Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №345/1796/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/1796/26

Провадження № 22-ц/4808/1196/26

Головуючий у 1 інстанції Сирко Й. Й.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Баркова В. М.,

суддів: Бойчука І. В.,

Василишин Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2026 року в складі судді Сирка Й. Й., ухвалене в м. Калуш Івано-Франківської області, повний текст якого складено 24 квітня 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (надалі – ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 14 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (надалі – ТзОВ «Слон Кредит») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 1880374.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

ТзОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 17 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Однак, всупереч умовам договору та вимог законодавства, відповідач повністю свої зобов`язання за вказаними договорами повністю не виконав, про що свідчить відмова від добровільного повернення боргу.

В подальшому між ТзОВ «Слон Кредит» та ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, зокрема, і до відповідача за вказаними договорами.

Посилаючись на вказані обставини представник ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в загальному розмірі 56 662, 89 грн, з яких: сума кредиту 16 899,96 грн, сума процентів за користування кредитом 24 146, 93 грн, нараховані позивачу проценти за 56 календарних днів – 7 098 грн, штрафні санкції 8 500, 00 грн та судові витрати.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2026 року позовні вимоги ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 21 408,00 грн, з яких сума кредиту – 8 314,50 грн., сума процентів за користування кредитом – 13 093,50 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2026 року виправлено арифметичні помилки, допущені в мотивувальній та резолютивній частинах рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2026 у справі за позовом ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: виправлено загальну суму боргу в розмірі 22 218,55 грн.; відсоток задоволених позовних вимог від ціни позову 39,21%; суму стягнутих з відповідача процентів за користування кредитом – 13 904,05 грн.; розмір стягнутого за результатами розгляду справи судового збору з відповідача в сумі 1 043,92 грн.

В апеляційній скарзі представник ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК Фінтраст Капітал» заборгованості в розмірі 43 217,85 грн, з яких: сума кредиту — 16 899,96 грн, сума процентів за користування кредитом — 19 219,91 грн, нараховані позивачем проценти за 56 календарних днів — 7 098,00 грн

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд фактично встановив факт укладення договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовах, а саме, щодо нарахування відсотків.

Окрім того, суд не врахував додаткові роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX Національного Банку України.

Також зазначає, що процентна ставка за договором була погоджена сторонами під час його укладення, і відповідач свідомо прийняв умови договору, не висловивши застережень чи заперечень.

Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1880374, в загальному розмірі 22 218,55 грн, з яких: 8 314,50 грн - сума кредиту, 13 904,05 грн - проценти за користування кредитом з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення по справі, з огляду на наступне.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав договір про надання споживчого кредиту (в межах продукту «Зручний») № 1880374 від 14.10.2024 з ТзОВ «Слон кредит» шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора. Грошові кошти в сумі 17 000,00 грн. перераховані на банківську платіжну картку відповідача 4149499809400094, що підтверджується наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів письмовою інформацією АТ «КБ «Приватбанк» від 06.04.2026, а також довідкою надавача платіжних послуг ТзОВ «Пейтек» від 20.08.2025 № 20250820-1270 (квитанція про здійснення операції № 18803741728909861 від 14.10.2024, код авторизації - 886940).

Відповідно до п. 1.4. договору такий укладено строком на 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 дні. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Умовами договору передбачені: (1.5.1.) підвищена процентна ставка - 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); (1.5.2.) стандартна процентна ставка - 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 12.11.2024 року включно; (1.5.2.1.) знижена процентна ставка 1.5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, якщо позичальник до 12.11.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, позичальник як учасник Програми лояльності, отримає від кредитодавця індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити позичальник за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою; (1.5.3.) пільгова процентна ставка - 0,75% в день та застосовується з 13.11.2024 року до останнього дня строку кредиту (включно). Повернення споживачем кредиту з процентами здійснюється у строки та в розмірах, що визначені Додатком № 1 до кредитного договору, який передбачає виконання грошових зобов`язань у спосіб здійснення 12 чергових платежів встановлених розмірів, останній з яких припадає на 08.10.2025.

Відповідно до п. 5.2. договору його сторони визначили, що часткове дострокове повернення кредиту за цим договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів. У разі, якщо часткове дострокове повернення кредиту відбулося не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення кредиту, з урахуванням встановленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення кредиту. При цьому, сторони розуміють та погоджуються, що при вказаному коригуванні останній період сплати може не відповідати встановленій договором періодичності сплати процентів (може бути меншим), а приклад відповідного коригування наводиться у відповідному пункті договору. Після здійснення коригування зобов`язань позичальника новий Графік платежів розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу позичальника, що вказана в цьому договорі або окремо повідомлена позичальником кредитодавцю у порядку, передбаченому договором (в даному випадку новий Графік платежів складається кредитодавцем за довільною формою та включає дату платежу, розмір процентів до сплати, розмір кредиту до сплати, загальну суму платежу, інформацію про відсутність додаткових та/або супутніх послуг для позичальника як споживача та інші умови, визначені за необхідності кредитодавцем.

Пунктом 6.4.1. договору також передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 1 700,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання та в розмірі 340,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання; економічна сутність штрафу - грошова сума, яку споживач повинен сплатити товариству у випадку порушення строків сплати кредиту та/або процентів; відповідно до ч.2 ст.546 ЦК України штраф є іншим видом забезпечення виконання зобов`язання. При цьому, база для розрахунку штрафу для цілей цього кредитного договору не використовується, оскільки штраф встановлено в абсолютному значені, як результат використання відповідної бази до укладення договору; порядок обчислення штрафу здійснюється відповідно до наступної формули: «розмір штрафу, встановлений за 4-ри дні порушення» + («розмір штрафу, що встановлений з 5-го дня» помножити на « кількість днів порушення, починаючи з 5-го дня»).

Відповідач в особистому кабінеті на сайті ТзОВ «Слон кредит» після ознайомлення з пропозицією (офертою) позичальника подав заявку на отримання кредиту, а згодом погодився з відповіддю (акцептом) про прийняття умов кредитного договору, тобто відбулося оформлення кредиту онлайн, що прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Також кредитодавцем направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор А745, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов зазначеного вище кредитного договору. При цьому, ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту на вищенаведених умовах також відбулося після підписання змісту цього документа одноразовим ідентифікатором Е807.

Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), про що зазначено ст. 610 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

За розрахунком позивача, проведеним в апеляційній скарзі на підставі частини п`ятої статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за користування грошовими коштами становить 43 217,85 грн.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з наведеним позивачем розрахунком, оскільки таким не враховано суму внесених відповідачем платежів на погашення заборгованості за договором, розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом, що були узгоджені сторонами, та детально відображені у розрахунку заборгованості суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

При цьому суд першої інстанції перерахувавши заборгованість за відсотками за договором із врахуванням положень ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» дійшов до правильного висновку про те що заборгованість за тілом кредиту складає 8 314,15 грн.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав доведеними позовні вимоги ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості з відповідача за сумою кредиту та процентами у розмірі 22 218,55 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції.

Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга у відповідності до ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» –залишити без задоволення.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 22 липня 2026 року.

Судді В. М. Барков

І. В. Бойчук

Л. В. Василишин