Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №753/20189/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20189/25

провадження № 2-др/753/159/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сирбул О. Ф., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Біленького Вадима Володимировича про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя набутого у шлюбі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/20189/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя набутого у шлюбі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.

02 липня 2026 року від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Біленького В. В. через засоби поштового зв`язку (дата поштового штемпеля 30.06.2026) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та заяву, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у справі, виходячи з наступного.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2026 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя набутого у шлюбі та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Норма частини 8 статті 141 ЦПК України визначає, що докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 141 Цивільно-процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача за первісним позовом надано: копія договору про надання професійної правничої допомоги № 26/09-01 від 26.09.2024; копія додаткової угоди № 1 від 31.12.2025 про внесення змін до договору № 26/09-01 від 26.09.2024 р. про надання професійної правничої допомоги; копія акту № 01-01 від 30.06.2026 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 26/09-01 від 26.09.2024 р. і додаткової угоди № 1 від 31.12.2025 р.в якому зазначено перелік наданих адвокатом Біленьким В. В. послуг на загальну суму 45000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача за первісним позовом розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн є неспівмірним із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У зв`язку з наведеним суд стягує з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Біленького Вадима Володимировича про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя набутого у шлюбі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

В іншій частині - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: