Рішення від 20 липня 2026 р. у справі №750/2471/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2471/26

Провадження № 2/750/1919/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді – Рахманкулової І.П.,

секретаря – Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

у березні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 37315 грн. 99 коп.

Обґрунтовано позов тим, що «Мonobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку і за рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 22 березня 2018 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 36100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач засобами поштового зв`язку надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що заява про приєднання до банківських послуг не містить істотних умов безпосередньо кредитування, розміру кредитних коштів та розмір відсоткової ставки. У цій же заяві не міститься погоджена сума кредитного ліміту. Крім того, розрахунок заборгованості, доданий до позову, не може бути підтвердженням існування боргу, оскільки він не є первинним документом, в ньому не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення такого розрахунку, відсутні інші дані, які дають змогу ідентифікувати особу, що склала відповідний розрахунок. Відповідач зазначає, що анкета-заява не може бути кредитним договором, повинні бути первинні бухгалтерські документи, які банк не долучає до позову, крім того , послуги, які надає банк не містять підпису клієнта. Зазначена анкета-заява не містить даних про отримання відповідачем кредиту, про відкриття карткового рахунку та видачу кредитної картки. Також, відповідач надіслав заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача засобами поштового зв`язку надіслав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що до позовної заяви були додані докази, що підтверджують факт укладення договору про надання банківських послуг від 22.03.2018. Також, представник зазначив, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Без погодження у мобільному за стосунку «Мonobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню за стосунку «Мonobank». А без переходу у головне меню за стосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту. Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже боржник намагається приховати фактичні обставини справи.

Також, представник позивача надіслав до суду заперечення на заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив відмовити відповідачу у застосування строків позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому просив розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

АТ «Універсал Банк» створено проект «Monobank», у рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 22 березня 2018 року.

У п. 2 анкети-заяви зазначено, що позичальник погоджується, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, укладення якого позичальник підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.

У п. 6 анкети-заяви вказано, що позичальник просить вважати наведені зразки його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть йому відкриті в банку. З цією метою, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем. Він буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису в додатку для засвідчення його дій. Він визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у т.ч. підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним із використанням електронного підпису.

Вказана заява-анкета не містить процентної ставки за користування кредитом, порядку повернення кредиту та сплати процентів, фінансування на оплату нарахованих і несплачених процентів, штрафних санкцій за порушення умов кредитування (повернення кредиту та сплати процентів).

До анкети-заяви банком долучено:

- розрахунок заборгованості за договором №б/н від 22.03.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 29.12.2025р., згідно якого загальний залишок боргу за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 37315,99 грн.;

- довідку від 29.12.2025 про наявність у клієнта ОСОБА_1 банківського рахунку, тип рахунку Картка чорна, валюта рахунку UAH, активна до 03/30;

- довідку від 29.12.2025 про розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 14.05.2018 - 10000 грн., 07.07.2018 - 20000 грн., 14.08.2018 - 25000 грн., 30.10.2018 – 30000 грн., 19.02.2019 – 50000 грн., 04.10.2020 – 36900 грн., 14.10.2020 – 36300 грн., 24.11.2020 – 36100 грн.;

- виписку про рух коштів по картковому рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 06.04.2018 по 29.12.2025, де зазначено інформацію: кредитний ліміт (станом на 29.12.2025) 36100,00 грн., заборгованість (станом на 29.12.2025) 37315,99 грн., сума витрат за цей період 96449,42 грн., сума зарахувань за період 59133,43 грн;

- пояснення до виписки про рух коштів на рахунку;

- Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank у редакції, чинній з 27 листопада 2021 року (протокол №46 від 24.11.2021);

- Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank;

- Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача;

- Тарифи Чорної картки monobank;

- копію паспорта та картки платника податків ОСОБА_1 ;

- витяг із Статуту, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на підтвердження реєстрації АТ «Універсал Банк» як юридичної особи та копію банківської ліцензії №92 від 10 жовтня 2011 року, виданої Національним банком України на право надання позивачем банківських послуг.

Водночас, окрім анкети-заяви, надані банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту не містять підпису позичальника, зокрема й електронного/удосконаленого електронного підпису.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві, що підписана ОСОБА_1 власним підписом 22.03.2018 процентна ставка не зазначена.

Позивач просить стягнути суму кредиту, тобто неповерненого ліміту кредитування та овердрафту (додаткового кредиту). Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір, порядок нарахування і списання процентів, надання овердрафту на погашення процентів посилався на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, даних картки monobank (тарифами) та паспорт споживчого кредиту картки monobank .

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, даних картки monobank (тарифами) та паспорт споживчого кредиту картки monobank розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) зроблено висновок, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання, у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.

У постанові Верховного Суду від 09 січня 2020 року у справі №643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту».

За таких обставин неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, можуть змінюватися самим АТ «Універсал банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (22.03.2018) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви умови і правила, тарифи, паспорти споживчого кредитування у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд вважає, що Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank, даних картки monobank (тарифами) та паспорт споживчого кредиту картки monobank, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 37315,99 грн., яка складається із залишку боргу за тілом кредиту. Однак, як вбачається із виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості, до вказаної заборгованості також входять і нараховані банком відсотки за користування кредитом, тоді як доказів про узгодження таких умов позивач не надав.

Так, на підтвердження заявлених вимог позивач надав до суду Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank від 24.11.2021, що набули чинності з 27.11.2021, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту.

Водночас, як вище зазначалось, ці документи, які банк вважає складовими частинами кредитного договору, не містять підпису відповідача, зокрема й електронного/удосконаленого електронного підпису.

Отже, єдиним документом, із наданих позивачем до суду, який містить підпис відповідача, є заява-анкета до договору про надання банківських послуг від 22.03.2018, в якій взагалі не згадується про обов`язок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, комісії чи штрафні санкції.

Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами, які позивач вказав у розрахунку заборгованості за договором, банком до суду не надано.

З наявної в матеріалах справи виписки по картковому рахунку за період з 06.04.2018 по 29.12.2025 видно, що ОСОБА_1 отримував від АТ «Універсал Банк» кредитні кошти та активно користувався ними, витрачаючи їх на придбання різних товарів, поповнення мобільного телефону, перекази на інші картки тощо.

Водночас, аналізуючи залишок заборгованості відповідача за кредитом, підтверджений випискою по рахунку ОСОБА_1 та самостійно визначений позивачем у розрахунку, суд приходить до висновку, що тіло кредиту було штучно збільшено за рахунок нарахування та списання відсотків, які не були визначені в анкеті-заяві.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі ж висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Таким чином, саме виписка по картковому рахунку є належним і допустимим доказом, що підтверджує виконання позивачем умов договору в частині встановлення відповідачу кредитного ліміту та користування позичальником кредитними коштами.

Так, відповідно до виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 за період з 06.04.2018 по 29.12.2025 кредитний ліміт (станом на 29.12.2025) 36100 грн., заборгованість (станом на 29.12.2025) 37315,99 грн., сума витрат 96449,42 грн., сума зарахувань 59133,43 грн.

Дослідивши дану виписку, судом встановлено, що за вказаний у виписці період у рахунок погашення відсотків банком загалом списано 30628,74 грн., які мають бути вирахувані із загальної суми заборгованості, оскільки, як зазначалось вище, розмір процентів не був погоджений сторонами в анкеті-заяві.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; п. 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

Суд відхиляє посилання позивача про не надання відповідачем доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, оскільки в цій ситуації банк застосовує концепцію негативного доказу. Крім того, правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості спростовується наданою ним же випискою про рух коштів по картці відповідача, де міститься інформація про списання процентів за користування кредитом.

Отже, з огляду на зазначені обставини, в основу розрахунку заборгованості за кредитним договором слід покласти виписку про рух коштів по рахунку та суму неправомірно нарахованих банком і сплачених відповідачем процентів у 30628 грн. 74 коп.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі №201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у даному випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Тобто, установивши факт існування між сторонами невиконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву.

Тому, після проведеного судом перерахунку та в межах заявлених позовних вимог заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором повинна становити 6687 грн. 25 коп. (37315,99-30628,74), з яких: 6687,25 грн. залишковий борг за тілом кредиту, який і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах є необгрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин. Дія карантинних заходів у подальшому неодноразово продовжувалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 11.03.2020 № 211, від 22.07.2020 № 641, від 09.12. 2020 №1236, а загалом безперервно до 30.06.2023.

Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Окрім цього на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.

Водночас, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX (зі змінами) до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

За таких обставин, враховуючи, що перебіг строків позовної давності законодавцем було зупинено, а тому позивачем строк позовної давності при пред`явлені даного позову не пропущено.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Оленівська, 23, ідентифікаційний код юридичної особи 21133352) заборгованість у сумі 6687 грн. 25 коп. (шість тисяч шістсот вісімдесят сім грн. 25 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 596 грн. 38 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.07.2026.

Суддя І. П. Рахманкулова