Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №461/5404/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5404/26

Провадження №3/461/2061/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Управління Служби безпеки України у Львівській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді начальника відділу інформатизації та аналітичного супроводження бюджетного процесу управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області,

за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, —

В С Т А Н О В И В :

За результатами проведення комісією УСБУ у Львівській області спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов?язаної з державною таємницею, в УФЗБО ГУНП у Львівській області виявлені та задокументовані (акт від 21.05.2026 N?62/26/309бдск) порушення вимог Закону України «Про державну таємницю» (далі - Закон) та «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі - Порядок). Зокрема, крім інших, виявлені порушення (у тому числі триваючі) вимог пунктів 434-436.

На виконання вимог пунктів 434 та 435 Порядку в установі проводяться квартальні та загальні перевірки наявності матеріальних носіїв секретної інформації (далі - МНСІ), за результатами яких складаються відповідні акти, які підписуються головою та членами комісії, що проводила відповідну перевірку. Склад комісій на проведення перевірок наявності МНСІ визначений наказом начальника управління від 23.01.2026 № 1АД. Відповідно до цього наказу ОСОБА_1 включений у склад цієї перевірочної комісії. Експертній комісії Управління СБ України у Львівській області представлений відповідний акт про проведення загальної перевірки наявності МНСІ за 2025 рік від 21.01.2026 вих. N?9дск/17/01-2026, який засвідчений підписом ОСОБА_1 , як члена комісії.

Водночас, у порушення вимог пункту 434 Порядку, у вищевказаному акті перевірки, зазначені недостовірні відомості щодо кількості таких МНСІ, взятих на облік за кожним видом та журналами обліку. Окрім цього, у порушення вимог пункту 434 Порядку, у вищезазначений акт загальної перевірки не внесені відомості про наявні недоліки і порушення вимог Порядку та інших нормативно-правових актів у сфері охорони державної таємниці, не зроблені відповідні висновки за результатами перевірок, пропозиції та заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень тощо. Тобто, встановлені комісією органу СБУ порушення вимог законодавства про державну таємницю в УФЗБО ГУНП у Львівській області допущені, а також своєчасно не усувались, у зв?язку з неналежним виконанням визначених Порядком завдань у вказаній сфері відповідною внутрішньою перевірною комісією установи, членом якої був ОСОБА_1 .

По вказаному факту Головне управління Національної поліції у

Львівській області провело службове розслідування (висновок службового розслідування від 03.07.2026 № 676дск/01/11-2026). Відповідно до відомостей, які відображені у висновку службового розслідування від 03.07.2026 вих.

№ 676дск/01/11-2026, засвідчені факти порушень вимог пункту 434 Порядку та формального підходу до роботи комісії з перевірки наявності МНСІ.

Вищевказане, а також інші виявлені під час цієї спеціальної експертизи порушення, свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 , у тому числі, як членом комісії з питань організації та забезпечення режиму секретності вказаного СРСД, покладених законодавством завдань, формальний підхід до складення актів за результатами роботи комісії та інших документів установи з питань охорони державної таємниці.

ОСОБА_1 розпорядженням УСБУ у Львівській області від

18.06.2021 № 124д наданий допуск до державної таємниці за формою 3 (три).

Тобто, відповідно до вимог пункту 54 Порядку, під час оформлення допуску до державної таємниці ОСОБА_1 взяв на себе письмове зобов?язання громадянина України щодо дотримання та виконання вимог законодавства про державну таємницю, надав письмову згоду на визначені законом обмеження прав у зв?язку з допуском до державної таємниці та підтвердження того, що він ознайомлений про відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою та членом

вищевказаної комісії, у порушення вимог пунктів 116,435 та 436 Порядку, взятого на себе письмового зобов?язання громадянина України у зв?язку з допуском до державної таємниці та посадової інструкції, не вжив заходів щодо охорони державної таємниці в УФЗБО ГУНП у Львівській області, що у свою

чергу призвело до порушень передбачених законодавством вимог щодо

забезпечення режиму секретності у зазначеній установі.

Беручи до уваги положення статей 28, 39 України "Про державну

таємницю", діяння ОСОБА_1 містять склад адміністративного

правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 1 статті 212-2 КУПАП (невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці

та незабезпечення контролю за станом охорони державної таємниці).

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні визнав, просив суд суворо не карати.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У частині 1 статті 212-2 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці (пункт 6).

Окрім визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом № 62/26/272-16/86в/і про адміністративне правопорушення від 10.07.2026, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловив;

- витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею в управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області № 62/26/3096дск від 21.05.2026;

- витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939;

- висновком службового розслідування за фактом порушення вимог пункту 434 Порядку працівниками УФЗБО ГУНП у Львівській області від 03.07.2026;

- зобов`язанням громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці від 11.05.2021, підписаним ОСОБА_1 ;

- копією звороту картки форми 6 з відомостями про наявність допуску до державної таємниці ОСОБА_1 ;

- заявою ОСОБА_1 , у якій останній свою вину визнав.

Таким чином, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 не вжив заходів щодо охорони державної таємниці в УФЗБО ГУНП у Львівській області, що у свою чергу призвело до порушень передбачених законодавством вимог щодо забезпечення режиму секретності у зазначеній установі, тобто вчинив правопорушення, передбачене п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність є визнання винуватості, обставин, що обтяжують відповідальність, суд не встановив.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Окрім того, у відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.283,284 КУпАПта на підставі п.6 ч.1ст. 212-2 КУпАП, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суддя —

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ДСА України - 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя Ольга ПАВЛЮК