Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №199/4466/18 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №199/4466/18

Суддя: Барсук М.А.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. Справа№ 199/4466/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;

за участю представників сторін:

від позивача: Степ`юк В.С.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

від відповідача 4: не з`явився;

від відповідача 5: не з`явився;

від відповідача 6: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача 1: Литвин Р.О. ;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Севастьянов С.В. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026

у справі №199/4466/18 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом ОСОБА_4

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр",

2. ОСОБА_5 ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Астар Плюс",

4. ОСОБА_6 ,

5. ОСОБА_7 ,

6. ОСОБА_8 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_3

про відновлення становища, яке існувало до порушення прав, визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, визначення розміру статутного капіталу та часток у статутному капіталі,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_9

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр",

2. ОСОБА_5 ,

3. ОСОБА_8 ,

4. ОСОБА_6 ,

5. ОСОБА_7 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, визначення розміру статутного капіталу та часток у статутному капіталі,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

У червні 2018 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Астар Плюс", ОСОБА_10 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб - підприємців Дніпровської міської ради, в якому просив:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ГРОССУЛЯР», які оформлені протоколом загальних зборів від 22 серпня 2014 року № 1/2014;

2) зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дніпровської міської ради скасувати державну реєстрацію змін у відомостях про ТОВ «ГРОССУЛЯР», а саме: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 30 травня 2014 року за № 12241050011039060; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 27 серпня 2014 року за № 12661070012053855; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 27 серпня 2014 року за № 12661050013053855; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 01 вересня 2014 року за № 12661050014053855; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 19 вересня 2014 року за № 12241050015070214; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 23 вересня 2014 року за № 2031050016029123; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 06 листопада 2014 року за № 12031070017029123; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 06 січня 2015 року за № 12031050018029123; внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документахвід 26 березня 2015 року за № 12241070019071792; державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 26 березня 2015 рокуза № 12241050020071792; внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 25 вересня 2015 року за № 12241100021071792;

3) визнати в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_11 право власності на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ «ГРОССУЛЯР», що становить 444 000,00 грн, що належала на підставі пункту 1.2 Статуту вказаного товариства, затвердженого протоколом № 05/2013 загальних зборів учасників (засновників) від 09 грудня 2013 року ОСОБА_11 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_11 не мала та ніколи не оформлювала закордонний паспорт, не виїздила за кордон, в тому числі і до США, а отже, не мала можливості фізично бути присутньою при підписанні довіреності та підписати її, а дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є незаконними та протирічили п.7.2 статутів товариств, якими передбачено, що вихід учасника - фізичної особи відбувається на підставі особисто написаної заяви, яка може бути подана до товариства особисто або через представника. Таким чином, написання заяви від імені представника за довіреністю заборонено згідно статутів.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2019 р. позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.01.2022 р. апеляційну скаргу задоволено, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2019 р. скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09.08.2023 р. рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2019 р. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12.01.2022 р. скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Астар Плюс", ОСОБА_10 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дніпровської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнання недійсним рішення загальних зборів, зобов`язання скасувати державну реєстрацію закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 справу № 199/4466/18 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

08.10.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_4 надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просив замінити первісних відповідачів: ОСОБА_10 та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дніпровської міської ради належними відповідачами, а саме: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 ); ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Також позивач просив розглядати позовні вимоги шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, та визнати недійсними:

- рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр», яке оформлене протоколом загальних зборів №1/2014 від 22 серпня 2014 року;

- односторонній правочин - заяву ОСОБА_11 від 28 травня 2014 року, посвідченого Плахотіним Максимом Павловичем, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округа, зареєстровану в реєстрі за № 1034, про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд»;

- односторонній правочин - заяву ОСОБА_6 від 28 травня 2014 року про добровільний вхід до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд» з внеском до статутного капіталу у розмірі 1 840 000, 00 грн.;

- договір купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр», укладений 22 серпня 2014 року між ОСОБА_11 , від імені якої діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , посвідчений 22 серпня 2014 року Нікітюк Г.М., приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за номером 1103;

- скасувати державну реєстрацію змін у відомостях про Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОССУЛЯР», а саме: - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 30.05.2014, 12241050011039060, ОСОБА_12 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна місцезнаходження; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 27.08.2014; 12661070012053855; ОСОБА_26; юридичний департамент Маріупольської міської ради; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів; Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.10.2024 22 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 27.08.2014; 12661050013053855; ОСОБА_26; юридичний департамент Маріупольської міської ради; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 01.09.2014; 12661050014053855; ОСОБА_27; юридичний департамент Маріупольської міської ради; зміна місцезнаходження, інші зміни; - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 19.09.2014, 12241050015070214, ОСОБА_13 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна місцезнаходження; - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 23.09.2014, 12031050016029123, ОСОБА_14 ; Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області; зміна складу або інформації про засновників; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 06.11.2014; 12031070017029123; ОСОБА_14 ; Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів; - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 06.01.2015, 12031050018029123, ОСОБА_24; Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників; - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 26.03.2015; ОСОБА_15 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна керівника юридичної особи; - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 26.03.2015, 12241050020071792, ОСОБА_15 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна складу або інформації про засновників; - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 25.09.2015, 12241100021071792; ОСОБА_25; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; - судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 13.10.2015 № 904/1595/15, Господарський суд Дніпропетровської області; 28.10.2015, 12241170023032256.

- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр» в розмірі 444 000, 00 грн. та визначити розмір часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр»: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - єдиний учасник зі 100 % розміру частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр»;

- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд» в розмірі 1 840 000, 00 грн. та визначити розмір часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд»: ОСОБА_4 - єдиний учасник зі 100 % розміру частки в статутному капіталі ТОВ «Райфорд».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 прийнято заяву ОСОБА_4 про зміну предмету позову; замінено неналежних відповідачів - ОСОБА_10 та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в особі Відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Дніпровської міської ради на належних - ОСОБА_5 (відповідач-2), ОСОБА_6 (відповідач-4), ОСОБА_7 (відповідач-5); відмовлено у залученні до участі у справі в процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Дніпропетровського (Дніпровського) міського нотаріального округу Плахотіна М.П. та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нікітюк Г.М.

07.10.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_9 надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр", ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації, визначення розміру статутного капіталу та часток у статутному капіталі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_9 ; вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, об`єднано в одне провадження з первісним позовом; виключено зі складу учасників справи третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_9 , та одночасно залучено останнього до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору; запропоновано сторонам подати заяви по суті позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №199/4466/18 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відновлено становище, яке існувало до порушення прав позивача, та визнано недійсними:

- рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр", яке оформлене протоколом загальних зборів № 1/2014 від 22 серпня 2014 року;

- односторонній правочин - заяву ОСОБА_11 від 28 травня 2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського (наразі - Дніпровського) міського нотаріального округу Плахотіним М.П., зареєстровану в реєстрі за номером 1034, про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Райфорд";

- односторонній правочин - заяву ОСОБА_6 від 28 травня 2014 року про добровільний вхід до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Райфорд" із внеском до статутного капіталу у розмірі 1840000,00 грн;

- договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр" , укладений 22 серпня 2014 року між ОСОБА_11 , від імені якої діяв ОСОБА_5 РНОКПП), та ОСОБА_8 , посвідчений 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нікітюк Г.М., зареєстрований в реєстрі за номером 1103.

Скасовано державну реєстрацію змін у відомостях про Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр", а саме:

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 30.05.2014, 12241050011039060, ОСОБА_12 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна місцезнаходження;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 27.08.2014; 12661070012053855; ОСОБА_26; юридичний департамент Маріупольської міської ради; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 27.08.2014; 12661050013053855; ОСОБА_26; юридичний департамент Маріупольської міської ради; інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 01.09.2014; 12661050014053855; ОСОБА_27; юридичний департамент Маріупольської міської ради; зміна місцезнаходження, інші зміни;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 19.09.2014, 12241050015070214, ОСОБА_13 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна місцезнаходження;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 23.09.2014, 12031050016029123, ОСОБА_14 ; Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області; зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 06.11.2014; 12031070017029123; ОСОБА_14 ; Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 06.01.2015, 12031050018029123, ОСОБА_24; Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області; зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із змінами в установчих документах; 26.03.2015; ОСОБА_15 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна керівника юридичної особи;

- державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; 26.03.2015, 12241050020071792, ОСОБА_15 ; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; зміна складу або інформації про засновників;

- внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації; 25.09.2015, 12241100021071792; ОСОБА_25; Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;

- запис 12241170023032256 від 28.10.2015, внесений на підставі судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 у справі № 904/1595/15 про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом.

Визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр" в розмірі 444 000,00 грн, та визначити розмір часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр": ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - єдиний учасник із 100% розміру частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр";

Визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райфорд" в розмірі 1 840 000,00 грн, та визначити розмір часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Райфорд": ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - єдиний учасник із 100% розміру частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Райфорд".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр" на користь ОСОБА_4 974 грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 974 грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астар Плюс" на користь ОСОБА_4 974 грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 974 грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 974 грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 974 грн 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

Позов ОСОБА_9 задовольнити повністю.

Визнано недійсними:

- договір купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр", та ОСОБА_8 , посвідчений 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нікітюк Г.М., зареєстрований в реєстрі за номером 1103.

Визначено розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр" в розмірі 444 000,00 грн, та визначити розмір часток учасників в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр": ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - єдиний учасник зі 100% розміру частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гроссуляр" на користь ОСОБА_9 1937 грн 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 1937 грн 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 1937 грн 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 грн 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 1937 грн 92 коп. витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги позивача та третьої особи із самостійними вимогами суд першої інстанції виснував, що ОСОБА_11 не підписувала ані довіреність від 06.05.2014 р., видану від її імені на ім`я ОСОБА_7 , посвідчену державним нотаріусом штату Арканзас ОСОБА_21, апостильовану підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19, ані довіреність від 06.05.2014 р., видану від її імені на ім`я ОСОБА_5 , посвідчену державним нотаріусом штату Арканзас ОСОБА_21, апостильовану підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19.

З цих підстав суд першої інстанції зазначив, що всі подальші дії ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , вчинені від імені ОСОБА_11 , є такими, що вчиненні за відсутності належних повноважень та поза волею ОСОБА_11 , у зв`язку з чим вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гроссуляр", оформленого протоколом загальних зборів № 1/2014 від 22.08.2014 р., одностороннього правочину - заяви ОСОБА_11 від 28.05.2014 р. про вихід зі складу учасників ТОВ "Райфорд", одностороннього правочину - заяви ОСОБА_6 від 28.05.2014 р. про добровільний вхід до складу учасників ТОВ "Райфорд", договору купівлі-продажу 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Гроссуляр", укладеного 22.08.2014 р. між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №199/4466/18 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції не пересвідчився, не надав належної оцінки та не направив судове доручення до Сполучених Штатів Америки, щодо дійсності та належності наданої Позивачем копії відповіді секретаря штату Арканзас ОСОБА_20 та безпідставно прийняв зазначений доказ до уваги без належного його підтвердження і легалізації;

- судом не було витребувано у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Р.О. копію спадкової справи, суд не пересвідчився щодо дійсності заповіту, не встановив можливих інших спадкоємців, в матеріалах справи відсутнє свідоцтво про смерть ОСОБА_11 , а отже суд не дослідив всіх обставин, що мають значення для цієї справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №199/4466/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 16.02.2026 залишено без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №199/4466/18 та надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 53 685, 48 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 24.03.2026.

Ухвалою суду 23.03.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_3 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

24.03.2026 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 24.03.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 24.03.2026 розгляд справи призначено на 14.04.2026.

Ухвалою суду від 14.04.2026 оголошено перерву в судовому засіданні на 19.05.2026.

18.05.2026 на адресу суду через підсистему Електронний суд від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 27.05.2026 оголошено перерву у розгляді справи на 03.06.2026.

Ухвалою суду від 03.06.2026, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору щодо залучення та виклику в якості свідка есквайра та адвоката ОСОБА_17 (ОСОБА_17); оголошено перерву у розгляді справи на 30.06.2026 та витребувано:

у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Карпенко Наталії Вікторівни копію спадкової справи, заведеної нотаріусом стосовно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та всіх документів, які надійшли/були видані на виконання заповіту ОСОБА_11 , складеного 02.10.2025 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодієм Р.О. 02.10.2015, зареєстрованого у реєстрі за № 1454;

у Адміністрації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину державного кордону України громадянкою ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 у період з 01.01.2011 по 06.10.2015.

Ухвалою суду від 30.06.2026 оголошено перерву до 14.07.2026.

Позиції учасників справи

24.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

24.03.2026 через систему «Електронний суд» від третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Явка представників сторін

Представники відповідачів у судове засідання 14.07.2026 не з`явились, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів на поштову адресу та до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), враховуючи рекомендації, викладені у пункті 2.2. Правил організації ефективного господарського судочинства, затверджених рішенням загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 5 від 29.05.2024, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 14.07.2026 за відсутності представників відповідачів.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

06.10.2015 р. померла ОСОБА_11 , яка за життя склала заповіт від 02.10.2015 р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Р.О. за реєстровим № 1454, відповідно до якого ОСОБА_11 заповіла позивачу все своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, все те, що буде належати їй на день смерті та на що вона за законом матиме право, права та обов`язки, що належали їй на час складання заповіту, а також права та обов`язки, що будуть належати їй на день смерті.

Після смерті ОСОБА_11 позивач 18.12.2015 звернувся із заявою про прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Карпенко Н.В. На частину майна нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Як зазначає позивач, спадщина, яку залишила ОСОБА_11 також складалась з частки в статутному капіталі ТОВ "Райфорд", одноособовим учасником якого була ОСОБА_11 , яка мала 100% частку у статутному капіталі, що складає 140 000,00 грн., та частки в статутному капіталі ТОВ "Гроссуляр", одноособовим учасником якого була ОСОБА_11 , яка мала 100% частку у статутному капіталі, що складає 444 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на звернення позивача через представника, нотаріус 11.10.2017 р. надав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_11 , в зв`язку з тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за померлою не знайдено жодного запису.

Згідно з протоколом загальних зборів ТОВ "Гроссуляр" № 05/2013 від 09.12.2013 було погоджено вихід ОСОБА_18 зі складу учасників вказаного товариства, частка якого складала 100% від вартості статутного капіталу; про вхід до складу учасників ОСОБА_11 ; затвердження нового складу учасників - учасник ОСОБА_11 , частка 100%, розмір частки 444000,00 грн. Також, у зв`язку із вказаними змінами, було затверджено статут товариства в новій редакції з пропозицією його подальшої реєстрації.

На підставі вказаного рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 05/2013 від 09.12.2013 р., 10.12.2013 р. було зареєстровано статут ТОВ "Гроссуляр" в новій редакції, згідно з п.п. 1.2, 3.5 якого одноособовим учасником товариства була ОСОБА_11 , з часткою 100%, що складає 444000,00 грн.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Гроссуляр", оформлених протоколом № 1/2014 від 22.08.2014 р., було погоджено вихід зі складу учасників ОСОБА_11 та прийнято до складу учасників ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки від 22.08.2014 р., укладеного ОСОБА_5 , що діяв від імені ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 , відповідно до якого на користь останнього було відчужено частку в статутному капіталі ТОВ "Гроссуляр" в розмірі 100%.

Також було затверджено склад учасників товариства у кількості однієї особи та здійснено розподіл частки у статутному капіталі на користь єдиного учасника ОСОБА_8 , якому належить 100% статутного капіталу, що становить 444000,00 грн. У зв`язку з цим, прийнято рішення про викладення, затвердження та реєстрацію статуту товариства в новій редакції.

На підставі вказаного рішення було вчинено ряд реєстраційних дій щодо ТОВ "Гроссуляр".

Із протоколу загальних зборів № 1/2014 від 22.08.2014 р., договору купівлі-продажу від 22.08.2014 р. та реєстраційної справи вбачається, що ОСОБА_5 від імені ОСОБА_11 укладав договір та приймав участь у загальних зборах на підставі довіреності, яка була посвідчена 06.05.2014 р. державним нотаріусом ОСОБА_21, штату Арканзас, США та апостильована підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19 .

Поряд з цим, як вбачається з рішення загальних зборів ТОВ "Райфорд", оформленого протоколом № 5/2013 від 23.04.2013 р., було погоджено вхід до складу учасників ОСОБА_11 , затверджено новий склад учасників (учасник ОСОБА_11 , частка 100%, розмір частки 140000,00 грн.), затверджено статут товариства в новій редакції з пропозицією його подальшої реєстрації.

Згідно з п. 1.2 статуту ТОВ "Райфорд", що затверджений рішенням учасника № 5/2013 від 23.04.2013 р., одноособовим учасником вказаного товариства є ОСОБА_11 , яка має частку у статутному капіталі, що складає 140000,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Райфорд", оформлених протоколом загальних зборів № 07/2014 від 27.05.2014 р., було прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_6 (заява ОСОБА_6 від 28.05.2014 р. про добровільний вхід до складу учасників ТОВ "Райфорд" із внеском до статутного капіталу у розмірі 1840000,00 грн.), погоджено вихід зі складу учасників ОСОБА_11 , затверджено склад учасників товариства у кількості однієї особи та визначено частку у статутному капіталі на користь єдиного учасника товариства ОСОБА_6 , якому належить 100% статутного капіталу (розмір частки 1840000,00 грн.), викладено та затверджено статут товариства в новій редакції з пропозицією його подальшої реєстрації.

На підставі вказаного рішення було вчинено ряд реєстраційних дій щодо ТОВ "Райфорд", а згодом проведено ліквідаційну процедуру товариства.

Із протоколу загальних зборів № 07/2014 від 27.05.2014 р. та заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Райфорд" від 28.05.2014 р. вбачається, що ОСОБА_7 від імені ОСОБА_11 підписав заяву про вихід зі складу учасників товариства та приймав участь у загальних зборах на підставі довіреності, яка була посвідчена 06.05.2014 р. державним нотаріусом ОСОБА_21, штату Арканзас, США та апостильована підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19 .

Як вказує позивач, він звернувся за правовою допомогою до адвокатського бюро в США, яке за його дорученням звернулося до секретаря штату Арканзас ОСОБА_20 21.03.2018, який надав відповідь, що у 2014 році Державним секретарем штату Арканзас був ОСОБА_20 , а не ОСОБА_19 . Підпис колишнього Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19 підроблений. Нотаріальне посвідчення виконане від імені ОСОБА_21 - нотаріуса у штаті Арканзас також підроблено. Підпис ОСОБА_21 і дата закінчення його нотаріальної практики не збігаються з нотаріальними записами Державного секретаря штату Арканзас.

Також позивач посилався на те, що ОСОБА_11 не мала та ніколи не оформлювала закордонний паспорт, не виїздила за кордон, в тому числі і до США, а отже, не мала можливості фізично бути присутньою при підписанні довіреності та підписати її.

Також позивач надав відповідль Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 64/Л-232 від 29.01.2016 р., в якій зазначено, що за результатами перевірки інформацію про перетинання державного кордону України у період з 01.01.2014 р. по 27.01.2016 р. громадянкою України ОСОБА_11 не виявлено.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що дії ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є незаконними та протирічили п.7.2 статутів товариств, якими передбачено, що вихід учасника - фізичної особи відбувається на підставі особисто написаної заяви, яка може бути подана до товариства особисто або через представника. Таким чином, написання заяви від імені представника за довіреністю заборонено згідно статутів.

Позивач також посилається на те, що звіривши послідовність дати видачі заяви і протоколів, вбачається, що рішення загальних зборів учасників були винесені передчасно, за добу до нотаріального посвідчення заяви про вихід ОСОБА_11 з товариств, що є порушенням процедури виходу, встановленої п.7.4 статутів.

Як наслідок, всі юридичні дії, здійснені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від імені ОСОБА_11 є недійсними, як і подальші рішення, що приймались відносно товариств.

Звертаючись до суду з даним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.10.2024 р.) ОСОБА_4 зазначає, що належним способом захисту його прав та законних інтересів буде відновлення становища, яке існувало до порушення прав (до видачі довіреностей), скасування державної реєстрації змін у відомостях про юридичну особу, визначення розміру статутного капіталу та часток у статутному капіталі юридичних осіб.

У свою чергу, звертаючись до суду із самостійними вимогами на предмет спору, ОСОБА_16 зазначає, що він є кінцевим бенефіціаром та єдиним законним власником 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Гроссуляр" на підставі Договору купівлі-продажу № 01/20 28.08.2020, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_22 , а предмет спору у справі № 199/4466/18 свідчить про протиправне заволодіння третіми особами часткою ОСОБА_23 у ТОВ "Гроссуляр", як єдиного законного власника даної частки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача та третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору, вказав, що ОСОБА_11 не підписувала ані довіреність від 06.05.2014 р., видану від її імені на ім`я ОСОБА_7 , посвідчену державним нотаріусом штату Арканзас ОСОБА_21, апостильовану підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19, ані довіреність від 06.05.2014 р., видану від її імені на ім`я ОСОБА_5 , посвідчену державним нотаріусом штату Арканзас ОСОБА_21, апостильовану підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19.

Однак колегія суддів не погоджується із відповідним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 1 ст.16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач посилається на те, що він на підставі заповіту від 02.10.2015 набув право на частки статутному капіталі ТОВ "Райфорд", одноособовим учасником якого була ОСОБА_11 , яка мала 100% частку у статутному капіталі, що складає 140000,00 грн., та частки в статутному капіталі ТОВ "Гроссуляр", одноособовим учасником якого була ОСОБА_11 , яка мала 100% частку у статутному капіталі, що складає 444000,00 грн.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Частиною п`ятою статті 1254 ЦК України передбачено, що заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

У статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні правочину, які втілюються в трьох рівнях.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

Системний аналіз положень статей 213, 1256 ЦК України дає підстави для висновку, що під час тлумачення змісту заповіту не допускається пошук волі заповідача, яка не знайшла відображення у тексті самого заповіту, а також не допускається внесення змін у зміст заповіту, який є особистим розпорядженням фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Метою тлумачення правочину є з`ясування того, що в ньому дійсно виражено, а не того, що малось на увазі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 335/4131/18.

Як вбачається із змісту заповіту від 02.10.2015, ОСОБА_11 заповіла «все майно рухоме та нерухоме, де б воно не було та з чого б не складалося, і взагалі все те, що буде належати мені на день моєї смерті і на що я за законом матиму право, права та обов`язки, що належать мені на момент складання цього заповіту, а також права та обов`язки, що будуть належати мені на день моєї смерті» ОСОБА_4 .

Колегія суддів зазначає, що зміст заповіту від 02.10.2015 не містить жодної прямої вказівки на частки у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», не визначає їх як окремий об`єкт спадкування та не містить будь-яких індивідуалізуючих ознак, які б дозволяли однозначно встановити волю заповідача щодо їх передачі саме позивачу.

У тлумаченні заповіту колегія суддів враховує, що на момент його складення спірні частки у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр» вже були відчужені заповідачем, а відтак не належали їй на праві власності. За таких обставин заповідач об`єктивно не могла розпорядитися шляхом заповіту майном, яке на момент його складення вже вибуло з її власності.

При цьому, колегія суддів враховує, що у 2014 році, тобто після відчуження часток у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», ОСОБА_11 зверталась із позовними вимогами про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників вказаних Товариств (справи № 904/9282/14, № 904/4241/15, 904/9666/14).

Хоча відповідні судові спори були залишені судами без розгляду, однак сам факт звернення до суду свідчить, що заповідач була достеменно обізнана про припинення за нею права власності на відповідні частки.

А тому, на час складання заповіту від 02.10.2015 ОСОБА_11 усвідомлювала про вибуття із її власності часток у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», а тому мала можливість прямо зазначити у заповіті своє волевиявлення щодо спірних корпоративних прав.

Однак зміст заповіту не містить жодних положень, які б свідчили про намір заповідача заповісти позивачу право на спірні частки у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр».

При цьому сам по собі загальний характер формулювання заповіту про передачу «всього майна» не може бути підставою для висновку, що воля заповідача була спрямована на заповідання саме спірних часток у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», які на той час їй уже не належали, про що заповідачу було достеменно відомо.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 25.02.2026 у справі № 542/790/24, відповідно до статті 213 ЦК України тлумачення правочину має здійснюватися з урахуванням буквального значення його слів і виразів та не може призводити до зміни або доповнення змісту правочину. Суд не наділений повноваженнями включати до заповіту майно, яке заповідач не індивідуалізував ані шляхом зазначення адреси, ані шляхом іншого чіткого способу ідентифікації.

А тому, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.02.2026 у справі № 542/790/24, суд не вправі шляхом тлумачення заповіту змінювати чи доповнювати його зміст, а також робити висновок про включення до складу заповіданого майна об`єктів, які заповідачем прямо не визначені або не можуть бути чітко ідентифіковані зі змісту заповіту.

З цих підстав, враховуючи обізнаність ОСОБА_11 про відчуження спірних часток на момент складення заповіту, колегія суддів вважає, що у даному випадку неможливо дійти висновку, що воля заповідача була спрямована саме на заповідання позивачу права на частки у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», на які посилається позивач як на підставу виникнення у нього корпоративних прав у таких Товариствах.

Колегією суддів також враховано, що нотаріусом постановою від 11.10.2017 було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом щодо часток у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр».

Позивач у поданих поясненнях зазначає, що для вирішення даного спору вирішальним є не факт перебування корпоративних прав у власності спадкодавця на момент відкриття спадщини, а наявність у нього на цей момент права вимоги щодо відновлення порушеного права на частку у статутному капіталі товариства, яка, на переконання позивача, незаконно вибула з його власності, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, приписами статті 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Позивач, обґрунтовуючи своє право на частки у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», посилається на те, що ОСОБА_11 не вчиняла дій на передачу даних часток іншим особам, довіреностей на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які вчиняли юридичні дії щодо часток від її імені, не видавала, а здійснені дії щодо її виключення із товариств є незаконними

Згідно з приписами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами (пункти 1 і 2 частини першої статті 1219 ЦК України).

Тобто особисте немайнове право участі в товаристві припиняється в разі смерті фізичної особи учасника, а спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у товаристві, а лише право на частку в статутному капіталі товариства. Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, проте це не означає автоматичного набуття такими спадкоємцями права участі у товаристві (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №761/27538/17, від 11.09.2019 у справі №392/1213/17, постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №740/2194/15-ц).

Апеляційний господарський суд враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі № 922/2277/19, відповідно до якої від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав.

Отже, особа стає носієм корпоративних прав у товаристві з обмеженою відповідальністю лише з моменту вступу до цього товариства.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач вживав дії на вступ до ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр» згідно приписів Закону України «Про господарські товариства», яке діяло у той момент.

Дійсно, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №392/1213/17 викладено правовий висновок про те, що до спадкоємця учасника товариства, у тому числі й колишнього, переходить, зокрема, право на оскарження рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства, проте корпоративні права лише фактом спадкування ним не набуваються. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 року у справі №761/27538/17.

Водночас, колегія суддів наголошує, що право спадкоємця на оскарження рішень загальних зборів щодо виключення спадкодавця зі складу учасників товариства є похідним від переходу до нього відповідних спадкових прав та може бути реалізоване лише за умови підтвердження того, що саме майнові права на частку у статутному капіталі Товариства увійшли до складу спадщини та перейшли до спадкоємця.

Як було встановлено вище, заповіт від 02.10.2015 не містить прямої вказівки на передачу ОСОБА_11 своїх прав на частки у статутних капіталах ТОВ «Райфорд» та ТОВ «Гроссуляр», що не дозволяє однозначно ідентифікувати їх як предмет спадкування, а також не підтверджує переходу до позивача будь-яких прав щодо зазначених часток у наведених вище Товаристув.

Водночас, з огляду на пояснення сторін, колегія суддів вважає за необхідне дослідити доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги, стосовно незаконності вибуття із власності ОСОБА_11 часток у статутному капіталі Товариств, що є фактичною підставою позову у даній справі.

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи на момент виникнення спірних правовідносин був урегульований статтею 147 ЦК України, положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №914/921/18, від 08.12.2020 у справі №922/1633/18, від 18.05.2021 у справі №903/933/19, від 06.09.2023 у справі № 910/1942/22.

Рішенням загальних зборів ТОВ "Гроссуляр", оформлених протоколом № 1/2014 від 22.08.2014, було погоджено вихід зі складу учасників ОСОБА_11 та прийнято до складу учасників ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частки від 22.08.2014, укладеного ОСОБА_5 , що діяв від імені ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 , відповідно до якого на користь останнього було відчужено частку в статутному капіталі ТОВ "Гроссуляр" в розмірі 100%.

На підставі вказаного рішення було вчинено ряд реєстраційних дій щодо ТОВ "Гроссуляр".

Із протоколу загальних зборів № 1/2014 від 22.08.2014, договору купівлі-продажу від 22.08.2014 та реєстраційної справи вбачається, що ОСОБА_5 від імені ОСОБА_11 укладав договір та приймав участь у загальних зборах на підставі довіреності, яка була посвідчена 06.05.2014 державним нотаріусом ОСОБА_21, штату Арканзас, США та апостильована підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19 .

Поряд з цим, як вбачається з рішення загальних зборів ТОВ "Райфорд", оформленого протоколом № 5/2013 від 23.04.2013, було погоджено вхід до складу учасників ОСОБА_11 , затверджено новий склад учасників (учасник ОСОБА_11 , частка 100%, розмір частки 140000,00 грн.), затверджено статут товариства в новій редакції з пропозицією його подальшої реєстрації.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Райфорд", оформлених протоколом загальних зборів № 07/2014 від 27.05.2014, було прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_6 (заява ОСОБА_6 від 28.05.2014 про добровільний вхід до складу учасників ТОВ "Райфорд" із внеском до статутного капіталу у розмірі 1840000,00 грн.), погоджено вихід зі складу учасників ОСОБА_11 , затверджено склад учасників товариства у кількості однієї особи та визначено частку у статутному капіталі на користь єдиного учасника товариства ОСОБА_6 , якому належить 100% статутного капіталу (розмір частки 1840000,00 грн.), викладено та затверджено статут товариства в новій редакції з пропозицією його подальшої реєстрації.

Із протоколу загальних зборів № 07/2014 від 27.05.2014 та заяви про вихід зі складу учасників ТОВ "Райфорд" від 28.05.2014 вбачається, що ОСОБА_7 від імені ОСОБА_11 підписав заяву про вихід зі складу учасників товариства та приймав участь у загальних зборах на підставі довіреності, яка була посвідчена 06.05.2014 р. державним нотаріусом ОСОБА_21, штату Арканзас, США та апостильована підписом та печаткою Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19 .

В якості обґрунтування підстав того, що ОСОБА_11 не видавала довіреностей на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позивач посилається на те, що він звернувся за правовою допомогою до адвокатського бюро в США, за результатом якої отримав відповідь, згідно якої у 2014 році Державним секретарем штату Арканзас був ОСОБА_20 , а не ОСОБА_19 . Підпис колишнього Державного секретаря штату Арканзас ОСОБА_19 невірний. Нотаріальне завіряння виконане від імені ОСОБА_21 , нотаріуса у штаті Арканзас, також підроблено. Підпис ОСОБА_21 і дата закінчення його нотаріальної практики не збігаються з нотаріальними записами Державного секретаря штату Арканзас.

Колегія суддів критично оцінює наведені позивачем докази на підтвердження тверджень про підроблення довіреностей від 06.05.2014, оскільки наданий ним лист, отриманий за результатами звернення до адвокатського бюро у США, сам по собі не є належним та беззаперечним доказом фальсифікації наведених вище довіреностей або відсутності волевиявлення ОСОБА_11 на їх видачу. Викладені у цьому листі відомості фактично відображають правову позицію та висновки особи, яка його підготувала, однак не є відповіддю або рішенням компетентного державного органу чи суду, яким було б встановлено факт підроблення документа.

Більше того, доданий до матеріалів справи лист секретаріату штату Арканзас, на який посилається позивач, також не може бути визнаний безумовним та достовірним доказом відповідних обставин. Як вбачається із матеріалів справи, вказаний документ не містить власноручного підпису уповноваженої посадової особи, кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів автентифікації, які б дозволяли достовірно встановити його походження, особу, яка його склала, а також підтвердити, що наведені у ньому відомості походять саме від компетентного державного органу.

За таких обставин сам по собі зміст зазначеного листа не може вважатися достатнім доказом того, що довіреності від 06.05.2014 є підробленими або що ОСОБА_11 не видавала їх на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

При цьому колегія суддів звертає увагу, що встановлення факту підроблення офіційного документа потребує дослідження належних, допустимих та достовірних доказів у їх сукупності. Натомість надані позивачем документи не можуть вважатись тими доказами, які фактично підтверджують фальсифікацію (підробку) довіреностей, виданих на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

З викладених вище обставин, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами того, що довіреності від 06.05.2014 є підробленими або що ОСОБА_11 не видавала їх на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр», яке оформлене протоколом загальних зборів №1/2014 від 22 серпня 2014 року, договору купівлі-продажу 100 % частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр», укладений 22 серпня 2014 року між ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 , та похідних вимог про скасування державної реєстрації змін у відомостях про Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРОССУЛЯР» та визначення розміру та часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссуляр» в розмірі 444 000, 00 грн.

З цих підстав також не підлягає задоволенню позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсними односторонніх правочинів - заяви ОСОБА_11 від 28.05.2014 про вихід зі складу учасників ТОВ «Райфорд» та заяви ОСОБА_6 від 28.05.2014 про вступ до складу учасників ТОВ «Райфорд» із внеском до статутного капіталу, а також про визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Райфорд» у сумі 1 840 000,00 грн, колегія суддів додатково зазначає, що належним відповідачем за такими вимогами має виступати саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Райфорд», як юридична особа, права та діяльність якої безпосередньо стосуються заявлених позовних вимог. Натомість позивач пред`явив зазначені вимоги до фізичних осіб/юридичних осіб, які були в минулому учасниками такого товариства, тоді як ТОВ «Райфорд» не залучено до участі у справі як відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17, від 11.08.2020 у справі № 904/1966/19 та від 14.01.2021 у справі № 911/3156/19, відповідно до якої відповідачем у спорах щодо оскарження рішень органів управління товариства та правочинів, пов`язаних зі зміною складу його учасників, має бути саме господарське товариство, як юридична особа, а не його учасники, оскільки відповідні правові наслідки виникають саме для товариства.

Учасники господарського товариства не є належними відповідачами у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів чи інших правочинів, зокрема і заяв про вихід зі складу, оскільки відповідні рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

При цьому, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд» колегією суддів враховано, що згідно із відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань воно було припинено 28.10.2015, номер запису: 12241170023032256, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 13.10.2015 у справі № 904/1595/15.

Так, згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.08.2024 у справі № 910/16421/21 (910/14631/22).

Тобто, фактично вказані вимоги стосуються юридичної особи, яка була ліквідована ще до подачі даної справи до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Києва у 2018 році.

При цьому, колегією суддів враховується, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2018 у справі № 199/4466/18 на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_4 в частині позовних вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд», оскільки останнє було припинено як юридична особа 28.10.2015.

А тому суд першої інстанції фактично безпідставно розглянув позовні вимоги, заявленої до юридичної особи, яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача та була припинена 28.10.2015.

За таких обставин, враховуючи, що наведені вище позовні вимоги стосуються прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Райфорд», яке відповідно до усталеної практики Верховного Суду мало бути відповідачем у даній категорії спорів, однак на момент звернення позивача до суду вже було припинене як юридична особа та не могло бути учасником судового процесу, колегія суддів доходить висновку, що наведені обставини є самостійною та достатньою підставою, незалежно від викладеного вище, для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними заяви ОСОБА_11 від 28.05.2014 про вихід зі складу учасників ТОВ «Райфорд», заяви ОСОБА_6 від 28.05.2014 про вступ до складу учасників ТОВ «Райфорд» із внеском до статутного капіталу, а також про визначення розміру статутного капіталу зазначеного товариства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі № 199/4466/18 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовів позивача третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

А тому, оскільки суд апеляційної інстанції, за результатом розгляду справи прийняв нове рішення, згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України він здійснює новий розподіл судових витрат шляхом покладення на позивача та третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, витрати зі сплати судового збору за подачу позовів та апеляційної скарги.

При цьому, судом апеляційної інстанції до ухвалення судового рішення по суті позовних вимог було виявлено недоплату судового збору за подачу позовів позивачем та третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору.

Так, як вбачається із заявлених позовних вимог, зокрема, з урахуванням заяви від 08.10.2024 про зміну предмету позову, яка була прийнята судом, позивачем було заявлено, з урахуванням вимог про скасування реєстраційних дій, 18 позовних вимог немайнового характеру.

Аналогічним чином, третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору було заявлено 13 вимог немайнового характеру.

Колегія суддів наголошує, що кожна заявлена позивачем та третьою особою із самостійними вимогами щодо предмета спору вимога про скасування окремої реєстраційної дії є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, оскільки спрямована на оскарження індивідуального рішення державного реєстратора, яке оформлене окремим записом у Єдиному державному реєстрі та породжує самостійні юридичні наслідки.

Незважаючи на те, що такі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві та стосуватися одного й того самого суб`єкта, кожна з них має окремий предмет судового розгляду, потребує самостійної правової оцінки та вирішення судом. Відтак кожна вимога про скасування окремої реєстраційної дії є окремою вимогою немайнового характеру, за подання якої судовий збір підлягає сплаті окремо у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

А тому, з огляду на кількість позовних вимог та порядок його сплати, враховуючи, що позов у даній справі було подано у 2018 році до загального суду, з урахуванням приписів ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» обґрунтованим розміром судового збору, який підлягав сплаті, є 12 686,40 грн за 18 позовних вимог немайнового характеру.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 849,60 грн, а тому слід стягнути з позивача в дохід Держави судовий збір у розмірі 6 836,80 грн, як недоплачену суму за вимоги немайнового характеру.

В той же час, з огляду на подачу третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору позову у 2025 році, з урахуванням приписів ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» обґрунтованим розміром судового збору, який підлягав сплаті, є 31 491,20 грн за 13 позовних вимог немайнового характеру (з урахуванням з урахуванням коефіцієнта зменшення розміру судового збору за подачу позову в електронному вигляді).

При подачі позову третьою особою із самостійними вимогами щодо предмету спору сплачено судовий збір у розмірі 12 112,00 грн, а тому слід стягнути з позивача в дохід Держави судовий збір у розмірі 19 319,20 грн, як недоплачену суму за вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі № 199/4466/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі № 199/4466/18 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовити.

3. Витрати зі сплати судового збору за подачу позовів та апеляційної скарги покласти на позивача та третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а саме:

стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 ) 15 223,68 грн судового збору за подачу апеляційної скарги;

стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_7 ) 47 236,80 грн судового збору за подачу апеляційної скарги;

стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в дохід Державного бюджету України 6 836,80 грн недоплаченого судового збору за подачу позову;

стягнути з ОСОБА_9 (Сполучені Штати Америки, АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в дохід Державного бюджету України 19 319,20 грн недоплаченого судового збору за подачу позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 199/4466/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 22.07.2026

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua