Вирок від 20 липня 2026 р. у справі №688/3151/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3151/26

№ 1-кп/688/270/26

Вирок

Іменем України

21 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі засідань у м. Шепетівка кримінальне провадження № 42025242250000056 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, інженера-землевпорядника, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

1. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 05.08.2008 зареєстрована приватним підприємцем за № НОМЕР_1 , основним видом діяльності якої є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (КВЕД 71.12).

В подальшому, 30.01.2013 Державним агентством земельних ресурсів України ОСОБА_4 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 001704.

Вказаним сертифікатом підтверджено відповідність ОСОБА_4 , як інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та її спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.

24.09.2020 ОСОБА_4 пройшла підвищення кваліфікації інженера- землевпорядника в Національному університеті водного господарства та природокористування, в результаті чого отримала свідоцтво про підвищення кваліфікації серії НОМЕР_2 .

Вказаним сертифікатом, остання підвищила кваліфікацію щодо відповідності кваліфікаційним вимогам та її спроможності самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок) проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи при здійсненні землеустрою.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про землеустрій» суб`єктами землеустрою є фізичні особи, які здійснюють землеустрій.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 08.06.2023) професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою.

Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи суб`єктом підприємницької діяльності, згідно з п.п. 222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є роботодавцем та здійснює організаційно-розпорядчі функції відносно найманих працівників, уповноважена законом складати та видавати відповідну документацію із землеустрою, що посвідчує факти щодо місцезнаходження, конфігурації, а також координати поворотних точок земельної ділянки, що є підставою для внесення такої інформації до Державного земельного кадастру.

З 29.03.2017 у приватній власності ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 6825588500:07:012:0713 площею 2 га, яка 16.11.2016 зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі технічної документації із землеустрою, розробленою ФОП ОСОБА_7 .

Вказана земельна ділянка згідно вимог ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України сформована зі встановленням її площі та межі, а також згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» здійснено її держану реєстрацію.

28.09.2023 ОСОБА_6 звернувся до сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_4 , із заявою щодо виготовлення технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки, у зв`язку з виявленням факту невідповідного місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:07:012:0713 площею 2 га.

При цьому, ОСОБА_6 , окрім копії свого паспорту надав для ОСОБА_4 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 97036902 від 15.05.2017 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825588500:07:012:0713 площею 2 га, яка знаходиться на території Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (реєстраційний номер 1246661868255), який не містять інформації щодо технічних помилок місця розташування вказаної земельної ділянки з прив`язкою до координат поворотних точок, її фактичного використання, а також про суміжні земельні ділянки.

На підставі зазначених документів 28.09.2023 ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_6 договір №79-т щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на території Судилківської сільської ради.

В свою чергу ОСОБА_4 , службовій особі, як інженеру-землевпоряднику, було достовірно та достеменно відомо вимоги чинного законодавства щодо порядку та підстави виготовлення технічної документації з землеустрою, у тому числі щодо виправлення помилок в координатах земельної ділянки.

Так, згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 18.05.2023) відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Згідно з ч. 5 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (в редакції від 18.05.2023) виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до п. 151-1 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 не є помилками та не підлягають виправленню відомості про об`єкти Державного земельного кадастру, які під час внесення їх до Державного земельного кадастру відповідають існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів, що діяли на момент їх визначення, зокрема щодо граничного розміру середньоквадратичної похибки визначення координат поворотних точок меж земельних ділянок, визначеної Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 № 476.

Так, ОСОБА_4 , яка діяла на підставі договору №79-т від 28.09.2023, укладеного з ОСОБА_6 щодо необхідності складання технічної документації із землеустрою про встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:07:012:0713 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в натурі (на місцевості), достовірно знаючи про вимоги щодо порядку складання такої технічної документації, та заборони внесення змін з метою виправлення технічної помилки шляхом внесення нових координат у вказану земельну ділянку, приступила до виготовлення зазначеної документації.

З цією метою, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, в період з 28.09.2023 по 29.09.2023, здійснила виїзд на несформовану земельну ділянку комунальної власності Судилківської сільської ради Шепетівського району, яка знаходиться поруч земельної ділянки з кадастровим номером 6825588500:07:012:0730, де за допомогою супутникової радіонавігаційної системи GNSS-приймача марки «hi-TARGET V-100», (заводський номер 11800521) провела топографо-геодезичні роботи та визначила нові координати земельної ділянки 6825588500:07:012:0713 з дев`ятьма поворотними точками, а саме: точка №1, відстань 61.03 м з координатами X «5548413.33» Y «2345345.49»; точка №2, відстань 78.89 м з координатами X «5548378.02» Y «2345395.27»; точка №3, відстань 7.57 м з координатами X «5548307.99» Y «2345358.95»; точка №4, відстань 118.66 м з координатами X «5548300.93» Y «2345356.21»; точка №5, відстань 34.78 м з координатами X «5548194.81» Y «2345303.11»; точка №6, відстань 96.16 м з координатами X «5548168.01» Y «2345280.94»; точка №7, відстань 125.75 м з координатами X «5548233.16» Y «2345210.22»; точка №8, відстань 52.54 м з координатами X «5548343.48» Y «2345270.58»; точка №9, відстань 54.37 м з координатами X «5548366.54» Y «2345317.79».

В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29.09.2023, за місцем своєї підприємницької діяльності, за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , виконуючи роботи на підставі договору 28.09.2023 №79-т, заяви ОСОБА_6 від 28.09.2023 з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) з кадастровим номером 6825588500:07:012:0713, діючи з прямим умислом, внесла до офіційних документів – технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості), завідомо неправдиві відомості, а саме дані про координати меж вищезазначеної земельної ділянки, таким чином штучно змінила конфігурацію та її місцезнаходження за рахунок земель комунальної власності.

Внаслідок протиправних, умисних дій ОСОБА_4 , а саме складанні та видачі завідомо неправдивої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) з кадастровим номером 6825588500:07:012:0713, змінилася конфігурація цієї земельної ділянки та її фактичне переміщення в просторі на несформовані землі комунальної власності Судилківської об`єднаної територіальної громади на відстань 263,2 м.

Таким чином, своїми протиправними діями, які виразилися у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

2. Відомості про укладену угоду.

30.06.2026 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , її захисником ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно з цією угодою прокурор, обвинувачена ОСОБА_4 та захисник дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 366 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин, беззастережного визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також узгодили покарання у виді штрафу з позбавленням права займатися діяльністю у сфері землеустрою строком на 1 рік.

3. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, положення закону, якими суд керувався.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася, просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, наслідки невиконання угоди, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості та просив затвердити означену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 366 КК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

4. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Суд бере до уваги те, що обвинувачена повністю визнала свою вину, усвідомила протиправність своїх дій, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, здійснила добровільну благодійну пожертву на Збройні Сили України в сумі 5 000 гривень.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

5. Призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Із врахуванням всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, є обґрунтованим і буде відповідати цілям покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої згідно зі ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42025242250000056, укладену 30 червня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , її захисником ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права займатися діяльністю у сфері землеустрою строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_4 витрати за проведення судових експертиз у сумі 33 858,35 гривень у дохід держави.

Роз`яснити обвинуваченій про її обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз`яснити обвинуваченій про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_8