Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №503/816/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Суд: Кодимський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №503/816/26

Суддя: Вороненко Д. В.

Справа № 503/816/26

Провадження №3/503/433/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кодима у залі суду матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера за віком, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173КУпАП,

встановив:

27 квітня 2026 року близько 12:50 години в приміщені навчального закладу, філія «Лабушненської початкової школи» КЗ «Кодимський ліцей №1» розташованого в с. Лабушне по вул. Центральна, 20, ОСОБА_1 діючи в порушення вимог ч.2 ст. 6 Закону України «Про освіту» та ст. 54 цього ж Закону, влаштував сварку з вчителем молодших класів ОСОБА_2 , голосно кричав та поводився агресивно, розмахував руками, грюкав дверима, внаслідок чого були налякані малолітні вихованці дошкільного навчального закладу, своїми діями ОСОБА_1 порушив спокій учасників освітнього процесу та правила перебування в навчальному закладі, тобто вчинив дрібне хуліганство проявивши зневажливість до інших осіб, чим своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вище вказаного правопорушення заперечував посилаючись на те, що досудові матеріали справи сфальшовані (а.с.40, 91) та наполягав на притягненні до відповідальності осіб, які вчиняли неправомірні дії стосовно нього. Клопотав перед судом про допит відповідних свідків (а.с.43, 51) та застосування до осіб причетних до події поліграфу (а.с.40-42, 44-50). На уточнююче запитання суду зазначив, що має інвалідності не має.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила вчинення ОСОБА_1 вище зазначених дій стосовно неї, які були для неї неприємними, та очевидцями яких були інші особи, які також зазнавали впливу цих дій.

Висновки суду

– щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що в сукупності підтверджується дослідженими судом під час судового розгляду доказами, які наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та показами наданими свідками в судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 764200 від 20.05.2026 року (а.с.2), в якому зазначені дії ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 та які мали також негативний вплив на інших осіб, які були очевидцями відповідної події;

- копією роздруківки рапорту із бази «Армор» (а.с.3), згідно якої 28.04.2026 року о 19:03 години ГРПП ПІНІЧ 6 Відділ поліцейської діяльності №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, з письмовою заявою звернулася завідувач філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей № 1» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить прийняти міри до місцевого мешканця ОСОБА_1 , 1955 року народження, який 27.04.2026 року близько 13:00 години в зазначеному навчальному закладі влаштував сварку чим порушив нормальний режим роботи та спокій учасників освітнього процесу;

- копією заяви завідувача філії Лабушненської початкової школи» КЗ «Кодимський ліцей №1» ОСОБА_3 від 27.04.2026 року (а.с.4-5) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка була підписана членами колективу навчального закладу та була зареєстрована ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області у ЄО за № 9653, в своїй частині, яка містить зазначення обставин про те, що 27 квітня 2026 року близько 13 години в приміщення їхнього навчального закладу сталася надзвичайна ситуація. ОСОБА_1 , дідусь учня 3 класу ОСОБА_4 , без будь-яких на те причин зчинив галас, почав погрожувати присутнім у коридорі батькам і колегам та їхнім родинам прокуратурою. Від крику ОСОБА_1 злякалися діти 2 і 3 класів, які після 5 уроку збиралися додому. Несамовитий крик розбудив вихованців дошкільного відділення. Кілька дітей від переляку почали плакати.

При цьому, інша частина цієї заяви судом наприймається як доказ, оскільки містить також зазначення обставин, які не стосуються суті пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, яке викладене у змісті зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення;

- копією заяви ОСОБА_1 від 18.05.2026 року (а.с.6), про необхідність прийняти міри до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , котрі 27.04.2026 року вчинили неправомірні дії по відношенню до нього, коли Він прийшов до 3-го класу за своїм онуком – ОСОБА_6 , і заявив класному керівнику чому вона не зазначила в групі, що батько його внука – ОСОБА_7 пропав безвісти 10.10.2025 року на полі бою в Запорізькій області і є учасником бойових дій і ветераном війни, але ОСОБА_2 йому нічого не відповіла, а за неї вступилася ОСОБА_5 штовхнувши його з усієї сили в плече і виштовхала з класу в коридор. На цей інцидент прибігла ОСОБА_3 і почала йому погрожувати, що викличе поліцію, демонструючи як вона натискає кнопку виклику. Взявши онука і відвівши його до квартири подзвонив на «102» і викликав поліцію до школи.

Дана заява ОСОБА_1 , так само як і його нижче зазначене письмове пояснення (а.с.9), підтверджує обставини місця і часу події діяння, а також належності до кола його учасників і очевидців відповідних осіб;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 28.04.2026 року (а.с.7-8), в яких остання пояснила, що є завідувачем філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1» та в колективі їхньої школи працюють дві сестри, а саме ОСОБА_8 – вчителем початкових класів та ОСОБА_9 – вчителем англійської мови в початкових класах. Починаючи з серпня 2024 року батько зазначених працівників ОСОБА_1 , який проживає у їхньому селі, почав втручатися в роботу своїх доньок та налаштовувати їх на ворожнечу у колективі. 27.04.2026 року близько 13:00 години до школи в черговий раз прийшов ОСОБА_1 та знову влаштував безпричинно сварку, голосно кричав, внаслідок чого налякав маленьких учнів та вихованців дитячого садка, в яких саме була «тиха година» (час сну), деякі діти навіть почали плакати через його галас. Після того як Вона попередила ОСОБА_1 , що звернеться до поліції, тому що Він порушує закон, то останній покинув заклад, а через деякий час до школи прибули працівники поліції, яких викликав ОСОБА_1 повідомивши, що нібито відносно його онука ОСОБА_6 вчителі вчиняють булінг. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 27.04.2026 року близько 13:00 години порушив нормальний режим роботи школи, а також систематично та безпідставно звинувачує ОСОБА_3 та інших працівників закладу в неіснуючих вчинках, принижує авторитет та ганьбить її та інших працівників, вона була змушена звернутися із письмовою заявою до поліції для прийняття відповідних мір.

В іншій частині дане письмове пояснення судом наприймається як доказ, оскільки містить також зазначення обставин, які не стосуються суті пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, яке викладене у змісті зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.05.2026 року (а.с.9), в яких останній повідомив, що 27.04.2026 року близько 13:00 прийшов до навчального закладу (за текстом малася на увазі філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1») забрати свого малолітнього онука ОСОБА_10 . Зайшовши до класу побачив там класного керівника свого онука – ОСОБА_2 та вирішив запитати у неї чому Вона раніше не подала списки батьків, які є учасниками бойових дій, а саме яким є батько його онука – ОСОБА_7 , оскільки таке відношення до його сім`ї його обурило. В результат і цього між ними виникла суперечка. В цей момент в класі також була присутня ОСОБА_11 , яка як раз забирала свою доньку, і Вона втрутилась в конфлікт та почала йому робити зауваження, виштовхувати його з класу в коридор та вимагала аби Він покинув заклад. Все це можуть підтвердити його доньки, які працюють в школі і як раз все бачили. По закінченню конфлікту, коли повернувся додому, вирішив звернутися до поліції.

Дане письмове пояснення ОСОБА_1 , так само як і його вище зазначена заява (а.с.6), підтверджує обставини місця і часу події діяння, а також належності до кола його учасників і очевидців відповідних осіб;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 04.05.2026 року (а.с.10), в яких остання пояснила, що є вчителем початкових класів філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1», а 27.04.2026 року близько 12:40 години під час уроку, який вона проводила у 3- му класі, до класу несподівано увірвався мешканець їхнього села ОСОБА_1 , який був агресивно налаштований, голосно кричав, висловлював своє невдоволення щодо ситуації в їхній родині (його зять безвісти зниклий під час бойових дій на фронті), але загалом причину візиту ОСОБА_1 . Даний інцидент тривав близько 10 хв., в ході якого останній голосно кричав, грюкав дверима, внаслідок чого учні деяких класів злякалися його дій і боялися вийти в коридор, тобто ОСОБА_1 своїми діями порушив нормальний режим роботи закладу. В даний конфлікт втрутилася завідувач філією ОСОБА_3 . Після її неодноразових зауважень їхньому «гостю» нарешті його випровадили зі школи. Також ОСОБА_2 пояснила, що є класним керівником у класі, в якому навчається онук ОСОБА_1 – малолітній ОСОБА_6 .

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_12 від 04.05.2026 року (а.с.11-12), в яких остання пояснила, що є вчителем початкових класів філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1» та 27.04.2026 року знаходилась на робочому місці. Приблизно о 12:40 год. під час освітнього процесу почула як у коридорі хтось несамовито кричить та конфліктує. Вийшовши з класу побачила як з кабінету 3-го класу виходить ОСОБА_1 (мешканець їхнього села) голосно кричить та розмахує руками. Вона так зрозуміла, що Він щось виясняв з ОСОБА_2 , класним керівником 3-го класу, але що саме вона не знає. Відзначила, що ОСОБА_1 дуже агресивно, голосно кричав, внаслідок чого маленькі учні нашої школи злякались його поведінки та боялися вийти в коридор. Поведінка ОСОБА_1 була зухвалою та непрогнозованою. Внаслідок чого останній порушив нормальний режим роботи навчального закладу та порушив правила перебування сторонніх осіб, тобто вчинив дрібне хуліганство. При цьому, на слушні зауваження заспокоїтись та покинути приміщення Він не реагував. Відносно неї ОСОБА_1 також вчинив неправомірні дії, а саме голосно кричав та погрожував, що «всіх відправить служити». Весь цей інцидент тривав приблизно 10 хвилин і, після того як керівник закладу ОСОБА_3 втрутилась в цю ситуацію, ОСОБА_1 покинув приміщення, а учні ще довго оговтувалися від наслідків «візиту» останнього.

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_13 від 19.05.2026 року (а.с.13), в яких остання пояснила, що є технічним працівником філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1» та 27.04.2026 року знаходилась на робочому місці, коли близько 13:00 години до приміщення школи прийшов місцевий мешканець ОСОБА_1 за своїм малолітнім онуком. В цей час останній влаштував сварку з вчителями, а саме з ОСОБА_12 та з іншими. В конфлікт також втрутилась завідуюча філією ОСОБА_3 . Все це відбувалося на другому поверсі школи, але особисто Вона чула як ОСОБА_1 голосно кричав та принижував гідність вчителів, перешкоджав можливості їм записати цей процес на телефон (створити звукозапис), тобто ОСОБА_1 грубо порушив правила перебування (відвідування) навчального закладу та спокій учасників освітнього процесу. Внаслідок його дій сильно налякались маленькі вихователі, які на той час як раз спали та прокинулись.

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_14 від 19.05.2026 року (а.с.14), в яких остання пояснила, що є комірником філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1» та 27.04.2026 року знаходилась на робочому місці, близько 13:00 години під час перебування у харчовому блоці почула галас та крики і по голосу упізнала, що це був ОСОБА_1 , який сперечався із працівниками школи, а саме із ОСОБА_2 . В конфлікт втрутилась і директор шкоди (керівник філією) ОСОБА_3 , яка намагалася вгамувати ОСОБА_1 та неодноразово просила його заспокоїтись та покинути заклад, але той на це не реагував, а навпаки ще голосніше кричав порушуючи внутрішній розпорядок їхнього закладу та навчальний процес, внаслідок чого навіть сильно злякались вихованці дитячого садочку, які на той момент спали, через крики ОСОБА_1 їх розбудив.

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_15 від 19.05.2026 року (а.с.15), в яких остання пояснила, що 27.04.2026 року близько 13:00 години прийшла до місцевої школи за своєю малолітньою донькою та знаходячись у класі спілкувалась з її класним керівником – ОСОБА_2 , коли в цей час до класу зайшов місцевий житель ОСОБА_1 за речами свого онука. При цьому останній був агресивно налаштований і спочатку з ними не спілкувався, а вже коли виходив з класу сказавши до побачення несподівано розлютився, почав голосно кричати на неї та вчителя у присутності її малолітньої дочки, внаслідок чого остання його злякалася. Також ОСОБА_1 принижував їх людську гідність спілкуючись зверхньо, а виходячи з класу сильно грюкнув дверима. В свою чергу Вона робила йому неодноразові зауваження про неприпустимість такої агресивної поведінки та порушення навчального процесу, внаслідок чого прошився спокій його учасників, оскільки через невгамовний крик ОСОБА_1 злякались вихованці дитячого садочку розташованого на першому поверсі. На крики прибігла завідувач школи ОСОБА_3 , яка намагалася вгамувати ОСОБА_1 та неодноразово робила йому зауваження та навіть хотіла зробити аудіозапис його поведінки на свій мобільний телефон, але той всіляко цьому заважав та погрожував, що розіб`є її телефон. Весь цей конфлікт тривав 5-10 хвилин під час якого також була присутня і ОСОБА_9 , яка є його донькою і також працює вчителем у школі, намагалася також вгамувати свого батька.

Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.

Відтак суд вважає вище наведене письмове пояснення учасника справи допустимим, належним, достатнім і достовірним доказом, внаслідок узгодженості його внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ним та іншими доказами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.

Покази надані в судовому засіданні 21.07.2026 року свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також потерпілою ОСОБА_2 , як свідком у відповідності до положень ч.3 ст. 269 КУпАП, за своєю суттю є аналогічними письмовим поясненням наданим цими особами на стаді досудового оформлення матеріалів справи та які були наведені судом вище у даному судовому рішенні. При цьому, суд відзначає додатково, що:

- покази свідка ОСОБА_3 підтверджують те, що остання спочатку стала очевидцем конфлікту ОСОБА_1 із ОСОБА_12 , а після у нього також почався конфлікт ще особисто із нею, а також підтвердила обставини того, що ОСОБА_1 голосно кричав у навчальному закладі порушуючи там порядок і спокій вчителів, учнів і вихованців, їх батьків;

- покази свідка ОСОБА_12 підтверджують те, що остання спочатку стала очевидцем конфлікту ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , а після у нього також почався конфлікт ще особисто із нею і ОСОБА_3 , а також підтвердила обставини того, що ОСОБА_1 голосно кричав у навчальному закладі порушуючи там порядок і спокій вчителів, учнів і вихованців, їх батьків;

- покази свідка ОСОБА_14 підтверджують те, що остання була очевидцем, яка чула сильний крик ОСОБА_1 (голос якого знає), від якого було гучно на обох поверхах, а діти, які там перебували, налякалися.

У відповідності до положень ч.1 ст. 54 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (надалі за текстом Закон), педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на, серед іншого, захист професійної честі та гідності; працю у безпечному та здоровому освітньому середовищі; захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства.

Натомість у відповідності до положень ч.1 ст. 53 Закону, здобувачі освіти мають право, серед іншого, на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства.

Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

В діянні ОСОБА_1 наявне образливе чіпляння до громадян в громадських місцях та інші подібні дії (голосні крики, грюк дверима, провокування конфлікту), що порушив громадський порядок і спокій громадян в закладі освіти.

Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні зазначеного правопорушення повністю доказана.

– щодо неприйняття окремих доказів:

Суд не приймає як докази письмові пояснення свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 19.05.2026 року (а.с.16-17), оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 заперечував проти цих письмових пояснень, як належних, допустимих і достовірних доказів його вини та клопотав перед судом про допит, в тому числі, і цих осіб, а натомість здійснити допит цих осіб протягом судового розгляду не виявилось можливим, оскільки єдиний можливий вжитий судом процесуальний спосіб на здійснення їх термінового виклику, шляхом надіслання судових повісток в електронній формі на номери їх телефонів зазначені у їх письмових поясненнях (а.с.121, 124), ці особи не з`явились. При цьому, здійснити відкладення подальшого судового розгляду цієї справи для вжиття інших процесуальних заходів щодо виклику свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в наступне судове засідання іншим способом – надіслання судових повісток про виклик поштою, суд був позбавлений можливості з огляду на обмеженість процесуального строку до наближення закінчення строку накладення адміністративного стягнення – три місяці з дня вчинення правопорушення (27.07.2026 року), передбаченого ч.2 ст. 38 КУпАП. В той час як в середньо строковому на те щоб рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою надійшло із суду в м. Кодима до адресата в с. Лабушне потрібне 9 днів, що підтверджує відповідне поштове повідомлення про вручення такого відправлення (а.с.31). Таким чином подальше відкладення судового розгляду призвело б до спливу відповідного строку, недотримання «розумних строків» судового розгляду та не досягнення завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення визначеного ст. 1 КУпАП. Окремо суд відзначає ті обставини, що дана справа надійшла на розгляд суду з органу Національної поліції, після завершення її досудового оформлення, лише 26.05.2026 року, тобто майже через місяць після настання події правопорушення, а відтак в суду залишалося процесуального строку для її розгляду тільки два місяці. При цьому, судом за період часу з моменту отримання справи у своє провадження – 26.05.2026 року до завершення її судового розгляду 21.07.2026 року було загалом призначено 7 судових засідань (26.06.2026, 29.06.2026, 03.07.2026, 09.07.2026, 13.07.2026, 17.07.2026 і 21.07.2026) та ще одне (24.06.2026) для розгляду іншим суддею відводу заявленого судді. В свою чергу ч.2 ст. 277 КУпАП передбачають скорочений процесуальний строк для розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 цього Кодексу – протягом доби.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

У відповідності до роз`яснень абзацу першого пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 № 10, своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.

Відтак суд вважає, що виключення письмових пояснення свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 19.05.2026 року (а.с.16-17) з кола доказів сторони обвинувачення на яких ґрунтується судове рішення буде належним способом дотримання процесуальних прав сторони захисту, яке попередить їх застосування судом за умов висловлення захистом їх достовірності, але при цьому не буде перешкоджати самому подальшому провадженню в справі про адміністративне правопорушення. Тобто за таких умов буде дотримано балансу між правами сторін захисту і обвинувачення та забезпечено мету самого провадження, зокрема захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілої.

Також суд не приймає як докази письмові пояснення свідка ОСОБА_18 від 19.05.2026 року (а.с.18), оскільки згідно змісту останніх дана особа не була очевидцем подій, які відбувалися в філії «Лабушненська початкова школа» КЗ «Кодимський ліцей №1» та 27.04.2026 року близько 13:00 години, оскільки в той день близько 12:00 години вже пішла звідти додому та знає про них виключно зі слів третіх осіб, які були тоді їх очевидцями, а інші обставини повідомлені у даному пояснені стосовно обставин, які не стосуються суті пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, яке викладене у змісті зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення.

Окрім того, суд не приймає як докази письмове поясненнями свідка ОСОБА_9 від 04.05.2026 року (а.с.19-20), копію звернення т.в.о. начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Олександра Леванова № 151561-2026 (1111563) від 29.04.2026 року (а.с.24) та копію висновку практичного психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 07.05.2026 року № 445 (а.с.25), оскільки останні не містять встановлення обставин, які мають значення для розгляду даної справи, так як не стосуються суті пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, яке викладене у змісті зазначеного вище протоколу про адміністративне правопорушення.

Окремо суд зауважує те, що згідно пункту 3 розділу IV Правил доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території та приміщеннях комунального закладу «Опорний заклад «Кодимський ліцей № 1» та філії «Лабушненська початкова школа» (а.с.21-23), особам, які допущені на територію та в приміщення закладу освіти, та які не залучені до освітнього процесу під час проведення навчальних занять, позакласних заходів забороняється, серед іншого, шуміти, голосно розмовляти чи заважати у будь-який інший спосіб проведенню навчальних занять, позакласних заходів. Однак, дані Правила були погоджені заступником голови з гуманітарних та соціальних питань Кодимської міської ради Подільського району Одеської області та затверджені директором КЗ «ОЗ «Кодимський ліцей № 1» лише 12.05.2026 року, тобто вже після події правопорушення, яке мало місце 27.04.2026 року.

– щодо заперечень захисту:

В свою чергу висловленні ОСОБА_1 під час судового провадження у письмовій формі у своїх заявах (клопотання) та в усній формі у судових засіданнях заперечення щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності, суд оцінює критично, як обраний спосіб відстоювання своєї позиції та побудови свого захисту з метою ухилення від відповідальності, оскільки дані заперечення суперечать вище наведеним доказам та спростовуються останніми.

Згідно роз`яснень абзацу третього пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 № 10, суддям слід забезпечувати розгляд справ про дрібне хуліганство в присутності особи, яка його вчинила. Якщо порушник заперечує факт проступку або оспорює обставини його вчинення, необхідно допитати потерпілого, свідків, витребувати додаткові матеріали. У таких випадках доцільно вести протокол судового засідання.

Суд під час судового розгляду виконав зазначені вище роз`яснення та реалізація права захисту на вимагання виклику і допиту свідків обвинувачення, які свідчать проти нього, та свідків захисту.

Водночас надаючи оцінку показам наданим в судовому засіданні, яке відбулось 21.07.2026 року, свідками захисту – ОСОБА_9 та ОСОБА_19 суд відзначає, що останні є близькими родичами ОСОБА_1 – його дочками, а свідок ОСОБА_9 у змісті свого письмового пояснення (а.с.19) визнавала перебування з потерпілою ОСОБА_2 тривалий час в неприязних стосунках, внаслідок чого їх покази хоча і мають доказове значення та приймаються судом, але при їх оцінці суд враховує вплив наведених вище чинників, що відповідно впливає на їх здатність об`єктивно і неупереджено відображати дійсні обставини події. Тому суд надає перевагу показам наданим іншими свідками, щодо яких в суду не виникає сумнівів у їх достовірності і об`єктивності як безпосередніх очевидців, внаслідок внутрішньої узгодженості окремо кожного так і сукупності між собою. Окрім того, суд відзначає, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_19 не були очевидцями початку спілкування ОСОБА_1 із потерпілою ОСОБА_2 , так як прибули на місце події коли ОСОБА_1 вже виходив з приміщення відповідного класу.

Натомість з приводу заявлених ОСОБА_1 клопотань про застосування під час допитів осіб причетних до події поліграфу (а.с.40-42, 44-50), які були судом розглянуті в судовому засіданні, яке відбулось 17.07.2026 року, з наведенням судом відповідного мотивування ухваленого рішення з цього питання, суд вважає необхідним все ж додатково відзначити у змісті даного судового рішення, що наразі застосування спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа під час опитування особи (в тому числі як свідка), передбачено для отримання експертом-психологом орієнтувальної інформації лише в рамках проведення психологічної експертизи та може проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування, згідно пункту 6.8 Розділу VI Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5. Тому застосування під час допитів свідків і потерпілої такого технічного засобу як поліграф не передбачене чинним законодавством та саме по собі не впливає на оцінку отриманих від них показів, а натомість призначення в справі про адміністративне правопорушення психологічної експертизи із застосуванням поліграфу позбавляє процесуальної доцільності, за умов, що строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст. 38 КУпАП, закінчиться ще до виконання відповідної експертизи, а самі особи можуть не надати відповідної письмової згоди на застосування такого засобу.

– щодо накладення стягнення за вчинення правопорушення:

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023, від 05.02.2024 року № 49/2024, від 06.05.2024 року № 271/2024, від 23.07.2024 року № 469/2024, від 28.10.2024 року № 740/2024, від 14.01.2025 року № 26/2025, від 15.04.2025 року № 235/2025, від 14.07.2025 року № 478/2025, від 20.10.2025 року № 793/2025 та від 12.01.2026 року № 40/2026, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX, від 06.02.2024 року № 3564-IX, від 08.05.2024 року № 3684-IX, від 23.07.2024 року № 3891-IX, від 29.10.2024 року № 4024-IX, від 15.01.2025 року № 4220-IX, від 16.04.2025 року № 4356-IX, від 15.07.2025 року № 4524-IX, від 21.10.2025 року 4643-IX та від 14.01.2026 року № 4757-IX.

Під час судового розгляду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 з метою ухилення від відповідальності неодноразово вдавався до спроб затягнути судовий розгляд, що є зловживанням процесуальними правами, зокрема:

- заявив судді безпідставний відвід (а.с.33, 37-39), вмотивований невідповідністю обставин, які викладені в протоколі, фактичним обставинам, а також не погоджуючись із рішеннями правоохоронних органів, тобто з обставин не пов`язаних із здійсненням суддею правосуддя. При цьому, підстав для відводу саме судді не повідомив;

- неодноразово не з`являвся в призначенні судові засідання (участь його в яких є обов`язковою з огляду на вимоги ч.2 ст. 268 КУпАП), внаслідок чого суд був змушений відкладати судовий розгляд та застосовувати до нього привод через орган Національної поліції. При цьому, в судові засідання не з`являвся посилаючись на стан свого здоров`я (а.с.57, 68, 80-81, 89-92, 99-101), хоча надана суду закладом охорони здоров`я інформація (а.с.82-83) про його діагноз вказувала, що останній не є перешкодою для можливості його участі в судовому засіданні.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.

– щодо стягнення судового збору:

Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 173, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) грн.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Флеш-носій інформації виробника «Kingston» чорного кольору залишити в матеріалах справи до набрання законної сили постановою у даній справі, а після того повернути її власнику (володільцю) – ОСОБА_1 , за відповідним зверненням останнього, під розписку.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 22.07.2026 року.

Суддя Д.В. Вороненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua