Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №756/6766/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6766/26

Провадження № 2/756/6606/26

оболонський районний суд міста києва

РІШЕННЯ

іменем України

(Заочне)

20 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 12822555 від 23.01.2025 у розмірі 23 340,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.01.2025 між ним та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 12822555, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 600 грн.

Договір підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його рахунок.

Узятих на себе зобов`язань відповідач належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 23 340,38 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 600 грн, за процентами - 15 750,38 грн, за комісією за видачу кредиту - 690 грн та штрафу - 2 300 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами без участі відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12822555, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 600 грн, строк кредитування 360 грн, пільгова процентна за користування кредитом 0,8 відсотків в день, комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту, що складає 690 грн, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 350,4 відсотків річних (пп. 1.2, 1.3, 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору).

На підтвердження факту перерахування відповідачу кредитних коштів позивач надав лист ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 143624-1546901801-16022026 від 16.02.2026.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача становить: за тілом кредиту - 4 600 грн, за процентами - 15 750,38 грн, за комісією за видачу кредиту - 690 грн, за штрафом - 2 300 грн; всього - 23 340,38 грн. Розрахунок відповідачем не спростований.

Згідно зі ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна з яких повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у строк та в порядку, що встановлені договором. Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, а згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Особливості укладення договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до ст. 11, 12 якого електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Щодо заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 600 грн суд виходить з того, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений наданими доказами, доказів їх повернення суду не надано, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом у розмірі 15 750,38 грн суд зазначає, що кредитний договір № 12822555 укладено 23.01.2025, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 3498-IX, яким максимальний розмір денної процентної ставки за договором про споживчий кредит обмежено 1%. Проценти нараховані позивачем з урахуванням зазначеного обмеження; розрахунок процентів відповідачем не спростований. За таких обставин вимоги про стягнення процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо комісії за видачу кредиту у розмірі 690 грн суд виходить з того, що така комісія має разовий характер і сплачується за надання (видачу) кредиту, а тому є правомірною та підлягає стягненню.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2 300 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Оскільки заявлений до стягнення штраф нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання, що мало місце у період дії воєнного стану, у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, у зв`язку з чим вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2 300 грн задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 21 040,38 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 600 грн, процентів - 15 750,38 грн та комісії за видачу кредиту - 690 грн. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги суду позивачем надано:

- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2026;

- ордер;

- акт № 836від 09.03.2026;

- детальний опис наданих послуг до акту № 836 від 09.03.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зважаючи на викладене, з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу, з огляду на зміст позовної заяви та докази, долучені до неї, враховуючи категорію справи, її складність, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 12822555 від 23.01.2025 у розмірі 21 040,38 грн, судовий збір у розмірі 2 400,04 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО