Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 20 липня 2026 р.
Справа: №541/1102/26
Суддя: Городівський О. А.
Справа № 541/1102/26
Номер провадження 2/541/1228/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 липня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді — Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання — Непокупної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного заочного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до відповідачів: ОСОБА_2
та ОСОБА_3 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідачів, — ОСОБА_4 ,
про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) у загальному розмірі 163 891 грн 10 коп.,
ВСТАЄНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 123 000 грн 00 коп., перераховані 05.08.2025 на рахунок відповідачки та стягнути з ОСОБА_3 на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 40 891 грн 10 коп., перераховані 13.06.2025 на рахунок відповідачки.
Позивач зазначив, що між ним та третьою особою ОСОБА_4 існувала усна домовленість про придбання запчастин та ремонт транспортного засобу позивача протягом місяця. На вимогу ОСОБА_4 позивач перерахував: 13.06.2025 — 40 891 грн 10 коп. на рахунок ОСОБА_3 ; 05.08.2025 — 123 000 грн 00 коп. на рахунок ОСОБА_2 . Після одержання коштів ОСОБА_4 до ремонтних робіт не приступив, контакту з позивачем уникає, номер телефону позивача заблокував, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду. Вимоги обґрунтовані положеннями ст. 1212 ЦК України.
У позовній заяві позивач просив провести розгляд справи без його участі та участі представника, не заперечує проти заочного розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Музикант В.С. не з`явилися. Відповідних клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно з ч. 4 ст. 196 ЦПК України неявка сторін у судове засідання за умови, що вони належним чином повідомлені про час і місце його проведення та не повідомили причин неявки, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не з`явилися, заперечень на позов не подали, клопотань про відкладення розгляду не заявляли. Відповідно до повідомлень (повісток), направлених судом за місцем реєстрації відповідачів — поштові відправлення вручені не були (не одержані адресатами в установлений строк). Крім того, інформація про дату, час та місце судового засідання була розміщена на офіційному вебсайті судової влади у порядку, визначеному п. 4.1.3 глави 4 розділу II Інструкції з діловодства в місцевому суді, а також у системі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 4 ст. 74 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, вважається належно повідомленою про розгляд справи, якщо за наявності інформації від поштового оператора про неможливість вручення повістки, встановленої в порядку ст. 73 ЦПК України, судом вжито заходів, передбачених ч. 4 ст. 74 ЦПК України (розміщення інформації на вебсайті судової влади). З огляду на вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідачів як поштовими відправленнями, так і шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебсайті суду, суд дійшов висновку, що відповідачі були належно повідомлені про час і місце судового засідання.
Зважаючи на неявку відповідачів, відсутність заперечень на позов та наявність у позивача заяви про не заперечення заочному розгляду, суд, керуючись ст. 280, ч. 1 ст. 281 ЦПК України, ухвалив постановити заочне рішення.
Із позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_4 досягнуто усної домовленості про придбання запчастин та ремонт транспортного засобу позивача протягом одного місяця. На виконання цієї домовленості, на вимогу ОСОБА_4 , позивач перерахував грошові кошти: 13.06.2025 на банківський рахунок відповідачки 2 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) — у розмірі 40 891 грн 10 коп.; 05.08.2025 на банківський рахунок відповідачки 1 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) — у розмірі 123 000 грн 00 коп., що в сукупності становить 163 891 грн 10 коп.
Змістом позову та долученими квитанціями підтверджується факт надходження зазначених сум грошових коштів на банківські рахунки відповідачів, тобто підтверджено сам факт набуття відповідачами грошових коштів за рахунок позивача. Відповідачі заперечень щодо розрахункових документів, факту одержання коштів, підстав та розміру їх отримання не подали, доказів, що спростовують обставини, на які посилається позивач, — не надали, про що свідчить ухвала про заочне провадження та матеріали повідомлення відповідачів.
Третя особа ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, пояснень щодо характеру спірних правовідносин, підстав одержання коштів позивача на рахунки відповідачів не надав. Доказів виконання ремонтних робіт, придбання запчастин або повернення коштів позивачу суду не подано.
Оцінюючи наведені докази в сукупності за правилами ст. 78, 79, 95 ЦПК України, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуті активи), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Згідно з ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182 гс18) зробила висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Оцінка наявності підстав для кондикції. З матеріалів справи встановлено, що грошові кошти у спірних сумах перераховані позивачем на банківські рахунки відповідачів. Цим доказово підтверджено першу умову кондикції — збагачення відповідачів за рахунок позивача. Сума збагачення встановлюється за квитанціями про переказ коштів: по відповідачку 2 — 40 891 грн 10 коп.; по відповідачку 1 — 123 000 грн 00 коп.
Щодо другої умови — відсутності правової підстави. На момент звернення до суду обіцяне третьою особою ОСОБА_4 виконання робіт з ремонту транспортного засобу позивача не здійснено; кошти позивачу не повернуто; відповідачі та третя особа доказів наявності правової підстави для одержання (збереження) спірних коштів не надали. Заперечень на позов не подано. За таких обставин суд вважає, що правова підстава, на якій кошти були перераховані (усна домовленість про ремонт транспортного засобу), згодом відпала, оскільки домовленість не виконано, а виконавши її ОСОБА_4 не приступив, контакту з позивачем уникає. Збереження коштів у відповідачів у такій ситуації не має правової підстави.
Суди України послідовно виходять із того, що для задоволення кондикційного позову позивач має подати докази: (а) факту перерахування грошей саме відповідачу та (б) відсутності зустрічного надання (відсутності правової підстави збереження майна). На обов`язок відповідача, який заявляє про договірний характер правовідносин, покладається тягар доказування наявності такої підстави; за відсутності відповідних доказів з його боку позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідачі заперечень не подали, доказів договірного або іншого правового обґрунтування одержаних коштів суду не надали, а третьою особою ОСОБА_4 доказів фактичного виконання домовленості (ремонту, придбання запчастин) не подано, тягар доказування наявності правової підстави для збереження коштів ними не виконано. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Про солідарність чи частину стягнення. Стягнення з кожного з відповідачів має здійснюватися в межах сум, які фактично перераховані на його рахунок, оскільки кожен з відповідачів одержав самостійну суму грошових коштів позивача. Солідарний характер зобов`язання відсутній, оскільки відповідачі набули різні суми, з різних підстав переказу (за вимогою третьої особи), а також кожен з відповідачів є окремим набувачем майна. Відповідно стягнення з кожного з відповідачів здійснюється в межах набутої ним суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України кожна сторона повинна вжити всіх передбачених законом заходів для захисту своїх прав та інтересів. Правосуддя здійснюється на засадах змагальності сторін, і тягарі доказування та реалізація інших процесуальних прав покладається на сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 141-2 ЦПК України всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторону, яка програє справу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 програли справу, тож понесені позивачем судові витрати (судовий збір у розмірі, сплаченому за подання позовної заяви) підлягають стягненню з відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог:
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 79, 95, 141, 141-2, 196, 280, 281, 283, 284, 285 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1212, 1216 Цивільного кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) — задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , безпідставно набуті грошові кошти в сумі 123 000 (стo двадцять три тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , безпідставно набуті грошові кошти в сумі 40 891 (сорок тисяч вісімсот дев`яносто один) грн 10 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211 грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) ) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене стороною, яка не з`явилася в судове засідання, — відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 — шляхом подання до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення (ст. 281 ЦПК України).
У разі незаяви відповідачами заяви про перегляд заочного рішення у встановлений строк рішення набирає законної сили і може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Позивач ОСОБА_1 має право на апеляційне оскарження рішення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Якщо позивач не з`явився в судове засідання, в якому проголошено рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня отримання копії рішення суду (ст. 281 ЦПК України).
Суддя: О. А. Городівський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua