Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №758/18714/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/18714/25

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупини Ю.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача- ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності шляхом поділу (виділу) у натурі майна, що є у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності шляхом поділу (виділу) у натурі майна, що є у спільній частковій власності, в якому просив суд поділити в натурі житловий будинок літ. «А», господарські будівлі та споруди домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до визначеного рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024 року по справі № 758/8441/13-ц порядку користування, що відповідає Варіанту № 1 розподілу житлового будинку згідно висновку експерта № 9637 від 28 січня 2021 року за результатами проведеної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та зображено на Схемі в Додатку №1 до цього висновку:

- виділивши ОСОБА_1 в особисту приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень: 1-1 кухня площею 16,5 кв. м; 1-2 санвузол площею 3,4 кв. м; 1-3 їдальня площею 24,1 кв. м; 1-4 вбиральня площею 1,4 кв. м; 1-5 ванна площею 3,5 кв. м; 1-6 житлова кімната площею 18,4 кв. м; 1-7 житлова кімната площею 18,1 кв. м; 1-8 коридор площею 6,4 кв. м; 1-9 санвузол площею 3,6 кв. м; 1-10 житлова кімната площею 21,2 кв. м; 1-11 коридор площею 3,6 кв. м; 1-12 житлова кімната площею 6,8 кв. м; всього по житловому будинку 127,0 кв. м, частина І тамбуру (прибудова літ. «а1») площею 2,8 кв. м, а також гараж літ. «Д» (1 поверх), сарай літ. «над Д», навіс літ. «К», споруди № 1-5;

- виділивши ОСОБА_3 в особисту приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень: 2-1 приміщення площею 5,3 кв. м; 2-2 приміщення площею 3,3 кв. м; 2-3 приміщення площею 37,7 кв. м; 2-4 приміщення площею 41,5 кв. м; всього по житловому будинку 87,8 кв. м; І тамбур (прибудова літ. «а1») 1/2 частина, а також гараж літ. «З», споруди № 1-5.

Також позивач просив припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок літ. «А», господарські будівлі та споруди домоволодіння АДРЕСА_1 , та стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Свої вимоги Позивач обґрунтовував тим, що вони з рідним братом - Відповідачем є співвласниками в рівних частках спірного домоволодіння, але тривалий час Відповідач мав претензії до брата щодо володіння та користування спільним майном. Так, понад 10 років спір між братами щодо розподілу домоволодіння в натурі розглядався Подільським районним судом міста Києва, а 01 серпня 2024 року судом було ухвалено рішення по справі № 758/8441/13-ц, яким первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування будинком та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про встановлення порядку користування будинком та земельною ділянкою задоволено повністю.

Даним судовим рішенням Подільський районний суд міста Києва встановив порядок користування житловим будинком літ. «А», господарськими будівлями та спорудами будинковолодіння АДРЕСА_1 , виділивши в користування ОСОБА_1 : 1-1 кухня площею 16,5 кв. м; 1-2 санвузол площею 3,4 кв .м; 1-3 їдальня площею 24,1 кв. м; 1-4 вбиральня площею 1,4 кв. м; 1-5 ванна площею 3,5 кв. м; 1-6 житлова кімната площею 18,4 кв. м; 1-7 житлова кімната площею 18,1 кв. м; 1-8 коридор площею 6,4 кв. м; 1-9 санвузол площею 3,6 кв. м; 1-10 житлова кімната площею 21,2 кв. м; 1-11 коридор площею 3,6 кв. м; 1-12 житлова кімната площею 6,8 кв. м; І тамбур (прибудова літ. «а1») 1/2 частина, всього по житловому будинку 127,0 кв. м, а також гараж літ. «Д» (1 поверх), сарай літ. «над Д», навіс літ. «К», споруди № 1-5 1/2 частина; виділивши в користування ОСОБА_3 : 2-1 приміщення площею 5,3 кв. м; 2-2 приміщення площею 3,3 кв. м; 2-3 приміщення площею 37,7 кв. м; 2-4 приміщення площею 41,5 кв. м; І тамбур (прибудова літ. «а1») 1/2 частина, всього по житловому будинку 87,8 кв. м, а також гараж літ. «З», споруди № 1-5,1/2 частина, що відповідає Варіанту АДРЕСА_2 , запропонованому у висновку експерта № 9637 від 28 січня 2021 року за результатами проведеної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, та зображено на Схемі в Додатку №1 до цього висновку.

Також цим же судовим рішенням встановлено порядок користування сторонами земельною ділянкою площею 0,2978 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що результатом одинадцятирічного судового спору між братами стало закріплення судовим рішенням від 01 серпня 2024 року по справі № 758/8441/13-ц вже і так існуючого порядку користування спірним домоволодінням і земельною ділянкою. Втім, через невірне формулювання позовних вимог в частині поділу домоволодіння саме в ідеальних частках, незважаючи на Висновок експерта, яким запропоновано реальні варіанти поділу домоволодіння в натурі з відступом від ідеальних часток, спір між брати так і не вирішено.

Ініціюючи питання про виділення часток в натурі, позивач зазначає, що згідно висновку експерта № 9637 від 28 січня 2021 року, за результатами проведення судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по цивільній справі №758/8441/13-ц, судовим експертом Голубенко І.М. зазначено про те, що розділити будинок між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до їх ідеальних часток (по частині кожному) не вбачається за можливе, але розділити житловий будинок можливо з відхиленням від ідеальних часток в одиницях площі та вартості Будинку, про що зазначено на аркуші 41 висновку експерта.

Так, Варіант № 1 розподілу житлового будинку, господарських будівель та споруд домоволодіння описаний на аркуші 43 висновку експерта, який відповідає фактичному порядку користування будинком, передбачає відхилення від ідеальної (первинної) 1/2 частки, відповідно до таблиці № 10, у розмірі замість ідеальної 1/2 частки для ОСОБА_1 у 48% будинку, а для ОСОБА_3 - 52% будинку, що в грошову еквіваленті на день складення Висновку передбачало б відхилення від ідеальної частки у вигляді доплати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у розмірі 50 083,00 грн.

Таким чином є очевидним, що розподіл домоволодіння в натурі є можливим із відхиленням від ідеального розміру 1/2 частки Позивача, шляхом її зменшення на 0,02%.

Саме з цим підстав, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про припинення права спільної часткової власності шляхом поділу (виділу) у натурі майна, що є у спільній частковій власності, не ініціюючи питання про стягнення з брата вартості площі, на яку збільшиться частка відповідача.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 05 січня 2026 року у даній справі було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

13 лютого 2026 року Подільський районний суд міста Києва відклав судове засідання у справі для надання відповідачу часу подати відзив.

10 березня 2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_3 , у якому відповідач виклав позицію, яка не стосується предмету доказування.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києві від 02 квітня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

22 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовні вимоги ОСОБА_3 ,доводи якого не стосувалися предмету доказування.

30 червня 2026 року в судове засідання з`явились позивач та його представник, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, також під звукозапис ОСОБА_1 підтвердив, що на компенсацію різниці у зменшення своєї частки з Відповідача не претендує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.

Як встановлено судом, Позивач та Відповідач є співвласниками житлового будинку літ. «А», господарських будівель та споруд домоволодіння АДРЕСА_1 по 1/2 частці кожному.

При цьому, порядок користування домоволодінням між братами визначено рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024 року по справі № 758/8441/13-ц відповідно до Варіанту № 1 розподілу житлового будинку згідно висновку судового експерта Голубенко І.М. № 9637 від 28 січня 2021 року за результатами проведеної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та зображено на Схемі в Додатку № 1 до цього висновку.

Згідно висновку судового експерта № 9637 від 28 січня 2021 року, аркуш 35-36, за результатами натурального обстеження та дослідження наданих матеріалів справи, можливо зазначити наступне:

-квартири житлового будинку ізольовані одна від одної, мають відокремлені виходити на земельну ділянку;

-квартира АДРЕСА_3 , приміщення якої знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , розділена три групи приміщень, що розташовані на першому та другому поверхах, мають відокремлені виходи на земельну ділянку;

-квартира АДРЕСА_4 , приміщення якої знаходиться в користуванні ОСОБА_3 , розділена на дві групи приміщень, що розташовані на першому та другому поверхах, мають відокремлені виходи на земельну ділянку.

На аркуші 41 висновку експерта зазначено, про те що зіставляючи наявну загальну площу житлового будинку на АДРЕСА_1 ; об`ємно-планувальне рішення житлового будинку (згідно даних наданого для дослідження технічного паспорту від 05.10.2012); ідеальні частки співвласників в одиницях площі та вартості житлового будинку; надані для дослідження документи, експерт визначила, що розділити житловий будинок на АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до їх ідеальних часток (по 1/2 кожному) не вбачається за можливе.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 серпня 2024 року по справі № 758/8441/13-ц, суд, врахувавши заявлені сторонами позовні вимоги у справі № 758/8441/13-ц, не мав варіантів для виділу сторонам в натурі ідеальних часток, тому визначив оптимальний порядок користування спірним домоволодінням, який відповідає інтересам кожного співвласника, є найбільш наближеним до розміру часток сторін у праві спільної часткової власності та передбачає найменший відступ від ідеальних часток.

Ініціюючи питання про поділ будинку в натурі, позивач бажає виділити свою частку спірного домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна та припинити право спільної з братом часткової власності на цей житловий будинок, посилаючись на утрудненість спільного володіння.

Вивішуючи питання про можливість поділу в натурі, суд керується тим, що судовий експерт у висновку на аркуші 41 визначила, що розділити спірне домоволодіння можливо з відхиленням від ідеальних часток (по 1/2 кожному) в одиницях площі та вартості житлового будинку літ. «А», господарських будівель та споруд домоволодіння АДРЕСА_1 .

Так, Варіант № 1 розподілу домоволодіння, який відповідає фактичному порядку користування та затверджений рішенням суду, передбачає відхилення від ідеальної (первинної) 1/2 частки, відповідно до таблиці № 10, на аркуші 43 висновку, у розмірі замість ідеальної 1/2 частки для ОСОБА_1 у 48% арифметичної частки після поділу від вартості у житловому будинку, господарських будівель та споруд, а для ОСОБА_3 - 52%, що в грошову еквіваленті, на день складення висновку - 28 січня 2021 року, передбачало б відхилення від ідеальної частки у вигляді доплати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у розмірі 50 083,00 грн. (аркуш 44 висновку експерта).

Таким чином, суд встановив, що розподілити житловий будинок літ. «А», господарські будівлі та споруди домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі є можливим із відхиленням від ідеального розміру1/2 частки ОСОБА_1 шляхом її зменшення на 0,02% на користь брата відповідача.

Суд встановив, що позивач не бажає стягувати компенсацію за збільшення частки брата, як за користування, так і за виділ в натурі та добровільно погоджується на зменшення своєї частки на користь співвласника - ОСОБА_3 , про що особисто повідомив суд у судовому засіданні 30 червня 2026 року під звукозапис.

В свою чергу, згідно аркушу 44 висновку експерта, варіант № 1 поділу домоволодіння не потребує проведення ремонтно-будівельних робіт для ізольованого користування.

Також, позивач підтвердив, що виділ у натурі його частки, у відповідності до вже виділеної йому у користування частки рішенням Подільським районним судом міста Києва від 01 серпня 2024 року по справі № 758/8441/13-ц, в окремий об`єкт нерухомого майна не потребує жодного переобладнання домоволодіння та відповідає фактичному реальному користуванню.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статей 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно зі статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з частинами 1, 2 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною 3 статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

За змістом частини 1 статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до частини 2 статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Частиною 1 статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Тлумачення статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений з присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15, від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц, від 31 січня 2024 року у справі № 607/4891/15-ц.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на майно пропорційно своїй частці у ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди призначенню будівлі. Такі висновки щодо виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, викладені у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 127/5835/16-ц, від 22 лютого 2020 року у справі № 279/4966/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 369/6871/16-ц, від 15 травня 2024 року у справі № 309/3900/16-ц.

Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 712/1852/19).

Перевіривши технічну можливість виділення часткок в натурі, суд дійшов висновку про можливість поділу в натурі житлового будинку літ. «А», господарських будівель та споруд

домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до Варіанту №1 розподілу

житлового будинку згідно Висновку експерта №9637 від 28.01.2021 за результатами

проведення судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної

експертизи, що зображено на Схемі в Додатку №l до цього Висновку.

Так, в порядку поділу ОСОБА_1 слід виділити у приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень:

1-1 кухня площею 16,5 кв. м;

1-2 санвузол площею 3,4 кв. м;

1-3 їдальня площею 24,1 кв. м;

1-4 вбиральня площею 1,4 кв. м;

1-5 ванна площею 3,5 кв. м;

1-6 житлова кімната площею 18,4 кв. м;

1-7 житлова кімната площею 18,1 кв. м;

1-8 коридор площею 6,4 кв.м;

1-9 санвузол площею 3,6 кв. м;

1-10 житлова кімната площею 21,2 кв. м;

1-11 коридор площею 3,6 кв. м;

1-12 житлова кімната площею 6,8 кв.м;

1/2 частина тамбуру І (прибудова літ. «а1») площею 3,65 кв.м. (загальна площа якого 7,3 кв. м на двох співвласників), а всього приміщення житлового будинку загальною площею 130,65 кв.м.;

Так, в порядку поділу ОСОБА_3 необхідно виділити у приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень:

2-1 приміщення площею 5,3 кв. м;

2-2 приміщення площею 3,3 кв. м;

2-3 приміщення площею 37,7 кв.м;

2-4 приміщення площею 41,5 кв. м;

1/2 частина тамбуру І (прибудова літ. «а1») площею 3,65 кв.м. (загальна площа якого 7,3 кв. м на двох співвласників), а всього приміщення житлового будинку загальною площею 91,45 кв.м.

В порядку поділу майна в натурі слід виділити у приватну власність ОСОБА_1 : гараж літ. «Д» (1 поверх), сарай літ. «над Д», навіс літ. «К» та 1/2 частину споруд № НОМЕР_1 , які знаходяться по АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна в натурі слід виділити у приватну власність ОСОБА_3 гараж літ. «З» та 1/2 частину споруд № НОМЕР_1 , які знаходяться по АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що після поділу майна та виділу позивачу частки зі спільного нерухомого майна в натурі, право спільної власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від площі іншого (інших) співвласників, тобто має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Відтак, право спільної часткової власності ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 на житловий будинок літ. «А», господарські будівлі та

споруди домоволодіння по АДРЕСА_1 слід припинити.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 15140,00 грн.

На підставі ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності шляхом поділу (виділу) будинку у натурі - задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок літ. «А», господарські будівлі та споруди

домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до Варіанту №1 розподілу

житлового будинку згідно Висновку експерта №9637 від 28.01.2021 за результатами

проведення судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної

експертизи, що зображено на Схемі в Додатку №l до цього Висновку:

-виділивши ОСОБА_1 у приватну власність окремий об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень:

1-1 кухня площею 16,5 кв. м;

1-2 санвузол площею 3,4 кв. м;

1-3 їдальня площею 24,1 кв. м;

1-4 вбиральня площею 1,4 кв. м;

1-5 ванна площею 3,5 кв. м;

1-6 житлова кімната площею 18,4 кв. м;

1-7 житлова кімната площею 18,1 кв. м;

1-8 коридор площею 6,4 кв.м;

1-9 санвузол площею 3,6 кв. м;

1-10 житлова кімната площею 21,2 кв. м;

1-11 коридор площею 3,6 кв. м;

1-12 житлова кімната площею 6,8 кв.м;

1/2 частина тамбуру І (прибудова літ. «а1») площею 3,65 кв.м. (загальна площа якого 7,3 кв. м на двох співвласників), а всього приміщення житлового будинку загальною площею 130,65 кв.м.;

- виділивши ОСОБА_3 у приватну власність окремий

об`єкт нерухомого майна, який складається з наступних приміщень:

2-1 приміщення площею 5,3 кв. м;

2-2 приміщення площею 3,3 кв. м;

2-3 приміщення площею 37,7 кв.м;

2-4 приміщення площею 41,5 кв. м;

1/2 частина тамбуру І (прибудова літ. «а1») площею 3,65 кв.м. (загальна площа якого 7,3 кв. м на двох співвласників), а всього приміщення житлового будинку загальною площею 91,45 кв.м.

В порядку поділу майна в натурі виділити у приватну власність ОСОБА_1 : гараж літ. «Д» (1 поверх), сарай літ. «над Д», навіс літ. «К» та 1/2 частину споруд № 1-5 , які знаходяться по АДРЕСА_1 .

В порядку поділу майна в натурі виділити у приватну власність ОСОБА_3 гараж літ. «З» та 1/2 частину споруд № НОМЕР_1 , які знаходяться по АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та

ОСОБА_3 на житловий будинок літ. «А», господарські будівлі та

споруди домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15140,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .

Суддя Т.В. Войтенко