Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №910/16308/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. Справа№ 910/16308/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16308/24

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025

у справі № 910/16308/24 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс»

до Київської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради (надалі - відповідач), у якому просив суд (з урахування заяви про зміну предмета позову від 10.03.2025):

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 12.12.2024 за №573/10381 «Про скасування пункту 8 рішення Київської міської ради від 08.02.2024 № 7772/7813, рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4149/4190 та врегулювання спірних питань між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНАПОЛІС» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ДОМАШНІЙ ЗАТИШОК» і Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГОЛОСІЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ»;

- зобов`язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення права, а саме: зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки по вул. Голосіївська, 13Д у Голосіївському районі м. Києва за позивачем, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.06.2024 № 502, укладений між відповідачем та позивачем для реконструкції будівель і споруд під житловий комплекс з приміщеннями громадського призначення на вул. Голосіївській, 13-Д у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:241:0034; площа 0,5483 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; код виду цільового призначення - 02.10).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/16308/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 по справі № 910/16308/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути на користь позивача понесені судові витрати.

За результатами розгляду вказаної апеляційної скарги 24.06.2026 прийнято постанову Північного апеляційного господарського суду у справі №910/16308/24, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі №910/16308/24 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі №910/16308/24 скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Київської міської ради від 12.12.2024 № 573/10381 «Про скасування пункту 8 рішення Київської міської ради від 08.02.2024 № 7772/7813, рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4149/4190 та врегулювання спірних питань між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНАПОЛІС» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ДОМАШНІЙ ЗАТИШОК» і Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГОЛОСІЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ».

Зобов`язано Київську міську раду відновити становище, яке існувало до порушення права, а саме: зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки по вул. Голосіївська, 13Д у Голосіївському районі м. Києва за позивачем, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.06.2024 № 502, укладений між відповідачем та позивачем для реконструкції будівель і споруд під житловий комплекс з приміщеннями громадського призначення на вул. Голосіївській, 13-Д у Голосіївському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:79:241:0034; площа 0,5483 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; код виду цільового призначення - 02.10).

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме - судового збору.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

29.06.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16308/24, у якій заявник просить суд стягнути з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНАПОЛІС» 65 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16308/24, розгляд якої здійснювати без повідомлення (виклику) учасників процесу.

Короткий зміст заперечень проти заяви про ухвалення додаткового рішення

07.07.2026 через систему «Електронний суд» від Київської міської ради надійшли заперечення до розміру витрат на правничу допомогу у справі № 910/16308/25, у яких відповідач зазначив наступне:

- матеріали поданої заяви не містять належних та допустимих доказів здійснення розрахунків між позивачем та його представником за надану правничу допомогу на виконання умов Договору № АБ/9-20, тобто заявником не надані докази підтвердження факту оплати наданих послуг;

- мотивувальна частина апеляційної скарги на 90% відповідає змісту позовної заяви (зміст описової та мотивувальної частин позовної збережений повністю), отже, обґрунтування апеляційної скарги викладені наприкінці на 17 та 18-19 сторінках апеляційної скарги, що спростовує заявлений позивачем послуг розмір витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 25000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, адже викладення обґрунтувань апеляційної скарги, наведені менш, ніж на трьох сторінках скарги, не потребують тривалого часу для їх викладення (тобто менше 1 години);

- заперечуючи щодо витрат на участь у судових засіданнях у розмірі 20000 грн, відповідач зазначає, що загальна тривалість судових засідань склала 59 хвилин, однак заявлена вартість послуг є надмірною та завищеною і підлягає кратному зменшенню;

- щодо вартості послуг з надання додаткових пояснень відповідач зазначає, що інформація, викладена у додаткових поясненнях позивача, фактично дублює наявні матеріали справи окрім інформації щодо перебігу розгляду судової справи № 910/1412/25, яка достеменно відома представниці позивача, яка брала участь у судових засіданнях у справі № 910/1412/25, тобто дані дії адвоката не становлять надмірної складності, не потребують значних витрат часу та не вимагають великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Відтак, відповідач вважає, що з огляду на наданий адвокатом обсяг послуг розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 65000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом перевірено, що позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що позивач понесе судові витрати орієнтовно в розмірі 200 000 грн. 00 коп. на забезпечення участі адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції.

24.06.2026 судом апеляційної інстанції було винесено постанову в даній справі, а 29.06.2026 (тобто у встановлений законом п`ятиденний строк) через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16308/24, у якій заявник просить стягнути з Київської міської ради 65 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, а також долучити докази на підтвердження розміру витрат, понесених ТОВ «МЕНАПОЛІС» у зв`язку з розглядом Північним апеляційним господарським судом справи № 910/16308/24 в розмірі 65 000 грн, а саме:

- Договір про надання правничої допомоги №АБ/-20 від 21.12.2020;

- Додаткова угода №1 від 14.01.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 21.12.2020 №АБ/9-20;

- Додаток №1 до Додаткової угоди №1 від 14.01.2025 до Договору від 21.12.2020 №АБ/9-20;

- Акт №1 про виконання робіт (надання послуг) від 26.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 21.12.2020 №АБ/9-20;

- Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Адвокатського бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК», необхідних для надання правової допомоги у справі №910/16308/24.

21.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» (клієнт) та Адвокатським бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК» (адвокатське бюро) укладено договір про надання правової допомоги № АБ/9-20, відповідно до п. 1.1 якого адвокатське бюро зобов`язується здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським бюро послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським бюро послуги згідно Рахунку протягом 5 (п`яти) днів з дня його отримання. Указаний Акт підписується Сторонами після виконання робіт (надання послуг), що випливають з цього Договору, і є підставою для перерахунку винагороди АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО, яка є платою за виконані роботи (надані послуги).

Додатковою угодою №1 від 14.01.2025 до Договору від 21.12.2020 №АБ/9-20 сторони домовились змінити вартість послуг у зв`язку з чим викласти додаток №1 до Договору про надання правової допомоги від 21 грудня 2020 №АБ/9-20 «Розцінки за послуги з надання правової допомоги» в новій редакції, що є невід`ємною частиною даної додаткової угоди.

У Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 21.12.2020 №АБ/9-20 вказані розцінки за види правової допомоги та їх вартість, одиниці виміру, зокрема:

Складення і подання документів правового і процесуального характеру, зокрема договорів, угод, контрактів та процесуальних документів (позовних заяв, відзивів на позовну заяву, апеляційних, касаційних скарг, заяв про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, заяв і скарг до міжнародних судових інстанції та арбітражів) - 25 000,00 грн за документ;

Складення і подання документів правового і процесуального характеру (пояснень, відповіді на відзив, заперечень, письмових виступів у дебатах) - 10 000,00 грн за документ;

Представництво інтересів Клієнта в цивільних, господарських, адміністративних справах, в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій та органах Державної виконавчої служби - 5 000,00 грн за засідання.

Відповідно до Акту №1 про виконання робіт (надання послуг) від 26.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 21.12.2020 №АБ/9-20 Адвокатом Адвокатського бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК» надано КЛІЄНТУ правові послуги з правової допомоги, що підлягають відшкодуванню КЛІЄНТОМ:

1 - складення і подання до суду апеляційної скарги, вартість послуги - 25 000,00 грн;

2 - складення і подання до суду пояснень від 17.03.2026 та 06.04.2026 - 20 000,00 грн;

3 - участь адвоката в судових засіданнях (4 судові засідання) - 20 000,00 грн.

Всього адвокатом Адвокатського бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК» надано правових послуг з правової допомоги, що підлягають відшкодуванню ТОВ «МЕНАПОЛІС» у справі № 910/16308/24 у суді апеляційної інстанції в розмірі 65000 грн.

Зміст детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Адвокатського бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК», необхідних для надання правової допомоги у справі №910/16308/24 фактично аналогічний змісту Акту №1 про виконання робіт (надання послуг) від 26.06.2026.

Положення ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.

Представництво інтересів ТОВ «Менаполіс» у справі №910/16308/24 здійснювала адвокат Безносик Алла Олександрівна, яка діяла на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АІ №1781763 від 30.12.2024, виданого Адвокатським бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК».

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 65 000,00 грн.

Судова колегія враховує, що відповідно до усталеної судової практики судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (аналогічної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19), чим у свою чергу спростовуються доводи відповідача про неподання доказів підтвердження факту оплати наданих послуг.

У свою чергу, Київська міська рада заперечила проти заявлених витрат, посилаючись на те, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 65000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши заперечення відповідача, судова колегія вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності та пропорційності.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Відповідно до Акту №1 про виконання робіт (надання послуг) від 26.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 21.12.2020 №АБ/9-20 Адвокатом Адвокатського бюро «АЛЛИ БЕЗНОСИК» надано КЛІЄНТУ правові послуги з правової допомоги, що підлягають відшкодуванню КЛІЄНТОМ:

1 - складення і подання до суду апеляційної скарги, вартість послуги - 25 000,00 грн;

2 - складення і подання до суду пояснень від 17.03.2026 та 06.04.2026 - 20 000,00 грн;

3 - участь адвоката в судових засіданнях (4 судові засідання) - 20 000,00 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованими заперечення відповідача стосовно вартості послуг адвоката, які на переконання суду є завищеними та становитимуть надмірний тягар для відповідача - Київської міської ради.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторін утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19).

Водночас процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями Господарського процесуального кодексу України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).

Отже, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу та розмір таких витрат, який може бути відшкодований за рахунок іншої сторони, в даному випадку Київської міської ради.

Судова колегія враховує, що адвокат Безносик Алла Олександрівна була представником інтересів позивача в суді першої інстанції, що свідчить про її обізнаність зі спірними правовідносинами, а з матеріалів справи вбачається, що позиція позивача була сталою та фактично не змінювалась, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Колегія суддів з урахуванням наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись зокрема такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи заперечення відповідача щодо їх розміру, дійшла висновку, що витрати позивача на правову допомогу, які підлягають розподілу в розмірі 65 000,00 грн за розгляд судової справи №910/16308/24 у суді апеляційної інстанції - не відповідають критерію розумності та пропорційності їхнього розміру з урахуванням складності справи та предмету позову.

Таким чином, з огляду на принципи співмірності та розумності судових витрат, Північний апеляційний господарський суд вважає справедливим та розумним задоволення поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16308/24 частково в розмірі 30 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції

Дослідивши та оцінивши обґрунтованість заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, та з огляду на рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, враховуючи заперечення відповідача щодо співмірності таких витрат, Північний апеляційний господарський суд вважає справедливим та розумним задоволення поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16308/24 частково в розмірі 30 000,00 грн.

В іншій частині (35 000,00 грн) витрати позивача на правничу допомогу покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс».

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16308/24 задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 у справі № 910/16308/24.

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНАПОЛІС» (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 42783375) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Менаполіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/16308/24 відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у встановленому законом порядку та термін.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко