Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №644/7484/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №644/7484/26

Суддя: Зайцева М. С.

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/7484/26

Провадження № 2/644/4980/26

21.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Зайцевої М.С., за участю секретаря – Селіхової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі частини усіх видів його заробітку, починаючи з дати подання позову, до досягнення нею 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання.В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 доньці ОСОБА_3 виповнилось 18 років. Проте, вона продовжує навчання за денною формою у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на першому курсі , що підтверджує Довідка навчального закладу №160/142 від 05.06.2026 р. Орієнтовний строк закінчення навчання 30.06.2029 р. У зв`язку з навчанням за денною формою донька не має самостійного заробітку, повністю присвячує час освітньому процесу, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вона потребує додаткової матеріальної допомоги для проживання, харчування, купівлі навчальних матеріалів, одягу та інше. За весь цей час крім аліментів не було ніякої матеріальної допомоги, зустрічі були тільки два рази на рік на день народження однієї чи другої дитини і то не завжди. Відповідач, ОСОБА_2 , є працездатною особою, отримує стабільний дохід та має реальну фінансову можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання. До досягнення донькою 18-річного віку відповідач виконував свій обов`язок та сплачував аліменти на її утримання. Однак, після досягнення ОСОБА_3 повноліття, відповідач добровільно надавати матеріальну допомогу на період її навчання категорично відмовляється, спільного господарства з ними не веде та жодним іншим чином не бере участі у витратах на проживання, харчування та навчання доньки, що змусило звернутися до суду за захистом її прав. Зі своїх доходів вона не може повністю забезпечити повноцінне навчання доньки та її утримання (їжа, одяг, матеріали для навчання, комунальні послуги і т.д), оскільки вона зараз знаходиться у відпустці без збереження для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, справу просила розглядати за її відсутністю, про що надала письмову заяву.

Відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення, справу просив розглядати за його відсутністю, про що надав письмову заяву.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 06.10.2014 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

В шлюбі сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою, не працює, навчається у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» на першому курсі денної форми здобуття освіти, освітнього рівня «бакалавр». Термін навчання 01.09.2025- 30.06.2029.

ОСОБА_3 зареєстрована разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст. 201 Сімейного кодексу України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Суд звертає увагу, що обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини, яка хоча й досягла повноліття, однак продовжує навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їй можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітнього у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.

Відповідач не заперечує обставини навчання ОСОБА_3 і те, що у зв`язку з цим вона потребує матеріальної допомоги, згоден на стягнення з нього аліментів в розмірі частини усіх видів його заробітку, починаючи з дати подання позову, до досягнення донькою 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Беручи до уваги надані суду докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своїй доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

З огляду на викладене, що дитина сторін – ОСОБА_3 продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, що відповідач може надавати матеріальну допомогу доньки, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, яка продовжує навчання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів. З відповідача на користь позивача суд стягує аліменти на утримання повнолітньої дитини в розмірі частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову 15.06.2026 року та по день закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років. Суд стягує аліменти від дня пред`явлення позову, як це передбачено ст. 191 СК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави, оскільки позивач звільнена від сплати цих сум.

Згідно з п.1 ч. 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 5,10-13, 76-84, 141, 264-265, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 191, 198-201 Сімейного кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову- 15.06.2026 року та по день закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 1311 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua