий зв`язок між зазначеними обставинами та простроченням, чим порушив вимоги ст. 86 ГПК України.

Крім того, суд не врахував, що роботи виконувалися в умовах прямої загрози життю працівників, постійних повітряних тривог, необхідності обов`язкового припинення робіт відповідно до вимог охорони праці та виконання відповідачем договірних обов`язків щодо забезпечення безпеки (пункти 4.3.7, 8.7 Договору), що унеможливлювало безперервне виконання будівництва. Апелянт також зазначає, що роботи за об`єктом оборонного значення виконані в повному обсязі, прострочення становило лише 9 днів, відповідач діяв добросовісно в умовах підвищеного ризику, позивач не зазнав жодних збитків, а тому застосування штрафних санкцій суперечить принципам справедливості, добросовісності, розумності та є непропорційним.

Окремо скаржник заперечує висновок суду щодо відсутності письмового повідомлення про форс-мажорні обставини, вказуючи, що відповідно до практики Верховного Суду визначальним є фактичний вплив таких обставин, а не лише формальне дотримання процедури повідомлення, тим більше що позивач – Військова частина НОМЕР_1 – був обізнаний про реальні умови виконання робіт через здійснення технічного нагляду та регулярне обговорення їх перебігу на робочих нарадах, не скористався правом розірвати договір, не застосував оперативно-господарські санкції та продовжував приймати виконані роботи, чим фактично визнав об`єктивні труднощі виконання договору. Також зазначається, що відповідач свідомо не ініціював внесення змін до договору щодо продовження строків його виконання через важливість якнайшвидшого завершення будівництва оборонних споруд та доклав усіх можливих зусиль для завершення робіт, унаслідок чого прострочення становило лише дев`ять днів. У зв`язку з цим скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 (повний текст від 23.04.2026) у справі №908/392/26, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову та стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» судовий збір.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 заперечує проти її задоволення, вважаючи рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі № 908/392/25 законним та обґрунтованим, а доводи ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» - такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Позивач зазначає, що між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (Підрядник) укладено Договір від 11.04.2025 № 361/4Д, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов`язався на власний ризик та власними силами виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації та будівництва об`єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 544», а Замовник – прийняти та оплатити виконані роботи.

На обґрунтування своєї позиції Позивач посилається на положення розділу 14 Договору, зокрема пунктів 14.2 та 14.3, якими визначено порядок підтвердження обставин непереборної сили. Зазначає, що сторона, виконанню зобов`язань якої перешкоджають форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше п`яти робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити іншу сторону про виникнення таких обставин та протягом п`яти календарних днів надати належні підтвердні документи, видані компетентними органами. Договором також передбачено, що доказом виникнення форс-мажорних обставин та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, а також інформація про внесення такого сертифіката до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, причому відповідний сертифікат повинен бути наданий у межах строку повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

За твердженням Позивача, відповідач не надсилав на адресу Замовника жодного письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин, не звертався із заявами щодо неможливості виконання робіт у встановлені договором строки, не ініціював питання про їх продовження або перенесення та не надав сертифіката Торгово-промислової палати України чи регіональної торгово-промислової палати, який би підтверджував настання обставин непереборної сили у порядку, визначеному Договором.

Стосовно посилань апелянта на висновок Рівненської торгово-промислової палати від 12.03.2026 № 56.01/89 про істотну зміну обставин Позивач зазначає, що вказаний документ стосується правовідносин, пов`язаних зі зміною або розірванням договору відповідно до статей 651– 654 Цивільного кодексу України, тоді як предметом розгляду у даній справі є стягнення неустойки за порушення строків виконання договірних зобов`язань. З цієї підстави, на думку Позивача, наведений висновок не є належним доказом існування форс-мажорних обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за прострочення виконання робіт.

Крім того, Позивач звертає увагу, що на момент укладення Договору відповідачу було достеменно відомо про дію воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також про проведення загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» (зі змінами, внесеними, зокрема, Указами № 27/2025 від 14.01.2025 та № 236/2025 від 15.04.2025). На думку Позивача, зазначені обставини не можуть вважатися непередбачуваними чи такими, що виникли після укладення Договору.

Позивач також зазначає, що у самому висновку Рівненської торгово-промислової палати № 56.01/89 прямо вказано, що він підтверджує настання істотної зміни обставин саме для вирішення питання щодо зміни строків виконання зобов`язань за договором або його розірвання. При цьому, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, територія виконання робіт вже на момент укладення Договору була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

З огляду на викладене Позивач вважає, що відповідач, за наявності обставин, на які він посилається, мав можливість ще у 2025 році звернутися до Замовника з пропозицією про внесення змін до Договору щодо строків виконання робіт або про його розірвання, а в разі недосягнення згоди сторін – звернутися до суду з відповідним позовом у порядку статей 651 – 654 Цивільного кодексу України. Однак жодних звернень до Позивача або позовів до суду щодо зміни чи розірвання Договору відповідачем подано не було.

Позивач вважає, що відповідач не довів наявності форс-мажорних обставин у спосіб та порядку, визначених умовами Договору та чинним законодавством, не скористався передбаченими законом механізмами зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, а відтак відсутні правові підстави для звільнення його від відповідальності за порушення строків виконання робіт та для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі № 908/392/25.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносин.

Між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» (Підрядник) укладено Договір від 11.04.2025 №361/4Д, відповідно до умов якого (п. 1.1), Підрядник за дорученням Замовника зобов`язався на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проектно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №544», а Замовник - прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що роботи виконуються за етапами: І етап – Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проектної документації стадії «Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід`ємною частиною Договору. ІІ етап – Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до п. 2.1 вартість робіт на момент укладення Договору склала 3 010 462,00 грн., в тому числі ПДВ - 501 743,67 грн., визначена за Договірною ціною (Додаток №1) та є складовою частиною вартості робіт по Об`єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об`єкта.

Відповідно до п.3.1. строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).

Відповідно до п.3.2. підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 (п`яти) календарних днів після підписання Договору підряду.

Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) встановлено строк завершення будівельних робіт за Договором - 30.06.2025.

Відповідно до п. 3.4 після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об`єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника.

Відповідно до п. 10.1 Договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3.

Відповідно до п. 11.1 Договору розрахунки за виконані роботи з будівництва Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3. Протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

Відповідно до п. 11.6 Договору бюджетні зобов`язання Замовника за Договором виникають за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі затримки бюджетного цільового фінансування та наявності заборгованості розрахунок за виконані та прийняті роботи здійснюються протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного бюджетного фінансування.

Відповідно до п. 13.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 13.2 Договору передбачено, що підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об`єкту, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини.

Відповідно до п. 13.5 Договорів підряду за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п.13.13 Договору Підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталось не з його вини.

Пунктом 14.1 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе зо Договором обов`язків, якщо невиконання їх стало наслідком непереборної сили. Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також – обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями Сторін.

Відповідно до п.14.3 Договору, сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї Сторони, цією Стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин.

На виконання вимог п. 8.1 укладеного Договору Замовником передано об`єкт виконання робіт (будівельний майданчик), про що складено акт приймання-передачі об`єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 544» від 12.04.2025.

Роботи 1 етапу виконані Підрядником відповідно до умов укладеного договору. Розроблена проектно–кошторисна документація, позитивний експертний звіт № 08-0119/01-25 передана Замовнику відповідно до Акту виконаних робіт від 01.06.2025 № 1ПКД.

Відповідно до Додаткової угоди від 12.06.2025 № 1 Сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 42,38 грн. шляхом внесення змін до пункту 2.1 Договору, та вартість робіт було визначено у сумі 3 010 419,62 грн., в тому числі ПДВ - 501 736,60 грн.

Платіжною інструкцією від 27.06.2025 № 815 Замовником проведено оплату за виконані роботи з розробки проектно – кошторисної документації у сумі 57 274,36 грн.

В порушення вимог пункту 3.1, Договору ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» станом на 30.06.2025 будівельні роботи по об`єкту не завершила.

Будівельні роботи по об`єкту було фактично завершено та передано Замовнику 09.07.2025, про що 09.07.2025 Сторонами складено Акт приймання виконаних робіт № 1 від 09.07.2025 на суму 2 863 486,61 грн.

На підставі Акту приймання виконаних робіт № 1 від 09.07.2025 платіжною інструкцією від 15.07.2025 № 1275 Замовником проведено оплату за виконані будівельні роботи у сумі 2 863 486,61 грн.

Актом приймання виконаних робіт № 1А від 23.07.2025 Підрядником передано Замовнику роботи з здійснення авторського нагляду на суму 12 000 грн.

Платіжною інструкцією від 24.07.2025 № 1457 Замовником проведено оплату за виконані роботи з авторського нагляду у сумі 12 000 грн.

Актом готовності Об`єкту до експлуатації від 17.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 544» виконано в повному обсязі та закінчено 09.07.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 2 863 486,61 грн.

У зв`язку тим, що будівельні роботи по об`єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 544» завершено, при цьому фактична вартість будівельних робіт склала 2 863 486,61 грн, Додатковою угодою від 12.11.2025 № 2 зменшено бюджетні зобов`язання (вартість робіт за договором) на 77 658,65 грн, тобто до 2 932 760,97 грн.

Таким чином, зобов`язання за Договором виконано Замовником належним чином та в повному обсязі, а Підрядником ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» допущено порушення вимог пункту 3.1, Договору в частині дотримання строків завершення будівельних робіт - станом на 30.06.2025 будівельні роботи по об`єкту не завершено не було.

За порушення строків виконання робіт позивачем здійснено нарахування неустойки за період прострочення з 01.07.2025 по 09.07.2025 (9 днів) згідно п. 13.5 Договору у розмірі 27 093,78 грн, з яких: пеня – 27 093,78 грн (3 010 419,62 грн (договірна ціна згідно Додаткової угоди №1) * 0,1% * 9 днів).

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» укладено Договір підряду від 11.04.2025 № 361/4Д, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов`язання власними силами та на власний ризик виконати визначений комплекс робіт у погоджений сторонами строк. Факт порушення відповідачем строку завершення будівельних робіт на 9 календарних днів матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується. Отже, предметом доказування у цій справі є наявність чи відсутність передбачених законом та договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України та умов пунктів 13.2, 13.13, 14.2, 14.3 Договору особа звільняється від відповідальності лише за умови доведення, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а також за умови дотримання погодженого сторонами порядку підтвердження таких обставин. При цьому саме на відповідача як на сторону, яка посилається на форс-мажорні обставини, покладається обов`язок доведення факту їх існування, надзвичайності, невідворотності, безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та неможливістю своєчасного виконання конкретного договірного зобов`язання, а також виконання передбаченого Договором обов`язку щодо своєчасного повідомлення іншої сторони.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» у строки, визначені пунктом 14.2 Договору, письмово повідомило Замовника про настання форс-мажорних обставин, звернулося із пропозицією щодо зміни строків виконання робіт чи надало сертифікат Торгово-промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати, який відповідно до умов Договору є належним доказом виникнення обставин непереборної сили. Невиконання відповідачем погодженої сторонами договірної процедури виключає можливість посилання на форс-мажор як на підставу звільнення від відповідальності.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про неналежність висновку Рівненської торгово-промислової палати від 12.03.2026 № 56.01/89 як доказу у даному спорі. Зазначений документ не посвідчує настання форс-мажорних обставин у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та умов Договору, а містить висновок про істотну зміну обставин відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, що може бути підставою для вирішення питання про зміну або розірвання договору, але не звільняє сторону від відповідальності за вже допущене порушення договірного зобов`язання.

Посилання апелянта на погіршення безпекової ситуації, активізацію бойових дій, загрозу застосування безпілотних літальних апаратів, повітряні тривоги, несприятливі погодні умови, дефіцит будівельних матеріалів та нестачу робочої сили також обґрунтовано відхилені судом першої інстанції. Наведені обставини самі по собі не підтверджують об`єктивної неможливості виконання саме спірного зобов`язання у погоджений сторонами строк та не звільняють відповідача від обов`язку довести їх безпосередній вплив на порушення строків виконання робіт. При цьому матеріали справи не містять належних і допустимих доказів існування причинно-наслідкового зв`язку між кожною із зазначених апелянтом обставин та допущеним дев`ятиденним простроченням.

Колегія суддів враховує й те, що на момент укладення Договору відповідачу були достеменно відомі обставини запровадження воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та проведення загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, а територія виконання робіт згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 вже була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Отже, зазначені обставини були об`єктивно відомими відповідачу під час укладення Договору, враховувалися ним при прийнятті на себе договірних зобов`язань та не можуть розглядатися як непередбачувані обставини, що самі по собі звільняють його від відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про те, що Позивач був обізнаний із перебігом виконання робіт, здійснював технічний нагляд за їх виконанням, прийняв виконані роботи та не ініціював розірвання Договору, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини самі по собі не свідчать про зміну погоджених сторонами строків виконання зобов`язань, не підтверджують відмову Замовника від права на застосування передбачених Договором заходів відповідальності та не звільняють Підрядника від відповідальності за допущене порушення строків виконання робіт.

Посилання апелянта на те, що ним було завершено будівництво, прострочення становило лише дев`ять днів, а Позивачу не завдано збитків, також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Відповідно до статей 549, 611 Цивільного кодексу України та умов пункту 13.5 Договору пеня є способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою цивільно-правової відповідальності, яка підлягає стягненню незалежно від доведення факту заподіяння кредитору збитків, а тому відсутність доказів їх настання не звільняє боржника від відповідальності.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, посилаючись на істотну зміну обставин, не скористався правовими механізмами, передбаченими статтями 651– 654 Цивільного кодексу України. Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача з пропозиціями щодо зміни строків виконання робіт або розірвання Договору, а також доказів звернення до суду з відповідними позовними вимогами. За таких обставин посилання на істотну зміну обставин у межах спору про стягнення пені не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2024 у справі №910/1779/23, від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 та від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, не спростовують висновків місцевого господарського суду, оскільки наведені правові позиції виходять із необхідності доведення стороною сукупності всіх ознак форс-мажорних обставин та причинно-наслідкового зв`язку між ними і невиконанням конкретного зобов`язання, тоді як у цій справі відповідач таких обставин належними та допустимими доказами не підтвердив.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального чи процесуального права.

6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі №908/392/26 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» задоволенню не підлягає.

7. Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна компанія «Акві-Буд» на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі №908/392/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 у справі №908/392/26 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги встановлено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: С.В. Мартинюк

О.Ю. Соп`яненко