Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №385/1111/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 385/1111/26

2/385/580/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та 1/2 частину земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та 1/2 частину земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що 01.07.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , та відповідачкою, актовий запис № 288.

Рішенням Гайворонського районного суду Вінницької області від 27.10.2023 року, справа № 385/1576/23, яке набрало законної сили 28.11.2023 року, шлюб між ними розірвано.

Під час шлюбу ними було придбано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - право власності на який зареєстровано за відповідачкою на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Н.А., зареєстровано в реєстрі на № 2401. Згідно з відміткою Ульяновського комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 04.12.2009 року право власності зареєстровано за відповідачкою і записано в реєстрову книгу за № 114.

У 2021 році відповідачка приватизувала присадибну земельну ділянку під даним житловим будинком. Так, на підставі рішення Заваллівської селищної ради № 231 від 22.04.2021 року у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис номер 41837924 від 05.05.2021 року про право власності відповідачки на земельну ділянку площею 0,1011 га, місце розташування земельної ділянки – АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки 3521187600:51:000:0031.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Просить суд, в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; в порядку поділу майна подружжя визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1011 га, місце розташування земельної ділянки – АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки 3521187600:51:000:0031.

Позивач та його представниця в підготовче судове засідання не з`явилися. Представниця позивача надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачка та її представник в підготовче судове засідання не з`явилися. Представник відповідачки надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю та просив розглянути справу у відсутності сторони відповідачки та зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу на 50% .

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 01.07.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачкою, актовий запис № 288. Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.10.2023 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 10-15).

Під час шлюбу сторонами було придбано нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - право власності на який зареєстровано за відповідачкою на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Гайворонського районного нотаріального округу Кіровоградської області Линюк Н.А., зареєстровано в реєстрі на № 2401. Згідно з відміткою Ульяновського комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 04.12.2009 року право власності зареєстровано за відповідачкою і записано в реєстрову книгу за № 114 (а.с. 16-25, 39-41).

У 2021 році відповідачка приватизувала присадибну земельну ділянку під даним житловим будинком. На підставі рішення Заваллівської селищної ради № 231 від 22.04.2021 року у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис номер 41837924 від 05.05.2021 року про право власності відповідачки на земельну ділянку площею 0,1011 га, місце розташування земельної ділянки – АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки 3521187600:51:000:0031. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 30-34).

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України,дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна у дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Згідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

За правилами, встановленими статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Тому, приймаючи до уваги положення цієї процесуальної норми, суд враховує той факт, що відповідачка у повному обсязі визнала всі вищевикладені обставини справи.

Аналіз доказів, наданих позивачем, у контексті приведених вище норм, свідчить про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підтверджені письмовими доказами по справі, а також особистим їх визнанням з боку відповідачки. Крім того, відповідачка не заперечує проти розподілу їх сумісно нажитого майна в тому порядку, який зазначений позивачем у позовній заяві.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне позовну заяву про розподіл майна подружжя задовольнити, вимоги позивача щодо розподілу їх сумісного майна, набутого протягом їх сумісного проживання однією сім`єю, є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Оскільки визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, тому суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Керуючись: ст.ст. 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та 1/2 частину земельної ділянки задовольнити.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна подружжя визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1011 га, місце розташування земельної ділянки – АДРЕСА_1 ; кадастровий номер земельної ділянки 3521187600:51:000:0031.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на загальну суму 532,48 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 22.07.2026