Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №359/9276/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9276/25

Провадження №2-др/359/47/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Кулакевич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Малахової Віри Олексіївни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

09.04.2026 Бориспільським міськрайонним судом було ухвалено рішення у вищевказаній цивільній справі про часткове задоволення позову.

13.04.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача адвокатом Малаховою В.О. подана заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача ОСОБА_2 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10800,00грн. (а.с. 184-188).

Заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення від 09 квітня 2026 року судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Заявник вказує, що до закінчення судових дебатів було заявлено про намір подати докази понесених витрат після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. На підтвердження понесених витрат подано договір про надання правничої допомоги, рахунки та детальний опис наданих послуг, згідно з якими загальний розмір витрат на правничу допомогу становить 13500 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 10800 грн..

Ухвалою від 28.04.2026 заяву призначено до судового розгляду (а.с.209).

У призначене судове засідання учасники справи не з`явилися. Представником позивача Малаховою В.О. подано заяву з проханням провести судове засідання без її участі, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про дату та час судового розгляду, заяв та клопотань до суду не направив.

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши подані заяву та заперечення, матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

09.04.2026 Бориспільським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі №359/9276/25, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 16630 гривень 54 копійок (а.с.176-180).

Питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу судом не вирішувалося.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що ані за змістом позовної заяви, ані в окремо поданій разом із позовом заяві, позивач не подавала до суду попереднього (орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Відсутній такий розрахунок і за змістом поданих в системі «Електронний суд» 12.02.2026 та 16.02.2026 ідентичних заявах про збільшення позовних вимог (а.с.124-126).

Проте відсутність попереднього розрахунку сама по собі не позбавляє права на компенсацію витрат та не є безумовною підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви.

Так, звертаючись до суду у визначені законом строки із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надала: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №6/25-ЦП від 16 квітня 2025 року (а.с.196-199); копію Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №6/25-ЦП від 16 квітня 2025 року (а.с.200-201); копію Додаткової угоди №1 від 01.01.2026 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги №6/25-ЦП від 16 квітня 2025 року; копію рахунку на оплату №28 від 29.07.2025 року; копію рахунку на оплату №61 від 26.11.2025 року; копію рахунку на оплату №14 від 13.02.2026 року; копію рахунку на оплату №36 від 06.04.2026 року; копію рахунку на оплату №37 від 09.04.2026 року (а.с.191-195).

З долучених документів вбачається, що надана правнича допомога складається з наступних послуг: складання позовної заяви - 5000,00грн.участь у трьох судових засіданнях (27.11.2025, 19.02.2026, 07.04.2026), складання заяви про збільшення позовних вимог – 1500,00 грн., складання заяви про розподіл судових витрат - 1000,00грн.

Доказів фактичної оплати таких витрат разом із заявою про їх відшкодування суду надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 цієї статті для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З огляду на викладене, позивач має право на відшкодування лише тих витрат, реальність, необхідність та обґрунтованість яких підтверджені матеріалами справи

Так, розмір позовних при зверненні до суду становив 19425,00 грн., а з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про збільшення позовних вимог становить 20930,54 грн., який був задоволеній частково на суму16630,54 грн., тобто на 79,46%.

Разом із з цим, суд звертає увагу, що лише одне з трьох судових засідань було повноцінним, що безумовно потребувало від адвоката меншої кількості витраченого часу та фактичних послуг, а також, зважаючи на очевидну малозначність справи, її невелику складність, не потребувала такого обсягу витрат, про які заявлено позивачем. Враховуючи, що участь адвоката у двох судових засіданнях фактично зводилися до вирішення питання про відкладення розгляду справи, не передбачала дослідження доказів, допиту учасників чи здійснення інших процесуальних дій, суд вважає обґрунтованим визначити розумний розмір компенсації за участь адвоката у таких судових засіданнях у сумі 500 грн. за кожне.

Крім того, складання окремо поданої заяви про розподіл судових витрат не може бути віднесена до неминучих витрат, оскільки не є безумовною необхідністю за умови подання усіх доказів до завершення судового розгляду. Крім того, така заява не є самостійною правничою допомогою, що потребувала значного обсягу юридичної роботи, оскільки фактично містила лише клопотання про розподіл судових витрат та перелік доданих документів.

Також суд звертає увагу, відповідно до долученого Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №6/25-ЦП від 16 квітня 2025 року (а.с.200-201) обумовлена сторонами вартість послуг адвоката зі складання позовної заяви про стягнення аліментів становить - від 5000,00грн..

Ця обставина свідчить, що саме така вартість відповідала складності справи та розміру заявлених вимог.

Суд звертає увагу, що відповідно до заяви про збільшення позовних вимог їх розмір було збільшено на 1505,54 грн. З огляду на незначний обсяг внесених змін та характер виконаної адвокатом роботи суд доходить висновку, що заявлена вартість підготовки такої заяви у розмірі 1500,00 грн. є необґрунтованою та не відповідає критерію розумності судових витрат.

Отже, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8000,00 грн, з яких 5000,00 грн – за підготовку позовної заяви, та 3000,00 грн – за участь адвоката у трьох судових засіданнях.

У зв`язку із частковим задоволенням позову відшкодуванню підлягають витрати в розмірі 6356,80грн. (8000,00х79,46%).

?

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України компенсації підлягають не лише витрати, які вже сплачені, а й ті, що підлягають сплаті за договором про надання правничої допомоги. Тому відсутність доказів фактичної оплати не виключає можливості їх компенсації за умови підтвердження існування відповідного грошового зобов`язання, оскільки належна адвокату відповідно до умов укладеного договору оплата його послуг, є «фактичними витратами» сторони. Саме такі критерії використовує у свої практиці ЄСПЛ (справа «Бєлоусов проти України», «Савін проти України»).

На підставі викладеного, керуючись ст. 258,259,263-265,266,270, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Малахової Віри Олексіївни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Постановити додаткове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину обґрунтованих судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6356 гривень 80 копійок (шість тисяч триста п`ятдесят шість гривень вісімдесят копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Додаткове рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. Муранова-Лесів