Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №179/852/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)

Дата: 16 липня 2026 р.

Справа: №179/852/26

Суддя: Ковальчук Т. А.

179/852/26

2/179/942/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення вартості безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що наприкінці квітня 2023 року ОСОБА_1 , як власник корови породи українська червоно-ряба молочна, кличка «Берізка», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 передав її відповідачу ОСОБА_3 у тимчасове користування, без переходу права власності, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та фізичною неможливістю догляду за твариною. Передача корови мала тимчасовий характер, була здійснена безоплатно лише у користування, а не у власність.

У травні 2023 року відповідачка без відома та згоди ОСОБА_1 продала корову третім особам, фактично розпорядившись чужим майном, а отриманими коштами розпорядилася на власний розсуд. Факт передачі корови у тимчасове користування та її подальшого продажу без згоди власника підтверджується матеріалами перевірки Новомосковського РВП ГУНП у Дніпропетровській області, за результатами якої встановлено наявність цивільно-правових відносин та рекомендовано звернення до суду.

Повернення корови в натурі є неможливим, оскільки вона була продана відповідачем третім особам,місцезнаходження тварини невідоме. Крім того, за даними реєстру Держпродспоживслужби, на даний час корова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 мертва. У березні 2026 року позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності з метою визначення вартості корови.

Згідно звіту ФОП ОСОБА_4 , (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності виданий ФДМ України 16.02.2023 р. за № 85/2023), вартість корови кличка «Берізка», ІНФОРМАЦІЯ_1 , порода «Українська червоно ряба молочна», живою вагою 500 кг. станом 25 квітня 2023 року, визначена за порівняльним підходом та без врахування ПДВ, становить: 35 607,00 грн. (тридцять п`ять тисяч шістсот сім гривень 00 коп.).

Проведення експертної оцінки корови іншим способом є неможливим, оскільки об`єкт оцінки (корова) відсутній. У зв`язку з цим, вартість майна визначена за порівняльним підходом на підставі ринкових цін на аналогічних тварин.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь вартість корови у розмірі 35 607,00 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, зазначивши, що відповідач не отримувала від позивача корову у власніть.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, вказала, що з позивачем було досягнуто згоди з приводу добровільного відчуження корови.

У судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_5 , яка повідомила суду, що корову ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 у тимчасове користування, а не як подарунок. Зазначила, що ОСОБА_3 мала повернути корову через певний час ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звертався до ОСОБА_3 з вимогою про повернення корови 29 червня 2025 року. (а.с.8)

Згідно знімку екрану з Єдиного державного реєстру тварин, який наданий позивачем до позовної заяви, ідентифікаційний номер тварини НОМЕР_1 , кличка: Берізка, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 . Стан: мертва. (а.с.9)

10 березня 2012 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,500 га, кадастровий № 1222384000:01:002:0432, на підставі якого 26 травня 2015 року державним реєстратором Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Бредихіною М.С. зареєстровано відповідне право оренди за ТОВ «Агро-Віта 2000», номер запису про інше речове право: 9851977 (а. с. 14-17).

Проведення експертної оцінки корови іншим способом є неможливим, оскільки об`єкт оцінки (корова) відсутній. У зв`язку з цим, вартість майна визначена за порівняльним підходом на підставі ринкових цін на аналогічних тварин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (касаційне провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (касаційне провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (касаційне провадження № 61-1133св18).

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку, що майно, а саме корова (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) була набута відповідачем у межах договору дарування, адже протягом квітня 2023 року до 29 червня 2025 року відповідач ОСОБА_3 користувалась, розпоряджалась на власний розсуд продуктами походження вказаної тварини і не сплачувала на користь позивача кошти за таке користування. Тобто суд приходить до висновку, що позивачеві було відомо протягом вказаного періоду часу, що відповідач ОСОБА_3 тримає тварину під власним наглядом та розпоряджається продуктами її походженні і водночас не мав на меті отримання винагороди за надання у користування (оренду) вказаного майна.

Таким чином суд не встановив, що саме безпідставно набуте майно відповідачем внаслідок чого відповідач ОСОБА_3 має повернути позивачеві вартість безпідставно набутого майна.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua