Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №399/557/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/557/26

провадження № 2/399/525/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Москаль Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Онуфріївка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Позивач звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою в якій просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований Вишнівцівською сільською радою Онуфріївського району Кіровоградської області, актовий запис № 01. Після розірвання шлюбу просила залишити за нею прізвище « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування позову зазначено, що 07.11.2009 Вишнівцівською сільською радою Онуфріївського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб між сторонами, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 01.

Від даного шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протягом останнього часу стосунки з відповідачем розладились через різні погляди на життя, сімейні та господарські обов`язки, також між ними вже тривалий час виникають непорозуміння і складаються неприязні стосунки. Сторони втратили повагу один до одного, перестали знаходити спільну мову у вирішенні сімейних, життєвих та господарських проблем, не ідуть на поступки один одному. Хоча на даний час позивач з відповідачем і проживають разом але сім`я фактично припинила своє існування, а шлюб – розпався та має лише формальний характер. В зв`язку з цим подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Зважаючи на вказані обставини, позивач не бачить сенсу продовжувати сімейні відносини. Спору щодо поділу майна немає.

Позивач остаточно вирішила розірвати шлюбні відносити та залишити спільних неповнолітніх дітей у себе на проживання та виховання. Позивач не буде заперечувати проти спілкування батька зі своїми дітьми, відповідно до вимог чинного законодавства, якщо це не буде шкодити їхнім інтересам.

Позивач зазначила у позові, що суду не варто призначати строк для примирення, що передбачено статтею 111 СК України, оскільки ні позивач, ні відповідач більше не хочуть жити разом. Сторони дійсно втратили повагу один до одного і не бачать сенсу продовжувати ці відносини.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи. Даною ухвалою суду сторонам по справі надано строк на подання відповідних процесуальних документів.

Сторони в судове засідання не з`явилися, проте позивачем подано до суду заяву в якій остання просила справу розглядати без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити їх.

Відповідачем відзив на позов не подано, однак останнім подано до суду заяву в якій він просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не подав відзив на позовну заяву з запереченням проти розірвання шлюбу, а навпаки подано заяву в якій відповідач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, а тому шлюб між ними має бути розірваний.

Судом встановлено, що 07.11.2009 Вишнівцівською сільською радою Онуфріївського району Кіровоградської області зареєстровано шлюб між сторонами по справі, про що зроблено відповідний актовий запис за № 01, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 07.11.2009 (а.с. 6).

Сторони по справі мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 7-8).

Як вбачається з ч.2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу є неможливе. З поданої відповідачем заяви вбачається, що останній позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення про що зазначив у заяві (вх. № 2923/26 від 25.06.2026).

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 1331,20 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 258, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 07.11.2009 Вишнівцівською сільською радою Онуфріївського району Кіровоградської області, актовий запис за № 01.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання зазначена позивачем: АДРЕСА_1 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко