Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №343/1316/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №343/1316/26

Суддя: Андрусів І. М.

Справа №: 343/1316/26

Провадження №: 2/343/993/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/1316/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом (а.с. 1-7), до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить щомісячно стягувати із відповідача на її користь аліменти, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 5 000 грн на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що вона із відповідачем ОСОБА_2 є батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. Не зважаючи на свій обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття, відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги їй не надає, хоча є особою працездатного віку, працює та має стабільний дохід. У зв`язку із цим, просить стягувати із нього аліменти у визначеному нею розмірі.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Безпосередньо у позовній заяві та окремих заявах (а.с. 24, 27), просить розгляд справи проводити без її участі, зазначивши про підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення такого був належним чином повідомленим (а.с. 29). Подав заяву (а.с. 28), про розгляд справи без його участі та про визнання позовних вимог.

ІІ. Заяви сторін, процесуальні дії у справі:

10 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, підтримання та визнання позовних вимог.

Беручи до уваги те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд ухвалює рішення без їхньої участі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що сторони по справі є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (повторні) серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 (а.с. 12-13).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади (а.с. 15-17), позивачка ОСОБА_1 та неповнолітні діти: ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживають за однією адресою.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей.

ІV. Оцінка суду:

вивчивши зміст позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, взявши до уваги визнання позову відповідачем, суд доходить висновку про необхідність задоволення даного позову з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За правилами, передбаченими ст. 180-184 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Отже, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, незалежно від того, одружені вони, чи їх шлюб розірвано.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

В ч. 1 ст. 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінюючи положення ст. 180 СК України щодо обов`язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов`язком батьків, тобто матері та батька.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В той же час, поняття «мінімум» визначає крайню межу, а ч. 2 ст. 182 СК України зобов`язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

В даному контексті суд пов`язує поняття гармонійного розвитку із процесом виховання дитини, як всебічно та гармонійно розвиненої особистості - члена суспільства у демократичній державі, якою проголошена Україна. Такий процес можливий лише при повній взаємодії всіх ланок суспільства: сім`ї, навчально - виховних закладів, громадських формувань, спеціальних інституцій держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість та включає завдання морального, розумового й фізичного виховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (ч. 2 ст. 184 СК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі № 523/2927/18.

Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживають разом з нею. Відповідач ОСОБА_2 повинен брати участь в забезпеченні дітей всім необхідним, однак не робить цього, тому позивачка просить стягувати з нього аліменти, які забезпечать регулярне щомісячне утримання дітей, визначивши їх у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, визнання позову відповідачем та доходить переконання, що із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід щомісячно стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 5 000 грн на кожну дитину.

Стягнення аліментів слід розпочати від дня пред`явлення позову, як це визначено ч. 1 ст. 191 СК України, і проводити в такому розмірі до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

V. Розподіл судових витрат:

питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141, 142 ЦПК України, при цьому враховує, що позивачка при пред`явленні даного позову до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, беручи до уваги, що позов задоволено, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, слід стягнути з нього 50 відсотків судового збору, тобто 665,60 грн.

На підставі викладеного, ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. 141, 142 430 ЦПК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів задовольнити.

Проводити стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі, в розмірі по 5 000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно на кожну дитину, з подальшою індексацією відповідно до закону.

Стягнення аліментів розпочати з 09 червня 2026 року і проводити до досягнення дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: І.М.Андрусів

Оригінал: reyestr.court.gov.ua