Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №916/2294/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2294/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

при секретарі судового засідання: Чеголі Є.О.

за участю представників учасників справи:

Арбітражний керуючий Дудкін Роман Анатолійович – особисто

від ТОВ "ЧАСОПИС ПЛЮС" – адвокат Желізняк Ксенія Олександрівна

від ТОВ "Дакорт" – адвокат Ляшко Олександр Віталійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС"

на постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 (повний текст складено та підписано 13.02.2026, суддя Грабован Л.І.)

у справі №916/2294/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" в сумі 11 629 250,00 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича.

Ухвалою попереднього засідання від 10.02.2025 Господарський суд Одеської області визнав грошові вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" в сумі 43 846 584,80 грн., як вимоги забезпечені іпотекою майна боржника та визначив розмір і перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", схвалений зборами кредиторів від 06.03.2025, що оформлене протоколом №1 від 06.03.2025, введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" 07.01.2026, керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

Ухвалою від 03.09.2025 замінено кредитора Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" у справі №916/2294/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел".

Постановою Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 по справі №916/2294/24 визнано банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців, а саме до "09" лютого 2027 року, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" призначено арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича тощо.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що розглянувши клопотання голови комітету кредиторів, подане у порядку ч.5 ст. 57 КУзПБ про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, суд встановив його правомірність та обґрунтованість.

Щодо вимоги ТОВ “Часопис плюс”, викладеної в клопотанні про дострокове припинення санації і відкриття ліквідаційної процедури та в доповненнях до нього щодо відсторонення арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. від виконання повноважень, суд першої інстанції зазначив, що дослідженням обставин щодо проведення процедури санації, організації та проведення зборів кредиторів спростовані доводи щодо порушень керуючим санацією вимог Кодексу. Доводи щодо його упередженості не підтверджені документально, ґрунтуються на припущеннях.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "ЧАСОПИС ПЛЮС" з апеляційною скаргою в якій просить:

- постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі № 916/2294/24 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - скасувати в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича;

- призначити ліквідатором боржника у справі №916/2294/24 ТОВ «Фірма «Корабел» арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.

Узагальнюючі доводи за апеляційною скаргою є наступними:

- висновки суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. вимогам КУЗПБ, здійснені за не з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: обставин щодо фактичних порушень та недобросовісних дій арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. під час здійснення ним повноважень керуючого санацією Боржника;

- поза увагою суду першої інстанції залишено доводи ТОВ "ЧАСОПИС ПЛЮС" з приводу надання необґрунтованих переваг ТОВ «АІТ-76», як інвестору за Планом санації, що свідчить про лобіювання арбітражним керуючим його інтересів, а не діяльність в інтересах кредиторів чи Боржника і суперечить меті судової процедури санації;

- в оскаржуваній постанові судом, взагалі не надано оцінки доводам ТОВ «Часопис Плюс» щодо недобросовісності дій арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., який знав про те, що на рахунки та майно Боржника накладено арешти в рамках кримінального провадження, однак не довів таку інформацію до відома кредиторів;

- судом першої інстанції не взято до уваги наявність порушення процесуального порядку подання клопотання про продовження строку санації з протоколом зборів кредиторів і повторне проведення зборів кредиторів після закінчення строку санації;

- також в оскаржуваній постанові взагалі не надав оцінки діям арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. щодо не допуску до голосування заставного кредитора ТОВ «Часопис Плюс» з питань схвалення Плану санації;

- судом в оскаржуваній постанові неправильно оцінені дії арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. на предмет проведення зборів кредиторів Боржника з вирішення питання про обрання наступної судової процедури поза визначеним судом строком процедури санації на предмет їх добросовісності, розсудливості та з метою, з якою ці права та обов`язки надано;

- процесуальна поведінка керуючого санацією Дудкіна Р.А. в цій справі суперечила меті судової процедури санації, призводила до необґрунтованого її затягування і фактично поставила під загрозу можливість задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника у встановленому законодавством порядку, що робить підставним висновок, що ним не будуть належно виконуватись обов`язки ліквідатора;

- судом при ухваленні оскаржуваної постанови не повною мірою реалізовано принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. у провадженні у цій справі про банкрутство.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 відкрито апеляційне провадження по цій справі та призначено справу до розгляду на 29.04.2026.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу в якому арбітражний керуючий Дудкін Р.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Так, на переконання арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» належними доводами, аргументами та доказами не доведено обґрунтованих підстав для скасування постанови Господарського суду Одеської області від 11.02.2026.

У зв`язку з оголошенням у м. Одесі повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №916/2294/24 призначене на 29.04.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 29.04.2026 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання у справі №916/2294/24, з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" на постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 відбудеться – 27.05.2026.

З огляду на перебування судді член-колегії Принцевської Н.М. з 27.05.2026 по 30.05.2026 у відрядженні, судове засідання у цій справі призначене на 27.05.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 25.05.2026 повідомлено учасників справи, що наступне судове засідання у справі №916/2294/24, з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" на постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 відбудеться – 24.06.2026.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 у справі №916/2294/24 оголошено перерву до 16.07.2026.

Під час судового засідання від 16.07.2026 представник апелянта підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

ТОВ "Дакорт" та арбітражний керуючий надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами та вимогами апеляційної скарги, просять залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як зазначалося раніше, постанова Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 по цій справі оскаржується ТОВ "ЧАСОПИС ПЛЮС" лише в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. та відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А.М., у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України, переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел", схвалений зборами кредиторів від 06.03.2025, що оформлене протоколом №1 від 06.03.2025, введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" та керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" призначено арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

У листопаді 2025 ТОВ “ЧАСОПИС ПЛЮС” звернулось до Господарського суду Одеської області із клопотанням в якому, зокрема, просило відсторонити арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. від виконання повноважень та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А.М. із вказівкою на невиконання керуючим санацією Дудкіним Р.А. своїх повноважень щодо скликання зборів кредиторів для внесення змін до плану санації; перевищення ним своїх повноважень, дію в інтересах інвестора, звернення до суду із клопотанням про внесення змін до плану санації без їх погодження кредиторами на зборах. За твердженням кредитора, у нього є обґрунтовані сумніви, що вказаний арбітражний керуючий в разі зміни судової процедури щодо боржника виконуватиме свої повноваження належним чином.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд вирішив призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. та відхилив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А.М.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, доводи та вимоги учасників справи, дійшла наступних висновків.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

За змістом статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Керуючий санацією - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 КУзПБ).

Відповідно до ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 4-1) на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати відомості, документи та інформацію щодо виконання повноважень із здійснення судової процедури; 5) подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до правоохоронних органів, органів, спеціально уповноважених у сфері протидії корупції, та Служби безпеки України повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Частиною 3 ст. 28 КУзПБ визначено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи; 7) щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років; 8) за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого;

2) зловживання правами арбітражного керуючого;

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого;

5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів;

6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав.

Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень має містити кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення для виконання повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень (абзац четвертий частини 4 статті 28 КУзПБ).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 31.05.2022 у справі № 904/7678/15 законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень:

- за заявою самого арбітражного керуючого - абз. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ;

- за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі - абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ;

- за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав - абз. 3 ч. 4 ст. 28 КУзПБ.

За правовим висновком палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, наведеним у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, чи встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення.

Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1) - 6) абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.

Обґрунтовуючи необхідність відсторонення арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. від повноважень керуючого санацією боржника та призначення в цій справі іншого арбітражного керуючого, ТОВ «Часопис Плюс» послалось на сукупність дій арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. під час виконання ним повноважень керуючого санацією боржника, які свідчать про його недобросовісну поведінку.

Зокрема, ТОВ «Часопис Плюс» зазначило про надання необґрунтованих переваг ТОВ «АІТ-76», як інвестору за Планом санації, що свідчить про лобіювання його інтересів, а не діяльність в інтересах кредиторів чи боржника і суперечить меті судової процедури санації.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, в силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

З змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б (910/12422/20)). Аналогічний стандарт доказування застосувала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц; п.9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).

У даному випадку, стверджуючи про те, що арбітражний керуючий Дудкін Р.А. діяв в інтересах та надавав переваги ТОВ «АІТ-76», як інвестору за Планом санації, ТОВ «Часопис Плюс» не надало жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Так, згідно з Планом санації, схваленим зборами кредиторів ТОВ Фірма «Корабел» та затвердженим ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025, метою Плану санації було визначення заходів, здійснення яких призведе до погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності ТОВ Фірма «Корабел».

Зокрема, з урахуванням пропозицій інвестора – ТОВ «АІТ-76», Планом санації передбачались заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та погашення вимог кредиторів, зокрема, шляхом збільшення статутного капіталу ТОВ Фірма «Корабел» за рахунок коштів, отриманих від інвестора в якості внесення до статутного капіталу суми 12 188 118,40 грн.

На виконання Плану санації, у визначений місячний строк з дня його затвердження господарським судом, інвестором ТОВ «АІТ-76» на спеціальний рахунок ТОВ Фірма «Корабел» було перераховано грошові кошти у сумі 500 000,00 грн, що не заперечується ТОВ «Часопис Плюс».

Однак, у визначений строк інвестором не було внесено решту коштів на виконання затвердженого судом Плану санації.

Натомість, 03.10.2025 на адресу керуючого санацією від інвестора ТОВ «АІТ-76» надійшло звернення від 03.10.2025 за № 76 відповідно до якого інвестором висловлено прохання подати до господарського суду клопотання про продовження строку виконання Плану санації, яке було обґрунтоване розглядом судом справи №916/2294/24(916/3348/25) про визнання недійсними договорів іпотеки зі змінами, за наслідками розгляду якої може бути визнано недійсними договори іпотеки, якими обґрунтовані вимоги забезпеченого кредитора, погашення вимог якого передбачено планом санації.

06.10.2025 на підставі абз.5 п.1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ керуючим санацією до Господарського суду Одеської області було подано клопотання про продовження до 07.01.2026 виконання Плану санації в частині внесення ТОВ «АІТ-76» коштів в сумі 11 629 250,00 гривень у якості внеску до статутного капіталу ТОВ Фірма «Корабел» з метою погашення вимог кредитора четвертої черги ТОВ «Дакорт».

Колегія суддів зазначає, що згідно з статтею 1 КУзПБ банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до положень КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації - від латинського "sanare", що означає "видужання", "оздоровлення".

Таким чином, процедура санації передбачає винайдення економічного рішення щодо певного способу поєднання та використання наявних у боржника та залучених активів (нерухоме майно, грошові кошти, майнові права тощо) з метою забезпечення фінансово-господарського оздоровлення та визначення найбільш ефективного способу погашення існуючої кредиторської заборгованості, а також недопущення банкрутства.

Як вже було вказано вище, пунктом 5.1. розділу 5 Плану санації передбачалось, що інвестор ТОВ «АІТ-76» зобов`язувався внести кошти частинами в сумі 12 188 118,40 гривень на рахунок ТОВ Фірма «Корабел» протягом шести місяців з дня затвердження Плану санації господарським судом. При цьому, кошти в розмірі 500 000,00 гривень мали бути перераховані протягом місяця.

На виконання Плану санації, у визначений місячний строк інвестором на спеціальний рахунок ТОВ Фірма «Корабел» було перераховано грошові кошти у сумі 500 000,00 грн.

Відповідно, отримавши від ТОВ «АІТ-76», до завершення строку внесення коштів інвестором на рахунок боржника, клопотання про продовження строку виконання Плану санації, арбітражний керуючий діяв саме в інтересах кредиторів та розраховав на внесення решти коштів від інвестора.

При цьому, слід зауважити, що питання продовження заходів щодо виконання плану санації в частині внесення інвестором коштів до 07.10.2025 стосувалось виключно прав та інтересів кредитора ТОВ «Дакорт», оскільки саме на задоволення його кредиторським вимог передбачалось спрямовування коштів інвестора згідно Плану санації.

В той же час, ТОВ «Дакорт» жодних заперечень проти клопотання про продовження строку виконання Плану санації висловлено не було, а навпаки, кредитором клопотання підтримувалось.

До того ж, колегія суддів зазначає, що 29.12.2025 відбулися збори кредиторів ТОВ Фірма «Корабел» за результатами проведення яких зборами кредиторів були прийняті рішення:

1. Схвалити зміни до плану санації ТОВ Фірма «Корабел», схваленого зборами кредиторів 06.03.2025, що оформлене протоколом №1 від 06.03.2025, та затвердженого ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 у справі № 916/2294/24, у редакції, запропонованій керуючим санацією ТОВ Фірма «Корабел», арбітражним керуючим Дудкіним Р.А.;

2. Звернутись до Господарського суду Одеської області з клопотанням про схвалення (затвердження) змін до плану санації ТОВ Фірма «Корабел», схвалених зборами кредиторів ТОВ Фірма «Корабел» 29.12.2025 (протокол №2 від 29.12.2025), та продовження строку процедури санації ТОВ Фірма «Корабел» і повноважень керуючого санацією, арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., у справі про банкрутство № 916/2294/24 на шість місяців з дня затвердження господарським судом змін до плану санації;

3. Уповноважити на подання клопотання до Господарського суду Одеської області керуючого санацією, арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

На виконання протокольного рішення зборів кредиторів від 29.12.2025 керуючим санацією 05.01.2026 до господарського суду було подано клопотання про схвалення (затвердження) змін до Плану санації ТОВ Фірма «Корабел», схвалених зборами кредиторів 29.12.2025, та продовження строку процедури санації.

В той же час, на вимогу кредитора ТОВ «Дакорт» від 08.01.2026 керуючим санацією було організовано проведення зборів кредиторів ТОВ Фірма «Корабел» на 21.01.2026.

21.01.2026 відбулись збори кредиторів ТОВ Фірма «Корабел» за результатами проведення яких було прийнято, зокрема, рішення:

1. Звернутись до Господарського суду Одеської області з клопотанням про припинення процедури санації у справі про банкрутство № 916/2294/24, визнання ТОВ Фірма «Корабел» банкрутом і відкриття у справі про банкрутство ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором ТОВ Фірма «Корабел» арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.

Зважаючи на те, що клопотання керуючого санацією від з 06.10.2025 не було розглянуто господарським судом, з незалежних від жодної із сторін причин, та враховуючи сплив строку до якого було висловлено прохання продовжити виконання плану санації й, відповідно, втратою доцільності його розгляду, ухвалою господарського суду від 09.01.2026 клопотання керуючого санацією від 06.10.2025 № 02-01/217 про продовження строку виконання плану санації було залишено без розгляду.

Вищенаведене, на переконання колегії суддів свідчить про безпідставність та необґрунтованість доводів ТОВ «Часопис Плюс» про затягування процедури санації Боржника та загрозу можливість задоволення вимог кредиторів, оскільки як вже було вказано вище саме санація є пріоритетною процедурою банкрутства, та арбітражний керуючий, за наявності частково виконання інвестором своїх зобов`язань, діючи в інтересах кредиторів, обґрунтовано розраховував на подальше виконання ТОВ «АІТ-76» взятих на себе зобов`язань.

Колегія суддів залишає поза увагою доводи ТОВ «Часопис Плюс», які стосуються необґрунтованості звернення Інвестора № 76 від 03.10.2025, в якому останній просив продовжити йому строк виконання взятих на себе за Планом санації зобов`язань, оскільки наразі судом не вирішується питання щодо (не)продовження строку виконання плану санації, внесення до нього змін тощо, та відповідно дій(бездіяльності) учасників справи щодо розгляду такого звернення.

Щодо посилання ТОВ «Часопис Плюс» на те, що вже станом на дату проведення зборів кредиторів Боржника 29.12.2025 (в рамках процедури санації) і ТОВ «Дакорт» і арбітражному керуючому було достеменно відомо про обставини існування арештів та заборон, як таких, що унеможливлюють продовження строку санації, однак, вони умисно ввели в оману суд та ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС», не повідомивши про них і голосували за продовження строку санації, колегія суддів зазначає таке.

За твердженням ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС», на підставі ухвал Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.12.2025 у справі №490/9620/25 було накладено арешти на рахунки Боржника, ТОВ «Дакорт» та Інвестора за Планом санації - ТОВ «АІТ-76».

Однак, колегія суддів зазначає, що копії таких ухвал, що були надані ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» разом із клопотанням від 28.01.2026, не містять жодних посилань на те, що арбітражний керуючий Дудкін Р.А. був учасником проваджень в межах яких накладено арешти, йому направлялись такі ухвали тощо.

Відтак, твердження ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» про обізнаність, станом на час проведення зборів кредиторів Боржника 29.12.2025, арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. про наявність вищевказаних ухвал про арешт, та відповідно умисне приховування такої інформації від кредиторів, є лише суб`єктивною думкою та припущенням товариства.

Щодо посилання ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» на порушення процесуального порядку подання клопотання про продовження строку санації від 05.01.2026 з протоколом зборів кредиторів від 29.12.2025 і повторне проведення зборів кредиторів після закінчення строку санації, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 57 КУзПБ визначено, що за 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов`язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

Як свідчать наявні матеріали справи, листом від 22.12.2025 за № 02-01/290 керуючим санацією було повідомлено кредиторів та інвестора про дату та час проведення зборів кредиторів ТОВ Фірма «Корабел».

Відповідно, на виконання вимог ч.1 статті 57 КУзПБ арбітражним керуючим Дудкіним Р.А. було організовано проведення зборів кредиторів за 15 днів (22.12.2025) до закінчення строку процедури санації (07.01.2026).

Також, на виконання ч.1 статті 57 КУзПБ, до повідомлення від 22.12.2025 керуючим санацією було додано звіт керуючого санацією від 22.12.2025 № 02-01/289 та додатки до нього.

У відповідності до ч.4 статті 57 КУзПБ звіт керуючого санацією має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації.

Збори кредиторів ТОВ Фірма «Корабел», на яких було розглянуто звіт керуючого санацією, було проведено 29.12.2025, про що свідчить протокол засідання зборів кредиторів № 2 від 29.12.2025.

Отже, на виконання вимог ч.4 статті 57 КУзПБ звіт керуючого санацією було розглянуто зборами кредиторів не пізніше 10 днів (29.12.2025) з дня його надходження (22.12.2025).

Відповідно до положень ч.5 статті 57 КУзПБ за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про: закриття провадження у справі у зв`язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Частиною 5 статті 57 КУзПБ передбачено,, що прийняття зборами кредиторів, зокрема, рішення про схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації відбувається одночасно з розглядом звіту керуючого санацією та за наслідками розгляду такого звіту, що оформлюється відповідним протокольним рішенням зборів кредиторів.

При цьому, згідно ч.7 статті 57 КУзПБ звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п`яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду.

Як зазначалось, звіт керуючого санацією було розглянуто зборами кредиторів 29.12.2025. Таким чином, відповідно до положень ч.7 статті 57 КУзПБ звіт керуючого санацією та протокол зборів кредиторів мав бути поданий до Господарського суду Одеської області не пізніше 03.01.2026, що припадало на вихідних не робочий день.

Згідно з ч.4 статті 118 ГПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Звіт керуючого санацією та протокол зборів кредиторів від 29.12.2025 було подано керуючим санацією до Господарського суду Одеської області у перший після вихідного дня робочий день - 05.01.2026, разом з клопотанням про схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації (на подання якого збори кредиторів уповноважили саме керуючого санацією).

З огляду на наведене, твердження ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» про порушення керуючим санацією порядку подання клопотання про продовження санації, не знайшли свого підтвердження, та спростовуються наявними матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим обрахування ТОВ «ЧАСОПИС ПЛЮС» строків на подання клопотання про внесення змін до Плану санації, виходячи із приписів ч. 6 ст. 52 КУзПБ, з огляду на таке.

Положеннями ст. 52 КУзПБ визначено порядок розгляду плану санації кредиторами, зокрема ч. 6 ст. 52 КУзПБ визначено, що план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду протягом одного робочого дня після проведення голосування.

Відповідно, строки визначено вищевказаними приписами ч. 6 ст. 52 КУзПБ стосуються саме первинного розгляду Плану санації, а не внесення до нього змін.

Натомість, саме ст. 57 КУзПБ врегульовано строки розгляду звіту керуючого санацією та вирішення питання про подальших дій процедури банкрутства.

Так, за приписами ч. 3 ст. 57 КУзПБ одночасно із звітом керуючий санацією вносить одну з пропозицій, зокрема звернення до господарського суду з клопотанням про затвердження схвалених зборами кредиторів змін до плану санації та продовження строку процедури санації. При цьому, такий звіт, як вже було наголошено вище, подається за 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, що й було здійснено у даному випадку.

Спростовуються наявними матеріалами справи й твердження ТОВ «Часопис Плюс» про недобросовісну поведінку арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., яка на думку товариства полягає у тому, що після заперечень поданих ТОВ «Часопис Плюс», арбітражний керуючий всупереч тому, що ним вже з клопотанням від 05.01.2026 подано до суду звіт керуючого санацією з протоколом зборів кредиторів від 29.12.2025, де кредитори проголосували і щодо затвердження звіту, і щодо внесення змін до Плану санації (продовження її строку), - надіслав кредиторам повідомлення від 08.01.2026 про скликання зборів кредиторів Боржника на 21.01.2026 вже з іншим порядком денним

Як вже було вказано вище, 08.01.2026 збори кредиторів організовувались керуючим санацією на 21.01.2026 на письмову вимогу кредитора ТОВ «Дакорт».

Зі змісту з протоколу №3 засідання комітету кредиторів від 21.01.2026 вбачається, що представник ТОВ «Дакорт», зазначив, що після зборів кредиторів, які були проведені та прийнято рішення за наслідками розгляду звіту керуючого санацією 29.12.2025 року було встановлено ряд обставин, які унеможливлюють або значно ускладнюють можливість реалізації змін до плану санації, які було схвалено на зазначених зборах. Серед тих обставин зазначались як обставини заінтересованості ТОВ «Часопис плюс», так і щодо неправильного відображення голосування зазначеного кредитора в протоколі зборів кредиторів, так об`єктивні чинники, які унеможливлюють продовження виконання плану санації у строк який було вирішено зборами кредиторів продовжити процедуру санації. Представником зазначено, що він погоджується з доводами ТОВ «Часопис плюс», що клопотання щодо заінтересованості не вирішено судом, тому воно не є об`єктивною перешкодою для продовження процедури санації і виконання плану санації у встановлений строк, так і ця обставина не встановлена судом, відтак вона не може враховуватись під час підрахунку голосів на зборах кредиторів.

Представник ТОВ «Дакорт» зауважив, що проте існують об`єктивні обставини, які унеможливлюють проведення процедури санації у строк визначений змінами до плану санації, враховуючи заходи, які передбачені планом санації та змінами до плану санації, а саме заборона реєстраційних дій на корпоративні права боржника, а також наявність арешту, накладеного на рахунок боржника для проведення санації в кримінальному провадженні. Невідомо скільки може тривати арешт цього рахунку і невідомо скільки може тривати заборона на вчинення реєстраційних дій щодо корпоративних прав. За таких обставин виконання плану санації у строк на який було вирішено продовжити процедуру санації є нереалістичним, у зв`язку з чим є доцільним перехід до ліквідаційної процедури та вирішення питання щодо кандидатури ліквідатора та про звернення з відповідним клопотанням до господарського суду.

Представник ТОВ «Дакорт» запропонував за наслідками розгляду звіту керуючого санацією звернутись до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, введення ліквідаційної процедури та визначення кандидатури ліквідатора Дудкіна Романа Анатолійовича та звернення до Господарського суду Одеської області з відповідним клопотанням.

З огляду на наведене, саме ТОВ «Дакорт», а не арбітражний керуючий Дудкін Р.А. було, як ініціатором проведення зборів кредиторів, так й звернення до суду із клопотання про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Щодо посилання ТОВ «Часопис Плюс» на не допуск його до голосування з питань схвалення Плану санації, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до загальних положень, визначених статтею 48 КУзПБ, учасниками зборів кредиторів боржника є конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, вимоги яких визнані господарським судом за результатами попереднього засідання. У зборах кредиторів боржника, зокрема, може брати участь із правом дорадчого голосу арбітражний керуючий. Збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів Збори кредиторів можуть проводитися в режимі відеоконференції. Носій відеозапису відеоконференції є обов`язковим додатком до протоколу зборів кредиторів. Протокольне рішення зборів кредиторів підписується арбітражним керуючим, а в разі проведення зборів кредиторів без участі арбітражного керуючого - кредитором, обраним головою зборів кредиторів.

Таким чином, на арбітражного керуючого у справі про банкрутство покладено лише організацію та проведення зборів кредиторів, а не прийняття рішень та вирішення питань, які розглядаються на зборах кредиторів, оскільки арбітражний керуючий має на зборах кредиторів дорадчий голос.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 КУзПБ прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

При цьому, зі змісту протоколу №2 засідання комітету кредиторів від 29.12.2025 вбачається, що ТОВ «Дакорт» наголошувалось на тому, що вимоги забезпеченого кредитора ТОВ «Часопис плюс» в будь-якому разі підлягають задоволенню за рахунок майна ТОВ Фірма «Корабел», що є предметом забезпечення, й загальний порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, а саме шляхом продажу майна боржника, не залежить від судової процедури, яка б застосовувалась до боржника, як то процедура санації чи процедура ліквідації. Тому права та інтереси забезпеченого кредитора ТОВ «Часопис плюс» в питанні внесення змін до Плану санації жодним чином не порушуються, оскільки, згідно запропонованих змін до Плану санації, розмір та порядок задоволення вимог забезпеченого кредитора за Планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

ТОВ «Дакорт» зазначалось, що забезпечений кредитор ТОВ «Часопис плюс» має більш гарантоване право щодо обсягу задоволення своїх вимог, на відміну від ТОВ «Дакорт», задоволення вимог якого залежать від продовження виконання Плану санації та отримання коштів від інвестора ТОВ «АІТ-76», тому внесення змін до Плану санації та продовження процедури санації у справі є важливим для кредитора задля недопущення порушень його майнових прав та інтересів.

ТОВ «Дакорт» було акцентовано увагу на положення абзацу 2 частини 3 статті 52 КУзПБ, відповідно до змісту якої у голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

Відтак, як вбачається зі змісту протоколу №2 засідання комітету кредиторів від 29.12.2025, саме за ініціативи ТОВ «Дакорт», ТОВ «Часопис Плюс» було віднесено до класу кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

При цьому, слід наголосити на тому, що арбітражний керуючий не є тією особою, яка наділена відповідними повноваженнями щодо голосування з будь-яких питань порядку денного, та як вбачається з протоколу №2 засідання комітету кредиторів від 29.12.2025 не вчиняла таких дій.

А тому, твердженням апелянта про те, що арбітражним керуючим Дудкіним Р.А. вчинено дій щодо недопуску заставного кредитора ТОВ «Часопис Плюс» до голосування на зборах кредиторів 29.12.2025 щодо питання про погодження змін до Плану санації, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними матеріалами справи.

Щодо посилання апелянта на те, що в разі запровадження процедури ліквідації Боржника судом в судовому засідання 09.01.2026, ТОВ «Часопис Плюс», як заставний кредитор могло б розраховувати на реалізацію його заставного майна максимум протягом 3-4 місяців (з урахуванням строку на прийняття майна банкрута у відання ліквідатора) і, відповідно, на задоволення своїх кредиторських вимог, колегія суддів вважає такі доводи лише припущенням, які не підтверджені жодними доказами по справі.

Щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора боржника, судова колегія зазначає таке.

Ч. 1 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Абз. 2 ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).

Відповідно до ч.8 ст.48 КУзПБ, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.

Частиною 9 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів. Невід`ємною частиною протокольного рішення зборів (комітету) кредиторів є реєстр кредиторів станом на дату проведення зборів (комітету) кредиторів.

З огляду на наведені законодавчі приписи, саме комітету кредиторів, а не окремому кредитору, належить право визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення у справі про банкрутство, зокрема й ліквідатора боржника.

При цьому, таке рішення приймається більшістю голосів із відповідним оформленням протокольного рішення комітету кредиторів.

З протоколу № 3 зборів кредиторів ТОВ Фірма “Корабел” від 21.01.2026 вбачається доручення/уповноваження голови комітету кредиторів ТОВ Фірма “Корабел” звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням про припинення процедури санації, про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича.

Суд встановив, що рішення про таку рекомендацію прийнято зборами кредиторів боржника у межах повноважень, визначених п. 6 ч. 5 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відтак, з огляду на наведені законодавчі приписи, запропонована ТОВ «Часопис Плюс» кандидатура арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича на виконання повноважень ліквідатора боржника була обґрунтовано не прийнята та відхилена судом першої інстанції, оскільки як вже було вказано вище, визначення кандидатури арбітражного керуючого, зокрема на виконання повноважень ліквідатора боржника, належить до виключних повноважень саме комітету кредиторів, а не окремого кредитора.

На виконання положень Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий Дудкін Р.А. звернувся до господарського суду із заявою (вх. №3-81/26 від 27.01.2026) про участь у справі про банкрутство, в якій вказано про згоду на призначення його ліквідатором у справі про банкрутство господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" та повідомлено суд, що відповідно до ч.3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства не є заінтересованим у цій справі; не здійснював раніше управління ТОВ Фірма “Корабел”, у тому числі й у період, коли з дня відсторонення від управління товариством минуло не менше трьох років; не має відмови у допуску до державної таємниці, оскільки такий допуск не є необхідним для виконання повноважень; не має реального чи потенційного конфлікту інтересів; не є близькою особою щодо власників (учасників) боржника, керівника боржника, головного бухгалтера та інших осіб, що входять до складу органів управління боржника; не має щодо своєї особи відкритих проваджень у справі про неплатоспроможність та відсутність проваджень у справі про неплатоспроможність з дня закриття яких минуло менше трьох років; не маю наявності підстав, визначених статтею 26 Кодексу України з процедур банкрутства.

Окрім того, повідомлено наявність досвіду та компетентності, організаційних та матеріально-технічних можливостей для здійснення всієї повноти заходів в процедурі ліквідації боржника та належного виконання повноважень арбітражного керуючого; відсутність судимостей за вчинення злочинів та не притягнення до адміністративної відповідальності, якою накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або діяльністю, що прирівнюється до такої діяльності.

До вказаної заяви додано копії: свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), видане Міністерством юстиції України 24.04.2013 за № 865; витягу ФОВА-005498064 з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” щодо ОСОБА_1 станом на 27.01.2026; свідоцтва про підвищення кваліфікації №1412; посвідчення водія серії НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; відомостей про досвід і показники роботи у попередніх справах та у справах про банкрутство, в яких приймає участь арбітражний керуючий Дудкін Р.А.

Також, як було вірно зазначено місцевим господарським судом, арбітражний керуючий Дудкін Роман Анатолійович виконував повноваження керуючого санацією у цій справі, за період виконання ним повноважень скарг на його дії до господарського суду не надходило, комітет кредиторів визнавав його роботу задовільною та такою, що відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про призначення арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел".

Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що порушення під час прийняття оскаржуваного рішення, які наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження.

Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. та відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А.М. (п.п. 1, 6 постанови) відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 по справі №916/2294/24, в частині призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Корабел" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. та відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАСОПИС ПЛЮС" про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Самчука А.М. (п.п. 1, 6 постанови), залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 21.07.2026.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.