Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №643/5898/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2026 року

м. Харків

справа №643/5898/24

провадження №22-ц/818/3075/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» про захист прав споживачів, -

за апеляційною скаргою Акціонерне товариство «Правекс – Банк» на рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 27 січня 2026 року, постановлене суддею Крівцовим Д.А.

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати бездіяльність АТ «Правекс Банк» (відповідач), що виявилася у не проведенні реструктуризації зобов`язань за кредитними договорами: № 616RPUA211940001 від 13.07.2021; № 616RPUA213290001 від 25.11.2021; № 616RPUS202330001 від 20.08.2020; № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021, протиправною; зобов`язати відповідача провести реструктуризацію зобов`язань позивача за кредитними договорами: № 616RPUA211940001 від 13.07.2021; № 616RPUA213290001 від 25.11.2021; № 616RPUS202330001 від 20.08. 2020; № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021 шляхом здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації у відповідності до п. 71 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 27 січня 2026 року позов задоволено. Визнано бездіяльність Акціонерного товариства «Правекс Банк», що виявилася у непроведенні реструктуризації зобов`язань за кредитними договорами № 616RPUA211940001 від 13.07.2021, № 616RPUA213290001 від 25.11.2021, № 616RPUS202330001 від 20.08.2020, № 616RPUS211620001 від 11.06.2021 - протиправною. Зобов`язано Акціонерне товариство «Правекс Банк» провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитними договорами № 616RPUA211940001 від 13.07.2021, № 616RPUA213290001 від 25.11.2021, № 616RPUS202330001 від 20.08.2020, № 616RPUS211620001 від 11.06. 2021 шляхом здійснення всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації у відповідності до п. 7-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Правекс Банк» подало апеляційну скаргу в якій просить, рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що суд невірно визначився з правовідносинами, які склалися між сторонами. Також наголошує, що 03.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Правекс Банк» з заявою про реструктуризацію заборгованості. 21.08.2023 ОСОБА_1 повторно, через відділення Банку звернулась до АТ «Правекс Банк» з заявою під назвою, в якій просила відстрочити оплату кредитних зобов`язань. суму кредитної заборгованості. Дана заява зареєстрована за вхідним номером №887/33 від 21.08.2023. До позовної заяви ОСОБА_1 долучила примірник заяви від 21.08.2023, якою начебто ОСОБА_1 повторно звернулась до АТ «Правекс Банк» з заявою під назвою (про реструктуризацію), в якій просила розстрочити суму кредитної заборгованості. Зазначена заява на адресу відповідача не надходила. У першій Заяві ОСОБА_1 , не виконала обов`язкових вимог, які необхідні для її задоволення, а саме, не вказано РНОКПП, номер паспорта, інформація про зареєстроване та задеклароване місце проживання споживача (Заявника). Також до заяви не додано документи, які передбачені переліком передбаченим у підпункті 8 пункту 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у встановлений законодавством спосіб звернулась до відповідача з заявою про реструктуризацію заборгованості, додавши передбачені законодавством документи.

Отримавши заяву, відповідач не розглянув її, при цьому не висував вимогу про надання таких додаткових (факультативних) документів, як документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї. Фактично вимогу про надання цих документів відповідач висунув вже під час розгляду справи, тобто після звернення позивача до суду з позовом. Незважаючи на те, що вимога про надання додаткових документів (документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї) була висунута відповідачем вже під час розгляду справи, позивач надав відповідачу вказані документи.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Довідки № 887-37 БТ від 14.05.2024, виданої АТ «Правекс Банк», між сторонами були укладені наступні кредитні договори (а.с. 40-41):

1)№ 616RPUS202330001 від 20.08.2020 терміном до 19.08.2025 з лімітом кредитування 130000,00 грн. зі сплатою 18,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 90999,94 грн., заборгованість за відсотками 179,41 грн., прострочена заборгованість відсутня;

2)№ 616RPUS211620001 від 11.06.2021 терміном до 10.06.2021 з лімітом кредитування 55000,00 грн., зі сплатою 18,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 21499,98 грн., заборгованість за відсотками 145,42 грн., прострочена заборгованість відсутня;

3)№ 616RPUA211940001 від 13.07.2021 терміном до 12.07.2026 з лімітом кредитування 115000,00 грн., зі сплатою 18,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 106582,95 грн., заборгованість за відсотками 610,41 грн., прострочена заборгованість відсутня;

4)№ 616RPUA213290001 від 25.11.2021 терміном до 24.11.2026 з лімітом кредитування 100000,00 грн., зі сплатою 17,99 % річних. Станом на 24.02.2022 заборгованість за кредитним договором складала за тілом кредиту 97914,20 грн., заборгованість за відсотками 1447,79 грн., прострочена заборгованість відсутня.

21.08.2023 позивач звернулась до відповідача з заявою про реструктуризацію заборгованості (а.с. 37-39). До заяви були додані копія паспорту та коду, копія витягу з реєстру територіальної громади щодо постійної реєстрації місця проживання позивача, копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія трудової книжки.

Згідно з довідкою з Харківського міського центру зайнятості від 25.01.2023, позивач перебуває на обліку як безробітня з 18.01.2023 по теперішній час (а.с. 19).

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, вона 05.10.2022 звільнена з роботи за угодою сторін. Подальші записи в трудовій книжці відсутні (а.с. 16-18, 42-43).

З Витягу з реєстру територіальної громади міста Харкова від 21.08.2023 вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Відповідно до довідки від 06.06.2023 № 1603-5002800006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

Як вбачається з Виписки банку за період з 01.08.2020 по 09.05.2024, позивач користувалась наданим кредитом та здійснювала періодично платежі на погашення заборгованості (а.с. 20-35).

03.07.2023 позивач також зверталась до відповідача з заявою про реструктуризацію

заборгованості (а.с. 44).

26.02.2025 представник відвідача, посилаючись на перебування в провадженні суду даної справи, звернувся до позивача з приводу надання останньою довідки про склад сім`ї (а.с. 152).

У відповідь на вказане вище звернення представника відповідача, позивач надала письмові пояснення та довідку про зареєстрованих в житловому приміщенні осіб від 13.10.2025, згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та ОСОБА_2 (а.с. 158-161).

16.12.2025 позивач вчергове звернулась до відповідача з заявою про розстрочення сплати заборгованості (а.с. 208-209).

З листа ФОП ОСОБА_3 № 10 від 12.12.2025 вбачається, що позивач працює менеджером з 12.07.2024, оклад становить 9000,00 грн. З 01.05.2025 знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати, так як ФОП ОСОБА_3 призупинив свою діяльність (а.с. 210).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування», цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Статтею 17 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

02.07.2023 набув чинності Закон України №3156-IX від 10.06.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг», яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7-1.

Відповідно до положень пункту 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов`язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та з дотриманням таких умов:

1) договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою);

2) відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження;

3) місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є територія України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) споживач одночасно відповідає таким критеріям:

а) станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг" та станом на дату подання заяви про реструктуризацію у споживача наявне невиконане грошове зобов`язання (прострочене грошове зобов`язання та/або грошове зобов`язання, строк сплати якого не настав) перед кредитором або новим кредитором (далі - кредитор), крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя у зв`язку з виконанням ним зобов`язань споживача;

б) станом на 23 лютого 2022 року у споживача відсутнє прострочене грошове зобов`язання, яке споживач згідно з договором про споживчий кредит зобов`язаний сплатити не пізніше 23 лютого 2022 року, або якщо споживачем внесено кошти на погашення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі простроченої заборгованості, що існувала станом на 23 лютого 2022 року, чи таку прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

5) додатково до критеріїв, зазначених у підпункті 4 цього пункту, споживач на дату подання заяви про реструктуризацію відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

а) державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога, у тому числі виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім`ї;

б) споживач є батьком чи матір`ю багатодітної сім`ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;

в) споживач або член його сім`ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до пунктів 10 - 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а нарахований за три місяці до дати подання заяви про реструктуризацію середньомісячний сукупний дохід споживача та членів його сім`ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому подано заяву про реструктуризацію;

6) реструктуризація грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит здійснюється за заявою про проведення реструктуризації, що подається кредитору у паперовій або електронній формі відповідно до вимог, визначених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", споживачем або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається реєстрованим поштовим відправленням чи електронною поштою;

у заяві про реструктуризацію зазначаються:

прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) споживача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

найменування кредитора (повне або скорочене);

інформація про номер договору (за наявності), дату укладення договору, яким передбачене грошове зобов`язання, про реструктуризацію якого подається заява;

інформація про зареєстроване та задеклароване місце проживання споживача;

контактна інформація споживача та його представника (у разі подання заяви про реструктуризацію представником споживача) (номер телефону, адреса електронної пошти тощо);

інформація про відповідність споживача критеріям, визначеним цим пунктом, які надають право на реструктуризацію грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит;

8) до заяви про реструктуризацію додаються такі документи:

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для споживача, який покинув місце постійного проживання, розташоване на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України);

документи, що підтверджують постійне місце проживання на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї - на вимогу кредитора);

посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, надане відповідно до пунктів 10 - 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (за наявності).

Документи, що додаються до заяви про реструктуризацію, надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в належним чином посвідчених копіях;

9) у разі ненадання споживачем необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 8 цього пункту, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації на умовах, визначених цим пунктом;

10) заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про реструктуризацію інформації. Подання недостовірних відомостей у заяві про реструктуризацію та документах, що додаються до неї, є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Правочин щодо реструктуризації грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит, укладений на підставі поданої заявником неправдивої інформації, є нікчемним;

11) реструктуризація грошових зобов`язань за договорами про споживчий кредит не здійснюється відповідно до цього пункту за наявності хоча б однієї з таких ознак:

усі зобов`язання за договором про споживчий кредит реструктуризовано після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг";

договір про споживчий кредит укладений з метою придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, житлового об`єкта незавершеного будівництва), майнових прав на таке майно та/або автомобіля, за умови що відповідне майно/автомобіль надано в іпотеку/заставу кредитору;

реальна річна процентна ставка, визначена в договорі про споживчий кредит, є меншою за облікову ставку Національного банку України, що діє на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг", збільшену на 5 процентних пунктів (далі - гранична ставка).

Згідно з підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Судом встановлено, що позивач до пред`явлення позову двічі письмово зверталась до відповідача із заявами про реструктуризацію заборгованості за кредитними договорами за процедурою, передбаченою пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», проте відповіді на вказані заяви не отримала.

У заявах позивач вказала всі обов`язкові реквізити, визначені вказаними вище положеннями Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», та долучила документи, подання яких передбачено вказаними вище актами законодавства, які підтверджують такі відомості.

За наведених обставин, виходячи з приписів пункту 7-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», у відповідача не було передбачених законом підстав для відмови позивачу у здійсненні реструктуризації заборгованості за Кредитними договорами.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач не надала документи про склад сім`ї та про фінансовий стан її родини, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з вказаним вище п.п. 8) пункту 7-1 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, а саме документи про склад сім`ї, про доходи споживача та членів його сім`ї – додаються до заяви про реструктуризацію виключно на вимогу кредитора.

Таким чином надання таких документів не є обов`язковою умовою проведення реструктуризації боргу, а можуть бути надані на вимогу кредитора.

Доводи апеляційної скарги про неотримання третьої заяви не свідчить про невиконання позивачкою всіх необхідних дії визначених Розділом IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Висновок суду про наявність порушень з боку відповідача є обґрунтованим та відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.п. в п. 4 ч. 1ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Правекс – Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Салтівського районного суду м.Харкова від 27 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина