Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №902/1281/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

22 липня 2026 року Справа № 902/1281/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл"

про вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу

у справі № 902/1281/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В"

про стягнення 2 605 350 грн 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" про солідарне стягнення 2 605 350 грн 40 коп.

Господарський суд Вінницької області рішенням від 18.02.2026 у справі № 902/1281/25 позов задовольнив. Стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777", Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" заборгованість у розмірі 2 605 350 грн 40 коп. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 10 926 грн 07 коп. судових витрат зі сплати судового збору. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 10 926 грн 07 коп. судових витрат зі сплати судового збору. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 10 926 грн 07 коп. судових витрат зі сплати судового збору.

Господарський суд Вінницької області додатковим рішенням від 06.03.2026 у справі №902/1281/25 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1281/25 задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гараєв Гара Махір 777" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 17 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 17 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" 17 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні решти заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить:

- рішення Господарського суду Вінницької області від 18.02.2026 у справі № 902/1281/25 скасувати в частині задоволення позову до ТОВ "Санпарк-В";

- додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі №902/1281/25 скасувати в частині стягнення з ТОВ "Санпарк-В" витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" подало суду апеляційної інстанції відзив в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Додатково повідомляло, що орієнтовний розмір витрат на правничу (правову) допомогу, які він планує понести у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції на момент подачі відзиву становить 40 000 грн.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 07.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 18.02.2026 у справі № 902/1281/25 залишив без змін. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі №902/1281/25 залишив без змін.

В подальшому, на адресу суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надійшла заява про вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, відповідно до якої представник просить ухвалити додаткове рішення по стягненню із Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" витрат на правову допомогу надану позивачу при апеляційному оскарженні рішень суду у судовій справі № 902/1281/25 в сумі 29 000 грн.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.07.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу прийняв до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду. Постановив розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" в строк до 16.07.2026 надати письмові пояснення з правовою позицією щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" не подало заперечень чи пояснень щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та повідомити про надання відповідних доказів у визначені ГПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129, ст. 221 ГПК України.

Колегія суддів вказує, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначений орієнтовний розрахунок витрат пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 40 000 грн.

Крім того, до закінчення судових дебатів, в заяві від 03.07.2026, представник позивача просив вирішити питання щодо стягнення з ТОВ "Санпрак-В" витрат позивача на професійну правничу допомогу та повідомляв про подання відповідних доказів, у встановленому процесуальним законодавством порядку (т. 4, а. с. 32-33).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога в суді апеляційної інстанції Товариству з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" надавалася Адвокатським об`єднанням "Люрц".

Зокрема, 15.05.2025 між Адвокатським об`єднанням "Люрц" (далі - адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (далі - клієнт) укладено Договір № 25/23 про надання правової допомоги (далі – Договір; т. 4, а. с. 72).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, в порядку та на умовах, визначених договором, адвокатське об`єднання зобов`язується надавати на підставі звернення клієнта, правову допомогу, а саме представляти інтереси клієнта в державних органах України, в т. ч. державного реєстратора, нотаріуса, органах Державної податкової служби, органах місцевого самоврядування, державної виконавчої служби, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями; надавати інші види правової допомоги, необхідність якої погоджується сторонами.

Згідно з пунктом 2.1. Договору послуги надаються адвокатським об`єднанням клієнту шляхом: усного консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, позовів, скарг, претензій, позовних заяв тощо; - надання послуг щодо захисту інтересів клієнта в органах державної, в т. ч. судової влади, поліції, прокуратури, митниці, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.3. Договору клієнт оплачує послуги адвокатського об`єднання, передбачені в розділі 1 цього договору у розмірі, визначеному окремою угодою або в актах наданих послуг (виконаних робіт). Клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок об`єднання, або в інший передбачений законодавством спосіб.

В подальшому, 01.05.2026 між Адвокатським об`єднанням "Люрц" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" підписано Додаткову угоду № 11 до Договору про надання правової допомоги № 25/23 від 15.05.2025 (т. 4, а. с. 73).

Згідно із п. 1. Додаткової угоди № 11 від 01.05.2026 ця додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у Північно-західного апеляційному господарському суді при апеляційному оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-К" рішення Господарського суду Вінницької області від 18.02.2026 та додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі № 902/1281/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешнл", з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи та Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" боргу за поставлений проте не оплачений товар.

У відповідності до п. 2. Додаткової угоди № 11 гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи № 902/1281/25 у Західному апеляційному господарському суді, що включає участь у судових засіданнях, орієнтовно становить 30 000 грн, якщо інша вартість послуг не буде визначена Сторонами в Акті прийманні-передачі наданих послуг за Договором та цією Додатковою угодою, чи іншому аналогічному документі. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди № 11 порядок оплати гонорару:

- оплата Гонорару (наданих послуг) здійснюється протягом 3 (трьох) днів з дня фактичного одержання коштів (заборгованості) від боржника, вказаного у п. 1 даної додаткової угоди;

- клієнт може оплатити Гонорар авансом 3.2. Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо).

Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання чи інший не заборонений законодавством спосіб (п. 4 Додаткової угоди № 11).

Пунктом 6 Додаткової угоди № 11 сторони визначили порядок приймання-передачі наданої правової допомоги:

надана правова допомога фіксується в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, чи іншому аналогічному документі, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності);

- Адвокатське об`єднання надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги чи інший аналогічний документ, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатським об`єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце);

- клієнт зобов`язаний на протязі п`яти календарних днів з моменту отримання акту приймання передачі наданої правової допомоги чи іншого аналогічного документу підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту. У разі не надходження у встановлений у даному пункті Додаткової угоди строк від Клієнта обґрунтованих письмових заперечень-причин відмови від приймання та підписання відповідного акту, такий Акт суми Додаткової винагороди вважається Клієнтом прийнятим та підписаним.

Суд зауважує, що зазначення невірних назв скаржника та суду апеляційної інстанції в Додатковій угоді № 11, оцінюється судом апеляційної інстанції, як описки.

Пізніше, 16.06.2026 між Адвокатським об`єднанням "Люрц" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №12 за договором про надання правової допомоги № 25/23 від 15.05.2025, за змістом якого Адвокатське об`єднання надало Клієнту правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги № 25/23 від 15.05.2025 та Додаткової угоди № 11 від 01.05.2026 до цього Договору при апеляційному оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" рішення Господарського суду Вінницької області від 18.02.2026 та додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі №902/1281/25 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Інтернешил", з Товариства обмеженою відповідальністю "Маркет Енерджи" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" боргу), а клієнт прийняв такі послуги:

1. Підготовка відзиву від 04.05.2026 на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестлайн-К" на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.02.2026 та додаткового рішення Господарського суду Вінницької області від 06.03.2026 у справі № 902/1281/25, вартість послуги 8 000 грн.

2. Підготовка письмових заперечень від 19.05.2026 на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестлайн-К" про призначення експертизи у судовій справі № 902/1281/25, вартість послуги 6 000 грн.

3. Участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Санпарк-В" у справі №902/1281/25 26.05.2026, вартість послуги 3 000 грн.

4. Підготовка клопотання від 29.05.2026 про долучення до справи постанов Верховного Суду, вартість послуги 1 000 грн.

5. Участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Санпарк-В" у справі №902/1281/25 02.06.2026, вартість послуги 3 000 грн.

6. Підготовка письмових заперечень від 19.05.2026 на відвід колегії суддів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестлайн-К" у судовій справі №902/1281/25, вартість послуги 2 000 грн.

7. Участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Санпарк-В" у справі №902/1281/25 08.06.2026, вартість послуги 3 000 грн.

8. Участь у судовому засіданні, що відбудеться 07.07.2026 при розгляді апеляційної скарги ТОВ "Санпарк-В", вартість послуги 3 000 грн (т. 4, а. с. 74).

Невірне зазначення в. п. п. 1, 2, 6 такого Акту назви учасника справи (вірна назва – ТОВ "Санпарк-В"), а в п. 7 – дати судового засідання, суд оцінює, як описку.

Суд враховує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (подібний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Відповідно до платіжної інструкції № 626 від 08.07.2026 ТОВ "Куликів Ойл" сплатило АО "Люрц" кошти в сумі 29 000 грн (т. 4, а. с. 75).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат (див. постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24 зауважила, що розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає здійсненню з урахуванням як норм статті 126 ГПК України, так і загальних правил розподілу судових витрат, визначених у статті 129 ГПК України та з урахуванням заперечень позивача щодо неспівмірності таких витрат.

За загальним правилом розподілу судових витрат (окрім судового збору) відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу, зокрема, з урахуванням співвідношення суми судових витрат, заявленої до відшкодування, з їх розміром, заявленим у попередньому (орієнтовному) розрахунку, та випадків зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо.

За змістом цих норм на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії /бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Окрім зазначених правил розподілу судових витрат процесуальний закон у ст. 126 ГПК України визначає додаткові критерії для оцінки співмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та можливість їх зменшення за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності цих витрат.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Стосовно застосування критеріїв співмірності згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).

Аналізуючи зазначені норми у сукупності, Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 20.05.2026 у справі № 911/969/24 вказала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами ч. ч. 4-6 ст. 126 ГПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.

Колегія апеляційного господарського суду враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, апеляційний господарський суд, при наданні оцінки послугам з правничої допомоги також врахував, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

З огляду на викладене, враховуючи розумну необхідність судових витрат для цієї справи, оцінюючи надані юридичні послуги, критерій розумної необхідності судових витрат для конкретної цієї справи, апеляційний господарський суд вказує таке.

Відносно підготовки відзиву на апеляційну скаргу, то суд апеляційної інстанції з огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження надання таких послуг, не вбачає підстав для зменшення витрат в цій частині. Тому, за вказані послуги витрати становлять 8 000 грн.

Щодо підготовки письмових заперечень від 19.05.2026 на клопотання про призначення експертизи, то суд вважає в цій частині витрати є обґрунтованими в розмірі 1 000 грн, оскільки зазначені заперечення стосувалися виключно процесуального питання (необхідності призначення судової експертизи), а не вирішення спору по суті, та не потребували аналізу значного обсягу доказів, вивчення додаткової практики чи опрацювання складних правових питань. Складання такого процесуального документа є типовим та таким, що не вимагає значних часових затрат, а тому заявлена позивачем вартість його підготовки у розмірі 6 000 грн є завищеною та не відповідає критеріям розумності, пропорційності та реальної складності виконаної роботи, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 1 000 грн.

З приводу підготовки інших процесуальних документів.

Щодо витрат на підготовку письмових заперечень від 19.05.2026 на заяву про відвід колегії суддів у справі № 902/1281/25 вартістю 2 000 грн, то колегія суддів дійшла висновку про відмову в їх покладенні на скаржника.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, зазначені письмові заперечення надійшли до суду вже після розгляду відповідної заяви про відвід колегії суддів, а отже, об`єктивно не могли бути враховані судом при вирішенні питання про відвід, оскільки на момент їх подання це питання вже було вирішено судом.

Щодо клопотання від 29.05.2026 про долучення до матеріалів справи постанов Верховного Суду, то колегія суддів дійшла висновку про відмову в покладенні на скаржника витрат позивача на його підготовку, оскільки на переконання апеляційного господарського суду, складання та подання такого клопотання не потребує значних витрат часу, є технічною дією, спрямованою на подання суду вже сформованої та загальнодоступної судової практики, а не результатом самостійного правового аналізу чи опрацювання складних питань права. Витрати на підготовку зазначеного клопотання не можуть вважатися необхідними та обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 126 ГПК України, а тому в цій частині у стягненні витрат слід відмовити.

Крім того, апеляційний господарський суд бере до уваги, що подання заяв з процесуальних питань залежить виключно від волевиявлення учасника справи і є його правом.

Щодо участі в судових засіданнях.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21).

При цьому колегія суддів апеляційного суду зауважує, що хоча судові засідання 26.05.2026, 02.06.2026, 08.06.2026 та 07.07.2026 дійсно відбулися, однак не кожне з них вимагало від представника позивача рівнозначного обсягу підготовки, аналізу та безпосередньої участі по суті спору.

Так, у судовому засіданні 02.06.2026 судом апеляційної інстанції було оголошено про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, після чого представник ТОВ "Санпарк-В" повідомив про намір подати заяву про відвід колегії суддів та просив надати час для її оформлення, у зв`язку з чим судове засідання фактично не перейшло до дослідження доказів чи обговорення по суті спору.

Судове засідання 08.06.2026 було відкладено за клопотанням іншого представника ТОВ "Санпарк-В", а тому також не супроводжувалося наданням представником позивача пояснень по суті позовних вимог чи доводів апеляційної скарги.

Натомість змістовна участь представника позивача, пов`язана з дослідженням доказів, наданням пояснень по суті спору та участю у судових дебатах, мала місце в судових засіданнях 26.05.2026 та 07.07.2026. Зокрема, в судовому засіданні 07.07.2026 представник позивача заперечив проти клопотання про зупинення провадження у справі, судом було досліджено докази, після чого суд перейшов до стадії судових дебатів, у якій представник позивача виступив з поясненнями по суті апеляційної скарги та просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.

За таких обставин попередньо визначений розмір витрат на правничу допомогу за участь у судових засіданнях з розрахунку 3 000 грн за кожне з чотирьох засідань не відповідає критеріям пропорційності, розумності та реальної необхідності обсягу наданих послуг, оскільки змістовна правнича допомога, пов`язана з дослідженням доказів та обґрунтуванням правової позиції по суті спору, фактично надавалася лише у двох із чотирьох засідань, тоді як засідання 02.06.2026 та 08.06.2026 мали суто процесуальний характер і не потребували від представника позивача аналогічного обсягу підготовки чи участі.

Беручи до уваги викладене, а також з огляду на змістовність чотирьох судових засідань в цій справі (26.05.2026, 02.06.2026, 08.06.2026, 07.07.2026), колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу за участь у судових засіданнях підлягає зменшенню до 6 000 грн (3 000 грн за судове засідання 26.05.2026 та по 1 000 грн за наступні), що є співмірним фактично наданому обсягу правничої допомоги та відповідає критеріям розумності і справедливості.

Враховуючи викладене в сукупності, а також результати апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заявлений ТОВ "Куликів Ойл" розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 29 000 грн не повною мірою відповідає критеріям розумності, реальності та співмірності з обсягом фактично виконаних робіт (наданих послуг), складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних дій.

З урахуванням обсягу наданих ТОВ "Куликів Ойл" юридичних послуг, їх реальної необхідності для розгляду справи, а також дотримання принципу співмірності судових витрат із предметом спору, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з ТОВ "Санпрак-В" на користь ТОВ "Куликів Ойл", розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн, у задоволенні решти заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Оскільки в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 у справі №902/1281/25 не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись ст. 244 ГПК України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі № 902/1281/25.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" вирішення питання щодо стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпарк-В" (03143, місто Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150 Г, прим. 309, офіс 1, код 42777749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликів Ойл" (80362, Львівська обл., Львівський р-н, селище міського типу Куликів(з), вул. Шевченка, будинок 87, код 45438560) - 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В стягненні 14 000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.