Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №592/10547/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/10547/26

Провадження № 3/592/1799/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко Владислав Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693278 від 15.06.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема в протоколі вказано, що 14.06.2026 о 23-54 год. в м. Суми по вул. Білопільський Шлях, 7, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» ОСОБА_1 категорично відмовився.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В суді ОСОБА_1 заперечував обставини, викладені в протоколі та вказав, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пояснив, що 14.06.2026 ввечері виявив військовослужбовця, який перебуває у його підпорядкуванні, у стані алкогольного сп`яніння. Через це вирішив відвезти останнього до його місця тимчасового проживання. В подальшому коли рухався по вул. Білопільський Шлях він був зупинений патрульними поліцейськими нібито за порушення ПДР. У нього не було жодних ознак алкогольного сп`яніння про які зазначали патрульні поліцейські, а запах алкоголю в автомобілі був від його побратима. На початку розмови з поліцейськими він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Однак потім при спілкуванні з поліцейськими у його побратима стався з ними конфлікт, після чого до них були застосовані засоби фізичного впливу, зокрема сльозогінний газ який попав у очі. У зв`язку з неналежною поведінкою патрульних поліцейських більше не хотів контактувати з ними. Вважав, що патрульні поліцейські поводили себе некоректно та упереджено по відношенню до нього та його побратима.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що необхідно закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 патрульними поліцейськими надано протокол серії ЕПР1 № 693278 від 15.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 15.06.2026 до КНП СОР «ОКМЦСНЗ» з відмітками про відмову ОСОБА_1 пройти огляд, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт, відеозапис з нагрудних камер поліцейських на оптичному диску. Зокрема, з направлення до медичного закладу та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, вбачається що у результаті огляду, проведеного поліцейськими у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

На оптичному диску містяться відеозаписи з нагрудних камер поліцейських. З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом зазначеного транспортного засобу. Проте відеозапис спростовує наявність ознак сп`яніння про які зазначено у протоколі та направлення на огляд. Так з відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення мови й поведінки, що не відповідає обстановці. У ході розмови ОСОБА_1 висловлювався чітко, а зміст висловлювань відповідав обстановці.

При оцінці наведених доказів суд має керуватися наступними положеннями.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При цьому суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).

Так, згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

Положеннями п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Аналізуючи зміст наведених положень нормативних актів вбачається, що особи, які керують транспортними засобами, підлягають огляду якщо є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів. До таких підстав належать зазначені ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння.

При цьому суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними. Водночас, при дослідженні відеозапису з нагрудних камер поліцейських, на переконання суду, поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова відображені на відео не вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння у момент зупинки та після неї, а працівники поліції не проводили попередній огляд та склали протокол за відсутності будь-яких ознак сп`яніння (мовна здатність не порушена, міміка звичайна, поведінка водія повністю відповідала обстановці).

З наданих відеозаписів та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що у салоні автомобіля разом з ним перебував інший військовослужбовець. На відеозаписі зафіксовано, що саме ця особа перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема у нього наявні порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Останній поводив себе агресивно та в подальшому вчинив конфлікт з патрульними поліцейськими. В результаті чого до ОСОБА_1 та іншої особи були застосовані заходи фізичного впливу.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст. 251 КУпАП є, зокрема, дані протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з роз`ясненнями п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Поліцейські зазначили три ознаки з яких вони вважали, що є підстави для огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Проте дві ознаки не знайшли свого підтвердження після аналізу наданих доказів. Так не підтверджені ознаки порушення мови й поведінка, що не відповідає обстановці.

У зв`язку з цим та на підставі ч. 2 ст. 62 Конституції України суд відноситься критично до протоколу та направлення на огляд в цілому та ставить їх під сумнів щодо доведеності вини та тлумачить на її користь ОСОБА_1 ..

Ураховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини останнього, суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим суд вважає, що вимога поліцейського не ґрунтувалася на положеннях ст. 266 КУпАП. Дані обставини виключають підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наведені вище докази на підтвердження вчинення правопорушення не дають законних підстав поза розумним сумнівом встановити у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи наведене слід закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 130 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк до Сумського апеляційного суду з дня її винесення.

Суддя Владислав КОСТЕНКО