Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №570/2662/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №570/2662/26

Суддя: Гнатущенко Ю.В.

Справа № 570/2662/26

Номер провадження 3/570/1000/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., з участю захисника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Бідюка А.С., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працює водієм "Нова пошта", за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, передбачені ст.268, ст.269 КУпАП, та ст. 63 Конституції України роз`яснено, -

в с т а н о в и в:

19.05.2026 о 11 год. 00 хв. в с. Вересневе дорога АД М-06 Київ-Чоп 336 км водій ОСОБА_2 , керуючи ВТЗ Man д.н.з. НОМЕР_2 із спеціалізованим причіпом Hipocar д.н.з. НОМЕР_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб вчасно відреагувати на її зміну та виконуючи маневр розворот не з крайнього лівого положення на проїзній частині, не надав перевагу в русі автомобілю Opel Movano д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався прямо в попутному напрямку. Внаслідок ДТП т/з отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3.б, 10.4 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні 10.07.2026 ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що швидкість під час здійснення ним маневру розвороту його транспортного засобу була приблизно 5-10 км/год.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Карпук А.С. у судовому засіданні 10.07.2026 підтримав письмові пояснення вх. 13595 від 10.07.2026. Вказував про відсутність підстав уважати про наявність у діях ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху. Навпаки водій т/з Opel здійснював обгін вантажівки, не вживав заходів до повної зупинки транспортного засобу, намагався проскочити перед маневром розвороту, що свідчить про відсутність гальмівного шляху у буса, зіткнення на зустрічній смузі. Просив відкласти розгляд справи для подачі до суду клопотання про призначення експертизи.

Після відкладення розгляду справи у подальшому у судове засідання ОСОБА_2 та адвокат Карпук А.С. не з`явилися. У клопотанні вх. ЕП 4746 від 15.07.2026 адвокат Карпук А.С. просить клопотання про призначення експертизи розглянути у його відсутності; клопотання підтримує.

У судовому засіданні 10.07.2026 потерпілий ОСОБА_1 та його представник – адвокат Бідюк А.С. вказують про наявність вини у діях ОСОБА_2 . Потерпілий ОСОБА_1 пояснює, що він рухався у своїй смузі руху, ніякого обгону транспортного засобу Man він не здійснював. Зауважує, що дійсно місце зіткнення дійсно відбулося на зустрічній смузі руху, оскільки він рухався у свої смузі зі швидкістю 70 км/год, перед ним рухався інший транспортний засіб бензовоз, якого пропускав водій ОСОБА_2 , та коли ОСОБА_2 почав різко повертати ліворуч без увімкнення покажчика лівого повороту своїм габаритним т/з, то йому довелося моментально уникати зіткнення і тому він виїхав на зустрічну смугу руху і злетів донизу з дороги.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Бідюк А.С. у судовому засіданні 15.07.2026 заперечував проти призначення у справі експертизи, оскільки матеріали справи містять достатню доказову базу, на підставі якої можна дійти висновку про наявність вини у діях водія ОСОБА_2 . Наполягає на розгляді справи по суті. Вказує, що водій ОСОБА_2 здійснював розворот на перехресті з правого крайнього положення проїжджої частини дороги, в порушення п.10.4 ПДР. ОСОБА_2 , здійснюючи маневр ліворуч, повинен був пропустити усі транспортні засоби, упевнитися у безпечності своїх дій. Підтримав письмові пояснення вх. ЕП 4727 від 14.07.2026, в яких вказує, що автомобіль Opеl НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 , 19.05.2025 був завантажений продуктами харчування, які ОСОБА_1 мав доставити в магазин «ПродуктОк». Загальна маса продуктів становила близько 1300 кг, що у свою чергу суттєво впливає на вихідні дані для проведення автотехнічної експертизи.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За змістом ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У матеріалах справи наявна схема ДТП, зауважень щодо якої учасники справи не вказують.

На схемі місця ДТП, що сталася 19.05.2026, графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів, а також, пошкодження, які автомобілі отримали внаслідок ДТП. Схема підписана водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без зауважень, а отже зображені на ній обставини ДТП є вірними. При цьому, будь-яких зауважень, заяв, скарг водії не подавали, дії працівників поліції не оскаржували.

Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль Man НОМЕР_2 має пошкодження передньої лівої частини; автомобіль Opel д.н.з. НОМЕР_4 має пошкодження бокової правої частини, задньої правої, нижньої частини.

У первісних поясненнях від 19.05.2026 ОСОБА_2 , які він безпосередньо надав після ДТП, зазначено: «19.05.2026 Близько 11 години я керуючи ВТЗ рухаючись по АД М06 Київ-Чоп, маючи намір здійснити маневр розвороту, почав здійснювати розворот в разі чого почув удар в передню частину авто в мій автомобіль інший т/з який рухався позаду мене в попутному напрямку внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Написано мною власноруч та без примусу. 19.05.26 «підпис» ОСОБА_2 .

Також хочу добавити, що покажчик повороту був увімкнений завчасно, почавши розворот, водій який рухався позаду мене не вибрав безпечної швидкості та почав обгін через суцільну лінію після того як почав свій маневр розвороту та трапилося ДТП, також я не очікував, що водій т/з буде робити обгін через суцільну лінію під час мого розворота».

Інший учасник ДТП ОСОБА_1 у своїх первісних поясненнях від 19.05.2026 р., які він безпосередньо надав на місці ДТП зазначив: «19.05.26 близько 11 год. Я рухався з сторони Рівного в бік Острога по АД М 06 Київ-Чоп. Попереду мене стояв інший транспортний засіб, минаючи якого, останній почав здійснювати маневр розвороту, повертаючи ліворуч. В результаті чого відбулося зіткнення та отримано механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Написано власноруч та без примусу».

За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.3 «б» Правил дорожнього руху України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.4 ПРД України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Відповідно п. 10.6. ПДР України якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворотчи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Беручи до уваги вказані положення законодавства про адміністративні правопорушення та регламентуючого правила дорожнього руху, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушив ці вимоги ПДР України, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

При цьому, порушення водієм транспортного засобу Man д.н.з. НОМЕР_2 , вимог п.п.2.3 «б», 10.4 ПДР України знаходяться у прямому причинному зв`язку з наслідками, що сталися у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №669810 від 19.05.2026;

- схеми місця ДТП від 29.05.2026, в якій зафіксована дорожня обстановка, місце зіткнення і розташування транспортних засобів після зіткнення та їх механічні пошкодження;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.05.2026 та ОСОБА_1 від 19.05.2026.

Вказані докази взаємопов`язані, взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню. Такі докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Посилання ОСОБА_2 на те, що він стежив за дорожньою обстановкою та перед виконанням маневру розвороту не з крайнього лівого положення на проїзній частині впевнився у його безпечності, суд оцінює критично, оскільки наведені доводи спростовуються дослідженими судом доказами.

Такі доводи ОСОБА_2 не спростовують обов`язку водія перед початком виконання маневру розвороту ліворуч переконатися у його безпечності та не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Більше того, сам по собі розмір транспортних засобів та ширина смуги руху не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_2 порушень вимог ПДР України, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася саме внаслідок виконання ним маневру без належного врахування дорожньої обстановки та безпечності такого маневру.

Відповідно до п. п. 10.4, 10.6 ПДР України водій, який виконує, зокрема розворот ліворуч не з крайнього лівого положення, зобов`язаний дати дорогу усім, зокрема і попутним транспортним засобам. Отже, саме на ОСОБА_2 , покладався обов`язок переконатися у безпечності виконуваного маневру та не створювати перешкод для руху т/з Opel д.н.з. НОМЕР_4 , який рухався у попутному напрямку.

За таких обставин, доводи ОСОБА_2 про те, що водій т/з «Opel» не вживав заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає безпідставними.

Отже, виходячи з п.п. 10.4, 10.6 ПДР, обов`язок водія, який виконує розворот ліворуч, надати дорогу попутним транспортним засобам є безумовним і не ставиться у залежність від оцінки ним ширини проїзної частини чи можливості іншого транспортного засобу проїхати без виїзду на зустрічну смугу руху. Крім того, саме водій, який виконує маневр, зобов`язаний завчасно переконатися у його безпечності та врахувати дорожню обстановку, а не створювати перешкоди для руху інших учасників дорожнього руху.

У п. 7 постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї ознаки означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Судом враховується, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а тому суд позбавлений можливості здійснити оцінку дій іншого водія в даній дорожньо-транспортній пригоді щодо його винуватості.

Посилання на можливі порушення з боку іншого водія - потерпілого ОСОБА_1 , не впливають на винність ОСОБА_2 в порушенні ПДР та не є обставинами, що виключають наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, оскільки суд не надає оцінку діям потерпілого, відносно якого протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Що стосується клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 – адвоката Карпука А.С. про призначення судової автотехнічної експертизи суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза- це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Як вбачається з цього клопотання про призначення експертизи адвокат Карпук А.С. фактично мотивує його суперечливістю між поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На думку суду, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність у проведенні експертизи та не свідчать про недостатність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину ОСОБА_2 .

Суд розглядає дану справу в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та в межах адміністративного звинувачення ОСОБА_3 у порушенні Правил дорожнього руху. Дослідження питань щодо винуватості іншої особи, крім тієї, щодо якої складено протокол, не є предметом цього судового розгляду.

Крім того, обома учасниками вказаної ДТП у судовому засіданні надано пояснення щодо відсутності даних у схемі ДТП щодо гальмівного шляху транспортних засобів; дані щодо швидкості руху транспортних засобів надаються учасниками у довільній формі, які припускають похибку у 10 км/год; учасники ДТП, вказуючи кожен окремо про швидкість руху свого т/з, заперечують швидкість руху іншого т/з. Крім приблизної ваги транспортних засобів, інших вихідних даних, ніж ті, що вже наявні у справі, учасниками справи до суду не надано. Слід зауважити, що у заяві вх. ЕП 4360 від 30.06.2026 адвокат Карпук А.С. вказує про необхідність взяття інформації про розмітку і ширину проїжджої частини частини в службі автомобільних доріг, однак до суду станом на 15.07.2026 таких даних не подано, до клопотання про призначення експертизи не долучено. Відповідно експерт оперує лише тими фактами даними, що наявні у справі.

Для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_2 порушень пунктів 2.3 б та 10.4 ПДР України за вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, суд не вбачає потреби в спеціальних знаннях та підстав для призначення експертизи, та вважає, що вирішення справи можливо здійснити за наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 – адвоката Карпука А.С. про призначення автотехнічної експертизи, задоволенню не підлягає.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що адміністративне стягнення необхідно обрати у вигляді штрафу, визначеному санкцією ст.124 КУпАП.

Оскільки на ОСОБА_2 накладається адміністративне стягнення, суд вважає, що в силу вимог ст.40-1 КУпАП з нього також підлягає стягненню судовий збір.

На підставі ст. 124 КУпАП та керуючись ст. 247,251,280,283,284 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 – адвоката Карпука А.С. вх. ЕП 4713 від 14.07.2026 про призначення судової автотехнічної експертизи – відмовити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.

Суддя Гнатущенко Ю.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua