Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 20 липня 2026 р.
Справа: №334/6588/26
Суддя: Коломаренко К. А.
Дата документу 21.07.2026
Справа № 334/6588/26
Провадження № 3/334/1628/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 786258 від 30.06.2026 року, 30.06.2026 року о 21 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кричав, ображав, принижував та погрожував, чим завдав шкоду психічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.7 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, оскільки він не вчиняв будь-яких дій, які б можна було кваліфікувати саме як домашнє насильство. При цьому зазначив, що матір постійно викликає поліцію за вигаданими обставинами, поліція вже навіть впізнає її, страждає галюцинаціями, а також може піти в будь-якому невідомому напрямку без пояснення причин та не повернутися, одного разу ледве знайшов її. Сімейний лікар сказав його не залишати матір без нагляду. Матір він не ображає, піклується про неї.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доходжу наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Згідно положень ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;
Суд наголошує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілому.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру є обов`язковим елементом об`єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов`язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП.
Разом з тим, обставини, викладені у протоколі, а також долучені до матеріалів справи докази, не дають підстав вважати доведеним склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять об`єктивних даних про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство.
Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, України без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об`єктивні докази факту вчинення останнім домашнього насильства, відсутні докази на підтвердження завдання шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , відсутні медичні довідки, акти оцінки психологічного стану потерпілого, свідчення сторонніх осіб чи інші матеріали, які б вказували на завдання будь-якої шкоди.
Судом в судовому засідання було досліджено відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 спить. Потерпіла ОСОБА_2 скаржиться працівникам поліції, що її син випив та назвав її «дурочка».
При цьому суд звертає увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов`язково завжди приводить.
Разом з тим, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 420/13426/20, сам по собі формальний опис у протоколі про адміністративне правопорушення не є достатньою підставою для притягнення особи до відповідальності. Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, необхідне встановлення не лише факту вчинення певних дій, але й підтверджених доказами наслідків зокрема, завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи.
Пояснення потерпілої та поведінка ОСОБА_1 , зафіксовані працівниками поліції на нагрудну боді-камеру, не є проявом домашнього насильства з боку ОСОБА_1 у формі психологічного насильства, а для наявності складу адміністративного правопорушення потрібно також доведення і заподіяння, або можливого заподіяння шкоди психологічному здоров`ю потерпілої. Однак, таких доказів матеріали справи не містять.
Відтак, конфлікт, який стався 30.06.2026 року між ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психологічному здоров`ю останньої, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливість її завдання в даному випадку є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247,283 -285 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя: Коломаренко К. А.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua